ЦДАКР вважає, що позиція України щодо причин катастрофи українського літака Боїнг в Ірані має базуватися на достовірній та об’єктивній інформації. Заяви (тобто, позиції воєнно-політичного керівництва) США, Канади та Великобританії щодо можливого ураження українського літака іранськими ракетами, очевидно, ґрунтуються на даних технічних засобів розвідки, які є в розпорядженні відповідних розвідувальних органів цих країн.
Україна, на жаль, не має таких технічних засобів (розвідувальних супутників, стратегічних БЛА та інших технічних інструментів, котрі здатні задокументувати пуски ракет іранських ЗРК поблизу Тегерану). Найбільш ймовірно, керівництво України отримало дані агентурної розвідки з регіону щодо обставин катастрофи літака. Однак, ці дані, очевидно, не можуть забезпечити однозначне підтвердження чи заперечення інформації стосовно удару іранського ЗРК по українському літаку.
У зв’язку з цим, єдиним вірним варіантом дій України у ситуації, що склалася є отримання максимальної допомоги (в тому числі, максимально можливого масиву розвідувальної інформації) від США, Канади, Великобританії та інших країн НАТО, активна та інтенсивна участь українських спеціалістів в ході розслідування обставин катастрофи літака в Ірані, обробка, оцінка, аналіз отриманої інформації і формування на основі всього комплексу даних підстав для ухвалення рішень та конкретних кроків.
Чутливість ситуації і важливість ухвалення чітко вивірених рішень у ситуації довкола катастрофи українського Боїнгу посилюється наближенням початку судового процесу стосовно МН17 в березні ц.р. Кожний поспішний крок та невірне рішення в рамках розслідування довкола катастрофи в Тегерані може бути використано Росією для впливу на судовий процес стосовно МН17. Тому, кропітка та професійна робота щодо формування фактичної доказової бази, заснованої на об’єктивній та достовірній інформації в ці години та дні має критичне значення.
Варто додати, що якщо Іран дійсно свідомо збив український Боїнг з застосуванням зенітно-ракетного комплексу, це може класифікуватися як акт агресії. Оскільки, відповідно до міжнародного права повітряне судно є територією держави. А значить, що застосування військової сили проти українського повітряного судна є застосуванням військової сили проти України.
Фактично, наразі йдеться про ухвалення рішень, які можуть вплинути на розвиток регіональної та глобальної обстановки. У зв’язку з цим, процес підготовки та ухвалення цих рішень має відбуватися максимально ґрунтовно та з урахуванням всіх можливих факторів та наслідків.
