Антизахідні та антиєвропейські демарші адміністрації американського президента Трампа вже стимулювали країни Європи рухатися до оборонної достатності континенту і у них немає іншої логічної стратегії, як діяти це разом із Україною – де-факто Україна стає першим бастіоном у справі захисту Європи від путінського режиму.
Країни Європи допоможуть Україні встояти та перейти на новий рівень високотехнологічного стримування РФ, і саме це надасть країнам Європи час у два – три роки, щоб наблизитися до оборонної самодостатності – без урахування США навіть за умов повернення адміністрації Трампа до західного табору.
Саме так варто розглядати досить слушні пропозиції України партнерам ЄС – щодо інвестицій в розробку української ППО-ПРО та загалом зміцнити українську протиповітряну допомогу і надати додаткові комплекси, ракети та запчастини.
Під час свого виступу на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС 14 квітня 2025 міністр закордонних справ Андрій Сибіга нагадав партнерам, що Україна розробляє власну систему ППО стратегічного рівня і пропонує ЄС інвестувати в неї.
Саме у цьому контексті слід розглядати пропозиція України купити у США 10 систем Patriot за $15 млрд – чудово вивірений політичний крок із комерційною привабливістю. Варто звернути увагу, що до широкомасштабного вторгнення батарея систем протиракетної оборони Patriot на ринку коштувала приблизно $1,2 млрд. Тим більше, що йдеться, скоріш та усе, про не нові, а вживані системи, із арсеналів Армії США. Але вагома частина пропозиції від президента Зеленського – отримання ліцензій на виробництво систем Patriot та ракет до них (як, наприклад, Японія) або отримати в оренду від країн, де наразі немає бойових дій.
Напевно, міністр Сибіга мав на увазі, що що Україна розробляє власні засоби протиповітряної оборони, купує та отримує засоби ППО-ПРО від партнерів, а також на шляху ліцензій до опанування виробництв зенітних ракет (зокрема в межах ВТС із США, Норвегією та Італією). Саме у такий спосіб може народитися нова, сучасна система ППО-ПРО стратегічного рівня.
Тут варто нагадати, що Україна з 2016 р. мала три захищених аванпроєкти вітчизнянного ЗРК, і один з них щодо дальності перехоплення на 100 км – від ДержККБ «Луч». КБ «Південне» також розробляло ЗРК.
Цікаво, що в Україні на початку року було кодифіковано перший вітчизняний зенітно-ракетний комплекс – про це було зазначено під час засідання одного з об’єднань приватних структур оборонної промисловості України.
Так чи інакше, Україна може і мусить зробити свій аналог ППО-ПРО. До речі, саме війни й перманентна небезпека, а ще розміщення американської зброї, дозволило вийти на передові рішення Південній Кореї та Ізраїлю. При цьому Ізраїль в рамках угоди із США мав винятковий рівень військово-технічного співробітництва, а відома у світі новітня система ПРО Arrow-3 була розроблена спільно із США. Тому найважливіший наступний крок – перейти до спільних розробок із західними партнерами, і далеко не тільки у створенні засобів ППО-ПРО. Площина захисту неба може виявитися лише першим кроком до подальших проєктів у створенні передових, високотехнологічних озброєнь.
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
Оборонні проблеми Європи стають унікальним шансом для України, і система ППО-ПРО – лише перший крок
