Росія продовжує накопичення наступальних угруповань, які створюються для того, щоб вирішувати конкретні завдання — рано чи пізно вони будуть застосовані, – засвідчив екс-заступник міністра оборони України адмірал Ігор КАБАНЕНКО у коментарі газеті «День».
Саме під цим кутом треба розглядати дану ситуацію. Хтось говорить, що широкомасштабна війна малоймовірна, але водночас треба думати про краще, але готуватися до гіршого. Україна розглядається РФ як «зона російських інтересів», тому можливі будь-які сценарії. У військовому мистецтві не буває такого, щоб війська розгорталися просто для того, аби зосередити їх в якихось районах чи використати гроші. На загрозу потрібно реагувати відповідним чином — заходами стримування і створенням відповідних угруповань, які зможуть нейтралізувати цю загрозу в разі активації будь-яких сценаріїв — на суходолі, на морі чи в повітрі.
Ми є свідками війни нової генерації — «гібридної війни». З одного боку, з різних джерел лунають переконання, упевнення, наводяться «аргументи», що нібито «Росія мусить себе захищати». Так, в політичному сенсі Росія говорить одне, але робить зовсім інше. Наприклад, теза про те, що Путін «втомився від Донбасу» слід розглядати у контексті гібридного протистояння. Це відволікає увагу людей, дає їм можливість розслабитися, і на цьому спаді хвилі можливий великий підйом. Новітня збройна боротьба має хвильовий характер і, з одного боку, нібито відбувається концентрація на політичних кроках, отримання політичної переваги, а потім — застосування військової сили або бодай створення умов для її застосування.
Сучасне управління кризами передбачає формування внутрішніх умов для наступу — створення осередків нестабільності, їх об’єднання, а потім — застосування військової сили під приводом «підтримати», «забезпечити права російськомовного населення», можуть бути підняті релігійні питання і будь-що інше.
