Українська влада, за нашими оцінками, зробила приблизно половину того, що могла б зробити у сфері реформування в секторі оборони і безпеки. Таку думку 8 червня висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Експерт пояснив своє бачення наступними аргументами: «Перша частина — завжди документальна, тобто загальне бачення того, як треба будувати армію і взагалі сектор безпеки. І на цьому етапі у нас є серйозне просування вперед, яке пов’язане з тим, що основні документи загального формату затверджені — це Воєнна доктрина, Стратегія національної безпеки і нарешті Стратегічний оборонний бюлетень. Тепер дуже важливо, щоб на підставі цих документів були розроблені реалістичні програми. Йдеться про три величезні програми, відсутність реалізації яких не дозволяє рухатись ані у створенні нового типу українського війська, ані у створенні системи забезпеченні війська новим озброєнням. Перша програма — це програма будівництва та розвитку ЗСУ до певного періоду. Друга — це державна цільова програма розвитку озброєнь. Третє — державна цільова програма розвитку оборонно-промислового комплексу. І тут важливо, щоб всі ці програми були реалістичні».
Бадрак переконаний, якби наша влада була наполеглива і працювала над цими документами з першого дня, то «ми б вже мали всі ці програми». За його словами, через те, що Україна досі не має детальних програм, то й неможливо казати більш конкретно і рішуче як, коли і у який спосіб країна матиме професійну армію. Другий важливий момент, на якому наголошує керівник неурядового аналітичного центру, пов’язаний із тим, що досі влада не дотягнулась до реформування оборонної промисловості. Він додав, що вже на слуху обговорення створення спеціального агентства з питань ОПК і космосу, або з питань ОПК і військово-технічного співробітництва, а навіть в п’ятницю, 27 травня, коли був затверджений на РНБО Стратегічний оборонний бюлетень, мало б розглядатись і це питання.
«Всі цього очікували, але чомусь це питання так і не було піднято, але очевидно існує певна нерішучість внаслідок невирішених кадрових питань, – зробив припущення експерт, та додав – хоча я знаю від досить серйозних джерел, що перший віце-прем’єр міністр Кубів готовий таке агентство долучити у структуру виконавчої влади і зробити все, щоб воно працювало».
Бадрак також позначив, що безумовно, прийняття СОБ пов’язано із самітом НАТО, який відбудеться в липні. За словами експерта, цей саміт є одним із визначальних віх у відносинах України із Заходом на новітньому етапі – меседжі були досить чіткі — якщо не буде кроків в реформуванні в тому числі в оборонному секторі, то відношення до України може змінитись в бік охолодження. Бадрак навіть припустив, що Україна ризикує повернутись на рівень 2008 року, коли Захід продовжував заохочувати Україну до реформ, але розчарувався в діях української влади.
Водночас керівник ЦДАКР відмітив низку позитивних кроків, які слід назвати. На його думку, це, перш за все, створення Сил спеціальних операцій і початок роботи над можливостями України щодо завдання асиметричного удару. Крім того, зазначив він, має місце другий момент — трохи змінена ситуація у системі державних закупівель та прийняття Закону, який ми називаємо «Прозорро», що вдосконалить систему державних закупівель і знизить рівень корупції. Аналітик додав, що важливою є досягнута домовленість про допомогу НАТО у розбудові Сил спеціальних операцій та Військово-морських сил України, а також модернізації Державної прикордонної служби.
«Але те, що у нас досі не проголошено чіткого курсу на створення професійної армії і те, що у нас немає реформи оборонної промисловості, то все це переполовинює ті досягнення, про які хочеться говорити» – резюмував Бадрак. Він також додав: «Більше того, хочу сказати — якби не цей саміт НАТО, то ми б ще чекали певний час щодо прийняття Стратегічного оборонного бюлетеня і створення Сил спеціальних операцій. Західні партнери фактично стимулювали нас до більш активних кроків».
