Представляючи компанію UA.RPA – українське агентство з перспективних науково-технічних розробок, – хотів би зосередити свою увагу на сучасних технологіях гібридної війни в Україні, а також ролі приватного сектору, важливості координації його діяльності із державою в плані налагодження військово-технічного співробітництва (ВТС).
В умовах триваючої гібридної війни наші воєначальники часто поза увагою залишають сучасне мистецтво ведення війни. Так побудована застаріла система, яка на практиці вимагає вмінь командувати, однак не передбачає бути лідером. Сьогодні ми бачимо, що бойові дії ведуться угрупованнями військ. Це – знову ж таки ментальність минулого, яка присутня у військовому командуванні. А бойові мають вестися бойовими СИСТЕМАМИ. Аналізуючи останні уроки протистояння, ми часто бачимо, що ключовим на полі все ще залишається кількісна перевага в людях і в техніці над противником… Навіть підготовка особового складу часто відходить на задній план. Про акцент на сучасні системи озброєнь, технологічну перевагу над противником мова взагалі не йде.
У нас, на жаль, присутня централізована система управління військами, коли всі рішення приймаються в Києві, а практика вимагає децентралізованого управління військами. Звідси і наша реактивність, статичність в діях, в той час як ситуація вимагає бути активними, динамічними, обстановка вимагає маневру, випередження противника в діях і в часі. Ми також спостерігаємо виключно тип лінійної комунікації, тоді як потрібні вертикальний і горизонтальний, а також інтерактивний типи зв’язку.
А такі речі забезпечуються технологічною перевагою над противником. Ефективні бойові системи мають працювати, поєднуючи в собі бойову техніку, людину, комп’ютер, софт, сенсори, системи комунікацій і багато іншого… Ми маємо перемагати в ідеях, тобто у розумінні переваг сучасних технологій для забезпечення випередження противника. Також ми маємо перемагати в ментальності або, іншими словами, у військовій культурі. Ми маємо формувати позитивну мотивацію лідерства і скорочення владної командної відстані у військах і взагалі в системі державних органів.
Треба звернути увагу на активність громадянського суспільства і приватного сектору України в сфері оборони. Громадянське суспільство і приватний сектор демонструють гнучкість, швидкість і адаптивний підхід до реальних умов, коли обстановка змінюється швидкоплинно. Плюс ефективний мережевий підхід до реалізації ряду високотехнологічних проектів – від питань звичайної логістики до планшетних рішень, дронів, тренажерної техніки і різноманітних сенсорних систем… Вже зараз ми бачимо ряд запропонованих приватним сектором комплексних рішень з автоматизації, що дають змогу суттєво підвищити якість оперативного бойового управління.
Окремим стратегічним питанням є необхідність покращення державно-приватного співробітництва у сфері оборони, зокрема, щодо впровадження сучасних технологічних рішень. У нас різні колективи часто можуть бути зосередженими на імплементації однакових технологічних проектів, а це не припустимо в нинішніх умовах. Наприклад, понад 30 колективів розробляють безпілотні літальні апарати. Таке розпорошення зусиль – через відсутність координації. Саме для її налагодження групою компаній, ентузіастів, колективів в Україні було створено так званий мережевий кластер високих технологій та об’єднання хай-тек компаній для впровадження в Україні сучасних технологій подвійного призначення у сфері оборони. Плюс створено компанію «UA.RPA» – сервісну компанію, яка займається координацією, сервісом і експертизою діяльності кластеру.
На сьогодні ми отримали 76 пропозицій та високотехнологічних ініціатив в сфері оборони, які мають дати можливість досягнути врешті-решт технологічної переваги над противником. Пропозиції надходять від колективів, які мають сучасну освіту, високий інтелектуальний потенціал, можливості виготовляти високотехнологічні продукти, а головне, мають ентузіазм та енергію реально допомогти справі оборони держави.
Мережевий принцип роботи «UA.RPA» має забезпечити перехід від технологій на папері до кінцевих продуктів. Робота вже ведеться під конкретні проекти, що є найбільш пріоритетними для українського сьогодення.
На перший план сьогодні виходять ІТ-технології та електроніка. Пріоритетами їх впровадження мають стати розвідка і цілевказання, випередженні противника у часі у прийняттях рішень, живучість військ, підготовленість особового складу. В цьому плані ми виділили відповідні проекти, які можуть реально це забезпечити. Ми їх назвали мега-проектами, що за часом поділяються на короткострокові, середньострокові і довгострокові. Наразі виділю такі проекти: тактичний розвідувально-ударний комплекс, тактичний безпілотний авіаційний комплекс, автоматизована система оперативно-бойового управління і управління ресурсами, українська комплексна роботизована оборонна база, захисні системи на основі нових матеріалів і тактичні тренажери (стимулятори).
Зазначу, що три з вказаних проектів вже перебувають в дослідній експлуатації у військах, інші – на етапі розробки. Наприклад, імплементація тактичного розвідувально-ударного комплексу забезпечить зниження розходу боєприпасів, зниження часу реагування на зміни в обстановці, збільшення ймовірності ураження цілі і зменшення своїх втрат.
Тут ми доходимо до проблематики. Так, у нас є потенціал, який не належить сьогодні державному сектору. Він величезний – тільки наша структура отримала 76 заявок. 11 проектів вже в розробці, три з них знаходяться у військах. Вже на даному етапі ми потребуємо продуктивного державно-приватного партнерства, а також ВТС з країнами Альянсу для досягнення технологічної переваги у гібридній війні. Саме зі ставкою на використання енергії нашого громадянського суспільства і приватного сектору.
Нам необхідна ефективна комунікація з Міністерством оборони. Сьогодні приватні компанії потребують нормальних умов для отримання нормального замовлення. Кластер високих технологій, компанія «UA.RPA», інші приватні ініціативи і компанії потребують від держави цільової координації активності суспільства для досягнення технологічної переваги у сфери оборони. Такої цільової координації сьогодні немає, і це прикро. Конче необхідним є прийняття закону «Про державно-приватне партнерство у сфері національної безпеки і оборони», проект якого вже знаходиться у Верховній Раді України.
Що стосується партнерства і підтримки з боку євроатлантичних структур і Європейського Союзу, нам треба працювати на результат результат. Це має бути, в тому числі, ефективне науково-технічне партнерство з українським приватним сектором у сфері оборони, що забезпечить реалізацію спільних проектів, а також підтримку з боку країн НАТО, ЄС високотехнологічних розробок в інтересах оборони України і всієї Європи.
Ігор Кабаненко,
президент компанії «UA.RPA», заступник міністра оборони України (2014 р.), адмірал
