Зміст питання
Останні дні 2018 року в Угорщині видалися достатньо бурхливими. З 16 грудня в Будапешті активізувався протестний рухпроти уряду прем’єр-міністра Віктора Орбана через прийняття закону про збільшення кількості допустимого понаднормового робочого часу на рік, який вже встигли охрестити як «рабський». Однак заклики протестантів не були почуті, і президент Угорщини, все ж таки підписав, скандальний документ. Що ж очікувати надалі?
Протести в Угорщині активізувалися після того, як 12 грудня парламент країни ухвалив зміни до трудового законодавства. Партія прем’єр-міністра Віктора Орбана – «Фідес», запропонувала прийняти закон, який передбачає збільшення максимальної кількості понаднормових годин роботи на рік з нинішніх 250 до 400. Згідно із законом, роботодавці гарантовано можуть призначати понаднормові 250 годин на рік кожному працівнику. Водночас можливе подальше збільшення понаднормової роботи за згодою працівника. Уряд заявив, що зміни принесуть користь тим, хто хоче заробити більше грошей, працюючи більше годин. В свою чергу парламент погодився з даною тезою та підтримав законопроект. Однак профспілки виступили проти, адже вважають, що через цейзакон роботодавці можуть шляхом встановлення низьких зарплат, «примушувати» працівників погоджуватися працювати більше.
В дійсності, справа в тому, що влада начолі з Віктором Орбаном намагається таким чином вирішити питання дефіциту робочої сили. Угорському бізнесу, на який опирається партія «Фідес», невистачає понад 80 тисяч працівників у секторі будівництва, туризму, харчової промисловості та ресторанного бізнесу, високих технологій та охорони здоров’я. Це пов’язано з тим, що після вступу Угорщини до Євросоюзу (2004 рік) 80 тисяч угорських громадян виїхали в інші європейські країни, переважно до Німеччини і Великої Британії. Ситуацію ускладнило зниження народжуваності в Угорщині впродовж останніх років. Кваліфікованих працівників серед етнічних угорців просто не вистачає. Фактично, Орбан не хоче використовувати працюбіженців-мусульман, серед яких багато людей різних професій, як це роблять вінших європейських країнах, і вирішив піти більш простим шляхом, «зобов’язавши угорців більше працювати».
З одного боку це рішення, яке диктує реальність, і бажання влади вирішити нагальні потреби за рахунок внутрішніх ресурсів, однак з іншого – такий підхід не влаштовує частину громадськості. Адже за оцінками місцевих експертів прийняття «рабського закону» – є прикладом «потурання Орбана інтересам бізнесу, особливо з його оточення». Прем’єра підозрюють укорупції у зв’язку з тим, що фірма зятя Іштвана Тірбоша Elios Innovativ виграла замовлення на поставку ламп для вуличних ліхтарів в угорські міста, вартість яких на 56% перевищувала ринкову. Закупівля проводилася на виділені гроші ЄС. Крім того, у будівництві великих об’єктів інфраструктури беруть участь олігархи, пов’язані з партією «Фідес». Наприклад, контракт на будівництво стадіону у населеному пункті Фелксут (мала батьківщина Орбана) отримали 120 фірм бізнесмена Лоренца Месароша, який вважається довіреною особою партії.
Крім того, додало масло у вогонь протестного руху в останні дні 2018 року, ухвалення минулого тижня і іншого закону, який,фактично, передбачає впровадження протягом 12 місяців паралельної судової системи, компетенція якої поширюватиметься на питання, пов’язані з державним управлінням, включаючи виборче законодавство, корупцію, право на страйки. Новісуди не будуть пов’язані з чинною судовою гілкою влади і стануть підконтрольними виконавчій владі, оскільки міністр юстиції Угорщини зможе контролювати призначення і звільнення суддів. Тобто влада створює, таку собі, підконтрольну систему, яка дозволяє їй здійснювати надзор над судами.
Все це, безумовно, збурило активних громадян Угорщини до протесту, адже це, на їх переконання, є наступом насвободи та права громадян, а також на сучасні принципи демократії. Якщо дозволити цьому відбутися, то країна може скотитися до авторитаризму та диктатури влади.
Одночасно з цим, не слід виключати, що загострення внутрішнього протистояння в країні також зумовлено результатом спільних зусиль угорської опозиції та Брюсселю, якого не влаштовує політика Орбан. Адже за час його перебування при владі партія «Фідес» внесла поправки до Конституції Угорщини про посилення контролю виконавчої влади над судами, мас-медіа, банками. Орбан позбавив понад 100 релігійних груп статусу «церков». Він, фактично, через своїх бізнесменів, пов’язаних із партією «Фідес» взяв підконтроль близько 60% інформаційних ресурсів Угорщини. Практикуються звільнення опозиційно налаштованих чиновників та журналістів. Йде утиснення неурядових організацій, які підтримують міграцію. Ну, а Центральноєвропейський університет, який спонсорується американсько-угорським мільярдером Джорджем Соросом, взагалі з 2019 року змушений перенести свою діяльність з Будапешта до Відня під тиском влади. Орбан вважає, що саме Сорос винний у дестабілізації ситуації в країні.
Все це призвело до того, що європейці почали звинувачувати угорського прем’єра в авторитаризмі, порушенні та обмеження демократичних прав і свобод, небажанні брати участь у плані Єврокомісії з розселення біженцівтощо. В вересні 2018 року більшість депутатів Європарламенту проголосували за запровадження санкцій проти Угорщини, які можуть позбавити країну права голосув Європейській раді або фінансування з бюджету організації. А в листопаді президент Європейської ради Дональд Туск взагалі заявив, що Орбан не може вважатися християнським демократом, оскільки схвалює ксенофобію, гомофобію, антисемітизм, обмежує свободу ЗМІ, підтримує Путіна і чинить несправедливі нападки на Україну.
Наслідки та перспективи
В дійсності демонстрації в кінці грудня 2018року в Угорщині виявилися не такими чисельними, як на то очікували опозиційні до влади сили. В протестах взяли участь близько 15 тис осіб. Для порівняння, вакціях непокори проти результатів парламентських виборів у квітні 2018 року імітингах проти податку на Інтернет восени 2014 року брали участь щонайменше 100тисяч громадян….
Крім того, незважаючи на авторитаризм Орбана і його консервативної партії «Фідес», вони влаштовують значну кількістьугорців. На останніх парламентських виборах у квітні 2018 року половина виборців проголосувала за «Фідес», тим часом як за соціалістів, які бралиучасть у протестах, – 19%, а за зелених – 7. Орбану вдалося об’єднати угорське суспільство довкола загрози міграційної кризи. Його риторика щодо недопущення мусульманських біженців до Угорщина перемогла у війні за підтримку угорського електорату.
В результаті, протестантам не вдалося натиснутина владу, і Президент Угорщини Янош Адер 20 грудня 2018 року підписав реформу трудового законодавства. Угорський президент пояснив своє рішення тим, що зміни до законодавства «не порушують Конституцію». Крім того, за його словами, нові правила понаднормової роботи «не перебільшують норму інших європейських країн». Зокрема, президент зазначив, що у Великій Британії, Данії, Ірландії та Чехії кількість дозволених понаднормових годин така ж або й вища,ніж в Угорщині.
В кінцевому рахунку на сьогодні ситуація виглядає так. Влада з одного боку намагається відстоювати національні інтереси країни через надопущення мігрантів на власний ринок праці та посилюючи можливості використанні власного внутрішнього людського ресурсу, а з іншого активно проводить політичні заходи спрямовані на посилення своїх владних повноважень.
Однак, посилення тиску на населення традиційно призводить до зростання внутрішнього опору серед населення. Постійно використовувати «лякалки» щодо мігрантів та «впливу Сороса» не можливо. Рано чипізно угорське населення може, через те, що його вимоги не чують, радикалізуватися і вже здійснювати більш агресивні дії проти влади. Звичайно, малоймовірно, що напередодні Різдвяних свят відбудуться якісь масові заворушення, однак післяних у населення настає усвідомлення попередніх подій і не виключається чергове зростання напруги.
Тим не менш, однозначно лише одне, покина політичній арені Угорщині домінує партія «Фідес», в країні триватиме поступове «закручування гайок» та акумуляція вади на користь діючої політичної еліти начолі з В.Орбаном. Наскільки це буде «успішно» цілком залежить від населення. Однак, з огляду на рівень розвитку громадянського суспільства в країні, можна сказати, що майбутній 2019 рік буде достатньо насиченим на різного роду події, що можутьмати абсолютно непередбачувані наслідки.
