Завдяки активному розвитку газової інфраструктури в Польщі та регіоні Центральної Європи загалом зменшується роль російського Газпрому. Паралельно з цими діями імплементуються правові зміни, які б’ють по монополізму та стимулюють конкуренцію. За задумом Європейського Союзу, лібералізація ринку має забезпечити країнам-членам безпеку та розвиток через зменшення цін на енергоносії.
Злам на польському газовому ринку
Сьогодні на газовому ринку Польщі відбуваються планові масштабні перетворення, внаслідок цього зменшується залежність від Газпрому. Згідно з планами уряду, в 2022 році Польща зможе повністю відмовитись від російського газу, що примусить російський концерн істотно знижувати ціни на сировину. Не є таємницею, що до цих пір Газпром зловживав своєю сильною позицією монополіста на газовому ринку Європи, зокрема, у Польщі та в інших країнах Центральної Європи. Врешті-решт такі підходи російського монополіста стали причиною початку антимонопольного провадження з боку Європейської Комісії. Проте, експерти звертали увагу, що Газпром міг дозволяти собі й надалі проведення схожої політики через відсутність транспортної інфраструктури в країнах регіону. У Варшави, Вільнюса чи Праги не було іншого виходу, як домовлятися з Москвою на її умовах, оскільки не існувало альтернативи російським поставкам. Згодом цю ситуацію в Центральній Європі почали динамічно виправляти.
Завдяки підтримці ЄС, а також власним фінансовим зусиллям, Польща почала активно збільшувати потенціал власного газового сектора. Це стало особливо помітним після 2009 року. Саме тоді було розбудовано газове з’єднання з Німеччиною в Ласові та запущено інтерконнектор з Чехією в Цєшині. Також зміни стосувалися Ямальського газопроводу з Росії через Білорусь та Польщу до Німеччини. Завдяки цим змінам, сьогодні можливим є використання т.зв. фізичного реверсу, тобто поставок у зворотному напрямку. Замість Росії до Польщі у разі потреби паливо може постачатися з Німеччини. Тут варто нагадати, що пропускна спроможність цього газопроводу у реверсному напрямку сягає 5,5 млрд. куб. газу щорічно, при тому що Польща споживає близько 16 млрд. кубометрів газу на рік (з яких власний видобуток становить більше 4 млрд. куб. м газу).
Також в рамках перетворень на газовому ринку Польщі було побудовано термінал LNG у порту Свіноуйсьце. Він вже в липні цього року почне приймати скраплений газ із Катару – контрактом передбачено поставки 1,5 млрд. кубометрів на рік. Причому пропускна спроможність терміналу становить 5 млрд. кубів газу щорічно, а плани передбачають її збільшення до 7,5 млрд. кубів. До 2020 року він має бути з’єднаний з центральноєвропейськими ринками мережею газопроводів (т.зв. коридор «Північ-Південь»). На протилежному боці коридору буде побудовано термінал LNG у Хорватії. В цьому самому році має бути також готовим до використання газовий інтерконнектор між Польщею та Литвою (та іншими прибалтійськими країнами), також планується розбудувати з’єднання з Україною. Найважливіші перетворення на газовому ринку Польщі та всього регіону закінчаться в 2022 році, коли буде запущено газопровід Baltic Pipe, який має з’єднати Польщу з видобувними проектами на норвезькому шельфі. Нагадаю, що саме тоді втратить чинність т.зв. ямальський контракт.
2014 рік. Ключові зміни в рамках лібералізації газового ринку
Масштаби інвестицій роблять чимале враження та демонструють, що ера Газпрому великими кроками відходить у минуле. Розбудову інфраструктури доповнюватимуть юридичні перетворення, пов’язані з імплементацією правил на газовому ринку за стандартами ЄС. Йдеться про лібералізацію ринків, основною метою якої є руйнування монопольних позицій – не лише російської, але й інших, включно із національними.
У випадку з Польщею мова може йти про державну компанію PGNiG, яка протягом багатьох років скуповувала російський газ, а потім його перепродавала на внутрішньому ринку. Процес лібералізації суттєво послабив її позиції. В першу чергу було проведено розподіл за видами діяльності – фірму у секторі продажу відділено від промислового виробництва та дистриб’юторської діяльності (згідно до вимог т. зв. ІІІ енергетичного пакету). Також PGNiG було примушено до продажу частини сировини на Енергетичній Біржі, з якої газ можуть купляти приватні гравці. Їхня діяльність полегшує розвиток транскордонних газових з’єднань, тобто доступ до зовнішніх ринків. Вишенькою на торті лібералізації є зміна правил, завдяки яким можливим став вибір продавця газу покупцями.
Перетворення газового ринку Польщі імплементуються й надалі та одночасно викликають певний резонанс та критику. Приватні фірми, кількість яких суттєво збільшується (наприклад, Duon, Hermes), вважають, що зміни йдуть надто повільно. Фахівці звертають увагу на те, що необхідним є вивільнення цін на газ таким чином, щоб на ринку мала місце реальна конкуренція. На даний момент газові тарифи визначає Комісія регулювання енергетики.
В свою чергу PGNiG підкреслює, що не може реально конкурувати з приватними суб’єктами, оскільки носить на своїх плечах «політичні» контракти з Росією та Катаром, в яких зафіксовані архаїчні формули визначення ціни сировини з прив’язкою до цін на нафту. Саме тому фірма з одного боку бореться проти Газпрому в Арбітражному суді в Стокгольмі щодо ціни сировини (спроби закінчити конфлікт мировою угодою завершились у травні 2015 року безрезультатно), а з другого планує поновити переговори з компанією Qatargas. Також PGNiG хоче, щоб витрати, пов’язані з контрактами, були «соціалізовані», тобто держава рекомпенсувала кошти.
Лібералізація газового ринку. Конкуренція та нижча ціна сировини
Попри тимчасові труднощі, пов’язані з процесом лібералізації газового ринку в Польщі, а також ринків інших країн регіону, які є членами ЄС, лібералізація триватиме й надалі. Однак для цього потрібно чимало часу та послідовних кроків. Завершення інфраструктурних (ключові будуть здійснені не пізніше 2022 року) та юридичних перетворень зміцнюватиме енергетичну безпеку Центральної Європи та закінчить еру російського монополізму, який випливав з історичних причин (домінування Радянського Союзу та побудова трубопроводів ще відповідно до потреб Червоної Армії).
Користь отримають також кінцеві споживачі. Сьогодні ціни на газ в Польщі формуються регулятором, що з одного боку означає їхню стабільність. Однак з іншого ми маємо брак реальної конкуренції, яка могла б ці ціни зменшити. Варто пам’ятати, що на добре розвинених газових ринках Європи з функціонуючими біржами ціни на пропоновану сировину є нижчими, ніж у країнах, де присутні монополісти, та у державах, що є залежними від поставок газу на базі довгострокових контрактів. Саме такої розвиненості достатньо, щоб реформування газового ринку довести до логічного кінця.
Пьотр Мацьонжек, портал Defence24.pl, Польща
