НАТО стикається з критичною необхідністю підвищити свою готовність до військово-морського конфлікту високої інтенсивності на тлі нових викликів безпеці в морських областях. Із зростанням геополітичної напруженості та загостренням стратегічної конкуренції альянс повинен посилити свої військово-морські можливості та готовність ефективно стримувати агресію та захищати спільні інтереси своїх держав-членів.
Неможливо переоцінити стратегічне значення морських територій, оскільки вони служать життєво важливими каналами для глобальної торгівлі, зв’язку та безпеки. Забезпечення свободи судноплавства та захист критично важливих морських вузлів є важливими для підтримання заснованого на правилах міжнародного порядку та захисту процвітання та безпеки держав-членів НАТО.
Останні події, в тому числі рішучі дії росії в Чорному морі та посилення військово-морської присутності Китаю в Південно-Китайському морі, підкреслюють необхідність готовності НАТО до військово-морського конфлікту високої інтенсивності. Обидва супротивники продемонстрували свою готовність кинути виклик міжнародним нормам і підтвердити свій вплив у морських областях, створюючи прямі виклики стратегічним інтересам НАТО.
Підвищення військово-морської готовності НАТО вимагає комплексного підходу, який усуває ключові прогалини в спроможності, покращує оперативну сумісність між державами-членами та зміцнює морську стійкість. Інвестиції в передові військово-морські технології, такі як безпілотні системи, кіберспроможності та засоби запобігання доступу/відмови в зоні (A2/AD), є важливими для підтримки надійної позиції стримування та забезпечення здатності НАТО ефективно діяти в умовах конфлікту.
Крім того, НАТО має надати пріоритет посиленню свого морського спостереження та можливостей розвідки для кращого моніторингу та оцінки морських загроз у режимі реального часу. Це вимагає більш тісної співпраці з країнами-партнерами, міжнародними організаціями та приватним сектором для ефективного використання існуючих активів і досвіду.
Крім того, НАТО має посилити свою військово-морську присутність і позиції в стратегічно важливих районах, таких як Балтійське море, Середземне море та арктичний регіон. Це включає збільшення частоти та масштабів військово-морських навчань, проведення регулярного патрулювання та розгортання сил для стримування потенційних супротивників і заспокоєння союзників.
НАТО повинне бути готовим до військово-морського конфлікту високої інтенсивності у все більш складному та спірному морському середовищі. Вкладаючи кошти в розширені можливості, покращуючи сумісність і посилюючи морське спостереження та присутність, альянс може ефективно стримувати агресію та захищати свої інтереси в морських областях. Збереження надійної військово-морської позиції має важливе значення для підтримки заснованого на правилах міжнародного порядку та забезпечення безпеки та процвітання держав-членів НАТО.
