Виходячи з аналізу загроз сьогодення, економічних можливостей держави та оперативних можливостей оборонно-промислового комплексу держави саме модернізація бойових літаків та комплексів протиповітряної оборони стає ключовим елементом підготовки оборони на сучасному етапі. Таку думку висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак.
За його словами, ракетні та безпілотні комплекси повинні стати фундаментом стратегічного протистояння ворожій путінській Росії у майбутньому, і це майбутнє слід наближати зусиллями влади та суспільства, але на сьогоднішньому етапі альтернативи модернізації техніки радянського виробництва немає.
Бадрак при цьому наголосив, що разом з існуючими версіями так званої малої модернізації авіаційних та зенітно-ракетних комплексів уповноважені державою структури мають активніше шукати варіанти глибокої модернізації з урахуванням потенціалу військово-технічного співробітництва. На думку експерта, варто невідкладно працювати над розширенням технологічних напрацювань, оскільки обмеження лише можливостями національних оборонних підприємств не може задовольнити потреби ЗСУ. Він додав, що при опануванні принципово нових підходів модернізації бойової авіатехніки Повітряних Сил Збройних Сил України, окрім іноземних оборонних компаній, варто звернути увагу й на національні приватні підприємства, які мають перспективні напрацювання, зокрема, у сфері створення авіаційного озброєння. Загалом, вважає експерт, у самій модернізації літаків найважливішим є розв’язання питань встановлення нових прицільних комплексів та використання нового авіаційного озброєння, що має надати можливість вражати цілі противника – як повітряні, так і наземні, – з більших відстаней.
Керівник ЦДАКР зазначає, що замість вигадування фантастичних проектів на кшталт створення підприємствами України нового бойового літака було б доцільним зосередитися на отриманні від іноземних партнерів нових технологій модернізації. Він додав, що досить солідні напрацювання мають Ізраїль та Франція, а деякі елементи можна отримати навіть у Китаї. «Просто протягом двох років війни у відповідальних за це структур влади ці питання, тобто розширення можливостей завдяки ВТС, не піднімалися», – каже Бадрак.
Водночас, він назвав позитивним рішення української влади виділити у поточному році на відновлення та модернізацію авіаційної техніки ПС ЗСУ близько 2,5 мільярда гривень. Намір модернізувати на національних підприємствах понад два десятки літаків є важливим, однак варто дивитися й на більш широкі перспективи, вважає фахівець ЦДАКР. Зокрема, він визнав, що деякі проекти, як наприклад, модернізація штурмовиків Су-25, мають низку невирішених проблем, однак передусім через те, що цими проблемами ніхто у владі не займався, та й єдиного координуючого органу для вирішення комплексних проблем не створено. Співбесідник між іншим зазначив, що через відсутність чіткої стратегії переозброєння та відповідних державних програм уповільнюються або гальмуються проекти, для реалізації яких необхідно залучати українські приватні підприємства або звертатися до іноземних виробників. «Тим більше, що Генеральний штаб ЗСУ не проявляє наполегливості щодо важливих проектів переозброєння, часто залишає ОПК без чітких орієнтирів, зокрема, не надає чіткого бачення бойового літака майбутніх ПС ЗСУ», – вказує Бадрак.
Передусім, на думку експерта, з бойової авіаційної техніки потребують модернізації літаки Су-27, МіГ-29, Су-24, Су-25, гелікоптери Мі-24 та Мі-8.
