14 лютого в частково визнаній Республіці Косово було проведено позачергові парламентські вибори. Їх результат є важливим не тільки з т.з. розвитку внутріполітичної ситуації в самій республіці, але й також в контексті відновлення сербсько-косовського діалогу, який є ключовим для вирішення т.зв. «косовського питання» – одного з найбільш проблемних питань на Балканах.
Що стосується самих виборів, то для початку слід зазначити, що це вже другі парламентські вибори в частково визнаній республіці за останні неповні два роки. Причиною цьому стало те, що в листопаді минулого року місцевий Конституційний суд оскаржив легітимність уряду Авдулли Хоті оскільки за нього проголосував депутат, якому не було дозволено бути членом парламенту. Голос цього депутата, який був від партій менших етнічних меншин, був 61-м голосом за уряд Хоті і відтак, через його анулювання, більшість голосів за уряд було втрачено.
Напередодні виборів опитування громадської думки в Косово показували явну перевагу над своїми конкурентами партії Рух «Самовизначення» (РС) колишнього прем’єр-міністра Альбіна Курті. І як показали результати виборів, ці опитування були досить точними. Так, РС набрав 48,16% голосів. Друге місце посіла Демократична партія Косово (ДПК) екс-президента Хашіма Тачі (17,51%), на третьому місці – правоцентристська Демократична ліга Косово (ДЛК) Іси Мустафи (13,35%) і на четвертому – Альянс за майбутнє Косово (АМК) колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная (7,44%).
Незважаючи на переконливу перемогу, РС не вистачає голосів для самостійного формування уряду. У новому парламенті партія Курті матиме 55 депутатських місць з необхідних 61 для більшості. Відтак, йому доведеться з кимось домовлятись.
Лідер ДПК Енвер Ходжай, як і лідер ДЛК Іса Мустафа вже заявили про те, що не будуть йти в коаліцію з РС. Зі свого боку, готовність до участі в коаліції почав демонструвати Рамуш Харадінай, однак невідомо чи готовий до такого союзу Альбін Курті. Відтак у нього залишається невелике поле для маневру. І тут постає мабуть найцікавіше питання: чи піде Курті на формування коаліції з «Сербським списком» та/або з іншими партіями меншин. В даному контексті слід також зазначити, що «Сербський список» вкотре успішно здобув усі 10 виділених для сербської меншими місць. Крім того, йому вдалось отримати контроль й над депутатським місцем від партії боснійської меншини, а також двома місцями зарезервованими для партій ромів та горанців.
Така ситуація, може зробити Сербський список незамінним партнером для Курті як в питанні підтримки його уряду, так і в питанні виборів президента, які теж повинні відбутись цього року.
Напередодні виборів «Сербський список» отримував відкриту підтримку з боку сербської влади на чолі з самим президентом Вучичем, а також від одіозного сербського члена президентства Боснії та Герцеговини Додіка. Після оголошення результатів виборів президент Вучич, МЗС Селакович, теперішній та колишній директори Офісу з Косово і Метохії Петкович та Джурич привітали лідера «Сербського списку» Ракіча з перемогою його партії. У відповідь «Сербський список» заявив, що надалі вирішуватиме долю сербського народу в Косово в консультації з Белградом та президентом Сербії Вучичем. Відтак є очевидним, що саме «Сербський список» надалі залишається фаворитом Белграду і важливим інструментом його впливу на Косово.
Після оголошення результатів виборів ЄС висловив сподівання, що новий уряд Косово конструктивно вступить у діалог із Сербією. Однак переможець виборів Курті заявив, що діалог із Сербією під егідою ЄС не буде пріоритетом для його уряду. За його словами, діалог з Сербією знаходиться на шостому чи сьомому місці у програмі його уряду, а його пріоритетом є відновлення справедливості і працевлаштування.
Зі свого боку, наявна внутріполітична ситуація в Сербії теж не сприяє відновленню діалогу. По-перше, сербський президент відправив важливих для діалогу з Косово чиновників до посольства Сербії в США, а в Офісі з Косово залишились переважно другорядні особи. По-друге, Вучич розпочав свою президентську кампанію та кампанію щодо виборів до парламенту (заплановані на квітень 2022 року). Відтак, досить ймовірно, що у нього до цього часу не буде ні можливості, ні бажання займатись діалогом з Косово.
Що стосується власне ЄС, то його спецпредставник в діалозі Мірослав Лайчак зберігає мовчання. Так само не має інформації про відновлення діалогу з Німеччини чи Франції.
З іншого боку, США, які протягом останніх кількох років перепробували всі інструменти, однак так і не змогли посприяти укладанню угоди між Белградом і Приштиною, на сьогодні скоріш за все будуть зосереджені на економічному співробітництві з обома сторонами і запобіганні ескалації напруженості між ними.
Коментар ЦДАКР:
– Чергова перемога на парламентських виборах в Косово Руху «Самовизначення» Альбіна Курті свідчить про те, що епоха тривалого правління в республіці партій-наступниць Армії визволення Косово – ДПК Хашіма Тачі та АМК Рамуша Харадіная – закінчується. В місцевого населення ці партії асоціюються виключно з корупцією і результати виборів, зокрема, друга підряд перемога Альбіна Курті, показала, що косовари прагнуть змін, насамперед – подолання корупції.
– З огляду на наявну політичну ситуацію в Косово, існує вірогідність укладання «Самовизначенням» коаліційної угоди з основним інструментом Сербії в Косово – «Сербським списком». Таким чином Белград може отримати суттєвий важіль впливу на уряд в Приштині, а відтак – на суспільно-політично обстановку в Косово, зокрема, на вирішення такого важливого для нього питання, як, на приклад, формування в Косово Асоціації муніципалітетів сербської меншини.
– Перемога на позачергових виборах Альбіна Курті, який має більш жорсткий і безкомпромісний підхід до діалогу з Сербією, ніж його попередник Авдулла Хоті, а також наближення в Сербії парламентських і президентських виборів, роблять ймовірність відновлення діалогу між Белградом і Приштиною протягом найближчого часу досить низькою. При цьому навіть якщо він відновиться, то, найімовірніше характеризуватиметься низькою інтенсивністю і буде спрямований переважно на збереження стабільності між двома сторонами.
Основним посередником в діалозі скоріш за все залишатиметься ЄС, що, враховуючи попередній досвід його посередництва, говорить про те, що діалог буде носити переважно формальний характер і не сприятиме укладенню фінальної угоди між сторонами.
США, зі свого боку, напевне зосередяться на економічних зв’язках з Сербією і Косово і запобіганні ескалації напруженості між ними. При цьому основною ціллю економічної активності Вашингтону буде не стільки Сербія і Косово, як протидія впливу Москви і Пекіну на Балканах.
– Збереження статус-кво в сербсько-косовському діалозі, і відповідно — у вирішенні «косовського питання», є вигідним для Кремля, адже наявність невирішеного «косовського питання» є одним з її основних важелів впливу на Белград та безпекову ситуацію на Балканах загалом.
Ігор Федик, ЦДАКР
