У липні ц.р. до парламенту надійшов пакет законопроектів про спеціальний режим економічної діяльності Defence.City, яку ініціатори ідеї визначають як нову екосистему для забезпечення розвитку ОПК держави. Основна частина означеного пакету вже була підтримана Верховною Радою у першому читанні. Передусім йдеться про чотири законопроєкти, які мають зробити ідею реальністю: № 13420, № 13421, № 13422, № 13423. Вони, серед іншого, передбачають внесення змін у різні кодекси: Податковий, Митний, Бюджетний, Кримінальний та Кримінально-процесуальний.
В цілому ідея Defence.City передбачає формування переліку оборонних підприємств, які отримають безпрецедентні пільги й умови для розвитку. Ініціатори мега-проєкту в ОПК голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, за підтримки Міноборони та низки оборонно-промислових об’єднань запропонували створити умови, які не тільки збільшать потужність ОПК, але й сприятимуть залученню інвесторів. Ініціатори стверджують, що у 2024 році внесок вітчизняного ОПК у загальне зростання ВВП на 2,9% – становив 1,27%, тобто майже половину. І це надає підстави казати, що ОПК буде однією з точок зростання економіки.
Нова ініціатива для ОПК
Отже, як ми вже згадували, в Раді з’явився пакет законопроєктів про Defence.City – окреме “оборонно-промислове королівство” з потужними пільгами. Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія спільно з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим, а також за підтримки Міноборони запропонували парламенту ухвалити зміни до низки законів про спеціальний правовий режим для виробників зброї Defence.City, якими передбачені пільгові умови роботи для підприємств оборонно-промислового комплексу. Згідно з твердженнями Арахамії, ухвалення митних та податкових пільг спрямовані передусім на залучення інвесторів.
З деякими тезами Арахамії аж ніяк не варто сперечатися – про те, що ОПК буде однією з точок зростання економіки.
Особливо цікавою може бути ця ініціатива у контексті таки “навчитися швидко масштабувати” ті потужні технологічні рішення, які вдавалися та досі вдаються вітчизняним розробникам зброї. Можна нагадати, що ініціатива передбачає: створення Переліку підприємств-резидентів Defence.City, який вестиме Міністерство оборони України; захист інформації про виробників зброї, а також податкові пільги до 1 січня 2036 року. Крім того, для виконавців збройових контрактів збережуть чинні податкові преференції – пільги на ПДВ, прискорену амортизацію, пільги для працівників на релокованих підприємствах. А ще передбачені звільнення від земельного податку, звільнення від податку на нерухомість та звільнення від екологічного податку.
Визначені “носіями блакитної крові” майбутні учасники Defence.City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій. Беззаперечно, це виняткові можливості для окремих бізнесів, тим більше, “під прикриттям”.
Не можна не погодитися із Арахамією, що такі зміни до законодавства дозволять розвиватись українським підприємствам, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і виробляти більше зброї та обладнання для захисту України.
Однак, не менше цікаво, що на момент сенсаційних оголошень тексти ініціатив ще були відсутні.
Чужі тут не ходять?
Справді, хто та за яким принципом визначатиме “найкращих із кращих”? Бо усі підприємства ОПК, яких вже нараховують понад 600, до переліку точно не візьмуть. Тим більше, виробники дронів вже мають певні стимули – позитивні зрушення відбувалися з березня 2023 року, коли уряд підтримав реалізацію протягом двох років експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва: замість прибутку на іноземні комплектуючі у 1% та на власні товари та послуги – 30%, для стимулювання розвитку БАК в Україні, держава підняла частку прибутку до 25%. Наприкінці жовтня 2023 року Кабмін дозволив спрощений допуск до експлуатації та постачання безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби РЕБ Силам оборони України. З листопада 2023 року на період війни був спрощений виробничий цикл і процес випробувань зброї: скасували окремі випробування та перевірки, а також вимогу про гарантійний термін для зброї у 10 років.
У червні вже 2025 року ВРУ ухвалила законопроєкти про податкові та митні пільги для виробників дронів, які управляються через оптоволоконний кабель. Йдеться про звільнення від податку на додану вартість ввезення на митну територію України, зокрема, оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів і інших волоконно-оптичних кабелів для потреб безпеки і оборони на час воєнного стану. А також про звільнення таких товарів від ввізного мита.
Тобто, точкові покращення умов для певних категорій підприємств ОПК робилися.
Тож тепер стає особливо цікавим, які підприємства зможуть потрапити у пільгову Мекку? Не менш цікаво, хто керуватиме процесом? Бо, наприклад Мінстратегпром узявся за створення спеціального цифрового реєстру, який де-факто не тільки порахує усі підприємства, але вишикує їх за ранжиром обсягів випуску продукції, якості та визначить унікальних монополістів. Для держави це правильно, але якщо усвідомити, що Defence.City буде схований під парасолькою таємності та стане “закритою зоною” для очей громадськості та контролю, можна лише гадати, якою буде спокуса для маніпуляцій та зловживань. Defence.City може стати табором “для своїх”, “наближених”, а може ще для когорти поступливих і зговірливих. На жаль, негативний досвід незаконних збагачень окремих осіб під час війни, “на крові”, вимушує передбачати й такі сценарії.
Лобізм як рушійна сила
Лобізм ОПК потрібний. Надто довго оборонна промисловість жила без уваги. Однак, правда і в тому, що нині нерідко поза увагою залишаються підприємства, які вимагають чесної гри. Наприклад, приватний ОПК зробив перший в історії України ЗРК, його визнали потужною зброєю протиповітряної оборони, однак Агенція оборонних закупівель не вважає за потрібне купувати таку зброю.
Наприклад, близько 300 підприємств ОПК, що входять до Федерації роботодавців України (ФРУ Дефенс), підтримали ідею правового режиму Defence.City. Ігор Фоменко, відомий промисловець в ОПК та голова обʼєднання ФРУ Дефенс, зазначив наступне: «Ми упевнені, що забезпечення сприятливого інвестиційного та операційних режимів функціонування галузі – важлива передумова успішного розвитку галузі й інструмент залучення міжнародних інвестицій». Він назвав ініціативу «системною інвестицією у національну безпеку та стійкість держави. Інвестицією, підґрунтям якої є успішний досвід багатьох воюючих країн». І далі, у власному матеріалі, фахівець детально розглядає усі існуючі упередження, розкладаючі їх «на атоми» та доводячи, що справа варта підтримки.
Пакет законопроєктів Defence.City дозволить швидше налагодити експортний потенціал українських оборонних компаній, контрольовано здійснювати експорт та відкривати спільні підприємства України і Європи, – вважає директор компанії виробника броньованої техніки УКР АРМО ТЕХ Геннадій Хіргій.
«Критично важливо створити спеціальний режим для спільних підприємств із максимально спрощеним регуляторним середовищем поза безпековою складовою, відсутністю зайвої бюрократії та чіткою процедурою митного й податкового адміністрування. Це дасть можливість перетворити нинішні та майбутні спільні проєкти не лише на точкову допомогу фронту зараз, а й на фундамент довгострокової інтеграції України до глобального військово-промислового комплексу, інтегруватися у виробничі ланцюги, отримати доступ до провідних технологій, розширювати залучення інвестицій і розвивати внутрішній виробничий потенціал у галузі ОПК», – зазначає Олег Саркіц, підприємець, засновник ГО «Народна мрія».
Нарешті, про систему контролю. Без перебільшення, лобізм для ОПК надзвичайно потрібний. Але, якщо ризики існують, побудова запобіжників має також існувати. Як здається, слід врахувати наступне.
Не збільшити, а зменшити концентрацію повноважень та змінити систему адміністрування ОПК. Позитивні рішення тут вже є (ліквідація Мінстраатегпрому, шкідливого ОПК у такому вигляді та з таким менеджментом), але нова система ще не оформлена.
Обов’язковою має стати підзвітність профільному парламентському комітету. Не виключено, що варто біло б повернутися до практики нагляду з боку Тимчасової слідчої комісії ВРУ або тимчасової спеціальної комісії Ради.
Головне при реалізації такої безумовно потрібної екосистеми – встановлення режиму відповідальності за порушення резидентів Defence.City та їх координаторів. Бо безкарність породжує ще більшу безкарність.
Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
