Україні слід серйозно попрацювати над змінами в законодавстві для того, щоб налагодити ефективне військово-технічне співробітництво з іншими країнами, – вважає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Про це він заявив в ході круглого столу “Військово-технічне співробітництво України з США” в Інституті Горшеніна 25 вересня.
“В першу чергу, Україні потрібні системи ППО. Якщо згадати досвід Польщі, то з ключових програм переозброєння 4 зав’язані на США. З них 2 стосуються ППО – систем Patriot і зенітно-ракетних комплексів ближньої дії. Польща погодилася надати свою територію для об’єктів системи ПРО. Мені здається, що для України, коли ситуація має вже екзистенціальний характер, тобто стоїть питання виживання держави, це питання можна поставити на обговорення. Але при цьому ми дійсно повинні забезпечити законодавчі умови для такого співробітництва. Закон про держоборонзамовлення повинен отримати нову редакцію, повинен з’явитися закон про військово-технічне співробітництво, так само як і закон про захист іноземних інвестицій. Це дозволить американським компаніям бачити, що в країні дано “зелене світло” і сюди можна прийти. Другий аспект – активна дипломатія, яка передбачає, в першу чергу, захист національних інтересів. Це не тільки пропозиції, але і певні умови. Якщо Україна відстоює на своїй території західні цінності і є форпостом західного світу на війні, то вона має право вимагати перегляду умов міжнародного режиму контролю за ракетними технологіями. Україна має право заявити, що вона і далі буде виконувати такі проекти, як створення ракетного комплексу для Саудівської Аравії. Посилення стратегічного компонента – це, з одного боку, ППО, а з іншого – ракетні програми “, – підкреслив Валентин Бадрак.
За словами експерта, ще один важливий момент в процесі налагодження військово-технічного співробітництва – це контроль імпорту.
«Не дивлячись на те, що Сполучені Штати залишаються нашим найпотужнішим партнером, ми повинні через відповідний закон перевести всі закупівлі військової техніки та обладнання в держоборонзамовлення. Тоді стануть неможливими закупівлі французьких вертольотів, як це було, і катерів, як намагаються зробити зараз. Також стануть неможливими проекти, які намагалися втілити за минулої влади, такі як модернізація парку МіГ-29 по 40 млн доларів за один літак. При тому, що новий літак F-16 коштує 65-70 млн., тобто, можемо уявити рівень намірів в такому проекті. Тому парламентський контроль і контроль громадянського суспільства повинні існувати в тому числі і на рівні імпорту озброєнь», – сказав Валентин Бадрак.