Однією з головних новин прийдешнього 2020 року для наших білоруських сусідів стало підписання довгоочікуваної угоди про спрощення візового режиму та реадмісію з Європейським союзом. 8 січня в Брюсселі закінчилася довготривала, майже 10-ти річна, епопея впорядкування білорусько-європейських візових відносин. З білоруської сторони документи підписав міністр закордонних справ Володимир Макей, а з боку ЄС – заступник прем’єр-міністра Хорватії (яка з 1 січня головує в ЄС) Давор Божіновіч та європейський комісар з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон. Угоди можуть вступити в силу вже в червні 2020 року.
Крім простого “спрощення життя” для пересічних білорусів, які зараз сплачують немалі 60 євро за шенгенську візу, підписання зазначених домовленостей також може свідчити про певне включення Брюсселю у боротьбу за Білорусь. Адже наша північна сусідка останні півроку перебуває під постійною загрозою повного затиснення у братських обіймах Кремля. І ніщо зараз не свідчить про те, що Росія планує відмовитись від ідеї остаточного поглинання Білорусі.
Отже, протягом останніх місяців Мінськ і Брюссель знайшли політичну волю щоб зняти спірні питання, які заважали підписанню домовленостей. За словами литовського експерта Лаурінаса Йонавічуса, в основному процес гальмувався вимогами з боку Польщі, які носили технічний характер. Але буквально напередодні підписання, віцеміністр закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що його країна готова допомагати Білорусі наблизитись до Заходу, не легітимізуючи при цьому режим Лукашенка.
Підписана угода повинна стати початком розвитку всієї договірної бази відносин між ЄС і Білоруссю, яка зараз базується на документах часів пізнього СРСР. Наступним проривним кроком за логікою повинні стати “Пріоритети партнерства” – новий договір про двостороннє партнерство. Як і у випадку із візовою угодою, цей документ натикається на невирішеність спірних питань, на цей раз із Литвою. Але претензії Вільнюса у цьому випадку набагато більш серйозні – це різке заперечення проти будівництва в Білорусі Островецької АЕС в безпосередній близькості до литовських кордонів. Цей проект російського державного «Росатому» вже добре попсував двосторонні відносини білорусів з литовцями, доходило навіть до бряцання зброєю по обом бокам спільного кордону.
Об’єктивно, тема білоруської АЕС є об’єктом постійної уваги литовців на всіх рівнях і вже стала вагомим чинником внутрішньої політики в країні. Але і тут намічаються певні позитивні зрушення. Напередодні нового року литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус заявив, що позиція його країни з питань Островецької АЕС не повинна бути занадто радикальною. Хоча Литва не відмовляється від своїх претензій, але політика діючої влади в подальшому буде спрямована на побудову більш прагматичних і тісних відносин з Білоруссю. За його словами, це вже знайшло відображення у позиції президента Литви Г.Наусєди, адже «спілкування з цією країною може принести більше користі нашій країні в усіх аспектах».
Крім цього, коротка нафтова криза між Білоруссю та Росією на початку цього року продемонструвала, що литовська сторона, не дивлячись на наявні протиріччя, готова надати свою інфраструктуру та транспортні компанії для організації експорту нафти до білоруських НПЗ. Більш того, обидві сторони постійно проводять консультації з цих питань, а технологічні аспекти вже давно відпрацьовані.
Отже, виходячи з певного пом’якшення позиції Литви та оголошення про прагматизацію двосторонніх відносин для обопільної вигоди, активізація процесу роботи над “Пріоритетами партнерства” вже не виглядає такою неможливою. Більш того, посилення тиску Росії на Лукашенка буде ще більше штовхати його в бік Заходу, який також не втрачає надій на виведення Білорусі з під російського впливу, навіть шляхом певних поступок «останньому диктатору Європи».
Налагодження відносин Мінська з Брюсселем вигідно і Україні. В першу чергу тому, що успіх Кремля в поглинанні Білорусі зразу збільшує наш фронт з окупантом на 1000 км. З іншого боку, Україна зацікавлена і у нормалізації відносин Білорусі з Литвою, яка є нашим найбільш послідовним союзником в Європі.
