17 серпня 2016 року в Києві Центр досліджень армії конверсії та роззброєння (ЦДАКР) провів круглий стіл на тему «Можливості оперативного удосконалення підготовки оборони України і комплексної протидій агресії Кремля».
Серед учасників заходу були: представник України у робочій групі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи генерал армії Євген Марчук, колишній начальник Генштабу України Анатолій Лопата, екс-заступник голови СБУ Олександр Скіпальський, директор ЦДАКР Валентин Бадрак, голова експертної ради ЦДАКР та колишній перший заступник міністра оброни України Леонід Поляков, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Під час заходу було вкотре підняте питання, чи готова Україна до адекватної відповіді агресору у випадку широкомасштабного наступу. Особливо це стало актуальним в контексті останніх подій, що відбуваються на світовій арені.
Заява Путіна, що фактично заблокували «нормандський формат» переговорів, дає зрозуміти, що Кремль не відмовився від своїх планів. Москва і надалі застосовуватиме весь спектр своїх можливостей проти України – від медіа, дипломатії та релігії до військових провокацій і відвертого воєнного наступу.
Відкриваючи круглий стіл, директор ЦДАКР Валентин БАДРАК зазначив: «Поведінка Кремля, яку він реалізує через провокації, сіє паніку серед українського населення, і це може бути частиною тиску на керівництво України. Створення такої паніки є елементом агресії і підштовхує до поступок на кшталт проведення виборів на окупованій території Донбасу. Ми маємо звернути увагу української влади на те, що неприпустимо надалі залишатись вразливою мішенню. Тому я хочу звернутись до влади з метою переглянути погляди на будівництво оборони. Ми вимагаємо, по-перше, запустити адекватне переозброєння українського війська. Сьогодні в армію постачається лише те, що Україна здатна сама зробити, а не те, що потрібно для оборони. Запуск оборонного виробництва вимагає також створення вертикалі управління оборонної промисловості, яка досі не створена за ці роки і досі управляється в ручному режимі. Друге, владі необхідно не натяками, а офіційно оголосити щодо курсу на створення професійного війська та вирішення питання військ територіальної оборони».
Голова експертної ради ЦДАКР, колишній перший заступник міністра оброни України Леонід Поляков в свою чергу зазначив: «В Україні триває відкрита і разом з тим прихована війна. Коли ми говоримо про вірогідність широкомасштабної агресії РФ проти України, то маємо виходити з чітких орієнтирів і усвідомлення шляхів реакції для стримування такої агресії. Така широкомасштабна агресія проти України не виключається, і виходить вона із низки передумов. Це, по-перше, військові передумови. Ми спостерігаємо нарощування воєнного потенціалу Росії на кордонах України та тимчасовій лінії розмежування. Військовий компонент у РФ достатній для агресії. Друге – розвідка. Тут ми спостерігаємо не просто активізацію з боку РФ, а й нарощування сил і засобів, на кшталт, безпілотників, агентури, тощо. Третє – посилився тиск на наших партнерів і союзників, які у випадку масштабної агресії навряд чи нам допоможуть. Тому тут ми маємо розраховувати лише на власні сили і бути готовими до всілякого розвитку подій. Наші партнери «розкачуються» дуже довго з різних причин і це показав 2014 рік».
Продовжуючи захід, колишній начальник Генштабу України Анатолій ЛОПАТА, констатував, що РФ, поки що не застосовувала на території України весь арсенал своїх можливостей. Не була використана авіація і лише епізодично артилерія. Тому сьогодні слід готуватися до всіх можливих сценаріїв розвитку подій. Одночасно з цим він дійшов висновку, що агресія РФ проти України не є спонтанною: «Мені здається причини такої агресії – глибинні.
Кремль усвідомлює те, що сталось в 20-му столітті. Розвал СРСР був охарактеризований Путіним як велика катастрофа 20-го століття. Сутність цього конфлікту в тому, що держава, яка не має своєї історії, не має і майбутнього. РФ не має своєї глибинної історії без України. Це торкається як російської влади, так і навіть РПЦ. Тому війна в Україні – це не випадкові проблеми. Її витоки в глобальному розвитку РФ і її претензій на реанімацію імперії».
Представник України у робочій групі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи генерал армії Євген Марчук зорієнтував присутніх щодо факторів, які сприяють російській агресивній політиці, а також зупинився на наших внутрішніх проблемах, які треба вирішити негайно.
«За останні 8 років Росія обіграла по всіх параметрах Захід і створила багато проблем для України. Захід, його спецслужби, політичне керівництво, НАТО досить легковажно підійшли до поведінки РФ. В 2008 році РФ вийшла із договору про звичайні збройні сили. Тоді РФ почала на очах у всього світу реструктуризацію західного воєнного округу. До сьогоднішнього дня РФ робить те саме, але ще більшими темпами. Реструктуризація ця головним чином відбувається в напрямку створення всіх компонентів наступального характеру. В 2008-му році РФ здійснила відкриту, демонстративну агресію проти Грузії. Більш-менш в політичному сенсі у наших західних партнерів активність була проявлена, але висновки так і не були зроблені.
Спецслужби країн НАТО розхолодилися. Це доводить низка страшних терактів, що відбулися підряд і які мали наслідки не лише в плані жертв, але й в плані «знаків». Проґавили три теракти у Франції, теракт у європейській столиці Брюсселі, де знаходяться практично всі європейські інституції, сталася спроба заколоту в Туреччині. Я ставив питання представникам НАТО, чи не шокувало їх, що вони практично втратили південно-східний фланг? Після того як РФ анексувала Крим, вона зробила з нього практично військову базу, куди постачає різні види озброєння в тому числі і носії ядерної зброї. Спроба заколоту в Туреччині, особлива поведінка Ердогана, зустрічі Путіна з Ердоганом — все це з’єдналось в один пазл» – зазначив Євген Марчук.
За його словами, Україні треба зробити декілька висновків. По-перше, не треба ідеалізувати партнерів. Країна має розраховувати на власні сили, безумовно в контексті партнерства із провідними країнами світу. По-друге, потрібно швидко вирішити власні внутрішні проблеми. «Наприклад, вже більше року немає представника України в НАТО. Після того як пан Долгов звідти поїхав і став заступником міністра оборони, там є тимчасово виконуючий обов’язки представника України в НАТО. На думку західних аналітиків, не призначаючи власного представника Україна тим самим демонструє, що не хоче додатково дратувати Путіна. Крім того, більше року немає посла України в Білорусі. Хто знає, що відбувається в воєнному сенсі в Білорусі? Що відбувається біля Гомеля? Я хочу сказати, що там накопичуються дуже серйозні проблеми для України. При тому що Лукашенко заявляв, що з білоруської землі проти України не буде війни. Десь вже півроку як звільнений голова зовнішньої розвідки. Все це не можна вкласти ні в яку логіку» – зазначив Євген Марчук.
Марчук наголосив, що АТО, а практично війна, вимагає суттєвих корекцій в законодавчій сфері. Вся оборонно-безпекова законодавча база формувалася в умовах президентсько-парламентської республіки, а де-факто і де-юре існує парламентсько-президентська республіка. При цьому статтю щодо підпорядкованості СБУ, так досі і ніхто не підправив.
Голова Спілки офіцерів України генерал-лейтенант Олександр Скіпальський в своїй промові наголосив на необхідності введення посади віце-прем’єр-міністра з питань комплексної боротьби. На його думку можливості посилення обороноздатності України полягають у необхідності розробки концепції системної багатовекторної композиційної контрборотьби проти внутрішніх та зовнішніх ворогів із синхронним використанням усіх інституцій держави. «Для синхронізації всіх державних, цивільних та військових інституцій в Кабінеті міністрів потрібно як мінімум терміново ввести віце-прем’єр-міністра з питань комплексної боротьби. Ми маємо шість віце-прем’єрів, які не знаю чим займаються, але жодного спеціаліста у сфері оборони», – зазначив Скіпальський.
Він висловився за необхідність уведення військового стану на території Луганської та Донецької областей. На думку Скіпальського, це дасть змогу «відшліфувати» механізми режиму військового стану загалом, отримати певний досвід, а також сприятиме боротьбі із «внутрішньою мафіозно-корупційною складовою, що є загрозою для всіх країн Європи. Режим військового стану вважаю за необхідне ввести в окремих місцевостях з обов’язковим визначенням територій хоча б на три місяці».
Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар під час засідання круглого столу не виключив, що «.. Росія готує гібридні варіанти застосування тактичної ядерної зброї. Я не говорю, що ймовірність стовідсоткова, але тут розрахунок простий. У випадку застосування стратегічної ядерної зброї, стратегічна відповідь така ж, вона невідворотна. У випадку обмеженого застосування тактичної ядерної зброї, прогнозують, що Захід не завдасть адекватного удару у відповідь Росії. Також ми бачимо і деякі кроки, спрямовані на те, щоб використати ядерну зброю не через традиційну інфраструктуру (ракетоносії, літаки), а використовуючи цивільну інфраструктуру. Це теж одна із важливих новацій, яка може виявитись несподіваною для Заходу».
Загалом можна констатувати, що на сьогодні склалося достатньо складна ситуація як навколо, так і в середині України.
