Керівник секції інформаційної та кібербезпеки ЦДАКР Павло Кривенко взяв участь в щорічній конференції з безпеки «Посилення кібербезпеки України».
Захід, на якому учасники конференції обговорили кіберзагрози в Україні та за її межами, як своєчасно їх виявляти та які інструменти дозволяють ефективно протидіяти кібератакам, відбувся 13 травня 2019 року у готелі «Прем’єр Палац» (просп. Незалежності, 2, Харків). Його організаторами виступили найбільший американський неурядовий аналітичний центр в області міжнародних відносин Атлантична Рада США (Atlantic Council) і компанія Burisma Group.
Участь в панельній дискусії взяли міжнародні політики та провідні європейські фахівці: Олександр Квасневський (Президент Польщі (1995-2005 рр.)), Кеннет Гірс (кібер-аналітик, старший науковий співробітник Центру стратегії та безпеки Scowcroft при Атлантичній раді США), Аліна Полякова (доктор, науковий співробітник Інститута Брукінгса), Іренеуш Біл (генеральний секретар Європейської ради з толерантності та примирення, директор Фонду Олександра Квасневського «Amicus Europae»). Модератором виступив Джон Гербст (5-й надзвичайний і повноважний посол США в Україні, директор Євразійського центру при Атлантичній раді США).
У конференції також взяв участь Джозеф Кофер Блек (екс-керівник Антитерористичного Центру ЦРУ (1999-2002 рр.), Посол з особливих доручень по боротьбі з тероризмом (2002-2004 рр.) Держдепартаменту США, експерт з кібербезпеки, національної безпеки і міжнародних відносин).
Відкриваючи захід Олександр Кваснєвський наголосив на важливості теми безпеки і необхідності співпраці на глобальному рівні для її посилення. До України сьогодні прикута увага міжнародного співтовариства, розігрується зовнішньополітична карта, тому дуже важливо зберегти власні інтереси і власні цінності.
«Частина європейських країн вже мають досвід здійснення російських атак в політичні процеси і економіку. Тому Росія сприймається як держава з агресивною політикою втручання у внутрішні процеси. Росія буде використовувати таргетні напади на важливі демократичні інституції в Європі і в Україні, яка знаходиться на передовій захисту демократичних цінностей. Ми повинні виробити загальні правила захисту від кібератак в єдиному європейському просторі», – зазначив він.
Зі слів Аліни Полякової, кібервійна – це вже не майбутнє, а реальність, з якою потрібно працювати на державному рівні вже сьогодні. «Ми повинні прогнозувати ризики і наслідки кібератак з боку держав і приватних осіб», – зазначила вона.
Протягом останніх п’яти років Росія веде гібридну війну в Україні, використовуючи її як полігон для проведення операцій, починаючи від кампаній з дезінформації до кібератак, спрямованих на енергосистему та інші важливі об’єкти критичної інфраструктури, а також продовжуючи свою військову присутність на сході України. Інформаційні та кібервиклики неможливо обмежити географічними межами окремої країни, тому вони вимагають ефективних трансатлантичних відповідей.
Враховуючи, що технологічний розвиток випереджає процес розробки заходів безпеки, глобальні та локальні кіберризики будуть збільшуватися. Це ставить під загрозу демократичні цінності та надбання громадянського суспільства. Кібер-операції Росії викликали міжнародну стурбованість у зв’язку з характером онлайн-дезінформації, кібербезпеки та ролі технології в демократичному дискурсі.
