Терористичні акти, що відбулися у 2015 році в Парижі та 2016 році в Брюсселі, не лише засвідчили незахищеність Європи, але й вимагають перегляду можливостей реагування на схожі сценарії в Україні. Це закликають зробити фахівці недержавного аналітичного Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР).
Так, в ЦДАКР погоджуються щодо неможливості встановлення повного контролю над ймовірними терористичними групами, що здатні опинитися на території України, водночас звертають увагу на особливості можливих атак на території держави. Визначальним чинником для організації Києвом антитерористичної протидії має стати усвідомлення, що небезпека прийти в Україну може передусім «за викликом сусідньої Росії». І хоча атакуватися можуть будь-які, в тому числі, і проросійські групи населення, зберігатиметься головна ідеологія терактів – дестабілізація обстановки та доведення нездатності влади організувати захист громадян.
Експерти ЦДАКР переконані, що слід розвивати спроможності протидії терористичній загрозі за декількома напрямками. Перший – посилення контррозвідувальних структур, формування системи глобального моніторингу, починаючи від баз даних потенційно небезпечних елементів та структур до суттєвого посилення технічних можливостей спецслужб. Це, як вказують в ЦДАКР, має включати широкий спектр техніки – від створення для потреб України розвідувальних супутників до використання специфічних радарів та пристроїв для знаття інформації. Друга складова – формування потужних підрозділів фізичної протидії терористичним групам. В аналітичному центрі зауважують, що після визнання Україною нездатності проведення операції зі звільнення заручників на судні «Фаїна» в 2008 році було констатовано сплеск у підготовці означених структур, однак досі потенціал у сфері створення та підготовки таких структур не використано. «При цьому Україна за часів СРСР має позитивні історичні традиції у підготовці таких структур», – зазначають фахівці. Нарешті, переконані в ЦДАКР, третя й найбільш вагома складова – підготовка населення з фактичним створенням системи цивільного сповіщення, що базуватиметься передусім на фундаменті патріотичного виховання громадян.
В той час, коли терористична загроза отримала ознаки глобального характеру, слід зосередитися на кваліфікованій підготовці кадрів для виконання цих специфічних завдань.
