Болгарія активно працює над тим, щоб друга гілка газопроводу «Турецький потік», призначена для поставок російського газу в центральну Європу, проходила через її територію. «Булгартрансгаз» доклажає максимум зусиль, аби «переконати» «Газпром» в тому, що йому це цікаво. Визначено вже і терміни запуску газопроводу. Попри це, з упевненістю говорити, що в недалекому майбутньому другою гілкою «Турецького потоку» транзитом через Болгарію піде російський газ, поки ще рано. Про перспективи продовження «Турецького потоку» болгарською територією – в інтерв’ю з послом Болгарії в РФ (2000-2006 рр.) Іліаном Василєвим.
Минулого тижня «Булгартрансгаз» провів третій так званий ринковий тест, в рамках якого головному майбутньому постачальнику газу – «Газпрому» були зроблені серйозні поступки щодо транзитних комісій, а також щодо мінімальних обсягів транзиту. Крім того, терміни контракту на поставки газу були збільшені з 15 до 20 років.
Згідно з оприлюдненими розрахунками, вартість будівництва газопроводу завдовжки 450 км через болгарську територію буде коштувати близько 1,4 млрд євро. Запланований обсяг транзиту становитиме 15,4 млрд м³ на рік. Запуск газопроводу планується на початок наступного року. Важливо відзначити, що розрахунки болгарської сторони були проведені з урахуванням того, що «Газпром» збереже за собою право на 90% потужностей газопроводу.
Пане Василєв, які, на вашу думку, шанси на те, що проект «Турецький потік-2» буде реалізовано?
Вважаю, це цілком реально. Але тільки в рамках європейського регуляторного режиму. Як ми знаємо, «Газпром» тут претендує на 90% потужностей майбутнього газопроводу. Але однією з основних вимог третього енергопакету ЄС є те, що жоден постачальник не може зарезервувати за собою повну потужність газопроводу, а тільки до 50%.
Адже Брюссель завжди міркує так: кожен член ЄС повністю вільний вирішувати щодо коригування свого газового балансу. Тобто, якщо мова йде про імпорт в Болгарію 3 млрд м³ газу – то тут немає жодних проблем. Але якщо йдеться про транзит газу через її територію в кількості 15 млрд м³ (що їх планується поставляти через новий газопровід), тобто кількості, яка буде впливати на європейський ринок газу, то тоді свободи ухвалення рішення у болгарського уряду вже немає. Адже це зачіпає інтереси не тільки однієї країни, а всього європейського ринку.
Тобто, якщо «Газпром» буде претендувати тільки на ці 50%, то для Єврокомісії не буде жодної проблеми дати цьому проекту зелене світло. Але тоді з’являється проблема для «Булгартрансгаз», оскільки тільки цими потужностями він ніяк не зможе виправдати ті кошти, які йому доведеться вкласти.
Тобто якщо «Газпром» і «Булгартрансгаз» діятимуть лише в рамках європейського регуляторного режиму, то перспективи другої гілки «Турецького потоку» невисокі?
Так. Оскільки в цьому випадку проект неможливий і з точки зору проектного фінансування. Адже якщо ви плануєте заповнювати тільки 50% потужності газопроводу, то відповідно виторг, який повинні отримати, є досить сумнівною підставою для вкладення 1,4 млрд євро. Розумієте, річний оборот «Булгартрансгаз» – майже 200 млн євро. Для такої компанії отримати кредит, який майже всемеро перевищує річний оборот – великий ризик. Навіть якщо буде позитивний прогноз щодо виторгу на всі 20 років. Ба більше, банки сьогодні під час надання кредитів не цікавляться такими довгими термінами.
Звідки тоді взяти гроші?
Оскільки вони розраховують, що договір про транзит буде діяти 20 років, «Булгартрансгаз» може на весь цей період отримати від «Газпрому» авансову плату. Але це жодним чином не сприйматиметься легко у Брюсселі, оскільки такі угоди виходять за рамки європейського правового поля. Інший варіант – «Булгартрансгаз» може випустити бонди, які будуть викуплені «Газпромом» через певні структури. Але, я вважаю, що в кінцевому результаті все одно все буде залежати від Брюсселя.
Чи можуть сторони якось обійти ці європейські регуляторні «бар’єри»?
Тут є один варіант. Думаю, вони спробують повторити приклад газопроводу OPAL. Там система була досить гнучкою. В результаті переговорів Єврокомісія зробила для німецьких операторів газопроводу виключення: маючи законне право заповнювати одну половину його потужностей газпромівським газом, вони водночас мали право претендувати і на другу половину в режимі конкуренції. Але оскільки ніхто крім «Газпрому» не мав такої кількості газу, щоб заповнила другу половину потужностей газопроводу, він став одноосібним постачальником для нього.
Крім того, в Софії з великою увагою спостерігають за долею «Північного потоку-2», оскільки від нього багато в чому буде залежати, чи піде друга гілка «Турецького потоку» через болгарську територію чи ні.
Яким чином?
Розумієте, за своєю суттю друга гілка «Турецького потоку» є близнюком «Північного потоку-2». Якщо вдасться запустити «Північний потік-2», тоді буде створено прецедент, і я впевнений, що в Софії неодмінно ним скористаються для переговорів з Брюсселем. Тобто тут дуже розраховують на те, що Ангела Меркель зможе протягнути в одному пакеті «Північний потік-2» і «Турецький потік-2».
Однак, якщо з якоїсь причини розвиток «Північного потоку-2» буде зупинено або навіть його буде добудовано, але якимось чином не вдасться відрегулювати режими функціонування, які не дозволять «Газпрому» зберегти повну монополію, або ж будуть застосовані надзвичайні заходи і США накладуть санкції, наприклад, на Allseas Group (швейцарський морський підрядник, який спеціалізується на укладанні підводних трубопроводів, – ред.), то тоді шанси на реалізацію другої гілки «Турецького потоку» будуть невеликими.
Може бути таке, що США введуть санкції проти підрядників «Турецького потоку»?
Попри те, що «Турецький потік-2» – це близнюк «Північного потоку-2», я не думаю, що США будуть вдаватися до санкцій. Тут все може бути простіше. Вашингтон, наприклад, може заявити, що діяльність, умовно кажучи, «Булгартрансгаз» або «Главбулгарстрой» не відповідає вимогам Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act (федеральний закон США «Про протидію противникам Америки завдяки санкціям», що накладає додаткові санкції на Іран, Північну Корею і Росію, – ред.) – і все.
Чи є на сьогодні гарантовані споживачі газу в Центральній Європі, який буде поставлятися через болгарську територію?
Можна сказати, що і так, і ні. Для споживачів цього газу – це просто альтернативний маршрут поставок, реалізований «Газпромом». Але якщо мова йде про зміну власника або титулу власності на газ, наприклад, на кордоні ЄС і далі про торгівлю ним на платформах, то тоді – це вже питання звичайного ринкового попиту.
Розмовляв Ігор Федик (ЦДАКР-Балкани)
