Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в білоруському суспільстві, в якому навіть противники режиму Лукашенка обирали російський вектор і вважали Росію джерелом стабільності, стався світоглядний злам. Усі наративи щодо великої Росії та мудрого Путіна зруйнувалися. Частина людей стала чітко налаштована проти РФ. Суспільство опинилося в підвішеному стані. Але на сьогоднішній день настрої в РБ досить динамічні. Ми бачимо звикання білорусів до ситуації всередині країни і до війни в Україні. Російська агресія сприймається як даність, на яку люди не можуть повпливали. Громадяни прагнуть впорядкувати своє життя і займатися своїми проблемами. Війна стала фоном, хоча деякі її фази викликають напругу. До прикладу, Курська операція. Вона призвела до стурбованості навіть самого Лукашенка, бо виявилося, що такий сценарій було б імовірно організувати і в Білорусі. Напругу також створюють активні зальоти дронів “Шахедів” на територію Білорусі. Тобто, якщо вчора війна була десь за кордоном, то безпілотники на власній території викликають ще більшу тривожність. Крім того, дрони на території Білорусі тригерять і владу. Політики прагнуть максимально знизити поширення інформації про те, що в країні десь впали російські “Шахеди”. Це свого роду демонстрація слабкості, коли влада не в стані захистити свою територію. Збиттям “Шахедів” Лукашенко демонструє силу, на відміну від країн членів НАТО, які боялися цього робити, хоча звісно убезпечити повністю територію він не в змозі, бо є співагресором. Ба більше, динаміка війни сприяє й тому, що населення на прикордонних територіях відчуває, що війна у будь-який момент може перекинутися на територію РБ.
Прогнозовано Білорусь перебуває в умовах тоталітарного контролю і будь-яка антисистемна діяльність в країні просто неможлива. Всередині держави зберігається критичний настрій по відношенню до режиму Лукашенка. Це проявляється в прихованому невдоволені, суспільній агресії. В майбутньому це може означати, що в умовах ослаблення режиму, наприклад, якщо війну програє Росія чи впаде Путін, усередині Білорусі почнеться “турбулентність”. Однак, наразі серед демократичної опозиції і у активного населення Білорусі велике хвилювання викликає можливий примус України до мирних домовленостей з РФ, тому що якщо їх буде досягнуто в тих обставинах та умовах, що склалися на фронті, без звільнення територій України та без військової поразки РФ, то це буде означати, що Білорусь довгі роки залишатиметься під контролем Росії.
Станом на осінь 2024 року якихось передумов для повстання, революції чи то змін немає. Вибори президента, які відбудуться 26 січня 2025 року, Лукашенко прискорив демонстративно, обравши найближчий термін, коли вони можуть бути проведені. Він прагне перезапустити політичний контракт усередині суспільства. Закріпити свою політичну позицію на тлі імовірного розмноження опозиції. Те, що вибори відбудуться взимку, ніяк не стосується того, що в цю пору року нібито ніхто не вийде на протести. Наразі будь-які мітинги в РБ неможливі. Відсутні й будь-які умови створення плацдарму для повороту Білорусі від російського вектору, а у разі таких намагань РФ негайно здійснить відкриту окупацію територій Білорусі. Зараз перед черговими президентськими виборами для Лукашенка дуже важливо зберегти стабільність та безпеку. Тому він докладає всіх зусиль, щоб продемонструвати ефективність у реалізації безпекових питань перед своїми громадянами. Звичайно, він може щось сказати, навіть покритикувати Росію, полякати війною. Нещодавно в інтерв’ю Лукашенко говорив, що якщо хтось намагатиметься захопити Білорусь чи включити її до складу Росії, то буде війна, але це лише слова напередодні виборчої кампанії.
РФ, в свою чергу, намагатиметься провести провокації на території Білорусі. Наприклад, пролукашенківські ЗМІ завжди кажуть, що це не російські “Шахеди” порушили повітряний простір РБ, а українські безпілотники. Ніколи не згадується, що за цим стоїть РФ. А за такими прильотами може переслідуватися мета спровокувати якусь диверсію чи атаку на НПЗ для того, щоб втягнути Білорусь у війну.
Не слід також забувати, що Росія та Білорусь готуються до спільних воєнних навчань “Захід-2025”. Залучення великого контингенту військ на території РБ можна розглядати як додаткову загрозу. В цій парадигмі не можна виключати повторення сценарію 2022 року. Хоча, “Захід-2025” – це насамперед демонстрація сили та експансіоністської енергії Росії. Важливим залишається питання, скільки людей росіяни зможуть задіяти, бо зараз усі ресурси переважно поглинені війною в Україні, а акумуляція сил може стати додатковою напругою.
Що стосується ядерної тактичної зброї, то при бажанні РФ давно би її використала, зокрема й із залучення Білорусі. Найбільшим гальмом на сьогоднішній день для перемоги України є Захід. І в цих обставинах Росія має повністю вільні, розв’язані руки для того, щоб шантажувати західні країни. І, звичайно ж, навчання «Захід-2025» будуть формою політичного та геополітичного шантажу Заходу. Вплив на іноземних партнерів для того, щоб сісти за стіл переговорів саме з прийняттям російських умов для квазімирних домовленостей – одна з найголовніших цілей РФ станом на зараз.
Павло Усов,
білоруський політолог,
доктор політичних наук,
керівник Центру політичного аналізу та прогнозу
