Акценти на поставки боєприпасів та високоточних ракет у кількох пакетах військової допомоги Україні від США у 2023 році свідчать про усвідомлення небезпеки незабезпечених штурмових атак угруповань РФ. Особливо це стосується пакету допомоги, оголошеного Пентагоном 3 квітня 2023 року. Тобто, йдеться про забезпечення контрнаступу або окремих наступів на інших ділянках фронту для знищення військової інфраструктури противника, його командних пунктів та скупчення зброї і особового складу.
Тож, послідовне, системне та безперервне знищення ворога високоточними засобами ураження до початку генерального наступу має виключне значення для зниження ризиків.
При цьому слід мати на увазі, що Крим має сакральне значення особисто для кривавого російського диктатора Путіна та є більш вагомою ціллю, ніж Донбас. Але звільнити Кримський півострів Збройні сили (сили оборони) можуть тільки за допомогою сучасної західної зброї.
Між іншим, повідомлення наприкінці березня 2023 року голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі про те, що США шукають альтернативні варіанти ракет замість ATACMS (включно його натяк на ймовірні поставки дронів та британських високоточних засобів ураження) свідчить про коливання щодо силової деокупації Криму та ймовірно про різні бачення цього у політичних колах США.
При цьому показово, що деякі західні ЗМІ малюють на шпальтах лобові атаки й штурми української армії, передчасність яких є занадто ризикованим для України — ці публікації варто ігнорувати за їх провокативний характер.
Між іншим, початок українською владою широкої інформаційної кампанії щодо підготовки звільнення окупованих територій та Криму є вагомим елементом підготовки самого наступу Сил оборони України. Вже можна констатувати позитивні результати психологічного тиску та елементи панічних настроїв як у представників військово-політичного керівництва РФ, так і у російському суспільстві в цілому.
Водночас, попри очікування суспільством України та західнми партнерами потужного наступу Сил оборони його початок може відбутися лише після подолання існуючого дефіциту сучасної далекобійної високоточної зброї, щоб мінімізувати наявні ризики.
Валентин Бадрак,
директор Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР)
