М.Самусь: Сучасна Росія – це не Радянський союз. Це – економічний карлик, регіональна держава, яка у воєнно-політичному плані зараз навіть із Туреччиною не в силах конкурувати на рівних. А от пострадянський простір залишається для РФ найсприятливішою екосистемою. Саме там путінський режим може себе реалізувати, зміщуючи акценти із внутрішніх проблем на зовнішні.
На цей час, Росія здійснює неприховану підготовку до наступу на південному стратегічному напрямку. «Ці заходи РФ здійснює прямо зараз. Триває підготовка до навчань «Кавказ 2020», активна фаза яких відбудеться у вересні, – каже Самусь. – Війська підтягуються. Буде задіяно щонайменше 120 тис. осіб». Також йде підготовка Чорноморського флоту, перекидатимуться корабельні групи з інших флотів. «То чому актуалізувалися розмови про підвищення ймовірності наступу? По-перше, для цього створюються відповідні умови. В РФ загострюється політична ситуація, є серйозні соціально-економічні проблеми. І все це лише посилюватиметься. Оскільки об’єктивно і нафта, і газ – головні фактори сили режиму Путіна, вони зараз слабшають, залишаючи його в економічному вакуумі, який потрібно чимось заповнювати», – стверджує експерт, не виключаючи, що заповнюватиме Путін цей вакуум або грою на зовнішній загрозі, або проведенням «невеличкої переможної війни». «Ну, як це завжди буває в авторитарних режимах. Але сучасна Росія – це не Радянський союз. Це – економічний карлик, регіональна держава, яка у воєнно-політичному плані зараз навіть із Туреччиною не в силах конкурувати на рівних. А от пострадянський простір… Він для РФ залишається найсприятливішою екосистемою. Саме там путінський режим може себе реалізувати, зміщуючи акценти із внутрішніх проблем на зовнішні», – переконує Самусь.
Все це говорить про те, що імовірність проведення військових операцій Росією на пострадянському просторі – зростає. Наразі під ризиком Білорусь, Молдова, Україна та Центральна Азія. «В Білорусі наближаються президентські вибори, а отже – відкривається вікно можливостей для РФ. Шляхом зміщення Лукашенка – встановлення повного контролю над країною. Відносно Молдови, то там, знову ж таки, внутрішньо-політична криза, і для РФ це – можливість посилити позиції. Ну, і щодо України… Ми не виняток – Росія також намагається розхитати внутрішню ситуацію».
Що стосується військової складової, то, переконує експерт, РФ наразі переважає і Україну, і Білорусь, і Молдову. «Так, дійсно, українська армія дуже змінилася. Я б сказав, що вона постала з попелу, який був залишений «у спадок» після Януковича. Тобто станом на зараз ситуація зовсім інша. Зрештою, ворог зупинився на сьогоднішніх рубежах у Криму і на Донбасі якраз через те, що українське військо ефективно йому протидіє. Однак ця ефективність все ж таки обмежена. Зокрема, недостатньою протиракетною обороною, дефіцитом військово-морської техніки. У нас досі немає ударних ракетних сил, які би могли стримувати РФ як в стратегічному, так і в оперативному планах. Так, ракетний комплекс «Нептун» фактично готовий, але поки ще не у військах. Флот? На жаль, ми не змогли його розбудувати за шість років. У Чорному морі РФ домінує».
Військовий експерт нагадує, що тільки на Чорноморському флоті розміщено близько 100 крилатих ракет “Калібр”. В кожній з армій РФ, які оточують Україну по периметру, є ракетна бригада «Іскандерів». «Якщо почнеться широкомасштабна військова операція, то спершу будуть нанесені ракетні удари. Як тільки РФ знищить наші системи управління і ППО – нанесе авіаційні удари. А потім уже наземна операція. При цьому Росія встановить блокаду з морського напрямку, де, повторюся, ефективно протидіяти Україна сьогодні ще не можемо, – наголосив Самусь. – Звісно, описане мною це найгірший сценарій, який означатиме відкриту, гарячу фазу війни. І це вже буде виклик Путіна міжнародній безпеці та існуючому світовому порядку, який зараз украй слабкий. Ми ж бачимо в якому становищі перебувають Євросоюз та США. А до всього цього ще й пандемія»…
Для Путіна зараз дуже сприятливий час для того, аби досягти своїх цілей. А що ж НАТО? Якщо Росія наважиться на атаку проти когось із країн-членів чи проти кораблів НАТО, то отримає «по зубах» – 5 статтю буде активовано. Утім стосовно тих країн, які не є членами НАТО, то в даному разі експерт має сумніви. «Навряд чи НАТО прямо вступатиме у бойові зіткнення, приміром, із тими ж кораблями Чорноморського флоту». Яскравий тому приклад – 25 листопада 2018 року, коли росіяни атакували українські кораблі поблизу Керченської протоки, згадує експерт. «Тоді міжнародне співтовариство, в тому числі, НАТО і ЄС, обмежилися «глибоким занепокоєнням». Не думаю, що зараз ситуація кардинально змінилася. За нас проти РФ ніхто не воюватиме. А тому нам ні на мить не можна розслаблятися. Треба максимально нарощувати зусилля якраз у розбудові тих же ВМС, сил протиракетної оборони і, звісно, не забувати про ударні ракети. Росіяни мають знати, що вони можуть отримати у відповідь за свої дії. Поки що, гадаю, росіяни не бояться розпочати широкомасштабну операцію проти нас», – резюмував Самусь.
Повну версію матеріалу Мирослава Лісковича читайте на “Укрінформі”
