Коментарі експертів

Поновлення спроб Росії вплинути на Європу

Після визнання провалу своєї стратегії підпорядкування Західної Європи за допомогою енергетичних маніпуляцій до 2022 року російські геополітичні інтелектуали шукають нові шляхи впливу на окремі європейські країни під виглядом відновлення зв’язків. У цьому контексті, що змінюється, Європейський Союз (ЄС) вжив рішучих заходів, щоб використати заморожені активи Росії для відновлення України, прийнявши законодавство, щоб центральні депозитарії цінних паперів не отримували прибуток від цих активів.

Цей крок є важливою віхою в зусиллях ЄС залучити ресурси Росії для посилення стійкості України. ЄС і країни Великої семи (G7) спільно заморозили активи російського центрального банку на суму приблизно 300 мільярдів євро, причому дві третини цих коштів зараз знаходяться в ЄС. Незважаючи на те, що дискусії щодо використання цих активів тривають більше року, ухвалення ЄС цього закону знаменує відчутний крок вперед у реалізації цієї мети.

За оцінками, завдяки цьому закону Україна може отримати чистий прибуток у розмірі близько 15 мільярдів євро ($16,17 мільярдів) протягом наступних чотирьох років. Крім того, ЄС виділив 50 мільярдів євро (53,89 мільярда доларів) прямої допомоги Києву. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив заохочення до подальших дій, спрямованих на сприяння практичному застосуванню цих заходів на користь України.

Тим часом Росія стверджує, що будь-які спроби використовувати заморожені активи як заставу для отримання фінансування для України будуть вважатися незаконними та спровокувати тривалі судові процеси. Тим не менш, рішучість ЄС використовувати ці ресурси підкреслює його відданість підтримці суверенітету та безпеки України.

Ці події підкреслюють складний взаємозв’язок між стратегічними амбіціями Росії та рішучістю Заходу протидіяти їм, одночасно вирішуючи гуманітарну кризу, що розгортається в Україні. Наслідки цих змін виходять за межі безпосередньої сфери геополітики, охоплюючи ширші питання, що стосуються глобального управління, економічного співробітництва та колективної безпеки.

Ключові слова