Міністр оборони США Джеймс Меттіс розпорядився про підготовку заходів щодо істотного зміцнення обороноздатності США. Нові керівні вказівки встановлюють збільшення витрат на національну оборону вже у 2017 фінансовому році, а також здійснення більш довгострокових заходів. Є ознаки того, що після бюджетних урізань адміністрації Обами збройні сили США чекають «жирні роки».
У листі міністра оборони чітко вказується, що як президент Трамп, так і генерал Меттіс будуть прагнути до зміцнення збройних сил. Цей процес буде розділений на три етапи, і він передбачає значне збільшення фінансування американської армії. Мета полягає у створенні об’єднаних сил, «більших і з більш широкими можливостями», ніж ті, які є на даний час.
На першому етапі, який буде реалізований ще у поточному фінансовому році, увага має зосередитись на підвищенні стану боєготовності збройних сил США. В останні роки, після впровадження автоматичних урізань бюджету (так званого секвестру), справа дійшла до зниження стану боєготовності американських головних сил з огляду на зменшення фінансування підготовки особового складу та ремонту техніки. Що правда, під час перебування при владі адміністрації Барака Обами були здійснені кроки з метою ліквідації наслідків автоматичних урізань (зокрема, шляхом виділення додаткових фінансових коштів, отриманих у рамках «Bipartisan Budget Act»[1]), але вони не були достатніми.
Варто відзначити, що зниження боєздатності стосувалося, передусім, тих підрозділів, які на даний час не планувалося задіювати у місіях за межами США. Американці завжди дбали про боєготовність, наприклад. танкових бригад, запланованих для відправки до Європи, але фінансування частини підрозділів було обмежене. На даний час міністр оборони Меттіс хоче зосередитися на найбільш важливих сферах, зокрема на тих, що потрібні для вжиття заходів проти Ісламської держави. Частина програм з більш низьким пріоритетом може бути розтягнута у часі, але фінансування армії в цілому буде збільшене.
На другому етапі, тобто у 2018 фінансовому році нове керівництво міністерства оборони хоче «збалансувати» найважливіші програми. Серед іншого очікується поповнення запасів боєприпасів (в першу чергу, високоточної зброї), інвестування в програми демонстративних версій нових технологій, які потім зможуть бути швидко реалізовані, або в інші «критичні» системи підтримки. Новий бюджет також передбачатиме збільшення чисельності збройних сил настільки швидко, як це буде можливо. Проект бюджету повинен бути представлений не пізніше кінця травня.
І нарешті, на третьому етапі, у 2019-2023 роках має бути реалізований довгостроковий процес створення оборонного потенціалу, відповідно до нових стратегічних документів в галузі оборони і безпеки. Саме ці документи остаточно визначать рівні чисельності, на які повинні орієнтуватися окремі види збройних сил США. У листі, надісланому до ЗМІ, генерал Меттіс також підкреслив що нова стратегія оборони дозволить посилити боєздатність у конфліктах високої інтенсивності та здійснення заходів в умовах широкого спектру загроз.
Лист генерала Mеттіса свідчить про початок реалізації передвиборчих обіцянок президента Трампа, що стосувалися відновлення потенціалу збройних сил. «Making our military strong again», тобто заходи, націлені на відродження могутності американської армії, також є одним з основних напрямків діяльності, проголошеним новою адміністрацією незабаром після приведення президента до присяги.
Нинішнє керівництво хоче повністю скасувати автоматичне урізання бюджету, запроваджене у 2013 році. Як відомо, у рамках цього процесу фінансування армії мало бути обмежене спочатку на майже 500 млрд. доларів протягом десяти років (хоча скорочення було дещо послаблене). Крім того, президент звертає увагу на необхідність створення системи ПРО, яка захищатиме від загроз з боку Ірану і Північної Кореї, та зміцнення оборонних і наступальних можливостей в кіберпросторі.
Ще в ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп оголосив, зокрема, про збільшення чисельності сухопутних військ до 540 тисяч (закон «NDAА»[2] на 2017 фінансовий рік встановлює чисельність особового складу діючої армії США у розмірі 476 тисяч), та збільшення кількості кораблів ВМС до 355. Останнє може бути особливо важливим, враховуючи ризик конфронтації в регіоні Південно-Східної Азії.
Істотне значення для нового президента має також коштовна програма модернізації ядерного арсеналу. Хоча формально окремі проекти були розпочаті адміністрацією Барака Обами, то найбільші витрати, пов’язані з завершальними етапами розвитку, а потім виробництва і прийняття на озброєння нових міжконтинентальних ракет, розроблених у рамках програми «GBSD»[3], бомбардувальників «B-21» або стратегічних підводних човнів нового покоління, мають бути здійснені тільки в найближчі роки.
На даний момент точний обсяг плану розбудови збройних сил США не визначений. Наприклад, сенатор Джон Маккейн, голова комітету збройних сил, поставив під сумнів можливість реалізації частини планів Трампа, зокрема тієї, яка пов’язана з доведенням кількості кораблів до 355 до 2022 року, з огляду на час, необхідний для їх будівництва та введення в дію.
Звичайно, сам напрям запровадження змін і акцент на зміцнення боєздатності флоту не були поставлені під сумнів. Можливі також зрушення в окремих програмах, особливо якщо нове керівництво Пентагону оголошує про прагнення підвищити фінансову ефективність. Прикладом цього є модернізація парку винищувачів, що базуються на авіаносцях.
Джеймс Меттіс недавно розпорядився провести аналіз фінансової ефективності програми «F-35», а також вивчити можливу альтернативу для заміни повітряного винищувача «F-35C» на глибоко модернізований «Boeing F/A-18E/F Super Hornet». Слід підкреслити, що якщо самій програмі «F-35», більш за все, нічого не загрожує (через її важливість для ВПС, морської піхоти чи, зрештою, для союзників США), то справа може дійти до зміни співвідношення, коли мова заходить про морський варіант машин цього типу.
В останні роки американське командування відкрито визнавало, що коштів, отриманих Міністерством оборони, недостатньо для реалізації необхідних програм модернізації. Прикладом можуть служити сухопутні сили, в яких на даний час не має ні бажаного темпу введення у дію нових видів танків «Abrams» і транспортерів «Stryker», ані адекватного фінансування для програм нового покоління бойових машин.
За повідомленням «Defense News», у сухопутних силах склали список пріоритетів, які не були профінансовані у рамках поточного бюджету. Список включає в себе, зокрема, не лише прискорення модернізації танків, але й закупку вертольотів чи дуже суттєву модернізацію ППО як середньої дальності, так і меншої (у тому числі, комплексів «Stinger» i «Avenger»). У зверненні також йдеться про збільшення числа танкових бригад.
Раніше начальник штабу американської армії генерал Марк Miллі у свою чергу прямо заявив, що збільшення чисельності війська (наприклад, більш ніж дозволених законом «NDAA» 476 тисяч) буде без сенсу, якщо за цим не підуть додаткові кошти на навчання та обладнання. Він також звернув увагу на важливість для сухопутних військ авіації, бойових машин, артилерії та ППО. Ці види озброєння частково були «занедбані» в останні роки, коли американці зосереджувалися на потребах, необхідних для протипартизанських дій, таких, які велись в Іраку або Афганістані.
На даний час (відповідно до закону «NDAA» на 2017 рік) військові видатки Сполучених Штатів разом з «оперативними» фондами на зарубіжні операції (з яких фінансуються місії на Близькому Сході, а також, наприклад, підтримка для зміцнення східного флангу НАТО) знаходяться на рівні близько 620 млрд. доларів. З одного боку, – відносно багато, це є найбільший оборонний бюджет у світі, що становить більшу частину оборонних витрат НАТО.
Однак, з іншого боку, саме Сполучені Штати є основною бойовою силою Північноатлантичного договору, яка відіграє ключову роль в операціях проти Ісламської держави (інші країни з коаліції, більш за все, самостійно не були б у змозі здійснювати таку діяльність) чи, наприклад, у підтримці східного флангу НАТО, або таких країн, як Японія та Південна Корея. Американці забезпечують Альянс як найбільш підготовленими (у порівнянні з іншими союзниками) лінійними підрозділами – і в досить значній кількості, – так й унікальними можливостями спостереження, розвідки, логістики, і, зрештою, ядерного стримування.
У свою чергу, частина видатків, які напряму порівнюються з бюджетами КНР чи Росії, пов’язана, наприклад, з більш високими витратами на робочу силу в Сполучених Штатах (зокрема, в оборонній промисловості), ніж у цих країнах. Свідченням недостатнього фінансування американських збройних сил є хоча б проблеми з заповненням посад пілотів літаків-винищувачів на складному ринку праці, який вимагає значних витрат.
Тому, як порахував сенатор Джон Маккейн, вже у 2018 році може виникнути необхідність збільшення базового бюджету Пентагону на 54 млрд. доларів у порівнянні з поточними планами. Є багато ознак того, що після декількох років бюджетних урізань, здійснюваних адміністрацією Обами, та орієнтуванням на експедиційні місії нове керівництво Білого дому і міністерства оборони вживатиме рішучих заходів, щоб відновити повний спектр американської боєздатності.
Натомість, відкритим залишається питання, у якому напрямку буде розвиватися участь США в глобальній архітектурі безпеки. Напевно пріоритетом залишиться боротьба з ісламським тероризмом. Частина експертів побоюється також потенційної конфронтації з Китаєм в майбутньому в регіоні Південно-Китайського моря. Можливий конфлікт явно послабив би здатність реагування США в інших місцях світу, включаючи Європу.
Крім того, цілковита реалізація намірів «відбудови армії» буде можлива лише в довгостроковій перспективі і лише за умови досягнення та підтримання політичних рішень, що дозволяють збільшити фінансування збройних сил. Президент Tрамп вже дав зрозуміти, що витрати на оборону можуть бути для нього більш важливими, ніж утримання дефіциту бюджету «в узді», але в кінцевому рахунку кошти на збройні сили завжди затверджує Конгрес. І, нарешті, нинішня влада США відкрито вимагає від союзників більш активної участі у забезпеченні їх власної безпеки. Таким чином, початок процесу посилення американської обороноздатності США повинен стимулювати керівництво європейських країн до прискорення розвитку власних збройних сил.
Не можна виключати сценарію за яким американці, незважаючи на загальну розбудову армії, зменшать свої зобов’язання щодо Європи, що було б дуже шкідливо для країн НАТО. Така ситуація стане найбільш вірогідною, якщо країни континенту й надалі будуть у змозі захищати себе лише обмеженою мірою, непропорційно обтяжуючи США. Уникнення такого розвитку подій дуже сильно залежить від європейських децидентів, їх волі та рішучості у зміцненні власної обороноздатності.
Якуб Паловскі (Jakub Palowski), портал Defence24.pl,
Переклад та коментарі – Володимир ПАЛИВОДА,
Старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки НІСД
Оригінал статті:
[1] Федеральний закон США щодо витрат і бюджету.
[2] «National Defense Authorization Act» – федеральний закон США щодо витрат на національну оборону.
[3] «Ground Based Strategic Deterrent» – програма створення стратегічної системи стримування наземного базування для заміни ракет «LGM-30 Minuteman III», яка реалізується компанією «Lockheed Martin»
