Ухвалений наприкінці травня Стратегічний оборонний бюлетень цілком дозволяє будувати професійну армію в Україні. Так вважає керівник неурядового Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак.
Зокрема, у своїй заяві 3 червня експерт зазначив, що нині на основі наявних документів – Стратегічного оборонного бюлетеня, Стратегії національної безпеки і оборони та нової редакції Воєнної доктрини – цілком можливо розробити реалістичну Державну програму розвитку ЗСУ, яка має зафіксувати не тільки офіційно проголошений курс на створення професійного війська, але й принципи цього переходу, етапи та ресурсне забезпечення досягнення даної цілі.
Бадрак вважає, що протягом двох років війни Росії проти України військово-політичне керівництво України обрало помилковий шлях розвитку ЗСУ, в результаті чого армія досягла чисельності майже 280 тис. військовослужбовців, на утримання яких йде понад 80% оборонного бюджету – це не дозволяє оперативно перейти на рейки створення професійного війська та розгорнути масштабне переозброєння на нові зразки озброєні і військової техніки. Водночас, на думку керівника ЦДАКР, відбулися й позитивні зміни, зокрема, збільшилася кількість солдатів і сержантів, які служать за контрактом та можуть скласти ядро майбутнього професійного війська.
Бадрак переконаний у необхідності у першу чергу зробити те, що могло бути зроблено ще у 2014-2015 роках – створити професійне ядро ЗСУ чисельністю близько 30-40 тисяч військових, необхідних для ведення бойових дій на сході України. Експерт наголошує, що професійна армія для України – необхідність, незалежно від її вартості, а її створення знищить соціальну нерівність та значну корупцію в цій сфері. Він додав, що за умов вдалого впровадження рішень вже через 4-5 років Україна могла б мати 140-150-тисячну професійну армію та систему підготовки мобілізаційного ресурсу через утворені за рахунок місцевих бюджетів Війська територіальної оборони.
Бадрак також вказує на необхідність формування для професійних вояків «мотиваційного пакету», що включатиме низку пільг та преференцій для професійних військовослужбовців, зокрема, передбачати привабливі умови раннього виходу на пенсію солдатського та сержантського складу, пільгові умови отримання житла, освіти, якісне медичне забезпечення, страхування, монетизовану систему нагород та значно вищий рівень грошового забезпечення. На його думку, відштовхуватися потрібно від таких фінансових параметрів грошового утримання: найнижчий рівень для солдатів – від еквіваленту 400 дол., для сержантів – від еквіваленту 500 дол., молодших офіцерів – від еквіваленту 600-700 дол. В залежності від посад, старших офіцерів – від еквіваленту 750-850 дол. В залежності від посад.
Оцінюючи повідомлення військового відомства про залучення на військову службу за контрактом понад 32 тисячі осіб (станом на 3 червня 2016 року), експерт висловив думку, що повідомлення Міноборони про велику кількість військових, які добровільно записуються на контрактну службу в Україні не відображує реальної картини, оскільки експертам необхідно вивчити відсутню нині статистику відпливу контрактників із ЗСУ, а також отримати інформацію про кількість солдатів і сержантів, що прослужили на контракті понад три роки. Він підкреслив, що задовільним експерти ЦДАКР вважатимуть результат, коли більше половини сержантського та солдатського складу ЗСУ становитимуть бійці, що прослужили в армії щонайменше три роки.
