Отже, 24 лютого 2019 року в Республіці Молдова (РМ) відбулися чергові парламентські вибори. Цього разу вони були під пильною увагою регіональних та світових гравців, експертів та медіа, адже від того хто прийде до влади в країні залежала майбутня архітектура регіональної взаємодії та безпеки загалом.
Результати та наступні процесуальні дії
Цьогорічне голосування в РМ відбувалося на 2143 дільницях в середині країни та на 123 дільницях – за кордоном. За даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), на вибори прийшло 1 450 335громадян Молдови, які мають право голосу або 49,17% від загальної кількості виборців. Із загальної кількості тих, хто проголосував більше жінок – 53,19%, чоловіків 46,81%. Більшість голосуючих, 31.77% у віці 56-70 років, 25.65% виборців у віці 41-55 років, 25.65% – у віці 26-40 років. Молодь у віці 18-25 років склала 8.49% від загальної кількості тих, хто проголосував, а люди старше 71+ року – 8.44%. Демографічна структура голосування показує, що чисельність голосуючих у віці старше 55 років зросла на 5% в порівнянні з попередніми виборами.
На цьогорічних виборах взяло участь приблизно на 150 тисяч громадян менше, ніж на виборах президента в 2016 році і приблизно на 200 тисяч менше, ніж на парламентських в 2014.
Тим не менш, попередній, і поки не остаточний, розклад сил у парламенті Республіки Молдова за підрахунком голосування за партійними списками та за одномандатними округами (50/51) наступний:
- ПСРМ (Партія соціалістів Республіки Молдова – PSRM) (проросійська партія) – 35 мандатів;
- ДПМ (декларативно проєвропейська партія Молдови олігарха Влада Плахотнюка) – 30 мандатів;
- ACUM (донедавна позапарламентський блок з кількох партій, серед яких «Платформа «DA» та «Дія та Солідарність») – 26 мандатів;
- «Шор» (ȘOR) (популістська партія, зі скандальним лідером Іланом Шор, якого звинувачують в причетності до крадіжки «мільярду») – 7 мандатів;
- незалежних кандидати – 3.
Тобто, кожна з політичних сил одноосібно не може сформувати більшість у парламенті без об’єднання з іншою партією і створення коаліції. Соціалістам, які виступають за зближення з Росією, навряд чи вдасться це зробити, через те, що їх опоненти дотримуються іншого вектора розвитку. В свою чергу блок ACUM, заявив, що не має наміру вступати в коаліцію, ані з ДПМ, ані з ПСРМ. Натомість демократи висловили готовність формувати більшість в парламенті з усіма, хто розділяє їх погляди.
Поки що, по деяким дільницям подані скарги до суду через порушення, які були виявлені в ході голосування. Паралельно з цим, після отримання протоколів ЦВК підводить підсумки голосування і протягом п’яти днів оголошує офіційні результати. За добу після збору результатів він представляє до Конституційного суду (КС) документи і списки обраних депутатів. Впродовж п’яти днів після отримання документів, однак не раніше остаточного вирішення судовими інстанціями скарг, поданих відповідно до встановлених законодавством процедурами, ЦВК дає висновок про відповідність або невідповідність виборів закону. Одночасно КС визнає дійсними мандати обраних депутатів і підтверджує списки резервних кандидатів.
Якщо вибори визнані відповідними закону, ЦВК видає посвідчення обраним депутатам та надає розпорядження щодо публікації остаточних результатів виборів протягом 24 годин з моменту отримання документів з КС.
З огляду на зазначені терміни, швидше за все, в середині березня, результати парламентських виборів 24 лютого можуть бути підтверджені. Таким чином, законодавчий орган може зібратися на перше засідання в кінці березня.
Надалі політики мають сформувати парламентську більшість. Після консультацій з коаліцією президент вносить кандидатуру на пост прем’єра. Якщо не вдасться знайти спільну мову між партіями, президент розпускає парламент. Надалі відбуваються дострокові вибори, які в поточних умовах можуть відбутися разом з місцевими виборами.
Слід окремо зазначити, що у день виборів в Молдові також проходив консультативний референдум з питань скорочення числа депутатів з 101 до 61, а також можливості відкликання мандата парламентарія, який не справляється зі своїми обов’язками. За даними ЦВК РМ референдум пройшов необхідний рівень явки та визнаний дійсним. Фактично, це означає, що в подальшому ці результати можуть бути розглянуті в парламенті та втіленні в життя. Однак це вже буде робити новий склад законодавчого органу, який поки обраний за старим принципом…
Реакція спостерігачів
Важливо те, що міжнародні спостерігачі визнали вибори таким, що відбулися в рамках чинного законодавства. Так, за оцінкою ОБСЄ, парламентські перегони в Молдові пройшли коректно, а фундаментальні права людини були дотримані. Найбільші порушення були пов’язані з організацією транспортування придністровських виборців. Також недоліком була нездатність пройти голосування за паспортом з вичерпаним терміном дії. Крім того, ОБСЄ розкритикувала правлячу партію за використання адміністративного ресурсу в передвиборних цілях. Однак ці порушення не вплинули на весь результат голосування.
В свою чергу Дипслужба ЄС відзначила, що дані вибори, проведені в Молдові вперше в рамках нещодавно введеної змішаної виборчої системи, лише підтвердили необхідність виконання колишніх рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи та ОБСЄ, і «продовження зусиль щодо приведення виборчого законодавства у відповідність з міжнародними стандартами».
Серйозних порушень не виявили ні представники Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), ні спостерігачі від Виконавчого комітету СНД. На їх переконання суттєвих порушень, які би впливали на хід голосування не було виявлено. Провівши моніторинг процесу підрахунку голосів, спостерігачі констатували, що процедура голосування проходила відповідно до закону.…..
Слід зазначити, що 25 лютого власну оцінку виборам представила асоціація Promo-LEX – недержавна, аполітична та некомерційна організація в Республіці Молдова, яка займається питаннями захисту прав людини. Установа провела паралельний підрахунок голосів, який фактично збігся з оцінками ЦВК РМ. Перше місце зайняла ПСРМ, що отримала 30,83% голосів, друге – Блок «ACUM» з 26,42%. На третьому місці Демпартія, яка набрала 24,26% голосів, і на четвертому – Політична партія «ШОР» з 8,48% голосів. Одночасно з цим асоціація виділила низку порушень, які мали місце, зокрема вони стосувалися таємниці голосування, фотографування виборчих бюлетенів, підвіз виборців до дільниць, а також відсутністю виборців у списках.
Очікування та прогнози
Поточні вибори стали, певною мірою, ареною протистояння з одного боку – потужної державної машини на чолі з ДПМ, яка контролює існуючи державні структури, та олігархічними силами із великим фінансовим ресурсом та медійними можливостями, а з іншого – значної частини населення, яке незважаючи на потужний тиску все ж таки продемонстрували здатність робити власний самостійний вибір.
Тим не менш, немає однозначно задоволених результатами виборів ні всередині Молдови, ні зовні її. РФ не отримала в РМ проросійську більшість в парламенті, що б дозволило їй впливати на процес в середині країни. В свою чергу, ЄС та США не отримали виключно проєвропейські орієнтовану країну, яка б намагалася і надалі поглиблювати та розширювати співпрацю в рамках угоди про Асоціацію. Хоча і більшість населення підтримали партії, які декларують європейські цінності та відповідний вектор розвитку (якщо, умовно поєднати – ДПМ та ACUM). В середині країни на політичній арені з потужними можливостями залишилися попередні гравці, серед яких олігарх Влад Плахотнюк, до політики якого є багато запитань не лише в самій Молдові…
З огляду на поточний розклад сил, та позицію політиків можна впевнено сказати, що надалі триватиме дуже складний процес переговорів та створення коаліції. Кожна з політичних сил, в першу чергу ПСРМ та ДПМ намагатиметься переманити на свою сторону потрібну кількість депутатів від інших політичних сил та одна від одної.
Складна ситуація для дійсно проєвропейського блоку ACUM, адже йому, фактично, не реально сформувати коаліцію навколо себе через принципові розбіжності з ПСРМ та ДПМ, а тим більше з «Шор».
Найбільш ймовірно «головну скрипку» в подальших діях, все ж таки, гратиме ДПМ на чолі з олігархом Владом Плахотнюком. Наявний потужний адміністративний ресурс та контроль над інституціями влади, ускладнює процес створення коаліції та її подальшу дієздатність без демократів. Не виключається, як і прогнозувалося раніше, ДПМ об’єднається для створення коаліції з партією «Шор», лідер якої перебуває на «гачку» у влади через фінансові махінації. Надалі відбуватиметься переговори з усіма партіями, що пройшли до парламенту – ПСРМ та ACUM, а також незалежними кандидатами. Чи вдасться їх переконати демократам покаже час. Навряд чи ці партії підуть на формування коаліції з ДПМ, адже занадто багато «горшків» було розбито до цього, однак, як показує практика молдовського парламентаризму, не виключається, що окремі депутати можуть перебігти з різних причин до демократів.
Якщо ж ДПМ не вдасться сформувати коаліцію, дійсно, цілком можливі позачергові парламентські вибори. Демократи таким чином залишаться при владі і матимуть ще шанс для підняття власного рейтингу. При цьому, це не вигідно для ACUM через те, що блок може не набрати тих показників, які були на лютневих парламентських виборах.
Звичайно, не слід виключати і інших варіантів розвитку подій – об’єднання ПСРМ та ДПМ, які останнім часом вибрали, фактично, схожий курс розвитку «про Молдова», ПСРМ та ACUM, які можуть створити «антиолігархічну коаліцію» і т.д. Однак, ймовірність в них дуже мала.
Окремо слід зупинитися на реакції РФ, яка напередодні виборів активно тиснула на президента І.Додона, сприяла створенню його іміджу та, фактично, допомагала розкрутці рейтингу ПСРМ, в тому числі, через відкриття кримінального провадження на лідера ДПМ Влада Плахотнюка. Одразу після виборів перший заступник голови комітету Державної думи РФ у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін (партія «Єдина Росія»), заявив, що «Додон втягнув нас у цю війну з Плахотнюком і зайвий акт цієї боротьби – це за два дні до виборів заява слідчого комітету про претензії до Плахотнюка з приводу виведених з Росії грошей». Зараз, за словами Затуліна, у Додона кілька варіантів: або створити коаліцію з Плахотнюком і, можливо, повернути собі хоча б частину повноважень, або, якщо домовитися не вдасться, залишитися в ролі «голого короля», що не має повноважень як президент. Якщо ж домовитися не вийде, в країні напевно пройдуть позачергові вибори. За його словами «політики ближнього зарубіжжя «навчилися використовувати» «ностальгію [Росії] і її тягу до відновлення зв’язків і відносин».
Крім того, він зазначив: «Ми якось дуже мало звернули уваги на те, що соціалісти і сам І.Додон абсолютно у Придністровському питанні нічим не відрізняються від всіх інших політиків Молдови. Отже, якщо ми утримаємо та підтримаємо Придністров’я, тоді у нас залишається непереборний козир, в тому числі для того, щоб впливати на політику Молдови. Якщо ми замість цього пускаємося в сумнівні інтриги на виборах РМ, то дуже часто нас будуть супроводжувати розчарування. І це чергове розчарування».
Отже однозначно в цій ситуаційні навколо виборів до парламенту республіки Молдова єдине, країну чекатимемо непростий період політичної «турбулентності». Надалі, може, або скластися коаліція, де зовсім не переможець виборів стане ключовим гравцем, або відбудуться дострокові парламентські вибори. Час покаже. Принаймні навряд чи при такому розкладі сил та електоральній позиції населення можна говорити про кардинальну зміну вектора розвитку країни з проєвропейського на проросійський. Молдова, нажаль, поки залишатиметься в «зоні невизначеності».
