Багаторічний прем’єр Бойко Борисов отримує найбільше голосів, однак…
Влітку та восени 2020 року в Софії та інших містах Болгарії відбулися бурхливі вуличні акції протесту з вимогою відставки уряду Бойка Борисова. Вони не призвели до зміни влади і коаліційний кабінет між ГЄРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії) та двома меншими націоналістичними партіями допрацював свій повноцінний мандат. В той же час, протести призвели до сильної політичної поляризації в країні. Активні громадяни розділилися на два виражені табори – «за» і «проти» Борисова. Розподіл не був ідеологічним, він базувався на яскравій політичній фігурі людини, яка правила Болгарією з невеликими перервами протягом 10 з останніх 12 років. Цей розподіл було перенесено на чергові парламентські вибори, які відбулись 4 квітня і фактично стали референдумом «за» і «проти» чинного прем’єра.
Передвиборча кампанія була не зіткненням між ідеологіями чи різними баченнями геополітичної орієнтації країни, а суперечкою щодо того, добре чи погано працює прем’єр-міністр та його уряд. Противники Борисова звинувачували його в корумпованості, невихованості та некомпетентності, на що він відповідав нескінченним самовихвалянням будівництвом автомагістралей та газопроводів.
Нова зірка на політичному небосхилі
Результатом тривалого правління Борисова стало формування сильного протестного голосування, який ще й був посилений не дуже успішною реакцією на пандемію Covid-19: Болгарія входить до числа країн із найвищою смертністю від коронавірусу і впевнено займає останнє місце в Європейському Союзі за рівнем вакцинації. Революційні зміни в болгарській політиці полягають у тому, що на виборах 4 квітня протестне голосування вперше знайшло свою виборчу пристань. Це новостворена партія з дивною назвою «Є такий народ». Її лідером є найпопулярніша людина в болгарському шоу-бізнесі протягом останніх 25 років – 54-річний Славі Тріфонов. Багато років він вів власне вечірнє шоу на найбільшому приватному телеканалі країни, а в 2019 році покинув його і створив власний невеликий телеканал. Тріфонов давно демонструє політичні амбіції. В 2016 році йому вдалося зібрати достатньо підписів громадян для проведення референдуму щодо запровадження мажоритарної виборчої системи та різкого зменшення державних субсидій партіям. Тоді лише 12 тис. голосів було недостатньо, щоб визнати референдум успішним та зробити його рішення обов’язковими.
Тріфонов – типовий популіст, який нападає на весь політичний клас і закликає до його повної заміни. Він заявив, що не буде співпрацювати з жодною з партій, представлених у попередньому парламенті і не буде вступати з ними в коаліції. Ядро партії «Є такий народ» – сценаристи шоу «Шоу Славі Тріфонова». Вони також є першими номерами в списках партії. Передвиборча кампанія «Є такий народ» проводилася лише на телеканалі Тріфонова та у Facebook. Представники партії відмовились брати участь у теледебатах і майже не проводили зустрічей з виборцями, що частково пояснюється запровадженими в країні суворими заходами. Сам Тріфонов ніколи не відвідував два округи, в яких балотувався, – Стару Загору та Варну.
Попри це, партії Славі Тріфонова вдалося фінішувати другою на виборах, набравши майже 18% голосів виборців – набагато більше, ніж прогнозували соціологічні опитування. За кордоном «Є такий народ» взагалі став переможцем.
«Піррова перемога» ГЄРБ
Найбільше голосів під час виборів до парламенту вп’яте поспіль отримала ГЄРБ – 26%. Однак така цифра свідчить і про втрату частини підтримки у порівнянні з виборами 2017 року, коли ця партія набрала 33,5%. На третьому місці з 15% – Болгарська соціалістична партія (колишня комуністична), яка також втратила багато голосів: на виборах чотири роки тому її результат становив 28%. Прохідний бар’єр в 4% подолали також партія турецької меншини в Болгарії – ДПС (Рух за права та свободи), яка набрала 10,5%, прозахідна ліберальна коаліція «Демократична Болгарія» з 9,5% та інша коаліція з дивною назвою «Вставай! Мафія геть!», яка отримала 4,7%. Націоналістична партія ВМРО, яку була надійним коаліційним партнером ГЄРБ в минулому парламенті, не здолала прохідний бар’єр. Вражає також несподівано високий результат – 3% абсолютно невідомої партії, яку підтримує олігарх Васіл Божков. Він тривалий час був майже повним монополістом в гральному бізнесі, але після конфлікту з Борисовим був змушений тікати до Дубаю. Її результат теж є вираженням протестних настроїв значної частини болгарського електорату.
У новому парламенті з 240 депутатських місць ГЄРБ матиме 75, «Є такий народ» – 51, Болгарська соціалістична партія (БСП) – 43, ДПС – 30, «Демократична Болгарія» – 27 та «Вставай! Мафія геть!» – 14. Згідно з Конституцією, президент зобов’язаний надати мандат на формування уряду найбільшій парламентській групі. Якщо вона не зможе його сформувати, настане черга другої за величиною і в разі нової невдалої спроби – глава держави може вручити мандат одній з інших груп на свій вибір.
У Бойка Борисова найбільше депутатів, але він більше не в змозі сформувати урядову більшість. Тільки ДПС готова до коаліції з ним, однак й цього недостатньо для формування уряду. Три політичних формації, які підтримали протести проти уряду влітку 2020 року («Є такий народ», «Встань! Мафія геть!» і «Демократична Болгарія») твердо заявили, що не вступатимуть до коаліції з ГЄРБ. Болгарська соцпартія традиційно є противником ГЄРБ і також не може стати союзником партії Борисова.
Розуміючи, що він перебуває в ізоляції, у ніч після виборів Борисов запропонував створити міжпартійний уряд експертів, проте решта партій в парламенті виступили проти цього. Через три дні він заявив, що партія Славі Тріфонова повинна взяти на себе відповідальність за уряд. БСП також висловила готовність підтримати уряд «Є такий народ». Все це свідчить про те, що політична ініціатива зараз знаходиться повністю в руках Славі Тріфонова, хоча у нього менше чверті місць в парламенті. Якщо він захоче, він зможе сформувати уряд і, ймовірно, отримає необхідні для цього 50%+ 1 голос депутатів.
Знову вибори?
Сам Тріфонов продовжує зберігати ореол таємничості щодо своїх політичних намірів. У ніч після виборів він повідомив коротким дописом у Facebook, що має симптоми Covid-19 та ізолювався. Зараз перед ним стоїть дилема: заходити до уряду як провідна фігура чи продовжувати розпалювати гнів проти політичного класу та провокувати нові парламентські вибори. Другий варіант видається вигіднішим, оскільки, якщо партії Тріфонова вдасться зберегти високу популістську хвилю, вона може закріпити успіх на можливих нових виборах влітку. Більше того, ГЄРБ втратить підтримку «виборчого болота» – тих конформістсько налаштованих виборців, які зазвичай голосують за очікуваного переможця.
Після виборів 4 квітня вже є очевидним, що тривалому пануванню Борисова на болгарській політичній арені настає кінець. ГЄРБ не розпадеться і не зникне, але, швидше за все, йому доведеться піти в опозицію і чекати, поки Тріфонов зазнає невдачі. Хоча опоненти Борисова звинувачують його у серйозній корупції та зв’язках із закулісними політичними гравцями, Втрата влади не означає, що Борисов повинен боятися втратити свободу. Йому 61 рік, він надзвичайно амбіційний і готовий до боротьби і тому навряд чи піде з політики.
Поява політичного метеора Славі Тріфонова чимось нагадує те, що вже двічі відбувалося в болгарській політиці. У 2001 році колишній цар Сімеон Саксен-Кобург-Готський здобув переконливу перемогу на парламентських виборах лише через два-три місяці після повернення до Болгарії після тривалого заслання. У 2009 році майже те саме зробив Бойко Борисов зі своєю новоствореною партією ГЄРБ. Але тоді політичний проект Борисова отримав потужну підтримку з боку німецьких християнських демократів та німецьких політичних фондацій. Вони допомогли ГЄРБ стати членом найбільшої політичної родини ЄС – Європейської народної партії. Тріфонов не може розраховувати на таку допомогу, яка б дозволила йому перетворити свій протестний рух на серйозну і стійку владу. «Є такий народ» не має міжнародних контактів. Власні погляди Тріфонова націоналістичні і він, ймовірно, підтримає нинішню позицію Болгарії стосовно блокування шляху Північної Македонії до ЄС.
Зрештою, вибори 4 квітня лише частково дали відповідь на питання щодо влади в Болгарії. Зрозуміло, що вона не залишиться в руках Бойка Борисова, але поки не відомо, хто її візьме. Для з’ясування ситуації, ймовірно, знадобляться чергові парламентські вибори цього року. Згідно з Конституцією, їх має організувати тимчасовий уряд, призначений президентом Руменом Радевим. Таким чином, глава держави стає ключовою складовою болгарського політичного рівняння.
Пламен Дімітров, Болгарське геополітичне товариство
(Оригінал статті розміщено за посиланням)
