Публікації експертів

Security Talks про можливості українських комплексів радіотехнічної розвідки (відео)

Програма Security Talks з Валентином Бадраком (спільний проект з телеканалом Апостроф TV) 8 травня присвятила увагу можливостям українських комплексів для ведення радіотехнічної розвідки.

Україні у спадщину від СРСР дісталося чимало технологій для ведення розвідки. Найбільш потужними з них вважалися станції пасивної радіоелектронної розвідки «Кольчуга», розроблені донецьким заводом «Топаз» та різноманітні радари, що створював «Науково-дослідний інститут «Квант». Цікаво, що у наші часи давно зникла державна монополія на розробки та виготовлення сучасних засобів розвідки. Приміром, оновлену «Кольчугу» нині виготовляє приватне підприємство «Таргет», а радари міліметрового діапазону – приватна ХК «Укрспецтехніка». 

СКБ «Таргет» на основі радянських технологій «Кольчуги» створило новітню систему, яка суттєво перевершує попередню версію за усіма характеристиками. Варто згадати, що й радянська «Кольчуга» користувалася неабияким попитом на світовому ринку. Особливо охоче її купували країни колишнього радянського табору та Південно-Східної Азії. А Китай у 2000 році, щоб отримати таку технологію, переплатив аж у 5 разів.   

Науково-дослідний інститут радіолокаційних систем «Квант-Радіолокація», який утворився на фундаменті радянського «Кванту», спромігся розробити нову станцію розвідки для ВМСУ під назвою «Мельхіор». Її можна встановлювати на кораблі, а можна використовувати й берегову версію. Цікавий факт: незважаючи на те, що ще не завершені державні випробування «Мельхіору», він вже служить українському флоту на одному із кораблів.

Варто зауважити, що українські засоби розвідки вже оцінили й за кордоном. Зокрема, нові технології «Кольчуги» вже використовуються в експортній версії при модернізації раніше поставленої станції розвідки. Є й експортна версія «Мельхіору». Її назвали «Маскарад», а нині вже ведуться перемовини із потенційними замовниками. 

Однак, не виключено, що деякі технології України прийдеться й імпортувати. Йдеться про реалізацію планів створення на базі Ан-178 літака ДЛРВ – дальнього радіолокаційного виявлення.

Для розвитку засобів розвідки фахівці вважають важливим кроком проведення реформи оборонної промисловості. Зокрема, провести акціонування та корпоратизацію державних підприємств – щоб вони були здатні до співробітництва зі міжнародними брендами за правилами, які давно сформувалися у світі. Хоча деяким підприємствам вдається діяти вже нині – зокрема, запорізька «Іскра» вже розробляє радар майбутнього спільно із однією з потужних іноземних компанії. Створення галузевого холдингу «Радарні системи» має суттєво збільшити потенціал вітчизняної радіолокації. То ж Україні протягом років незалежності вдалося не тільки зберегти, а й розширити вітчизняну школу створення засобів розвідки. Переважно – за рахунок експорту. Але й російська війна проти України мотивувала до кроків вперед. То ж не дивно, що нині українські комплекси радіотехнічної розвідки на рівні світових аналогів.