На початку 2024 року відбулися справді тектонічні зсуви у амбіціях путінського Кремля. Одним із знакових маркерів стали оголошення щодо розробок та виробництва військово-транспортних літаків – як існуючих, так і перспективних. Вони дуже чітко відображують зазіхання (або залякування планами) Москви на перетворення РФ на третій полюс світу – на рівні з США та Китаєм. Флот сучасних військово-транспортних літаків – це мобільна складова армії, здатність швидко перекидати війська з технікою. Це – заявка на потужні агресивні дії.
Але розглянемо зміст московських амбіцій.
Самостійне відновлення виробництва «Русланів»: мега-прожект чи спланований фейк?
1 березня 2024 року стало відомо про замовлення Міноборони РФ розробки важкого транспортного літака в рамках проекту «Ил-100 “Слон”», патент на який було зареєстровано в травні 2022 року, а хайпова “презентація” відбулась наприкінці 2023 року. Фахівці вже ідентифікували Ил-100 вантажопідйомністю 100 тонн як російську копію українського Ан-124 “Руслан”. Для випуску Ил-100 обрали Ульяновський авіазавод, де залишилися стапелі для виробництва Ан-124 “Руслан” та й відбувається обслуговування без узгодження з розробником – на свій ризик.
Крім того, в РФ заявили про намір до 2026 року збільшити свій парк Ан-124 до 25 одиниць, власне. В грудні 2023 року РФ показала, що може підняти в повітря одразу сім Ан-124. Але – одна справа оперувати наявним флотом, інша – відновити виробництво унікальних літаків. Хіба що планує запросити китайських колег, які свої проєкти «підтягнули» як раз завдяки тісній співпраці з ДП «Антонов». Літак, перший політ якого відбувся ще за життя легендарного Олега Антонова, в 1982 році, так і залишився неперевершеним, навіть через 42 роки.
Фахівці визначають проєкт Ил-100 пропагандистським та паперовим. Його ключова проблема – двигун. Д-18Т, що використовується на Ан-124-100, вже безнадійно застарів. Тоді як умовно перспективний ПД-35 ще тільки у стані розробок. Чого тільки варта згадка про те, що компанія «Іллюшин» з 2013 року розпочала модернізацію іншого військово-транспортного літака – Ил-476. Тоді ж Путін райдужну перспективу Іл-476 з ентузіазмом назвав «першим практично новим літаком, виготовленим російським авіапромом за останні двадцять років». Чим визнав, що всі літакобудівні КБ Росії вже в 2013 році «лежали». А назвавши новим літаком модернізацію старого, Ил-76, очільник Кремля продемонстрував світові, що Росія прожекти впевнено видає за проєкти. Ну, склалася така традиція.
Кілька слів про школу військово-транспортного літакобудування в РФ. Ил-76 розроблявся під керівництвом справді талановитого радянського конструктора Генріха Новожилова (видатний Сергій Іллюшин, по суті, встиг у 1967 році лише затвердити технічні характеристики літака). Але свій перший серійний політ літак зробив ще в травні 1971-го, тобто майже 53 роки тому!
Ось думка про школу РФ Дмитра Ківи, який з 1987 по 2005 рік був головним конструктором ДП «Антонов», а з 2005 по 2016 рік – його генеральним конструктором: «Росія практично втратила школу військо-транспортної авіації. У сучасних російських КБ відсутні необхідні знання, досвід і кваліфікація для новітніх розробок військо-транспортних літаків. Школа сучасної військово-транспортної авіації в РФ практично відсутня. Літак на заміну Іл-76, який називається Іл-476 – це фактично той самий Іл-76. Але нового нічого немає, і після відходу від справ Генріха Новожилова в Росії немає кому розробляти літаки такого рівня».
І якщо в РФ з 2013 року навіть близько не підійшли до створення нового військового транспортника, можна не сумніватися, що виробництво без розробника Ан-124 там не здійснять. Як і не піднімуть у повітря черговий прожект – Ил-100. Це дуже колоритно доводить ще один фейковий проєкт – Ил-112, трансформований на папері у Ил-212.
Турбогвинтовий Ил-112. Чи можна відновити школу?
Цей реактивний військово-транспортний літак створюється на базі проекту турбогвинтового Ил-112 на заміну літакам типів Ан-26 та Ан-72. Перший дослідний екземпляр цього літака має бути виготовлений наприкінці 2026 року, а уже в 2030 році він має бути прийнятий на озброєння ЗС РФ. Згідно з заявою міністра оборони злочинної путінської влади Сєргєя Шойгу, робіти щодо Ил-212 розпочалися у жовтні 2023 року. Тоді стало відомо, що в новому проекті від Ил-112 залишаться фюзеляж та бортове обладнання, а от конструкція крила, шасі, паливна система та гідросистема буде перероблена для використання під реактивний двигун ПД-8, який розробляється для пасажирського SSJ-100, що має до 90% західних комплектуючих. Конструктори заявили, що ПД-8 має стартову тягу майже вдвічі більше, ніж турбогвинтовий ТВ7-117СТ, що стояв на Ил-112. Фахівці звернули увагу, що конструктори КБ Іллюшина вирішили розмістити реактивні двигуни на Ил-212 над крилом, тобто скопіювати антонівську схему конструкції, зокрема на літаку Ан-72. Крім того, вантажопідйомність Ил-212 має збільшитися по відношенню до Ил-112 (мала складати 5 тонн).
На папері ВКС РФ має в своєму розпорядженні орієнтовно до 25 літаків типу Ан-72 та до 110 літаків Ан-26. Однак реальність може бути зовсім іншою – РФ має обмежені можливості щодо утримання літаків української розробки в бойовому стані, адже офіційні зв’язки після захоплення Криму та збройної агресії в 2014 році були швидко зведені до нуля.
Самий час згадати, що єдиний дослідний Ил-112В було втрачено через катастрофу у серпні 2021 року – рівно через 20 років з початку розробки під час тренувального польоту він просто загорівся в повітрі і не дотягнув півтора кілометра до аеродрому. Фахівці визнавали помилку у проєктуванні. Напевно показово, що плани першого польоту дослідного зразка постійно посували: з 2010 року на 2017 рік, потім на 2019 рік… В літака виявили близько двох-трьох тонн «зайвої ваги» порівняно з вимогами до машини, викладеними в технічному завданні, а на борт він міг брати лише дві-три тонни вантажу. Результат став справжньою ганьбою російському літакобудуванню. Двигун ТВ7-117СТ розробки компанії «Клімов» налічував значні недоліки (до речі, розроблений на базі двигуна ТВ-3-117 для гелікоптера Ми-38 – ніде у світі більше немає таких пристосувань), але літак таки погнали у повітря… на «авось», а вірніше, на вірну загибель.
Чи врятують новий проєкт зміни акцентів, скоріш за усе, питання риторичне. Але в РФ впевнені у відновленні школи. Там наполегливо ведуться роботи щодо двигуна ПД-8, але поставки перших SSJ-100 із такими двигунами можуть з’явитися не раніше 2026 року. Якими вони виявляться у повітрі, можна лише гадати.
В самій РФ не мають сумнівів, що авіабудівники зможуть склепати планер дослідного Ил-212 та начинити його обладнанням». Але чи вдасться в задані терміни підняти нову машину в повітря? – тут навіть пропагандисти не впевнені – передусім через проблеми з двигуном. Адже двигуни ПД-8 давно встановлені на SJ-100, а от підйому машини у повітря так і не відбулося.
Післямова
Отже, головне питання в тому, чому аж на 2030 рік Москва зажадала взяти на озброєння реактивний Ил-212 для заміни Ан-26 та Ан-72 та самостійно у невизначений термін подвоїти парк гігантів повітряних перевезень – «Русланів»? І чому про це заявлено саме зараз, у березні 2024 року? Поки США через деструктивну політичну гру експрезидента Трампа відсторонилися не тільки від допомоги Україні, але й від обов’язків в межах НАТО, Кремль різко натиснув на гальма. Залякати Європу новою війною, що охопить увесь континент, вимусити залишити Україну як підконтрольну РФ територію та грати з РФ на рівних, як із наддержавою. Позерство, гідне Микити Хрущева. Але, якщо радянський генсек лякав ракетами, то навіть у дружньому Китаї відверто висміяли «диво-зброю» під назвою «гіперзвукова ракета «Кинжал»». Не досягло успіху й застосування іншої «диво-ракети» – «Циркон». То ж, лякати путінський Кремль вирішив фантастичними десантними операціями – агресивним захопленням нових територій шляхом перекидання великої кількості військ із технікою. Як бачимо, Кремль нічого не навчила невдала десантно-штурмова операція під Києвом у лютому-березні 2022 року, коли посаджений вертольотами десант було вибито вщент, а посадку великих літаків – Ил-76 та Ан-124, – унеможливила українська артилерія.
Але хіба не цікаво, що втративши Ил-112В, Москва не почала відновлювати проєкт літака, а пересадила десантників на гелікоптери та заявила про абсолютно нові, не заплямовані невдачами, проєкти. Віддалені у часі аж на 6 і більше років. Але, як вже стало видно, риторика та плани РФ не злякали Європу, хоча 7 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС має саме п’ять років, щоб сформувати оборонний союз та фактично підготуватися до війни. До речі, разом з Україною.
Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
