Післямова до візиту Дмитра Медвєдєва до Софії
Більш ніж через місяць після феєричного шоу, організованого в Белграді на честь приїзду російського президента Володимира Путіна, Балкани знову приймали кремлівського високопосадовця. Цього разу Софію з офіційним візитом відвідав російський прем’єр Дмитро Медвєдєв. Болгарське керівництво покладало чималі надії на цей візит, оскільки сподівалось, що він сприятиме потеплінню двосторонніх відносин, зокрема у важливій для нього енергетичній сфері. Однак, після проведених міжурядових зустрічей, стало зрозуміло що болгарсько-російський віз і досі там.
На відміну від театралізованого дійства в сербській столиці, російського прем’єра в Софії зустрічали не так помпезно. Можливо тому що він не Володимир Путін, можливо тому, що основним партером Кремля на Балканах на сьогодні є Белград, а не Софія, а можливо й тому, що Болгарія, як член ЄС і НАТО просто не може собі такого позволити.
Більш того, початок візиту російського прем’єра пройшов під акомпанемент протесту проти нього, що в тій же столиці Сербії було б просто немислимо. «Пане Медведєв, ви їли руколу?», «Новичок для болгарського енергетичного сектору», «Тут не Москва», «Той хто нас визволив, той нас і погубить» – з таким гаслами зустрічали протестуючі російського прем’єра в центрі болгарської столиці. Серед цікавих «атрибутів» цих протестів – пучки руколи, якою, як повідомили представники місцевих правоохоронних органів, був отруєний болгарський бізнесмен Еміліян Гебрев. Як відомо, дослідницька пошукова мережа Bellingcat встановила зв’язок між виконавцями замахів на нього та Сергія Скрипаля.
Активними учасникам заходу були представники української діаспори в Софії, які разом з синьо-жовтими прапорами і банерами з надписом «Стоп кремлівській агресії», нагадували про те, до чого причетний високопоставлений гість болгарської столиці.
Що цікаво, російська делегація прибула до Софії майже слідом за візитом туди генсека НАТО Єнса Столтенберга. Під час зустрічі з ним болгарський прем’єр Бойко Борисов наголосив, що Болгарія – не є «троянським конем» Москви, а одним з найбільш дисциплінованих членів Альянсу. Це однак не завадило йому вже майже через тиждень вкотре запевняти свого російського колегу в готовності Болгарії взяти участь в енергетично-геополітичному проекті Кремля на вигідних для останнього умовах.
Танці навколо труби
Центральною темою болгарсько-російських переговорів очікувано була співпраця в енергетичній сфері, зокрема, стосовно двох проектів: продовження по болгарській території другої гілки газопроводу «Турецький потік» (до Сербії та далі – до Угорщини) та відновлення будівництва АЕС «Белене».
Незважаючи на те, що під час зустрічі, і болгарський і російський прем’єри зробили ряд оптимістичних заяв, до суттєвих зрушень в розвитку зазначених проектів вони навряд чи приведуть. На користь цього говорить те, що жодної угоди в енергетичній сфері за результатами візиту російської делегації підписано не було. Натомість Медведєв вкотре нагадав слова, сказані ним напередодні візиту: для реалізації проекту щодо газопроводу «Турецький потік-2» необхідні чіткі гарантії від Європейської комісії.
Окрім невизначеності зумовленої фактором Брюсселя, існують й ряд запитань щодо економічних та технічних аспектів проекту «Турецький потік-2», відповіді на які, візит російського прем’єра так і не дав.
Досі існують сумніви щодо того, чи буде новий газопровід, в який необхідно інвестувати понад 1,5 млрд. євро, повністю заповненим, і якими будуть попит і пропозиція на газ на вході та виході з Болгарії, від яких багато в чому залежатиме економічна доцільність проекту. Адже досі не було укладено контрактів з покупцями газу в Болгарії, Сербії чи Угорщині. При чому, в цих країнах не споживають такої кількості газу, яка запланована до транспортування через новий газопровід (більше 15 млрд. м³). Наприклад в самій Болгарії попит на природний газ становить близько 3 млрд. м³, з яких 1 млрд. м³ – зарезервований для азербайджанського газу з родовища «Шах Деніз».
Також місцеві експерти вважають, що у разі якщо проект газопроводу «Північний потік-2» все-таки буде реалізований і через нього піде значна частина газу, яка зараз транспортується через Україну, а українська сторона, в свою чергу, зменшить свої транзитні мита настільки, що обхід її території стане економічно недоцільним, то потреба в «Турецькому потоці-2» може відпасти взагалі.
Натомість стало, зрозумілим, що російська сторона не братиме участь в проекті болгарського газового хабу «Балкани», ідея якого полягає у розподіленні газових потоків з різних джерел до сусідніх країн (саме таким його свого часу підтримав ЄС). Як зазначили в «Газпромі», компанія зацікавлена в прямих поставках газу своїм споживачам у Центрально-Східній Європі за укладеними контрактами. Іншими словами, там не мають жодного наміру дозволяти Болгарії торгувати своїм газом. Заява російського газового монополіста важлива не тільки тому, що вона робить ідею газового хабу, на який робить ставку болгарський уряд, просто безперспективною, а ще й тому, що прямо впливає на перспективи «Турецького потоку-2». Адже в Брюсселі дали чітко зрозуміти, що Єврокомісія не підтримає проект, якщо він буде призначений тільки для транзиту.
АЕС в мішку
Що стосується участі російської сторони в будівництві АЕС «Белене», то російський прем’єр-міністр підтвердив готовність Росії розглянути її участь у проекті, однак зазначив, що все залежатиме від того, якими будуть тендерні умови. Тобто, як і у випадку з газопроводом «Турецький потік-2» – жодної конкретики. При цьому він не забув дорікнути болгарському керівництву що її попередня відмова від будівництва АЕС була прикладом того, як не потрібно працювати – «гроші виплачені, гроші витрачені, нічого не зроблено, а гроші були немалі». Під немалими грошима малось на увазі 600 млн. доларів, які Болгарія виплатила Росії за два нові ядерні реактори, які досі знаходяться в заводській упаковці на будівельному майданчику в Белене. Загалом, з часу початку проекту Болгарія вже витратила на нього близько 1,5 млрд. євро.
Найближчим часом болгарський уряд планує провести тендер і заявляє про інтерес до проекту з боку ряду потенційних інвесторів. Що цікаво, ці потенційні інвестори повинні будуть бути готові до приєднання до проекту за умови будівництва в ринкових умовах та за відсутності з боку Болгарії державних гарантій, а також без гарантій укладання довгострокових угод на закупівлю електроенергії. З огляду на це, болгарські експерти досить скептично ставляться до фінансово-економічної моделі проекту АЕС «Белене» і вважають, що без державних гарантій інвесторів залучити буде непросто.
«Духовні» інтереси
Дещо в тіні енергетичної теми пройшла не менш важлива зустріч російського прем’єра з очільником Болгарської православної церкви патріархом Неофітом та деякими іншими представниками болгарського вищого духовенства. Серед них й Відинський митрополит Даниїл, який представляє проросійське крило БПЦ. Не потрібно бути провидцем, щоб догадатись якою була мета і тема зустрічі російського прем’єра з болгарським патріархом. Російський прем’єр просто не міг не скористатись нагодою зустрітись керівництвом БПЦ для того, щоб вкотре пояснити йому яку позицію повинна займати БПЦ в питаннях визнання Православної церкви України і протистояння РПЦ зі Вселенським патріархатом.
Загалом, нещодавній візит російського прем’єра до Болгарії не ознаменував прориву у двосторонніх відносинах, зокрема там, де їх найбільше очікувала офіційна Софія. Незважаючи на чергові спільні заяви про зацікавленість в проходженні «Турецького потоку» через територію Болгарії і в продовженні будівництва АЕС «Белене», доля обох проектів залишається невизначеною.
Поставивши Софії домашнє завдання більш активніше лобіювати перед Брюсселем новий газопровід, російський прем’єр взяв курс на Люксембург. А в Софії переключились на майбутні європейські вибори які, до речі, можливо і дадуть відповідь на запитання чи піде по болгарській території друга гілка «Турецького потоку».
Ігор Федик, (ЦДАКР-Балкани)
