Після незаконної окупації та анексії Криму Росією умови безпекового середовища на півночі Європи, за оцінками шведських експертів, погіршилися. Країни-члени НАТО і країни-партнери все більше розуміють, що для того, щоб впоратися з актуальними викликами європейській безпеці та міжнародному порядку, необхідно швидко перебудувати систему оборони та підготувати свої суспільства до труднощів, пов’язаних зі збройним конфліктом. Стримування і надання запевнень з опорою на розширене євроатлантичне співробітництво і спільні дії – необхідні кроки, але на національному рівні кожна країна повинна підвищити власну готовність до нових безпекових умов.
У 2015 р. у Швеції був прийнятий закон про оборону на період 2016-2020 рр., першочерговим завданням якого визначене підвищення боєздатності збройних сил. Була передбачена також розробка концепції тотальної оборони, що складається як з військової, так і з цивільної компоненти у рамках підходу до забезпечення національної безпеки «всією громадою».
У січні 2017 р. шведський уряд сформував Комісію з питань оборони[1], перед якою політичне керівництво країни поставило завдання здійснити аналіз реалізації чинного закону, визначити параметри майбутньої оборонної політики та підготувати проект закону про оборону на наступний п’ятилітній період. Одним із результатів роботи згаданої Комісії стала спеціальна доповідь «Обороноздатність: безпекова політика Швеції та розвиток оборонних спроможностей у 2021-2025 рр.» (так звана «Біла книга»), презентована у травні ц.р. Ця та попередня доповідь «Стійкість: концепція тотальної оборони та розвиток цивільної оборони у 2021-2025 рр.» мають лягти в основу законопроекту, який шведський парламент буде розглядати наступного року.
У документі звертається увага на те, що на зміну безпекової ситуації навколо Швеції впливають не лише агресивні дії Росії, але й, наприклад, розбудова військових можливостей Китаю та його зростаюча роль на міжнародній арені. США сьогодні розглядають КНР як найбільший геополітичний виклик, тому Вашингтон почне зосереджуватися на азіатському напрямі, а це, відповідно, відіб’ється на американській військовій присутності у Європі чи на оперативності її посилення у разі кризи. Автори доповіді заявляють, що Європейський Союз залишається для Швеції найважливішою платформою для реалізації зовнішньої та безпекової політики. Виходячи з цього, забезпечення та зміцнення згуртованості, співробітництва та інтеграції у її рамках відповідає національним інтересам країни. Водночас підкреслюється необхідність проаналізувати, яку роль у довгостроковій перспективі відіграватиме Швеція у Спільній безпековій та оборонній політиці ЄС. Важливо теж обговорити не лише двосторонню користь від формату Швеція-ЄС, але й – ЄС-НАТО.
В інтересах Євросоюзу та Швеції, щоб країни Східного партнерства (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна) зберегли свою незалежність і територіальну цілісність. Погіршення умов безпекового середовища посилило потребу в ефективному контролі над озброєннями в Європі, включно зі створенням системи зміцнення довіри. Проте, як визнала Комісія, протягом останніх десяти років ситуація розвивалася не в найкращому напрямі. Що стосується майбутнього «Брекзиту», то Стокгольму варто почати переговори з Лондоном у справі опрацювання спільної політики безпеки.
У доповіді наголошується, що для Європи загалом та Швеції, зокрема, відіграють ключову роль трансатлантичні зв’язки. Хоча Швеція не є членом жодного військового союзу, але збройний конфлікт по сусідству з нею може мати вплив на багато країн. Швеція задекларувала свою солідарність з усіма країнами-членами ЄС, а також Норвегією та Ісландією, і вона не залишиться пасивною, якщо будь-яка з цих держав зазнає нападу або стихійного лиха. Отже, Швеція повинна бути здатною забезпечити як військову підтримку, так і підтримку у сфері цивільної оборони. Стокгольм очікує від трансатлантичних партнерів подібних кроків у разі виникнення кризових явищ на своїй території. Комісія з питань оборони не виключає, що Швеція може стати жертвою збройного нападу, використання інших військових засобів або загрози їхнього використання. Виходячи з цього, розвиток оборонних спроможностей необхідно здійснювати так, щоб Швеція була готова адекватно відреагувати на всі ці різноманітні виклики. Згідно з розробленими планами, країна буде у стані впоратися із серйозними порушеннями функціонування держави протягом трьох місяців, включно з веденням бойових дій.
Проте, шведи визнають, що у них досить обмежені можливості для реагування на раптове погіршення умов безпекового середовища. Це пов’язано переважно з неукомплектованістю військових частин особовим складом і технікою, та тим, що підрозділи логістики та штаби не здатні забезпечити одночасну підтримку всіх військових частин у ході бойових дій. До того ж військових частин сьогодні для Швеції замало, і вони мають обмежену боєздатність через невисокий рівень бойової підготовки. За останні роки ситуація мала була виправлена, але цього не сталося з низки причин. Тепер необхідно проводити якісні зміни якомога швидше, тому що збройні сили країни не досягнуть такого рівня, який би відповідав воєнно-політичній обстановці, що складається навколо Швеції. Планується, що частково змінити на краще ситуацію в оборонній сфері вдасться до 1 січня 2021 р.
Автори доповіді пропонують зміцнювати кількісний та якісний склад армії, для чого потрібно поступово збільшуватися число призовників. На початку 2017 р. Швеція вже відновила загальний військовий обов’язок (правда, не у повному обсязі), і до 2024 р. кількість новобранців зросте з нинішніх 4000 до 8000 осіб на рік.
Нові підходи в оборонній сфері передбачають не тільки реорганізацію існуючих військових частин, але й створення нових. Так, сухопутні війська у воєнний час повинні складатися з трьох механізованих бригад, у кожній з яких має бути по три батальйони, що мають на озброєнні танки «Stridsvagn 122» і БМП «CV-90». Бригади будуть підсилені новими артилерійськими системами. На випадок війни може бути сформована мотопіхотна бригада, призначена, головним чином, для захисту столиці. Батальйон, дислокований на стратегічно важливому острові Готланд, буде зміцнюватися підрозділами протиповітряної оборони, артилерії та територіальних військ. Кількість підрозділів територіальних військ пропонується збільшити й по всій країні.
У Комісії з питань оборони вважають за доцільне повернутися до системи управління військами на рівні дивізії, що дозволить сконцентрувати сили на одному оперативному напрямку.
Новизною стане теж формування бригади, готової виступити на допомогу Фінляндії, з якою Швеція підписала меморандум про військову співпрацю[2].
Загальна чисельність шведської армії, включно з підрозділами територіальної оборони та цивільними працівниками, як очікується, збільшиться з 60 тисяч до 90 тисяч осіб. Її ядром будуть три механізовані бригади, мотопіхотна бригада і посилений механізований батальйон на острові Готланд.
Збройні сили Швеції також мають модернізувати свій парк бойових машин і танків, придбати додаткові артилерійські системи (крім наявних 48 самохідних гаубиць «Archer») та сучасні системи протиповітряної оборони. Останнє стосується не тільки зенітно-ракетних комплексів «Patriot» і зенітних керованих ракет класу «повітря-повітря» «IRIS-T SLS», але й легких портативних пускових установок. Сухопутні війська, включно з артилерію, мають приділяти особливу увагу розвідувальним можливостям, які забезпечуються, зокрема, безпілотними літальними апаратами та іншими засобами.
Що стосується військово-морських сил, п’ять корветів типу «Visby» отримають нові зенітні ракети та торпеди. До 2025 р. планується закупити два нових судна на заміну старих корветів типу «Galve». З чотирьох до п’яти збільшиться кількість підводних човнів. У 2024-2025 рр. будуть придбані два нові підводні човни проекту «А26» та повинна розпочатися заміна трьох підводних човнів типу «Готланд» на нові. Потенціал протичовнової оборони ВМС буде посилено шляхом модернізації авіапарку вертольотів. На західному узбережжі Швеції, зокрема у Гетеборзі, будуть створені десантні батальйони.
У 2021-2025 роках ядром військово-повітряних сил мають стати шість ескадрилей винищувачів. На озброєнні залишаться літаки «Saab JAS 39 Gripen C/D», хоча парламент прийняв рішення придбати більш сучасні моделі «Saab JAS 39 Gripen E/F».
За цей час винищувачі наступного покоління будуть додатково модернізовані, що збільшить їхні оперативні можливості. Зазначається, однак, що і після 2030 р. винищувачі «Saab JAS 39 Gripen C/D» будуть використовуватися паралельно з новими моделями для збільшення кількісного потенціалу. Після 2025 р. розпочнеться розвиток винищувача нового покоління для заміни «Saab JAS 39 Gripen C/D». У травні ц.р. міністр оборони Швеції Петер Хульквіст оголосив, що ведуться переговори про приєднання його країни до британської програми розробки винищувача шостого покоління «Tempest». Комісія з питань оборони пропонує також придбати нові навчально-тренувальні літаки.
За висновками експертів, уряд має збільшити інвестиції у військову підготовку в мирний час, підвищення обізнаності населення щодо інформаційної війни, розвиток здатності до проведення оборонних і наступальних дій у кіберпросторі та посилення співпраці з приватним сектором, що буде особливо важливим у разі кризи.
Для вирішення згаданих завдань потрібно збільшити відповідне фінансування. За розрахунками Комісії з питань оборони, з 2025 р. воно мало б скласти 84 млрд. крон (понад 9 млрд. доларів), що становитиме майже 1,5 % ВВП. На додаток до цього, пропонується поступово збільшувати оборонний бюджет, додаючи до нього щорічно протягом 2022-2025 рр. по 5 млрд. крон (майже 540 млн. доларів).
Переважна більшість з восьми парламентських партій Швеції висловилася за збільшення військових витрат. Проте лише представники правлячої Соціал-демократичної робітничої партії, Партії зелених, Лівої партії та Шведських демократів поставили свої підписи під спеціальною доповіддю «Обороноздатність: безпекова політика Швеції та розвиток оборонних спроможностей у 2021-2025 рр.». Водночас представники правоцентристських партій парламентської меншості відмовилися підписувати документ, оскільки вони вимагали негайного збільшення оборонного бюджету до 84 млрд. крон. Керівництво Соціал-демократичної робітничої партії з цього приводу заявило про свою неготовність до політичної угоди стосовно питання про фінансові рамки. Це означає, що уряд Швеції хоче дочекатися рішення про фінансування армії у 2020 р.
Згідно з коментарями місцевих ЗМІ, відсутність згоди між парламентськими партіями є небезпечним прецедентом у час, коли умови безпекової ситуації у Європі погіршуються, з огляду на загрозу з боку Росії.
Володимир Паливода
Головний консультант відділу проблем розвитку сектору безпеки Національного інституту стратегічних досліджень
