Напередодні Нового, 2021 року, відбулося підписання Меморандуму між Міністерством оборони та Держпідприємством «Антонов» про співпрацю у сфері виробництва нових літаків для Збройних Сил України. Той показовий факт, що у заході взяв участь Президент України Володимир Зеленський, свідчить про неабияку чутливість питання.
Відродження втрачених традицій літакобудування та космосу стало справою честі для чинної влади. Справді, саме літакам Антонова належить найбільша у світі кількість рекордів у сфері вантажних негабаритних перевезень, та й нині послугами фірми Антонова користуються країни НАТО. Водночас українське літакобудування знаходиться нині у крутому піке, а за останні чотири роки не було створено жодного серійного літака. То ж закупівля для вітчизняної армії трьох нових військово-транспортних літаків Ан-178 розглядається як старт реанімації усього авіапрому.
Держава протягом трьох десятків років ніяк не допомагала розвитку літакобудування. Наприклад, коли у 2013 році конкурент Ан-178 – бразильський військовий транспортник КС-390 почав виводитися на ринок, уряд цієї країни через замовлення інвестував у проект близько двох з половиною мільярдів доларів. То ж, не дивно, що цей Embraer, який здійснив перший політ одночасно із Ан-178, нині вже майже на три роки випереджає антонівську машину. Адже українське підприємство традиційно виживало за рахунок власної авіакомпанії та невеличкого експорту.
Однак на сьогодні підприємство виконує єдиний експортний контракт – будує Ан-178 для Перу. Протягом останніх чотирьох років були заморожені перспективні проекти з постачання літаків до Саудівської Аравії, Азербайджану та майже зникла зацікавленість до продукції Антонова з боку Туреччини та Німеччини. Не в останню чергу, внаслідок війни Росії та припинення кооперації. Але фахівці стверджують, що також через суттєве зниження рівню професіоналізму менеджменту Антонова, відсутності вдалої стратегії розвитку та ресурсів. Лише у другій половині минулого року з’явилися підстави казати, що ситуація почала змінюватися на краще.
Великі сподівання у фахівців пов’язані із створенням в Україні холдингу «Аерокосмічні системи України» та трансформацією самого держпідприємства «Антонов» у холдинг зі створенням на його базі акціонерного товариства. Як очікується, такі перетворення дозволять реалізовувати гнучку політику, включно із залученням інвестицій через продаж частини акцій або шляхом взаєморозміщення акцій в межах співробітництва із потужними іноземними компаніями.
Виведення національного літакобудування на траєкторію розвитку цілком можливе вже до кінця поточного року. Якщо задекларована політична воля підкріпиться оперативним збиранням професійного персоналу, в тому числі, й втраченого протягом останніх п’яти років.
Найбільш проблемними для галузі завданнями фахівці вважають налагодження сервісного обслуговування літаків Антонова у світі та вчасне отримання сертифікатів льотної гідності на нові типи літаків. Тепер вже від Європейського агентства з питань авіаційної безпеки. Для реалізації таких завдань потрібен неабиякий досвід та наполегливість. Досвідчені конструктори й виробники літаків впевнені: багато що залежатиме від здатності нової команди відновити зв’язки із іноземними партнерами та відновити спільні проєкти, але вже без Росії, із західними комплектуючими та вузлами.
Але в тому, що національне літакобудування досі має великий потенціал, сумніву немає ні у кого.
