Громадська організація «Балтійсько-Чорноморська Конфедерація» (ГО БЧК) одним із своїх завдань вбачає налагодження міжрегіональних та міжнародних відносин з метою просування ідеї створення Балтійсько-Чорноморської Конфедерації. Нова зустріч політиків, дипломатів, науковців, представників державних установ та громадських організацій, які обговорювали проблеми безпеки та економічної взаємодії країн регіону, відбулася у форматі круглого столу «Міжмор’я: від Гданська до Одеси» 2 жовтня 2015 року в Одесі.
У своїй доповіді керівник зовнішньополітичних проектів Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Володимир Солов’ян зауважив, що ефективно стримувати територіальну, економічну й гуманітарну експансію Росії в Східній Європі сьогодні може лише нова геополітична формація, в межах якої має протікати процес зближення держав, об’єднаних розумінням загрози з боку Росії. Однією з форм практичної реалізації такої взаємодії є Балтійсько-Чорноморський проект. Наразі ще зарано говорити про обриси міждержавного об’єднання. Однак, очевидно, що основою для формування будь-яких геополітичних утворень на Балто-Чорноморській осі має стати ідея спільного простору безпеки.
Уже сьогодні Україна й Польща мають спільні проекти у сфері розробок та виробництва засобів ураження та систем захисту бронетехніки і гелікоптерів від високоточної зброї. У контексті співпраці з Литвою, Латвією та Естонією у сфері оборонно-промислового комплексу (ОПК) варто виділити такі перспективні аспекти: удосконалення медичного забезпечення, створення боєприпасів, проектування і виробництво інженерної техніки та технологій захисних споруд. Але найбільш яскравою сторінкою воєнної кооперації України з Польщею та Литвою є Литовсько-польсько-українська бригада. Для української сторони цінність цього проекту, в першу чергу, полягає у можливості пришвидшити процес переходу ЗСУ на стандарти НАТО.
Однак, щоб проект Балтійсько-Чорноморської конфедерації був повноцінним і життєздатним одного безпекового аспекту недостатньо. Надзвичайно важливою є також економічна складова його реалізації. Прибалтійські й причорноморські країни вже сьогодні співпрацюють у різних сферах економіки на двосторонньому рівні, проте у разі їх входження в БЧК вони отримають можливість здійснювати також багатосторонні великомасштабні економічні проекти.
Не зважаючи на нинішню економічну кризу, в якій перебуває наша країна, вона все ж має потужний економічний потенціал, щоб посісти провідне місце у майбутній БЧК. За розмірами території Україна — найбільша країна Європи. За умови відповідного інвестування Україна має всі можливості розвивати літакобудування і ракетобудування для запуску космічних супутників. Суднобудівні заводи Миколаєва і Херсона здатні будувати різноманітні судна, зокрема танкери, які сьогодні є вкрай дефіцитними. Україна володіє третиною чорноземів у світі і вже сьогодні є житницею Європи. Україна стабільно посідає 7-8 місце в світі з експорту зброї.
Спираючись на порівняльний аналіз економічного потенціалу Польщі та України, провідний науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень і прогнозування трансатлантичних процесів Олексій Войлович наголосив, що за оцінками міжнародних експертів, Україна посідає перше місце в Європі за коефіцієнтом транзитності. Цьому сприяє як вигідне географічне положення нашої держави у центрі Європи, так і достатньо розвинута система наземних і водних шляхів сполучення.
Економічний розвиток Балтійсько-Чорноморського регіону має відбуватися з урахуванням ролі важливого перехрестя шляхів із півночі на південь — від Балтійського моря до Чорного, і з заходу на схід, що включає європейсько-азіатські зв’язки. У межах БЧК особливо важливим та ефективним може бути транзитне сполучення по лінії Південь-Північ. І певний досвід у цьому уже напрацьовано.
Стенограма доповідей інших учасників – за посиланням:
