«… Мудрість та вміння взаємного вибачення провин – це риси, які нині особливо потрібні і полякам, і українцям. Адже, нові конфлікти, незгода чи чвари між нашими народами підуть на користь третій силі. Ця сила не гребує жодними засобами, аби постійно ділити, вносити антагонізм, підживлювати ворожість між нами…»
Це цитата із останнього звернення відомих польських діячів, яке є дуже влучним і до якого в цей черговий етап роздмухування ворожнечі між поляками і українцями слід дослухатись і над Віслою, і над Дніпром.
Нижче – повний текст заяви, зробленої 26 червня у Польщі, на Цвинтарі воїнів Армії Української Народної Республіки (Симона Петлюри) в Пікуличах у Перемишлі.
Петро ТИМА,
польський історик, політолог, журналіст та публіцист,
з 2006 року – голова Об’єднання українців у Польщі
«Тут, на могилах українських воїнів, котрі боролися за Україну у 1918-1921 рр., слід нагадати, що той період був не лише періодом польсько-українського протистояння, а й часом польсько-українського союзу та спільної польсько-української боротьби за свободу народів проти більшовицької загрози, що нависла над Європою.
У XX столітті мало було прикладів польсько-українського братерства, та й союз, символами якого є Юзеф Пілсудський i Симон Петлюра, не закінчився для українців успіхом. Маршал усвідомлював це, тому після підписання Ризького договору, яким завершилась польсько-більшовицька війна, поїхав до інтернованих у таборі в м. Каліш солдатів та офіцерів Дієвої Армії Української Народної Республіки зі словами: «Панове, я вас перепрошую, я вас дуже перепрошую». Ми, поляки, не виправдали довір’я наших союзників i слова маршала Пілсудського цього не змінять.
Однак нині, в контексті подій на Майдані та нової агресії Росії в Україні ці слова, як і слова українських інтелектуалів та ієрархів Церкви зі Звернення про примирення, повинні стати містком, який нас об’єднає і дасть змогу відокремити історію від сьогодення та майбуття.
Тут, у Перемишлі, в символічному місці, на могилах трьох тисяч українських Січових Стрільців і воїнів Української Народної Республіки, ми повинні стати мудрішими досвідом тих, які тут спочивають. Мудрість та вміння взаємного вибачення провин – це риси, які нині потрібні особливо. Адже нові конфлікти, незгода чи чвари між людьми і народами підуть на користь третій силі. Ця сила не гребує жодними засобами, аби постійно ділити, вносити антагонізм, підживлювати ворожість між нами. Ми повинні усвідомлювати це i там, де можемо, давайте протидіяти цьому, єднаючись у дружбі та спільних діях, так як це колись робили наші Батьки.
Вічна пам’ять героям України і Польщі!»
Цвинтар воїнів Армії Української Народної Республіки (Симона Петлюри) в Пікуличах у Перемишлі (Польща), 26 червня 2016 року
Під зверненням підписалися:
Данута Куронь
Іза Хрусьліньска
Кристина Захватовіч-Вайда
Анджей Вайда
Катажина і Павел Вінярські
о. Альфред Вєжбіцкі
Славомір Сєраковскі
Кристина Енгелькінг
Магдалєна і Матеуш Кійовські
Агнєшка Коритковска-Мазур
Тереза Філярска
o. Томаш Достатні
Йоанна і Януш Онишкєвіч
Беата Фудалєй
Анджей Куронь
Войцєх Онишкєвіч
Юзеф Піньор
Барбара і Кшиштоф Становські
Анджей Северин
Бартош Пєховіч
