На сьогодні в Молдові, під гаслом боротьби з проросійським президентом Додоном та його соціалістичною партією, проглядається спроба місцевих олігархів-втікачів Влада Плахотнюка та Ілана Шора змінити політичний статус-кво в державі. Основним «інструментом» в їх руках є похресник Плахотнюка, лідер партії Pro Moldova Андріан Канду.
Сучасний розвиток політичної ситуації в сусідній Молдові говорить про те, що майже через рік після своєї втечі з країни, колишній «головний олігарх» Влад Плахотнюк, а також його «колега» Ілан Шор здійснюють активні спроби повернути частину свого впливу на неї. Окрім бажання знову відігравати провідні ролі в державі, ними керує й особистий мотив: бажання помститись президенту Ігорю Додону за те, що він свого часу не погодився на коаліцію з ними і усунув їх від влади. Їх активність саме в цей час пояснюється сприятливими для цього внутріполітичними умовами, зокрема тим, що протягом останніх місяців і, особливо, останніх тижнів, в Молдові суттєво поглибилась її внутрішньополітична роздробленість а також посилилось протистояння як між політичними силами, так і всередині них. Тому, не слід виключати, що така ситуація може призвести до розпаду правлячої коаліції та дострокових парламентських виборів. Враховуючи те, що на листопад в Молдові заплановані президентські вибори, сьогоднішні кроки тандему Плахотнюк-Шор напевно здійснюються з прицілом на те, що їм вдасться одночасно переформатувати як президентську інституцію, так і парламент.
Також сприятливим моментом для реалізації Плахотнюком та Шором свого плану є те, що незважаючи на їх фізичну відсутність в країні, Демократична партія Молдови (ДПМ) Влада Плахотнюка, як і партія «Шор» Ілана Шора, змогли зберегти свої позиції в молдовському парламенті.
На початковому етапі реалізації свого плану, Владу Плахотнюку необхідно було відновити контроль над ДПМ яка, за його відсутності, стала частиною керуючої соціалістами проурядової коаліції (за що отримала ряд міністерських портфелів). Незважаючи на спроби Плахотнюка перешкодити цьому, угода з соціалістами відбулась за згоди виконавчого голови ДПМ Павла Філіпа – давнього соратника Плахотнюка та прем’єр-міністра Молдови у 2016–2019 роках. Як результат, для першого, питання повернення контролю над всією партією суттєво ускладнилось.
В таких умовах, колишній лідер ДПМ вирішив зберегти свій вплив хоча б в її частині. Для цього він використав свого похресника, лідера партії Pro Moldova Андріана Канду, який активно співпрацює в парламенті з партією «Шор». Канду ініціював в ДПМ розкол та перехід під крило Pro Moldova відданих йому депутатів. При цьому перехід депутатів від ДПМ до Pro Moldova навмисно здійснювався поетапно протягом декількох тижнів з тим, щоб досягти максимального політичного ефекту. Паралельно, Pro Moldova намагається взяти під свій контроль багато місцевих осередків ДПМ та пов’язаних з нею мерів. Фінансове забезпечення цього процесу здійснюється Іланом Шором, а сам він проходить досить успішно: депутати з правлячої коаліції переманюються як за рахунок грошей, так і різного роду обіцянок щодо доступу в майбутньому до фінансових потоків.
На початку травня, Андріан Канду заявив про формування парламентського «антиурядового блоку». Він включає в себе партії Pro Moldova та «Шор», позиціонує себе, як прозахідний і обіцяє відновити європейський курс країни. При цьому сам Андіан Канду закликає парламентські групи, а також окремих депутатів до створення широкого антисоціалістичного блоку прозахідних сил і повалення підтримуваного соціалістами уряду Іона Кіку. Станом на сьогодні, до даного блоку входить вже 21 депутат, що в свою чергу означає скорочення проурядової більшості із 64 до 52 депутатів (37 від Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) і 15 від ДПМ) у 101-місному парламенті.
Однак, для того, щоб такий широкий антисоціалістичний блок прозахідних сил відбувся і задум Андріана Канду щодо відправки уряду у відставку реалізувався, блоку Pro Moldova-«Шор» вкрай необхідний тактичний союз з прозахідною парламентською опозицією, а саме: блоком ACUM (партія «Дія і солідарність» Майї Санду та Політична партія «Платформа Гідність і Правда» Андрія Нестасе), який має в парламенті 26 депутатських місць. Зацікавленість лідера Pro-Moldova до такого союзу з ACUM зумовлена такими причинами: по-перше, для Канду, який асоціюється з Плахотнюком та Шором, цей союз є можливістю пом’якшити свій негативний імідж як в Молдові, так і на Заході. По-друге, Канду розглядає даний союз, як необхідний крок для участі в майбутній проурядовій коаліції з ACUM. Наявність же в нього принаймні 21-го депутата (не виключено, що з часом ця кількість може зрости), дозволить йому вести переговори щодо отримання для себе міністерських чи інших посад. По-третє, відновлення Канду хоча б частини колишньої влади гарантуватиме йому імунітет від судового переслідування. А для його хрещеного батька Плахотнюка, наявність Канду при владі буде в сьогоднішніх умовах чи не найкращим результатом.
Свого часу блок ACUM був головним противником тандему Плахотнюк-Шор і задля усунення його від влади навіть пішов на болючий для себе союз з соціалістами. Другим головним противником проєвропейського ACUM залишаються ті ж соціалісти на чолі з президентом Додоном. Тепер для того щоб усунути вже їх від влади, Майї Санду та Андрію Нестасе пропонується знову поступитись певними принципами і об’єднатись з політичною силою, яка асоціюється з їх колишнім головним противником, олігархом Плахотнюком. Для лідерів ACUM таке рішення несе чималі ризики, адже може коштувати їм втрати свого електорату.
Можливість ситуативного союзу Pro Moldova та ACUM задля відсторонення соціалістів від влади, на сьогодні досить активно обговорюються в молдавському політикумі. Що стосується самих лідерів проєвропейської опозиції то, на приклад, Майя Санду не відкидає можливість такого розвитку подій. «Ми розуміли, що Додон стане наступною серйозною проблемою для країни. Але ми не могли одночасно боротися і з Плахотнюком, і з Додоном. Ось зараз боремося з останнім, тому що він намагається зробити те саме, що і Плахотнюк… Ми знаємо, що маємо звільнити країну від Додона, який повністю підконтрольний Кремлю» – зазначає вона. А ось ще одна її цитата: «У Андріана Канду ті ж гріхи, що були і раніше, але ніколи не пізно зробити щось хороше для країни». При цьому якщо Майя Санду бодай висловлюється щодо підтримки Pro Moldova, то інший лідер ACUM – Андрій Нестасе, поки зберігає мовчання. Хоча, й не припиняє здійснювати активну критику як президента Додона, так і його ПСРМ. Тому, поки що робити однозначних висновків щодо можливості підтримки Pro Moldova з боку ACUM, не має можливості.
Також, не виключено, що в період до виборів паралельно з вищевказаними кроками, підконтрольні тандему Плахотнюк-Шор сили будуть активно використовувати проти Ігоря Додона компромат і вести навколо нього активну інформаційну кампанію. Перші спроби, як от поява відеозапису розмови Ігоря Додона і Влада Плахотнюка, оприлюдненого депутатом Юріє Реніце, вже робляться. Це може стати серйозним викликом для молдовського президента напередодні виборів і призвести до кризи в самій ПСРМ та послаблення її впливу на ситуацію в країні.
Поки що події для тандему Плахотнюк-Шор розвиваються загалом позитивно, однак подальший їх успіх багато в чому залежатиме від того, чи піде ACUM, розуміючи при цьому всі політичні ризики від такого рішення, на союз Pro Moldova і підтримає висловлення недовіри уряду. Зі свого боку, президент Додон та його ПСРМ, за якими стоїть не будь-хто, а сам Кремль, навряд чи будуть сидіти склавши руки і спокійно спостерігати за тим, як у них відбирають владу. А відтак, політична осінь в Молдові обіцяє бути досить спекотною.
Ігор Федик, ЦДАКР
