Не таємниця, що дипломатична пастка може стати не меншою проблемою для держави, ніж пастка військова. То ж, з метою організації експертного обговорення різних нюансів гарантій Україні поза НАТО Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння вирішив запровадити таку дискусію. Не без бажання, щоб результати таких обговорень потрапили й у поле зору чинної влади…
Вимоги до країн-гарантів, включно з РФ, яка має в черговий раз зафіксувати такі гарантії.
1.Загальні:
Підтримка та повага до територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України у міжнародно визнаних кордонах має бути зафіксована у кожному двосторонньому договорі, ратифікованому парламентом.
Неприпустимість погроз та застосування військової сили, будь-якого політичного, військового, економічного та дипломатичного тиску на Україну, зазіхань на її культурну ідентичність та історичну спадковість.
Неприпустимість погроз та застосування проти України та її громадян будь-яких видів зброї масового знищення та інших видів зброї, забороненої міжнародними договорами (конвенціями).
Індивідуальні (можливі опції зобов’язань країн-гарантів, окрім РФ; щодо РФ, як переконані, – мають розроблятися окремо).
У політичній сфері
Всебічна підтримка вступу України до ЄС, підтримка та відстоювання у міжнародних організаціях, на двосторонньому і багатосторонньому рівнях територіальної цілісності, незалежності, недоторканості кордонів, права України на захист інтересів безпеки та права на самооборону.
Вжиття превентивних заходів щодо недопущення застосування будь-якою країною проти України зброї масового знищення, інших видів зброї, забороненої міжнародними договорами (конвенціями). Вжиття усіх можливих заходів для негайного припинення, у разі таких дій з боку агресора та невідворотності покарання відповідальних осіб та країни-агресора.
Ініціювання та підтримка засудження, у разі виникнення, агресії проти України.
В економічній сфері
Повага та підтримка економічних інтересів України, обумовлених її життєво важливими національними інтересами, надання економічної допомоги для післявоєнного відновлення України, надання допомоги громадянам України – вимушеним переселенцям, ініціювання, підтримка та участь у міжнародних проектах надання макрофінансової та макроекономічної допомоги Україні.
Максимальне сприяння залученню інвестицій для економічного відновлення та розвитку конкретних галузей економіки, трансферу сучасних технологій, реалізації інноваційних проектів на території України за участі іноземних компаній.
Гарантоване продовження та посилення «санкційного тиску» на РФ аж до моменту здійснення у РФ незворотних демократичних перетворень та унеможливлення подальшої реалізації імперської політики, посягань на незалежність суверенних держав, до сплати репарацій за завдану економічну і моральну шкоду Україні та українському народу.
Невідкладне застосування, у разі здійснення військової агресії проти України, пакету всеохоплюючих безстрокових економічних (і політичних) санкцій, спрямованих на унеможливлення продовження агресором фінансування військових дій проти України, примушення його військово-політичного керівництва до відмови від планів продовження війни, унеможливлення виконання завдань щодо підтримки агресії підприємствами оборонно-промислового комплексу та іншими стратегічними галузями економіки країни-агресора. Ініціювання запровадження аналогічних санкцій іншими країнами, їх об’єднаннями, міжнародними організаціями, союзами та компаніями.
Створення та запровадження ефективних механізмів контролю за дотриманням застосованих санкцій проти країни-агресора та незворотності покарання за їх невиконання.
У розвідувальній сфері
Забезпечення обміну розвідувальною інформацією щодо воєнно-політичної обстановки навколо України для своєчасного виявлення, аналізу рівнів потенційних та реальних загроз воєнній безпеці України, вжиття ефективних заходів з їх нейтралізації та відбиття військової агресії проти України.
У воєнній сфері
Укладення двосторонніх міждержавних, ратифікованих парламентами договорів щодо військового співробітництва: у мирний час, у загрозливий період, під час військової агресії.
Рівень та перелік заходів співробітництва (зобов’язань сторін щодо участі у підготовці до відбиття та відбитті агресії) визначаються окремо з кожною стороною.
Можливі «опції»:
проведення на постійній основі моніторингу та обмін інформацією щодо стану та заходів з підготовки ЗС, інших військових формувань, спеціальних служб, підприємств ОПК та інших об’єктів критичної інфраструктури РФ до можливої військової агресії проти України, проведення диверсійної та терористичної діяльності проти України та її громадян, представництв та … як на території України, так і за її межами;
забезпечення обміну інформацією про плани та воєнно-політичну та оперативну обстановку у разі військового конфлікту (агресії) проти України;
надання на постійній основі допомоги Україні у підготовці її сил оборони для запобігання та відсічі потенційної воєнної агресії, у тому числі шляхом освітньої підготовки, проведення спільних навчань тощо…;
безпосередня участь у відбитті воєнної агресії проти України відповідно до розроблених планів застосування збройних сил;
гарантування ефективного стримування потенційних та реальних агресорів від застосування проти України ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення;
забезпечення надання Україні воєнної допомоги у вигляді постачання наявних видів озброєння та військової техніки, інших матеріально-технічних засобів, необхідних для надання відсічі агресору;
надання фінансової допомоги, кредитів для придбання необхідних для відбиття агресії видів озброєння та військової техніки, ініціювання надання такої допомоги міжнародними фінансовими організаціями та утворення коаліцій держав на підтримку України;
вжиття заходів щодо унеможливлення (обмеження) спроможностей агресора щодо збільшення та посилення угруповань його збройних сил навколо (на) території України, у тому числі блокування її кордонів та об’єктів критичної інфраструктури, обмеження судноплавства тощо…;
надання, у разі військової агресії проти України, логістичної підтримки для вирішення питань забезпечення сил оборони та гуманітарних завдань.
У військово-технічній та оборонно-промисловій сферах
Розвиток військово-технічного та оборонно-промислового співробітництва з метою оснащення сил оборони України озброєнням та військовою технікою, наявність та застосування яких забезпечить стримування, а у разі агресії – і завдання агресору адекватної відповіді з метою унеможливлення досягнення ним цілей та відмови від планів військової агресії проти України.
Сприяння налагодженню дво- та багатосторонніх коопераційних зв’язків з підприємствами ОПК України у сфері розробки та виробництва сучасних ОВТ, передачі технологій військового призначення та подвійного використання, залучення України до участі у відповідних міжнародних проектах.
Розробка та реалізація програм (планів) надання Україні військової (військово-технічної) допомоги у випадку виникнення реальних загроз воєнній безпеці України. Політична та фінансова підтримка України у її прагненнях щодо отримання військової та військово-технічної допомоги від третіх країн для відбиття військової агресії.
У кібернетичній сфері… У сфері державного кордону… У гуманітарній сфері…
Приклад для Туреччини (за таким принципом можуть бути розроблені й відносно інших країн)
Визнання та безумовна підтримка територіальної цілісності України у межах загальновизнаних кордонів, включаючи Крим та Донецьку і Луганську області. Визнання ідентичності української нації, підтримка прав кримськотатарського народу на національну автономію у складі України на території АРК Крим.
Засудження агресії Росії щодо України, всебічна підтримка її прагнень щодо покарання агресора за військові злочини та злочини проти українського народу відповідно до норм міжнародного права.
Багатостороннє військово-технічне та оборонно-промислове співробітництво з Україною, включаючи спільні розробку, виробництво, ОВТ, трансфер технологій військового призначення та подвійного використання, постачання сучасних видів озброєння та військової техніки відповідно до двосторонніх міжурядових угод та зовнішньоекономічних контрактів.
Участь Туреччини (лідерство у питанні, можливо започаткування створення спеціального фонду) у розмінуванні акваторії Чорного моря, та сухопутних ділянок території України, що постраждали внаслідок військової агресії Росії, надання матеріально-технічної, фінансової, ресурсної та логістичної допомоги у цих питаннях.
Розвиток співробітництва у космічній та авіаційній галузях.
Запобігання використання басейну Чорного моря для нападу на Україну, блокування її портів та морських шляхів, ініціювання та участь у співпраці з усіма Чорноморськими країнами для забезпечення вільного судноплавства в регіоні.
Активна участь у післявоєнному відновлені України, всебічне сприяння її технологічному та індустріальному розвитку.
Розробка та реалізація (у кризових ситуаціях) спільних з Україною, а за окремими напрямками – й іншими країнами-гарантами) планів реагування на потенційні загрози безпеці України (посягання на її територіальну цілісність, незалежність та державний суверенітет) з метою зниження їх рівнів та нейтралізації, а також планів та механізмів взаємодії з Україною на випадок відбиття реальних загроз безпеці України.
(ЕКСПЕРТИ ЦДАКР СПОДІВАЮТЬСЯ НА ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК ТА ПРОДОВЖЕННЯ ОЗНАЧЕНОЇ ДИСКУСІЇ)
