Загалом, останні події в РМ демонструють накопичення внутрішньополітичних протиріч між гілками влади, що обумовлено їх діаметрально протилежними політичними поглядами. Президент РМ Ігор Додон продовжує розвивати контакти з РФ, при цьому його основна увага зосереджена на підготовку до майбутніх парламентських виборів, які на думку президента РМ мають переформатувати політичну карту країни на користь Росії. Уряд та парламент намагаються блокувати проросійські демарші президента, продовжують реалізацію прозахідного вектору зовнішньої політики, в тому числі у сфері безпеки. Це відбувається на фоні масових протестів, які практично стали «візитівкою» внутрішньополітичного життя країни.
Розвиток політичної ситуації
Основною подією яка вплинула на зовнішньополітичну обстановку в Республіці Молдова (РМ) стала зустріч в Москві 14.07.2018 року Президентів РМ І.Додона і РФ В.Путіна. Лідери країн зустрілися під час відвідування І.Додоном чемпіонату світу с футболу, що демонструє, з одного боку, прагнення президента РМ ще раз продемонструвати свої проросійські вподобання та особисту прихильність очільнику Кремля, а з іншого – важливість молдавського напряму в зовнішній політиці РФ. І.Додон в котрий раз попросив В.Путіна не виводити російські миротворчі сили з Придністров’я, які знаходяться там з 1992 року після замороження конфлікту. Він назвав їх діяльність успішною та та підкреслив необхідність її продовження, аргументуючи це нібито підтримкою дій «російських миротворців» більшістю громадян РМ. Крім цього І.Додон ще раз запевнив російську сторону в незмінності своїх зовнішньополітичних поглядів та у прагненні ще більше розвернути вектор зовнішньої політики країни в сторону Москви. Він додав, що змінити теперішню ситуацію (мається на увазі проєвропейський уряд та парламент РМ) вдасться після парламентських виборів, які заплановані на кінець листопада 2018 р.
Російська сторона з свого боку підкреслила, що уважно слідкує за розвитком ситуації в РМ, та буде всіляко сприяти ініціативам президента РМ з так званої «нормалізації російсько-молдавських відносин». У цьому ключі важливим є нещодавнє призначення нового спеціального представника Президента РФ по розвитку торгово-економічних зв’язків з РМ – заступника голови уряду РФ Дмитра Козака. Раніше цю посаду займав колишній російський віце-прем’єр Дмитро Рогозін, проте в серпні 2017 року уряд РМ оголосив Д.Рогозіна персоною нон грата. Новопризначений спецпредставник по Молдові Д.Козак відомий тим, що є автором знаменитого меморандуму з придністровського врегулювання,запропонованого в 2003 році президентом РФ В.Путіним.
Нагадаємо, що Меморандум про основні принципи державного устрою об’єднаної держави (2003) нібито передбачав реінтеграцію Придністров’я через федералізацію Молдови, але насправді мав намір остаточно встановити контроль з боку РФ над усіма аспектами зовнішньої та внутрішньої політики Кишинева. «Федеративна пастка» передбачала особливий статус так званої «Придністровської Молдавської Республіки» («ПМР») та Гагаузії з можливістю блокування небажаних законопроектів держави. Крім цього, РМ повинна була дотримуватися нейтралітету, демобілізувати армію а також надати Росії право на розміщення російських військ на території Придністров’я терміном на 20 років. В останній момент тодішній президент РМ Володимир Воронін відмовився підписати документ, зазначивши, що він дає односторонні переваги так званій «ПМР» і має приховану мету – визнання Росією незалежності Придністров’я.
На думку аналітиків призначення Д.Козака говорить про:
посилену увагу Кремля до Молдови та регіону в цілому та підготовку РФ до можливої перемоги проросійських сил на парламентських виборах РМ;
посилення економічних зв’язків РФ з РМ з метою включення до економічних наддержавних утворень за керівної участі РФ;
реанімацію невдалої спроби званої федералізації РМ (на умовах, вигідних Кремлю) для остаточного закріплення Кишинева у сфері впливу РФ (у випадку реалізації перших двох пунктів).
Основним трендом у внутрішній політиці є активна підготовка до майбутніх парламентських виборів РМ, що мають відбутися 25.02.2019 р. При цьому, розстановка політичних сил на даний момент може сприяти реалізації проросійських сценаріїв. За останніми соціологічними дослідженнями Асоціаціі соціологів і демографів РМ до парламенту увійдуть три політичні партії: Партія соціалістів РМ (ПСРМ, з 38,9%), Партія «Дія і Солідарність» (ПДС, з 15,1%) і Демократична партія Молдови (ДПРМ) – 7,2%. Решта партій, за результатами опитування, набрали б менше 6%, необхідних для проходження в парламент. Таким чином, на даний час переважну підтримку має ПСРМ, яка дотримується проросійського вектору зовнішньої політики, та виступає проти вступу країни до ЄС. Водночас, ПСРМ для прийняття рішень потрібно буде сформувати парламентську більшість (51%) із загальної кількості депутатів парламенту (101 депутат).
Також, через численні протести, які не вщухають в РМ, залишається нестабільною внутрішньополітична ситуація. Нагадаємо, що в червні ц.р. через рішення суду про скасування результатів виборів мера Кишинева розпочалася чергова акція протесту. За результатами голосування переможцем другого туру на місцевих виборах став єдиний кандидат від трьох проєвропейських партій, лідер партії «Гідність і правда» Андрій Нестасе (53% виборців). Його конкурент – кандидат від ПСРМ Іон Чебан – зайняв друге місце (47% голосів). Соціалісти не погодилися з такими результатами і звернулися до суду, який визнав недійсними результати виборів, внаслідок чого правоцентристські сили організували акцію протесту.
Аспекти економічної ситуації
На фоні нестабільної внутрішньополітичної обстановки спостерігається деяке покращення економічної ситуації в державі. Згідно з висновку виконавчої ради МВФ за підсумками третьої оціночної місії, в країні було здійснено ряд заходів для стабілізації банківської системи і забезпечення податково-бюджетної політики. Водночас, офіційному Кишиневу рекомендувалося дотримуватися зважених рішень і продовжувати впровадження реформ. Також потрібні зусилля щодо забезпечення прозорості та стабільності в енергетичному секторі та збереженню макроекономічної стабільності. В результаті, МВФ виділив РМ черговий транш фінансової допомоги – $33,7 млн. Згідно з даними, опублікованими Національним банком Молдови, офіційні резервні активи РМ досягли рекордного рівня в $2,923 млрд., що на $113 млн. більше у порівнянні з кінцем минулого року.
Також, варто відзначити зміцнення національної валюти – молдавського лея, який став однією з найміцніших національних валют на пострадянському просторі. За перші шість місяців поточного року молдавський лей виріс відносно долара майже на півтора відсотка. Тільки в двох інших країнах колишнього СРСР (Україна – 6,7%, грузинський ларі – 6%) національна валюта зміцнилася більше лея.
Питання безпеки
У сфері безпеки основною подією стало прийняття парламентом РМ 19.07.2018 року Національної стратегії оборони на 2018-2021 роки та Плану дій щодо її впровадження.
Згідно з документом, РМ має нейтральний статус, що водночас вказано і в Конституції країни. Загрозами національній безпеці названі присутність російського військового контингенту на території країни та наявність придністровських військових сил.
Варто зазначити, що мова йде не про російських миротворців, а про Оперативну групу російських військ (ОГРВ) в РМ, яка розташовується на території Придністров’я. Дане угруповання (налічує приблизно 1700 російських військовослужбовців) є правонаступником колишньої 14 загальновійськової армії та підпорядковується штабу Західного військового округу (м. Санкт-Петербург). Відповідно до взятих на себе зобов’язань на саміті ОБСЄ в Стамбулі (1999 р.), РФ повинна була вивести військові підрозділи та озброєння, та замінити формат миротворчої операції на цивільну міжнародну місію під егідою ООН або ОБСЄ ще до кінця 2002 р. Проте РФ зберігає свою військову присутність на території так званої «ПМР» як фактор тиску на Молдову і на Україну.
Крім цього, відповідно до Національної стратегії оборони на 2018-2021 роки загрозами національній безпеці РМ є військові конфлікти в Україні та на Близькому Сході. Окрема увага була зосереджена на іноземній пропаганді, яка також є однією з найбільш серйозних викликів національним інтересам і цінностям РМ. Очікувано, що ПСРМ негативно віднеслась до документу, заявивши, що Стратегія була зроблена на замовлення союзників правлячої партії і націлена на погіршення відносин з РФ.
Варто зазначити, що офіційний Київ підтримує виведення ЗС РФ з території так званої «ПМР», саме тому Україна стала одним із співавторів резолюції Генасамблеї ООН про повне і безумовне виведення іноземних військ з території Республіки Молдова, яка була прийнята 22.06.2018 р. Російська сторона вносила пропозицію перенести голосування по проекту резолюції для його більш детального обговорення, однак вона була відхилена. Резолюцію підтримали 64 держави, в тому числі Україна, 14 проголосували проти (в т.ч. Вірменія, Білорусь, Куба, Іран, Нікарагуа, Сирія, Венесуела), 83 – утрималися.
За словами постійного представника України при ООН Володимира Єльченка, українська сторона послідовно виступає за відновлення суверенітету і територіальної цілісності Молдови, а також рішуче засуджує агресивну політику Росії щодо її сусідів. Україні як нікому іншому добре відомі ведмежі обійми «русского мира», який окупував Крим і Донбас. При цьому, у разі виконання РФ зазначеної Резолюції Генасамблеї ООН, Київ готовий забезпечити безперешкодний і безпечний шлях виведення російських військ і боєприпасів з території Придністров’я. Російська сторона, очікувано, негативно віднеслася до резолюції Генасамблеї, зазначивши, що Росія є гарантом миру та стабільності в регіоні. Таким же чином, відреагувала влада так званої «ПМР», зазначивши, що жодних рішень про зміну формату миротворчої операції під егідою Росії не можуть бути прийняті без урахування думки Придністров’я. Так, само негативно висловився І.Додон, назвавши резолюцію ООН щодо Придністров’я антиросійським демаршем.
Ситуація у Придністров’ї
Очевидно, що Придністров’я залишається у центрі уваги керівництва РМ, як на міжнародному, так і на національному рівні. Крім зазначеної резолюції Генасамблеї ООН, та Національної стратегії оброни, РМ розробляє план дій щодо виконання резолюції ООН про виведення російських військ з Придністров’я. За словами міністра закордонних справ і європейської інтеграції РМ Тудора Ульяновського, на перших порах – це буде внутрішній план дій. Крім цього, будуть активізовані заходи по дипломатичним каналам щоб заручитися міжнародною підтримкою та «спільними зусиллями домогтися виконання цього важливого документа ООН». Водночас, більшість експертів схиляється до неможливості реалізації зазначених ініціатив Кишинева у зв’язку з діаметрально протилежною позицією Москви, яка розглядає збереження ОГРВ як гаранта забезпечення інтересів РФ в регіоні. Відмічається також військова активність на території Придністров’я. За повідомленням глави парламенту РМ Андріана Канду, 5 липня в с. Ковбасна на території так званої «ПМР» було зафіксовано десятки вантажівок без номерних знаків, які перевозили зброю та боєприпаси. Будь-які спроби Об’єднаної контрольної комісії дізнатися, куди, з якою метою перевозяться боєприпаси, закінчилися невдачею. Ймовірно, здійснювалося дозабезпечення підрозділів ОГРВ боєприпасами з місцевого арсеналу, в тому числі, з метою інформаційного тиску на Кишинів. Андріан Канду назвав ці дії гібридної війною на рівні кібератак і пропаганди. У цьому контексті він нагадав про погрози Росії, пов’язаних з поставками газу і електроенергії для Молдови, України та Грузії.
Вплив інших гравців в регіоні
Крім Росії, в регіоні має місце вплив Румунії, яка на міжнародному та двосторонньому рівні підтримує європейські прагнення Кишинева. Варто зазначити, що Румунія була одним з ініціаторів згаданої резолюції ГА ООН по виводу російських військ з Придністров’я. Також, доцільно нагадати, що у березні ц.р. у Кишиневі відбулася демонстрація у якій взяли участь понад 10 тис. чоловік на користь возз’єднання Румунії та Молдови. Колишній президент Румунії Траян Бесеску закликав парламенти Молдови та Румунії проголосувати за об’єднання. Незважаючи на те, що це є малоймовірним, проблема висвітлює конкурентну боротьбу за вплив у Молдові між Росією та Румунією, внаслідок чого обидві сторони підтримують протилежні політичні угруповання та громадські рухи у країні. Таким же чином, спостерігається вплив ЄС на ситуацію, який діє за допомогою, як політичних, так і економічних інструментів, намагаючись тиснути на Кишинів. Наприклад, за словами єврокомісара з питань розширення і політики добросусідства Йоханнеса Хана (Johannes Hahn) через проблеми з верховенством закону в РМ можуть виникнути проблеми з першим траншем фінансової допомоги в розмірі €100 млн., який планувався на осінь.
З вище сказаного можна зробити висновок, що внутрішньополітична ситуація в РМ залишається нестабільною, що обумовлено зростаючим протистоянням прозахідних та проросійських сил в країні. На міжнародному рівні І.Додон намагається активізувати контакти з РФ, та заручитися підтримкою Кремля на користь ПСРМ сил на виборах до парламенту країни. З іншого боку, уряд та парламент РМ проводять послідовну проєвропейську політику, свідченням чого є прийняття Національної стратегії оборони на 2018-2021 роки та Плану дій щодо її впровадження. Дані документи прямо називають присутність ОГРВ на території країни та наявність придністровських військових сил загрозами національній безпеці країни. Варто відзначити дипломатичні зусилля РМ, результатом яких стало прийняття резолюції Генасамблеї ООН, яка розглядається урядом держави як основа для подальших кроків реалізації плану дій з виведення іноземних військ з території країни. Росія активно протидіє таким проєвропейським ініціативам, свідченням чого є призначення нового спеціального представника Президента РФ по розвитку торгово-економічних зв’язків з РМ Д.Козака, намагання вплинути на прийняття резолюції ГА ООН тощо. Крім цього, російськими військами на території так званої «ПМР» проводяться демонстраційні дії військового характеру, які мають на меті здійснення психологічного тиску на Кишинів.
Юрій Пойта, експерт ЦДАКР,
Іван Котов, стажер ЦДАКР
