Публікації експертів ЦДАКР – Балкани

Зміна еліт. Чого чекати від нових лідерів Косова

Сучасне Косово, напіввизнане утворення на уламках колишньої Югославії, багато хто продовжує вважати «чорною дірою» на півдні Європи. Через 12 років після самопроголошення у 2008 році економіка краю є вкрай слабкою та розбалансованою. А корупція та злочинність лишаються головними маркерами життя Косова. І це при потужній зовнішній підтримці як європейців, так і США.

Не менш проблемним є і політичне життя. Вибори та зміни урядів тут відбуваються майже з калейдоскопічною частотою. Останні дострокові вибори до місцевого парламенту – Асамблеї Косова відбулися на минулих вихідних 14 лютого та стали вже третім плебісцитом за три минулі роки. За рішенням конституційного суду краю уряд Авдулли Хоті, лідера Демократичної ліги Косова, який став прем’єр-міністром лише в червні 2020 року, був обраний з порушенням. В ході тодішнього голосування, яке супроводжувалось безладом в парламенті, мінімальну перевагу в один голос (61 зі 120 депутатів) було отримано за рахунок представника Циганської партії інтеграції Е.Аріфі, який на той час не мав права голосувати, адже заходився під слідством у кримінальному впровадженні.

Отже 14 лютого косовські албанці знову пішли до виборчих урн. Явку не можна назвати великою – 47%, хоча досить значна частина виборців голосувала з-за кордону по пошті, де перебуває третина населення – до 800 тис. косоварів. Цікавий факт, підготовка до виборів засвідчила зменшення населення Косова. Так місцевою виборчою комісією до виборчих списків було внесено майже 1,8 млн. осіб, але це на 143 тисячі менше, ніж на попередніх виборах у 2019 році.

Результати виборів не можна назвати неочікуваними. Але те, що вони можуть мати суттєвий вплив на переформатування політичного ландшафту Косова можна не сумніватися. До останнього часу головну роль як в розвитку краю, так і у всіх політичних процесах грали політичні сили, створені колишніми польовими командирами Армії визволення Косова. Спираючись на свої заслуги в здобутті незалежності вони майже одноосібно правили з початку 2000-х. І це правління часто супроводжувалось поширенням корупції та криміналу.

Тому нема нічого дивного в тому, що з великим відривом від переслідувачів перемогу на виборах отримала Партія за самовизначення (LVV), лідер якої є Альбін Курті скоріш за все стане прем’єр-міністром та сформує уряд. Отримавши більше 47% голосів колишні опозиціонери претендують на 55 місць в парламенті. Курті вже заявив, що створювати коаліції з іншими політичними силами він не планує. Отже, його потенційними союзниками в Асамблеї є 10 депутатів від національних меншин, які традиційно підтримують правлячу силу. Згадайте хоча б описаний вище епізод з голосуванням за попередній уряд.

В основу своєї виборчої програми Альбін Курті традиційно поклав тему боротьби з корупцією та підвищення рівня життя. Його партія сповідує лівоцентристські цінності а її основні слогани можна назвати популістськими, такими, які добре лягають у вуха пересічного виборця. Треба зауважити, що і до цього LVV ходила в лідерах, у 2019 році вона також була першою, взявши трохи більше чверті голосів, але була змушена піти в опозицію. Ще до того Курті вже керував урядом, але не довго. Теперішній успіх пов’язують з фактором виключення з політичної боротьби основних «важковаговиків» косовської політики. З кінця 2020 року екс-президент Х.Тачі, екс-спікери парламенту К.Веселі та Я.Краснічі та екс-лідер LVV Р.Селімі перебувають в Гаазі, де проти них в черговий раз висунуті звинувачення у злочинах, зокрема і військових. Також напередодні виборів Курті об’єднався з виконуючою обов’язки президента Вльосою Османі, яка до того входила до Демократичної ліги Косова, що також додало LVV якщо не рейтингу, то адмінресурсу, якого опозиціонером явно не доставало.

Демократична ліга Косово (LDK), на чолі із нинішнім керівником уряду Авдуллою Хоті, отримала лише 13,19% голосів виборців. Хоча LDK поступилася Демократичній партії Косово (PDK), яка набрала 17,32%, Хоті вже оголосив себе майбутнім лідером парламентської опозиції. І це можна вважати об’єктивним – без своїх лідерів Хашима Тачі та Кадрі Веселі (які перебувають під судом в Гаазі) PDK виглядає розгубленою і до активної опозиційної боротьби явно не готова. Альянс за майбутнє Косова (AAK) ще одного колишнього командира АВК Рамуша Харадіная набрав 7,40%.

Серед сербських партій переконливо перемагає Сербський список (Srpska lista), який отримав 5,27% (хоча за законом партіям меншин не треба долати 5% бар’єр). Цю партію підтримує офіційний Белград, президент Сербії Вучіч та голова урядового Офісу у справах Косово і Метохії (офіційна сербська назва) Петар Петковіч вже привітали своїх підопічних з перемогою. Отже всі 10 парламентських місць, передбачених для сербської меншини, відійдуть Сербському списку.

В цілому, результати виборів та подальший розклад на косовській політичній арені зрозумілий. Процес затвердження нового уряду не повинен створити незручності для Курті та його політичної сили. Але перед ними будуть стояти ще як мінімум два серйозні виклики. По-перше, це вибори президента Косова, який обирається двома третинами депутатів Асамблеї. Не дивлячись на потенційну монобільшість, для виборів президента Курті треба буде домовлятися з кимось з опозиції. Отже особа майбутнього президента має бути фігурою компромісною. Чи претендує на цю посаду нинішня виконувачка обов’язків президента Османі, сказати важко. Адже отримати підтримку своїх колишніх однопартійній з Демократичної ліги Косова їй буде складно. Тому не можна виключати обрання когось, хто користується підтримкою широких верств суспільства.

Іншим важливим питанням є продовження переговорів з Белградом. Вважається, що позиція Курті з цього питання не сприятиме переговорному процесу. З іншого боку, популізм лівих лібералів потребуватиме великих коштів для виконання своїх передвиборчих обіцянок. А взяти їх можна тільки на Заході, який продовжуватиме висувати свої умови та намагатиметься всіх помирити. В своїх спільній заяві в понеділок 15 лютого Верховний представник ЄС Ж.Боррель та комісар з питань сусідства та розширення О.Вархелі заявили, що з нетерпінням чекають формування нової Асамблеї Косово, уряду та виборів нового президента. Для цього ЄС розгорнув в Косово Місію експертів, яка слідкуватиме за розвитком подій після виборів. Більше того, вони пообіцяли підтримку європейського майбутнього Косово, наголошуючи на необхідності подальшого “просування реформ, … регіональної співпраці … та нормалізації відносин із Сербією”.

Але також можна з впевненістю сказати, що на зміну колишнім командирам АВК, які мають високу популярність, але заангажовані у військові злочини та інші види кримінальної діяльності, приходить нова генерація політиків, які не мають за собою негативного бекграунду військових злочинів і криміналу. Прикметне те, що час зміни політичних еліт співпав зі зміною адміністрації в Білому Домі. Скоріш за все, Вашингтону зручніше працювати з більш цивілізованими представниками косовського політикуму, тому він буде робити ставку саме на політиків нової генерації. Це колишній вуличний активіст 45-річний Альбін Курті та випускник Стаффордширського університету Авдулла Хоті. Сюди можна віднести 38-річну Вльосу Османі, та Влору Читаку представника краю у США, яка має гарні стосунки з такими важковаговиками американських демократів як Хілларі Клінтон та Камала Харріс. Ці просунуті феміністки-мусульманки можуть гарно запасувати політиці нової адміністрації США в регіоні.