Як відзначають фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, останні дні липня ц.р. характеризуються посиленням напруження між Росією та Україною на тлі несприятливої для Києва міжнародної обстановки. Як очікується, напруження у першій половині серпня може посилюватися, а кількість та жорсткість бойових зіткнень збільшуватися. В ЦДАКР переконані, що ризики інтенсивної війни для України зростатимуть протягом усього серпня.
Збереження протистояння між Заходом та Росією, а також підготовка країнами НАТО оборони за лінією своїх кордонів, без урахування адекватної допомоги Україні, трансформується у досить небезпечний виклик українській державності.
Рівень виклику Україні підсилився низкою негативних подій, серед яких центральне місце посідає спроба державного перевороту вніч на 16 липня у Туреччині та взаємні розчарування партнерів по НАТО. Турецьке питання суттєво послабило НАТО, оскільки створило ефект власної внутрішньої проблеми, що здатна за певних умов трансформуватися у кризу. Ще одна резонансна подія відбулася в останні дні липня в США: кандидат в президенти від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що в разі перемоги він розгляне визнання Криму російським, а також пообіцяв подумати про скасування антиросійських санкцій. Таким чином, на початок серпня довкола російсько-української війни утворився негативний для України контекст на міжнародній арені. Німецький Der Spiegel навіть вказав (29 липня), що «флірт» Ердогана з Путіним «змушує НАТО нервувати», що свідчить про сприятливі умови для подальшого наступу Кремля в усіх площинах.
Водночас важливим чинником прогнозування майбутнього залишатиметься той факт, що захоплення територій України не є ціллю для Кремля: як проведення атак у червні-липні, так і бойові дії у майбутньому спрямовані на примушення української влади на проведення виборів у окупованих східних регіонах та формування там проросійського анклаву. Для Кремля більш вагомою метою залишається відмова української влади від глибокої інтеграції у євроатлантичний простір та повернення у фарватер своєї політики. Задля цього Кремль активно застосовує механізми розколу влади і суспільства, а використання воєнного важеля залишається одним з багатьох методів, при цьому, не основним. Отже, нівелювання діяльності російських агентурних мереж та проросійськи налаштованих українців залишається одним з найвагоміших аспектів протистояння зовнішній агресії.
Головні ризики військового характеру
Слід констатувати, що Росія повністю підготувала проведення наступальних операцій проти України, включаючи використання для нанесення ударів території Криму, Придністров’я та Білорусі. Війни високої інтенсивності та відповідно наступальних операцій може не відбутися, проте, ризики у серпні суттєво зросли. Хоча слід додати, що найбільш переконливим аргументом для російського Генштабу є безперечна готовність сил оборони України до відбиття агресії.
У цьому контексті варто згадати думку прокурора АТО Костянтина Кулика, який у останні дні липня висловив переконання щодо готовності Росії окупувати інші регіони України, зокрема, Суми та Чернігів. За його спостереженнями, саме тому останніми тижнями спостерігається значна активізація ворога у Бєлгороді, що розташований навпроти цих регіонів. Як вважає К.Кулик, наступний логічний крок – це ймовірний заклик про допомогу з боку російськомовного населення України, яке знову будуть нібито «розпинати», «вбивати» і т.д. «Спецслужбі Росії не так складно видати свою диверсійну групу за націоналістів і влаштувати таку постановку. Вони ж це вже неодноразово робили. За останні тижні Росія перемістила свої військові ресурси з Ростова-на-Дону під Бєлгород, поблизу Сум, Чернігова… Вони вже готові, просто чекають призову зайти», – висловився Кулик. Крім того, під кінець липня українська воєнна розвідка повідомила, що проросійські збройні підрозділи розпочали концентрацію сил у трьох регіонах (околиці Донецька, Новоайдара і Слов’янська), можливо, з метою підготовки нового наступу.
Тим часом поступове зростання кількості обстрілів та покращення їх прицільності з боку проросійських сил призвело до охоплення локальними боями усієї лінії фронту в Донецькій області та збільшення небезпечних ділянок у Луганській області.
До цього варто додати, що ситуація в зоні бойових дій на сході України загострилася в тому числі через нові поставки озброєнь з РФ. Серед іншого, 29 липня посол США в Україні Джеффері Пайетт зазначив, що Росія не дотримується Мінських угод, а загострення ситуації в Донбасі пов’язане із поставками нового російського озброєння на окуповані території. «Україна виконала переважну більшість своїх зобов’язань. Україна прийняла закон про амністію, закон про спеціальний статус. Конституційні зміни схвалені в першому читанні. У той же час, Росія не виконала свої зобов’язання», – зазначив дипломат. Варто звернути увагу на контекст заяв посла США – він опосередковано свідчить про триваючу наполегливу роботу Кремля щодо тиску на українську владу.
Досить показово, що саме наприкінці липня активізувався ще один фронт – кіберпростір. За кібернетичними атаками на Україну стоять спецслужби Російської Федерації та пов’язані із ними міжнародні хакерські угруповання. Про це заявив керівник Служби з питань інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Валентин Петров.
Фактично на всіх ділянках Кремль активізував системну підривну роботу, що вимагає додаткових зусиль української влади у сфері організації оборони та більшого, ніж раніше, залучення громадянського суспільства.
Виклики для України на міжнародній арені
Президентські вибори у США, події у Туреччині, британський Brexit, хвиля терористичних актів у Німеччині і Франції – відсутність стабільності протягом тривалого часу на міжнародній арені – створюють чималі виклики нового формату. Вони актуальні для багатьох країн, але для України, яка знаходиться у стані війни, ризики є найбільшими. Українське питання для багатьох європейських лідерів перестало бути першочерговим, особливо на тлі негативних наслідків міграції, зростання терористичної небезпеки та проблем всередині НАТО і ЄС. Крім того, Путін постійно експлуатує тему повернення до співробітництва, що не можуть не експлуатувати його прихильники (агенти впливу) у Європі.
Водночас, важливою для України стала заява посла Туреччини в Україні Йонета Джана Тезеля (29 липня), що анексія Криму ніколи не буде визнана його країною. Він підкреслив, що Туреччина зацікавлена ??у сильній, незалежній, реформованій, демократичній Україні, інтегрованій з Європою.
Виклики в інформаційно-психологічній площині
27 липня завершилася масштабна спецоперація проти України, спланована російськими спецслужбами та реалізована через Українську православну церкву Московського патріархату. Молитовна хода стала відпрацюванням масованих антиукраїнських заходів, спрямованих на зниження рівня патріотизму, розкол суспільства та збільшення недовіри до влади. Хоча захід експерти вже назвали релігійно-гібридною війною та «м’якою демонстрацією сили», в цілому реагування української влади виявилося досить вдалим. Найбільш важливим елементом стримування російських сил в Україні слід вважати потужну позицію громадянського суспільства – у деяких містах Ходу не пустили на центральні вулиці. Разом з тим, фахівці відзначають як негативну тенденцію активізацію електорату Опозиційного блоку (джерела називають депутата від Опозиційного блоку Вадима Новинського головним спонсором заходу).
29 липня стало відомо, що у червні в Ялті окупованого Криму викладачі Дніпропетровського національного університету, Запорізького державного медичного університету, Запорізького національного університету і Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова брали участь у Х Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова в полікультурному світі» (разом з експертами з РФ, Білорусі, Казахстану, Словаччини, Сербії, Йорданії, Греції, США, Китаю). Негативний аспект полягає у тому, що даний захід має офіційний статус із публічною частиною. Саме його проведення є операцію інформаційно-психологічного впливу Росії на оточуючий світ, і участь у ньому українців можна порівняти хіба що із поставками РФ продукції військового призначення. В ЦДАКР переконані, що подібні випадки мають вивчати та переконливо протидіяти їм співробітники СБУ – зокрема, шляхом проведення профілактичної роботи.
Відбуваються схожі сплановані акції за участі країн Європи. Так, 29 липня, в окуповану Російською Федерацією Автономну Республіку Крим прибули 11 французьких депутатів на чолі з депутатом нацзборів Тьєрі Маріані. Постійна делегація України в ПАРЄ зробила з цього приводу офіційну заяву та вказала на нездатність ПАРЄ реагувати на порушення міжнародного права її делегатами, що підриває довіру до Асамблеї. Однак в цілому такий вчинок французів спричинив негативний резонанс, який дає змогу казати казати про певні успіхи Москви в інформаційній війні.
27 липня з’явилися дані російського «Левада-Центру», згідно з якими процент схвалення дій російського президента Володимира Путіна становить 82% населення. При цьому 17% не підтримують Путіна, ще 1% – не знайшовся з відповіддю. Скоріш за все «Левада-Центр» суттєво перебільшує, однак власне ситуація переконливо свідчить про впевнені маніпуляції громадською думкою в Росії – через утворений тотальний контроль за усіма сферами життя громадян.
Виклики у площині економіки
СБУ зупинила діяльність 243 російських компаній, які співпрацюють із невизнаними донбаськими республіками й не потрапили під дію санкцій, введених Україною. Російські підприємства не зможуть купувати й продавати товари та послуги, брати в оренду майно та мати свої представництва. Це безумовна перемога спецслужби, однак відбулася вона із великим запізненням, що свідчить про повільну імплементацію ключових рішень.
Також важливим стає поступове позбавлення залежності від російських енергоносіїв. Зокрема, 29 липня «Укртрансгаз» поінформував про значне нарощення імпорту газу з Європи: труба з Польщі завантажена на 98%, із Словаччини – на 74%.
Тим часом Державна прикордонна служба України днями повідомила про присутність у виключній економічній зоні України у Чорному морі російських бурових платформ. Як вказав Defence Express (28 липня), об’єкти було викрито під час одного з патрульних польотів підрозділу, що базується в Одесі. На думку прикордонників, активність росіян може свідчити про нелегальний видобуток природного газу без дозволу української влади.
Основні виклики всередині держави
На Донбасі ситуація залишається вкрай напруженою. Підтримувані Кремлем бойовики та російські окупаційні війська обстрілюють позиції Української Армії із важкої артилерії, використовують бронетехніку й танки. Важкі втрати в ЗСУ за умов стриманої відповіді роблять результати війни низької інтенсивності не на користь України. Тільки за офіційними повідомленнями, із початку липня загинуло близько 30 військовослужбовців, понад 130 – поранено. Зростають втрати й серед місцевих жителів. Експерти вже назвали небезпідставним попередження секретаря РНБО Олександра Турчинова про можливість введення військового стану в регіоні у разі посилення протистояння на Донбасі. За таких важких умов фактичної війни модернізація армії мала б пришвидшитися, зокрема, із урахуванням закупівель у іноземних країн важких озброєнь.
Важливою подією у підготовці оборони стало підписання президентом П.Порошенком Закону про Сили спеціальних операцій ЗСУ (26 липня). Глава держави назвав цей закон «вимогою часу, для того щоб захист України був набагато більш ефективним».
