Софія продовжує блокувати євроінтеграцію Північної Македонії
16 грудня в Брюсселі має відбутись зустріч на рівні послів країн-членів ЄС, під час якої, як очікується, головуюча в Євросоюзі до кінця року Німеччина, вкотре винесе на порядок денний питання щодо його розширення за рахунок Північної Македонії та Албанії. До цього часу дане питання не розглядалось через суперечку між Болгарією та Північною Македонією стосовно спільного історичного минулого, яка призвела до того, що 18 листопада Софія ветувала початок переговорів своєї західної сусідки з ЄС про вступ.
Після накладення вето, влада у Скоп’є здійснила декілька кроків для того, щоб продемонструвати Софії готовність до певних поступок заради європейського майбутнього своєї країни. Македонський прем’єр Зоран Заєв дав інтерв’ю болгарському інформаційному агентству БГНЕС, в якому, зокрема, зазначив, що Болгарія не була окупантом Македонії під час Другої світової війни, але керувала адміністрацією, а пізніше болгарська та македонська армія воювали разом проти фашизму. Також Заєв сказав, що македонці та болгари мають спільну історію, від якої походять обидві сучасні нації і що за їх розділенням стоїть Югославія.
Крім того, Скоп’є призначило колишнього прем’єр-міністр країни Владо Бучковскі спеціальним представником в Болгарії саме для сприяння у вирішенні міждержавної суперечки і розблокування болгарського вето.
Поряд з вищевказаним, в середині самого ЄС теж здійснюються кроки щодо спонукання Софії та Скоп’є знайти компромісне рішення. Окрім активності в цьому питанні Німеччини, яка хоче завершити своє головування в ЄС з позитивними результатами, можна відмітити й те, що більше 20 євродепутатів від Комітету закордонних справ Європарламенту закликали Раду ЄС затвердити рамки переговорів щодо Північної Македонії та Албанії до кінця року. Попередивши, що їх заморожування підірве довіру ЄС на Західних Балканах, євродепутати також закликали Болгарію та Північну Македонію знайти компроміс щодо двосторонніх питань, щоб уникнути подальших затримок у процесі.
Незважаючи на всі вищевказані кроки, Болгарія продовжує демонструвати безкомпромісність і нагадувати, що розблокування її вето буде можливим лише у разі виконання македонською стороною висунутих їй вимог. Зокрема, минулого тижня дискусія щодо розширення між послами держав-членів була знята з порядку денного, а висновки щодо розширення ЄС за рахунок Північної Македонії та Албанії через позицію болгарської сторони прийняті не були.
В той же час міждержавна суперечка стосовно спільного історичного минулого дедалі більше відштовхує одне від одного болгарських та македонських громадян. Руками місцевих політиків та ЗМІ і за активного сприяння небайдужих “третіх” (зовнішніх) сторін, в обох країнах здійснюється маніпулювання суспільною думкою з даного питання, а в Північній Македонії – ще й нагнітання суспільно-політичної обстановки.
Наприклад, деякі болгарські ЗМІ нав’язують думку про те, що в Скоп’є не зацікавлені у добросусідських відносинах з Болгарією і що вся демонстрація дружби і готовності до компромісу з боку Зорана Заєва робиться лише для того, щоб пропхати Північну Македонію до ЄС.
В Скоп’є же інтерв’ю Зорана Заєва для БГНЕС спровокувала справжню антиурядову та антиболгарську істерію. Опозиційна до влади ВМРО-ДПМНЄ, яка, як вважається, має зв’язки з Москвою, почала говорити про розрив Македонії та зраду македонської ідентичності перед вимогами Софії. Вона почала влаштовувати в Скоп’є та інших македонських містах акції протесту та вимагати відставки уряду, звинувачуючи його у “продажу ідентичності та мови”. Зі свого боку, відверта проросійська партія “Єдина Македонія” розпочала активну кампанію щодо дискредитації спеціального представника в Болгарії Владо Бучковскі, призначення якого називається нею відвертим антимакедонським актом і серйозною зрадою з вкрай негативними для країни наслідками.
Зі свого боку, місцева інтелігенція, як от університет “Св. Кирила і Мефодія” у Скоп’є виступив із заявою, в якій підтримав позицію Македонської академії наук і мистецтв щодо ідентичності македонського народу і закликав уряд Північної Македонії поважати досягнення македонських вчених, які заявляють, що македонська мова відокремлена від групи південнослов’янських мов і що македонська ідентичність будується на колективній пам’яті, традиціях, етнокультурних, політичних та мовних особливостях македонського народу.
Подібної позиції дотримується й місцева албанська меншина, один з представників якої – прем’єр-міністр Північної Македонії Буяр Османі заявив, що ідентичність і мова – це червоні лінії як для македонців, так і для албанців і ніхто не має права вести переговори щодо них.
Враховуючи вищевказане, Зоран Заєв в інтерв’ю одному з місцевих ЗМІ висловив сумнів щодо того, що в грудні відбудеться міжурядова конференція з Європейською комісією і заявив, що треба дочекатись виборів в Болгарії для того, щоб відбулося те, що не могло відбутися за німецького головування в ЄС. Про те, що до кінця року не очікується прориву в питанні початку переговорів з північною Македонією, говорять, зокрема, і в європейських дипломатичних колах.
Слід також зазначити, що підливають масла у вогонь болгарсько-македонської суперечки й “небайдужі” особи з третіх країн, зокрема, з сусідньої Сербії. Так, голова відверто проросійської Соціалістичної партії Сербії (СПС) і спікер сербського парламенту Івіца Дачич в етері провладної телекомпанії Pink звинуватив Болгарію у вчиненні “серйозних фашистських злочинів” та зробив погрозливі коментарі в бік Зорана Заєва і сказаного ним в інтерв’ю БГНЕС. “Якщо вони думають, що вони болгари, що вони не мають своєї мови – то це їх справа. Але не можна називати болгарську окупацію адміністрацією. Болгарська окупація була частиною гітлерівської коаліції. Принаймні ми, які мешкаємо в південній частині Сербії, добре знаємо, наскільки серйозними були болгарські злочини” – заявив сербський політик.
Коментар ЦДАКР
– Незважаючи на демонстрацію керівництвом Північної Македонії готовності до компромісу з Болгарією, переважна більшість македонського суспільства виступає проти того, щоб іти на поступки Софії. Такі настрої в македонському суспільстві з одного боку ускладнюють для чинного керівництва держави умови ведення діалогу з Болгарією, створюють передумови для його затягування і невизначеність щодо його майбутніх результатів. З іншого – реакція ВМРО-ДПМНЄ та протести наприкінці листопада, критика громадян та інтелектуальної еліти, створюють загрозу як для політичного майбутнього Зорана Заєва, так і для політичної стабільності країни.
– В Болгарії є голоси, які закликають до здорового глузду і припинення блокування євроінтеграції її західної сусідки, однак для прем’єра, як і для більшості болгарських політичних сил, поступки Північній Македонії напередодні майбутніх парламентських виборів будуть тією “політичною розкішшю”, яку вони не можуть собі дозволити. Відтак, на сьогодні в Софії існує політичний консенсус щодо збереження жорсткого курсу щодо Скоп’є, а більш помірковані голоси, які закликають до консенсусу заради сприяння руху Північної Македонії до ЄС, фактично ізольовані від внутрідержавної дискусії і формування державної позиції з “македонського питання”.
– Враховуючи наявні суспільні настрої в обох країнах, невдалі спроби на рівні ЄС розблокувати болгарське вето, а також політичну вмотивованість болгарської позиції (наприкінці березня наступного року в Болгарії мають відбутись чергові парламентські вибори), влада у Скоп’є, очевидно, змирились з тим, що переговори з ЄС про вступ до кінця цього року не розпочнуться. Розуміючи це, македонська влада вирішила зайняти більш прагматичну позицію, а саме: дочекатись результатів чергових парламентських виборів у Болгарії і вже шукати точки дотику з болгарською стороною за нової політичної конфігурації в Софії. Також вона очікує інавгурації в США Джо Байдена. Адже якщо той, будучи президентом, залишатиметься на тих же позиціях щодо Балкан, на яких він був за час свого віце-президентства, то Скоп’є має всі шанси отримати важливу (якщо не вирішальну) підтримку своїх європейських прагнень.
– Вірогідність домовленості між Болгарією та Північною Македонією протягом найближчого часу є невисокою і ймовірно залишатиметься такою принаймні до завершення парламентських виборів в Болгарії. Бажання Німеччини “примирити” обидві сторони до кінця свого головування в ЄС – через відсутність достатнього часу і політичну вмотивованість болгарської позиції – навряд чи матимуть практичну реалізацію.
– Ситуація навколо болгарсько-македонської суперечки є досить складною і має негативний вплив не тільки на обидві країни, але й на імідж ЄС, зокрема, на Балканах, а також й на ситуацію на Південно-східному фланзі НАТО, членами якого є і Болгарія, і Північна Македонія.
– Навіть якщо в перспективі Болгарія дасть євроінтеграції Північної Македонії зелене світло, то досить ймовірно, що наявна на сьогодні напруга між двома країнами ще зберігатиметься протягом тривалого часу, як і образа македонців на болгар за “національне приниження”. Це, в свою чергу, буде сприятливим підґрунтям для зацікавлених третіх сторін – в першу чергу для Росії (особисто і через своїх проксі на Балканах, як, на приклад, СПС в Сербії) – використовувати болгарсько-македонське протиріччя для стимулювання напруженості між ними і дестабілізації ситуації в регіоні загалом.
Ігор Федик, ЦДАКР
