Автор: Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Як українські дрони, наземні роботи та штучний інтелект змінюють перебіг війни і чому весна 2026-го може стати переломною
Ця весна може стати передвісником сценарію припинення або замороження війни Росії проти України. І свідчить про це низка нових складових.
Передусім українські інженери й конструктори вигадали відповідь на найважчий екзистенційний виклик – написали формули ефективної боротьби з ворогом, який “не закінчується”, а його зброя постійно множиться. Це головний аргумент сьогодні – він не в останню чергу виник через появу нарешті міністра оборони.
Паралельно змінюється і зовнішній контекст. На тлі війни США й Ізраїлю проти Ірану зник міф про велич США. Виникло усвідомлення, що авантюри Трампа ведуть переважно до безладу, а Україна перебуває в епіцентрі технологічного прориву й знає, як саме воювати ефективно.
У ЄС та європейському НАТО зцементувалося розуміння, що без України держави континенту не витримають “епідемію” російської агресії – відповідно змінилася риторика у бік Вашингтона. Оборонний комісар ЄС Кубілюс запропонував створити новий оборонний союз із власною постійною армією, де буде місце й Україні. Посилилися й ознаки того, що ворог втомився від війни – на тлі поглиблення економічних проблем, навіть попри зростання допомоги Китаю.
Усе це може не завадити Росії воювати роками. Однак сама парадигма війни може суттєво змінитися на користь України.
Фронт: дрони, роботи й нова доктрина
Україна почала перехоплювати технологічну ініціативу – принаймні у кількох сегментах: у застосуванні дронів-перехоплювачів та наземних роботизованих комплексів (НРК). Рішення з донаведення безпілотників та використання штучного інтелекту (ШІ) трансформуються у цілісну систему.
Новою спільною доктриною військових та розробників стали високоточні удари на різні відстані без прямої участі людини. Показово, що про технологічний прорив України та технологічне домінування на фронті першими почали говорити російські блогери.
Перший етап – максимальне убезпечення людини через роботизацію та автоматизацію поля бою. Наступним має стати повне вилучення людини з поля бою.
Дрони в тилу: прорив через ППО і РЕБ
Дрони дедалі ефективніше вражають цілі далеко в тилу ворога. Наприклад, порт Усть-Луга в Ленінградській області вже зазнав кількох успішних атак. У серпні 2025 року удар був настільки точним, що для ліквідації пожежі знадобився спеціальний пожежний потяг із запасом води та піни. А наприкінці березня порт атакували п’ять разів за десять днів. Це свідчить про те, що українські дрони навчилися долати російську протиповітряну оборону та засоби радіоелектронної боротьби.
У квітні українська компанія “Дикі Шершні” продемонструвала феноменальну можливість: керування дроном-перехоплювачем Sting на відстані до 2000 км за допомогою системи Hornet Vision Ctrl. І це один з тих проривів, що змінюють характер війни: керування безпілотником здійснювалося оператором, який перебував за кордоном.
“Дикі Шершні” заявили про серійне розгортання системи – вона дає змогу виявляти повітряні цілі на відстані до двох кілометрів та має незалежні канали зв’язку, які можна перемикати у польоті. Якщо її принцип дії буде перенесено й на інші типи дронів, це може стати ще одним кроком до вилучення людини з поля бою.
Подолання дефіциту та успіхи на тактичному рівні
Від березня 2026 року з’явився прогрес і в подоланні дефіциту безпілотників категорії middle strike. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що за березень дрони знищили 143 склади та 52 пункти управління. Майже 350 ударів безпілотних систем ЗСУ завдали на глибину від 30 до 120 км.
Генерал поки промовчав про дальність 150-300 км, де головні цілі middle strike. Але темпи розробок і виробництва таких систем свідчать, що проблема поступово розв’язується.
Не менш показові й результати на тактичному полі бою. Лише за одну добу в березні окупанти втратили два гелікоптери Ка-52 вартістю близько 16 млн доларів кожен – і це також результат роботи FPV-дронів.
За зиму українські безпілотники взяли у полон понад 100 російських окупантів: оператори БАК супроводжували їх до позицій Сил оборони.
Роботи як система
У січні вперше в історії воєн український НРК Droid TW-7.62 взяв у полон трьох російських військових – без підтримки безпілотника, як то було влітку 2025 року в Третій штурмовій бригаді. Ще з другої половини 2024 року наземні та повітряні безпілотники штурмували позиції противника.
Тепер можна говорити й про справжній бум у застосуванні НРК на полі бою. Міноборони планує законтрактувати 25 000 платформ лише у першому півріччі. Мета міністра оборони Михайла Федорова – передати 100% фронтової логістики роботизованим системам.
“Кожного дня в нас з’являється нова технологія – цей рік буде роком НРК, штурми робитимуть роботи”, – прогнозує фахівець з технологій Сергій (Флеш) Бескрестнов.
Дзеркальні кроки ворога: Росія і Китай
Противник також робить кроки у відповідь.
Росія докладає зусиль для відкриття “другого фронту” через Білорусь, яку насичує сучасною зброєю, зокрема тактичною ядерною. Не виключено повторне використання території васальної країни для нової агресії, про що відверто попереджають опозиційні політики.
Є й інші зовнішні чинники. Китай відчутно збільшив технологічну допомогу Росії. Нині російські виробники дронів імпортують до 90% комплектовання з Китаю для складання безпілотників на своїй території.
Змагання тривають, і визначальним стане те, яка зі сторін діятиме швидше й системніше.
ШІ у центрі: хто і як визначає наступний крок
Аналітики Bloomberg визнали, що українські дрони та стартапи змінили світову воєнну стратегію. Головною перевагою ЗСУ вони назвали не саму техніку, а швидкість взаємодії. У цьому традиційні оборонні гіганти програють гнучким стартапам, які швидше адаптуються до змін на полі бою.
Наступний крок – інтеграція штучного інтелекту у військові системи. За першість тут бореться увесь світ.
США вже описують війну проти Ірану як “першу війну штучного інтелекту”: ШІ дав змогу скоротити час на ухвалення рішення про ліквідацію цілі з годин до 60 секунд. ЦРУ заявило про впровадження ШІ для стратегічного аналізу та розвідки – він стане ключовим елементом оновленого Центру кіберрозвідки.
Водночас західні армії залишаються надто залежними від громіздких підрядників та надто далекими від проривних інноваційних рішень.
Натомість українські військові добре розуміють необхідність переходу від класичних стратегій до передових технологій. Заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗС України полковник Дмитро Кащенко прямо каже: наступний крок до переваги та перемоги – це ШІ у дронах та в управлінських рішеннях.
В Україні зроблено й інституційний крок: Міноборони Федорова за підтримки уряду Великої Британії запустило Defense AI Center A1 – хаб для розвитку систем штучного інтелекту. Його пріоритет – перетворення бойових даних на практичні інсайти: розробка систем, здатних аналізувати ситуацію на полі бою, прогнозувати дії противника та формувати сценарії реагування. Інший напрям – автономні ШІ-системи для дронів і роботизованих платформ, які забезпечують роботу без GPS та в умовах радіоелектронної боротьби.
Такі рішення об’єднають у єдину мережу для виконання бойових завдань із мінімальною участю людини. Вперше Україна почала працювати на випередження. Перевагу ще доведеться виборювати в безперервному змаганні з ворогом – але українська нація не має права програти. Як і в часи визвольного руху ХХ століття, ситуація вітальна, і її сенс вміщується у трьох словах: “Перемога або смерть”.
