Публікації експертів

НОВА ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ТА ПРОТИРАКЕТНОЇ ОБОРОНИ ПОЛЬЩІ: ОСОБЛИВОСТІ

18.01.2024
NAVAL SUPPORT FACILITY REDZIKOWO, Poland – The new Naval Support Facility in Redzikowo, Poland, will be home to the Aegis Ashore Ballistic Missile Defense System(AABMDS) mission in the coming years and is expected to be completed sometime in late 2020. Located in the northwestern part of Poland, the base is being built just outside the town of Redzikowo and is a result of the 2009 initiative called the European Phased Adaptive Approach(EPAA). The EPAA calls for using Ballistic Missile Defense capabilities to defend Europe against threats originating from outside the Euro-Atlantic area. The new base will expand a defensive capability that protects NATO European territories, populations and forces. Pictured: Aegis Ashore "Deckhouse" command and control center. (Photo by U.S. Navy Lt. Amy Forsythe, Public Affairs Officer, Naval Support Facility Redzikowo)

В останні кілька десятиліть протиповітряна оборона (ППО) західних країн та НАТО спрямовувалась на досягненні переваги у повітрі над авіацією доволі слабкого противника у збройних конфліктах чи при проведенні контртерористичних, миротворчих та інших операцій поза межами їх територій. Однак розв’язана росією у 2014 р. збройна агресія проти України та, особливо, її перехід з лютого 2022 р. до повномасштабної війни проти нашої держави кардинально змінили ситуацію у сфері ППО Європи.

Зокрема після Другої світової війни загроза такої російської агресії вперше виникла на нашому континенті, передусім, для Польщі та країн Балтії. І вони усвідомили, що наявними у них силами та засобами ППО практично неможливо захистити від повітряних ударів противника власне населення і територію. Адже більшість їхніх наземних засобів ППО малої та середньої дальності є застарілими. У них обмаль засобів великої дальності, протиракетної оборони (ПРО) та боротьби з безпілотними літальними апаратами (далі – дронами) тощо.

Крім того, в російсько-українській війні вперше жодна зі сторін не змогла досягти повної переваги у повітрі внаслідок неспроможності придушення ППО противника, здатної ефективно знищувати пілотовану авіацію. Тому їх авіація майже не застосовується за лінією фронту, а діє лише над контрольованими ними територіями. За таких обставин завдання щодо зміцнення силами та засобами ППО контролю у своєму повітряному просторі і забезпечення недопущення проникнення до нього повітряного противника стало більш пріоритетним, ніж їх участь у завоюванні переваги в повітрі.   

Зміни ситуації у сфері ППО також обумовлюються масштабним використанням агресором проти мирного населення та об’єктів критичної інфраструктури України, життєво необхідних для функціонування її суспільства і економіки, різних типів ракет – балістичних оперативно-тактичних та тактичних (БР), гіперзвукових аеробалістичних (ГАБР), крилатих (КР), протикорабельних (ПКР) та зенітних керованих (ЗКР), а також різнотипових дронів. Провідну роль у боротьбі з цими ракетами та оперативно-тактичними і тактичними дронами відіграють наземні засоби ППО/ПРО. При цьому вкрай вразливими від ударів зазначених ракет та дронів виявилися аеродроми базування винищувальної авіації, що ускладнює застосування її літаків у системі ППО.

Тому для західних країн набули актуальності питання щодо посилення ПРО та створення в існуючих системах ППО цілком нової складової – протидронової оборони,формування об’єднаних систем ППО/ПРО та підвищення ефективності бойового управління протиповітряною і протиракетною обороною. Вони змушені вкладати великі кошти у закупівлю сучасних засобів ППО/ПРО та нарощування темпів їх виробництва оборонною промисловістю. Але її наявні можливості виявилися вкрай обмеженими, що унеможливлює задоволення у стислі строки збільшеного, в рази, попиту у світі та, особливо, в Європі, на згадані засоби збройної боротьби.   

Польща є, мабуть, першої країною на європейському континенті, що зіткнулася з такими проблемами, оскільки ще з 2015 р., одразу після здійснення росією збройної агресії проти України, розпочала вживати заходів з реформування та осучаснення власної системи ППО. І Варшава, незважаючи на ці проблеми, наполегливо реалізує рішучі, масштабні та послідовні кроки на шляху будівництва новітньої національної Інтегрованої системи ППО та ПРО (далі – ІС ППО/ПРО).

Зазначене стало можливим, передусім, завдяки поступовому збільшенню у вказаний період польського оборонного бюджету, який у 2022 р. вже складав 2,4% ВВП. З усіх країн-членів НАТО більше фінансували оборону лише Греція (3,76%) та США (3,47%). У 2023 р. він вже дорівнював 3,0% ВВП. Польща, через російську воєнну загрозу для неї, має намір протягом найближчого десятиліття витрачати на оборону до 4,0% ВВП. Утворено також додатковий позабюджетний фонд для фінансування військової модернізації в обсязі 9,5 млрд доларів США.

До того ж Вашингтон, враховуючи такі кроки Варшави, наприкінці вересня 2023 р. повідомив про надання їй за програмою іноземного військового фінансування (FMF) кредиту у 2,0 млрд доларів США. Він спрямовуватиметься на забезпечення підтримки модернізації її оборони шляхом термінових придбань американського озброєння та військової техніки (ОВТ), зокрема, ППО/ПРО і відповідних товарів та послуг [1].   

Польща, з огляду на згадані зміни у сфері європейської ППО та досвід дій у ній України, визначила основними завданнями нової ІС ППО/ПРО захист від повітряних ударів противника її населених пунктів, адміністративних і культурних центрів, критично важливої інфраструктури та угрупувань військ національних збройних сил [2].   

Її ІС ППО/ПРО будуватиметься багаторівневою/ешелонованою, багатоканальною та мережецентричною і матиме повітряну, наземну та морську складові [3]. У ній для боротьби з раніше переліченими ракетами і дронами, а також з літаками, гелікоптерами та іншими повітряними цілями противника застосовуватиметься кінетична зброя – ЗКР «земля-повітря» та «поверхня-повітря», авіаційні керовані ракети (АКР) «повітря-повітря», снаряди зенітної артилерії та авіаційних гармат і некінетична зброя – передусім, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та електронної антідронової боротьби (ЕАБ).

У Польщі планується:

  •  поступово переозброїти усі складові ІС ППО/ПРО новітнім сучасним ОВТ, оскільки вони досі ще оснащені застарілими радянськими винищувачами МіГ-29 і Су-22М, зенітними ракетними комплексами С-200 Вега, С-125 Нева, 2К12 Куб та 9М33 Оса, а також зенітними артилерійськими комплексами С-60 і зенітними самохідними установками ЗСУ-23-4 Шилка;
  •  суттєво наростити у згаданих складових кількість багатоканальних засобів ППО/ПРО, максимально уніфікованих для використання у військово-повітряних силах (ВПС), сухопутних військах (СВ) та військово-морських силах (ВМС);
  •  скоротити кількість типів засобів ППО/ПРО та їх загальну кількість шляхом прийняття на озброєння сучасних зенітних ракетних комплексів, багатоканальних по цілях та багатокаліберних по типах ЗКР, які вони застосовують;
  •  посилити можливості засобів ППО/ПРО зі знищення, передусім, БР, КР та дронів, а також збільшити ймовірності, дальності та висоти ураження ними повітряних цілей усіх типів,
  •  розробити та оснастити національні збройні сили сучасною некінетичною зброєю;
  •  збільшити мобільність і живучість засобів розвідки та бойового управління, а також авіаційних, наземних та морських засобів ППО/ПРО;
  •  вжити низку структурних та організаційних заходів, спрямованих, передусім, на те, щоб угрупування сил і засобів ППО/ПРО, сформованих для виконання завдань захисту від ударів повітряного противника конкретних населених пунктів, адміністративних та культурних центрів, об’єктів критично важливої інфраструктури і військ, не були під час ведення бойових дій у повітрі жорстко підпорядковані командуванню будь якого виду збройних сил, а керувалися би за допомогою єдиної мережецентричної системи бойового управління протиповітряною та протиракетною обороною [4].

За заявами керівників Міністерства національної оборони (МНО) Польщі, формування такої ІС ППО/ПРО, наявність у ній вказаної єдиної системи бойового управління та вжиття низки інших організаційних і технічних заходів дозволить відмовитись від колишньої радянської організаційної моделі ППО, в якій за таку оборону відповідали як війська ППО країни (об’єктова ППО та винищувальна авіація), так і війська ППО СВ (військова ППО), між якими не було належної взаємодії, існували певні конфлікти та конкуренція [3]. 

В організаційному контексті уявляється цікавим і те, що в МНО Польщі визначено конкретну посадову особу, яка здійснює управління процесами формування ІС ППО/ПРО. Наразі цим опікується бригадний генерал М. Марчіняк, призначений наказом міністра національної оборони Польщі на посаду заступника керівника Агенції з питань озброєння МНО, а також повноважним представником МНО з питань щодо створення ІС ППО/ПРО [2].

Особливістю є і те, що певні засоби ІС ППО/ПРО – літаки-винищувачі, зенітні ракетні комплексі (ЗРК), зенітні артилерійські комплекти (ЗАК), зенітні ракетно-артилерійські комплекси (ЗРАК), зенітні артилерійські установки (ЗАУ), переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК), радіолокаційні станції (РЛС) і станції радіотехнічної розвідки, системи РЕБ та ЕАБ, а також відповідні системи бойового управління будуть не лише закупатися за кордоном, а і виготовлятися компаніями, утвореними спільно з іноземними партнерам, або безпосередньо польськими підприємствами.

При цьому слід звернути увагу на низку критеріїв, якими очільники Польщі керуються при ухваленні рішень щодо придбання конкретного іноземного зразка ОВТ [5]:

перший критерій – існування потреби у такому зразку ОВТ;

другий – його сучасність;

третій – швидкість його постачання до військ;

четвертий – сумісність цього зразка ОВТ з іншими наявним у національних збройних силах відповідними зразками ОВТ.

Важливо також мати на увазі те, що Польща, як Франція та Італія, наразі відмовилась від участі в ініційованому Німеччиною у 2022 р. проєкті «Європейський небесний щит» (ESSI). Відомо, що він має на меті створення комплексної європейської наземної системи ППО/ПРО шляхом спільної закупівлі європейськими країнами відповідних засобів та обладнання. До нього вже приєдналися 19 країн [6]. Але багато експертів відмічають, що йому досі бракує належної політичної підтримки та конкретики, хоча з моменту проголошення цієї ініціативи минуло багато часу.

Керівництво МНО Польщі обумовлювало таку позицію тим, що згаданий проєкт є суто німецькою ініціативою, яка реалізується без відповідного рішення НАТО. І він, найперше, передбачає здійснення техніко-економічного обґрунтування створення спільної системи ППО/ПРО Європи. Відтак на цьому етапі польські збройні сили не вважають за доцільне брати участь у подібних ініціативах, оскільки в Польщі вже розпочато процеси формування власної ІС ППО/ПРО та реалізації програм Wisla,  Narew,  Pilica+ [2], про які буде далі.

Тому Варшаваздійснює розбудову ІС ППО/ПРОу тісній співпраці зі США, Великою Британією, Республікою Корея та іншими державами, вміло використовуючи при цьому принципи диверсифікації країн – і фірм – постачальників засобів ППО/ПРО, атакож укладання з ними договорів/контрактів в офсетному формати з широкім залученням до їх реалізації польських виробників ОВТ.

Однак, після приходу до влади за підсумками виборів 15 жовтня 2023 р. нового уряду на чолі з Д. Туском, західні та польські експерти висловлювали побоювання стосовно внесення певних коректив до такої політики Польщі у сфері військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами. Зокрема вони вважали, що не варто виключати збільшення закупівель ОВТ у європейських фірм, проведення аудиту реалізації деяких суто польських або спільних з іноземними партнерами військово-технічних проєктів, можливого призупинення виконання окремих з них, скорочення видатків держбюджету на переозброєння армії, приєднання Польщі до німецького проєкту ESSI тощо. Разом з тим, на їх думку, геополітична орієнтація і воєнна політика Польщі, у тому числі стосовно України, росії та її війни проти нашої держави, залишатимуться незмінними [7].

Але прем’єр-міністр Польщі Д. Туск у своєму виступі наприкінці 2023 р. не залишив сумнівів стосовно збереження масштабних витрат на національну оборону, які відбувалися останніми роками. Він також заявив, що національні збройні сили послідовно оснащуватимуться сучасним ОВТ та усі контракти щодо їх закупівлі [укладені попереднім урядом] будуть реалізовані [8].

Ба більше, Д. Туск 3 січня 2024 р. наголосив, що при уряді буде створений Комітет із питань безпеки, який опікуватиметься питаннями посилення безпеки кордонів Польщі, «особливо у повітряному просторі», та «східного флангу за участю наших союзників». Він попередив, що Європа у стратегічній перспективі є мішенню російської агресії, тож континент у цілому повинен бути сильнішим за росію у військовому плані, аби захистити власні кордони [9].

Варшава обрала в якості центрального елементу інтегрованої системи бойового управління повітряною, наземною та морською складовими ІС ППО/ПРО американську інтегровану систему управління протиповітряною і протиракетною обороною IBCS (Integrated Air and Missile Defense Battle Command System – IAMD IBCS). Вона з 2009 р. розроблялась компанією Northrop Grumman переважно для ЗРК MIM-104 Patriot.

Пентагон прийняв рішення щодо започаткування виробництва IBCS лише у квітні 2023 р., після проведення низки всебічних її випробувань. Польща є  першим іноземним отримувачем елементів цієї системи, яка здатна забезпечити високий рівень оперативної сумісності національних та коаліційних сил і засобів ППО/ПРО, а також їх мережецентричну інтеграцію [10].

У польській ІС ППО/ПРО першою основною визначено повітряну складову, що відповідає стандартам побудови таких систем в НАТО.До неї входитимуть нові винищувачі F-35А, FA-50 та частина з 46 наявних у польських ВПС «старих» літаків F-16.  

Нагадаємо, що на початку 2020 р. було укладено міжурядову угоду про постачання США до Польщі за програмою міжурядових іноземних військових продажів (FMS) 32 багатофункціональних винищувачів п’ятого покоління F-35ALightning II версії Block 4 компанії Lockheed Martin.

Вартість відповідного контракту складає 4,6 млрд доларів США [11]. Що правда він не включає компенсаційну (офсетну) угоду. Однак це, за заявами представників польського МНО, сприяло зменшенню його остаточної вартості з попередніх 6,5 млрд до 4,6 млрд доларів США [12].

F-35A має високу скритність, малопомітність, передові методи узагальнення зібраної його сенсорами спостереження різноманітної інформації та обміну нею. Його інформацію, зокрема, можуть отримувати у польоті інші бойові літаки завдяки спеціальним системам зв’язку, а також за допомогою системи IBCS наземні та морські засоби ППО/ПРО з використанням стандартних для країн-членів НАТО каналів Link-16.

РЛС цього винищувача з активною фазованою антенною решіткою (АФАР) дозволяє виявляти повітряні цілі на дальності до 500 км. Для їх знищення пілот може застосовувати АКР «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM з дальністю пуску її останньої модифікації до 180 км, АКР «повітря-повітря» AIM-132 ASRAAM з дальністю стрільби 0,3 – 18 км та авіаційну чотириствольну гармату GAU-22/A калібру 25 мм з дальністю стрільби до 3,6 км.

В ІС ППО/ПРО F-35A стане основним мобільним повітряним засобом знищення на великій дальності КР, ПКР, пілотованої авіації та стратегічних дронів противника.

За контрактом перші шість із замовлених Варшавою літаків F-35A буде доставлено у 2024 – 2025 рр. на одну з американських авіабаз, де їх використовуватимуть для навчання польських пілотів. Інші ці винищувачі надходитимуть до польських ВПС в 2026 – 2030 рр. партіями у 4 – 6 літаків на рік. З них буде сформовано дві ескадрильї з 16 літаками у кожній. Про їх початкову оперативну готовність (IOC) може бути оголошено у 2028 р.

У ЗМІ повідомлялось, що в квітні 2023 р. почалося складання першого планеру польського винищувача F-35А на підприємстві Lockheed Martin у м. Марієтті, штат Джорджія, США. Також зазначалось, що польська сторона прагне прискорити строки їх постачання [13]. Але незабаром з’явилась інформація, що нібито F-35A з партій, запланованих для передачі Польщі у 2026 – 2027 рр., будуть виготовлені дещо пізніше, ніж планувалося за контрактом [14]. Наразі відсутнє офіційне підтвердження або спростування такої інформації.

Дії винищувачів F-35А у складі ІС ППО/ПРО доповнюватимуться застосуванням 48 нових легких винищувачів FA-50. Контракти на їх постачання укладено у вересні 2022 р. з південнокорейською компанією Korea Aerospace Industries (КАІ).

Перший з них вартістю 700,0 млн доларів США передбачає закупівлю 12 літаків FA-50 версії Block 10 (аналог F-16), що перебувають на озброєнні повітряних сил Республіки Корея. Польща вже отримала їх наприкінці 2023 р.

За другим контрактом вартістю 2,3 млрд доларів США Варшава отримує в 2025 – 2028 рр. ще 36 цих літаків у новій версії FA-50PL, модернізованій з урахуванням додаткових вимог польських ВПС. Вони, серед іншого, будуть здатні застосовувати АКР «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM та обладнані системами зв’язку з використанням каналів Link-16.

Обидва контракти включають пакет логістики, навчання особового складу та технічної підтримки [5].

Крім того, польська компанія Polską Grupą Zbrojeniową S.A. (PGZ S.A.)та корпорація KAI створять спільне підприємство, яке побудує у Польщі сервісний центр для обслуговування літаків типу FA-50. Очікується, що у цьому центрі перші 10 літаків FA-50 версії Block 10 будуть модернізовані до версії FA-50PL [5].

До функціонування в ІС ППО/ПРО залучатиметься також частина з 46 наявних у ВПС винищувачів F-16. Польща отримала їх ще у 2006 – 2008 рр. за програмою Peace Sky першою з європейських країн-членів НАТО у найбільш сучасних тоді версіях F-16C та F-16D. Згодом вони пройшли модернізацію до версій F-16C Block 52+ та F-16D Block 52+ і здатні, зокрема, застосовувати АКР «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM та мають системи зв’язку з використанням каналів Link-16.

Характерно, що керівництво МНО Польщі розглядає можливості дальшого розширення парку своїх винищувачів за рахунок придбання ще 32 багатофункціональних бойових літаків. За оцінками польських експертів, це можуть бути винищувачі Eurofighter Typhoon, які спільно виробляються європейським консорціумом Airbus, британською компанією BAE Systems UK та італійською компанією Leonardo, або винищувачі F-15EX Eagle II американської компанії Boeing [15]. На їхню думку, якщо уряд Д. Туска вирішить здійснити таку закупівлю, згаданим компаніям необхідно буде навести переконливі геостратегічні, політичні і фінансові аргументи на користь вибору свого літака на додаток до переваг їх тактико-технічних можливостей.

У польських ВПС наразі немає літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВУ), літаків-розвідників і морських патрульних літаків. Тому Агентство з питань озброєння МНО Польщі, з метою забезпечення своєчасного виявлення дій противника у повітрі і на морі та ефективного виконання бойових завдань повітряною, наземною і морської складовими ІС ППО/ПРО, уклало наприкінці липня 2023 р. контракт зі шведською компанією Saab вартістю 600 млн шведських крон про термінову закупівлю двох уживаних літаків ДРЛВУ Saab 340 AEW&C [16].

РЛС такого літака спроможна під час польоту на висоті 7 км виявляти пілотовану авіацію, КР, ПКР та кораблі противника на відстані 300 – 400 км у зонах сканування в кутах 1200 з обох боків його планеру. Постачання цих літаків відбудеться до 2025 р. Усі складові ІС ППО/ПРО зможуть отримувати від них необхідну розвідувальну інформацію завдяки використанню системи IBCS.

Крім того, у складі ІС ППО/ПРО передбачається сформувати в 2026 р. аеростатний радіотехнічний батальйон, якій здійснюватиме радіолокаційну розвідку повітряних та морських цілей. Польща вже надіслала запит до США стосовно закупівлі чотирьох прив’язних аеростатів, які матимуть бортові РЛС для виявлення таких цілей. У ЗМІ оприлюднено карту з можливими районами дислокації підрозділів вказаного батальйону [17].   

Зазначене, на думку керівників МНО Польщі, суттєво посилить розвідувальні спроможності ІС ППО/ПРО, передусім, з виявлення малорозмірних повітряних цілей (КР, дронів) на малих висотах. Крім того, аеростати з РЛС здатні тривалий час перебувати у повітрі та безперервно вести розвідку. Це також дозволить заощаджувати ресурс літаків ДРЛВУ, особливо у мирний час.

Усі складові ІС ППО/ПРО зможуть отримувати від цих аеростатних РЛС необхідну розвідувальну інформацію за допомогою системи IBCS.

У новій ІС ППО/ПРО другою та найбільш чисельною за кількістю засобів ППО/ПРО є наземна складова. Її головнаособливість полягатиме в тому,що до функціонування у ній зможуть залучатися, крім сил та засобів національної трирівневої/ешелонованої наземної складової, компоненти коаліційної наземної системи ПРО НАТО  (NATO BMD).

У Польщі 15 грудня 2023 р. заступив на бойове чергування американський комплекс ПРО Aegis Ashore, побудований на півночі країни, на військовій базі США на аеродромі Редзіково, біля м. Слупськ [18].     

Згаданий комплекс ПРО є наземною удосконаленою версією корабельної бойової системи Aegis, встановленої на американських есмінцях типу Arleigh Burke та крейсерах типу Ticonderoga. Він має багатофункціональну трикоординатну РЛС кругового огляду з АФАР AN/SPY-1D(V), призначену для виявлення, розпізнавання та супроводження повітряних, передусім, балістичних цілей, і видачі цілевказівок в автоматизовану систему бойового управління для наведення на них ЗКРтипу SM-3 Block IIA. У шахтах в трьох стандартних модулях вертикальної пускової установки Mk 41 цього комплексу встановлено 24 такі ракети.

Головним завданням вказаного комплексу є ураження балістичних ракет малої (до 1000 км) та середньої (від 1000 до 3000 км) дальності на середньому і кінцевому позаатмосферних етапах їх польоту. Це можуть бути відповідні іранські та північнокорейські ракети і майбутні російські ракети «земля-земля» типу Циркон.

Проте Польща не лише відтепер перебуває під «парасолькою» цього американського комплексу ПРО. Адже, після його входження влітку 2024 р. до наземної системи ПРО НАТО, польська ІС ППО/ПРОзможе, на нашу думку, отримувати від нього за допомогою системи IBCS додаткову радіолокаційну інформацію щодо ситуації у повітряному та космічному просторах над територіями Польщі і сусідніх східних країн, включаючи Україну, Білорусь та росію.   

Своєю чергою, національна наземна ІС ППО/ПРОматиме три рівня/ешелони: Wisla, Narew та Pilica+. До них входитимуть нові ЗРК, ЗРАК, ПЗРК, ЗАК, ЗАУ, засоби радіолокаційної і радіотехнічної розвідки, системи РЕБ та ЕАБ. Вони виконуватимуть завдання зі знищенняпередусім на середній та малий дальності БР, ГАБР, КР, ПКР, ЗКР, оперативно-тактичних та тактичних дронів, а також пілотованої авіації противника.

У Польщі в якості основи для формування першого рівня/ешелону наземної складової ІС ППО/ПРО в квітні 2015 р. було визначено американський ЗРК MIM-104 Patriot компанії Raytheon, ухвалено двоетапну програму ППО/ПРО середньої дальності Wisla і розпочато переговори зі США щодо постачання зазначених комплексів.

На першому етапі її виконання у березні 2018 р. відбулося укладання міжурядової угоди (офсетного формату) вартістю 4,75 млрд доларів США про закупівлю двох батарей ЗРК Patriot (4 ЗРК, що отримали польську назву Wisla, 16 пускових установок (ПУ) та 208 ЗКР до них)в найсучаснішій конфігурації: з майбутніми РЛС LTAMDS компанії Raytheon, системою IBCSкомпанії Northrop Grumman,  ПУ М903А2 та ЗКРPAC-3MSE компанії Lockheed Martin.

У такій конфігурації цей ЗРК здатен ефективно уражати БР малої дальності, передусім, російські Іскандер та Точка–У, ГАБР типу Кинджал, КР та ПКР. Мінімальна дальність його стрільби становить 3 км, а максимальна – 20 км по балістичних цілях та 70 – 120 км по аеродинамічних цілях (пілотована авіація, стратегічні та оперативно-тактичні дрони тощо). Він може знищувати повітряні цілі на висотах їх польоту від 0,06 до 24/25 км. Завдяки використанню системи IBCS та каналів Link-16 відбуватиметься взаємодія між ЗРК Patriot, винищувачами F-35A, FA-50PL, F-16 та іншими літаками.

Важливо, що у Польщі для реалізації офсетної частини згаданої угоди було створено консорціум PGZ-Wisla. До нього увійшли наступні суб’єкти: PGZ S.A. (компанія-інтегратор), Huta Stalowa Wola S.A., Jelcz sp. z o.o., MESKO S.A., Ośrodek Badawczo–Rozwojowy Centrum Techniki Morskiej S.A., PCO S.A., PIT-RADWAR S.A., Wojskowe Zakłady Młodych Nr. 1 S.A., Wojskowe Zaklady Uzbrojenia S.A., Wojskowe Zakłady  Еlektroniczne S.A., Zakłady Mechaniczne Tarnów S.A., Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 1 S.A. та Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 2 S.A.

Компанія PGZ S.A. та низка інших компаній-учасниць консорціуму PGZ-Wisla уклали в 2019 р. з американською компанією Lockheed Martin виконавчі угоди стосовно реалізації 15 компенсаційних (офсетних) зобов’язань щодо виконання першого етапу програми Wisla вартістю майже 725,0 млн злотих. Передусім вони стосуються виробництва польськими підприємствами 16 ПУ М903А2, певних компонентів ЗКР PAC-3 MSE, зокрема, елементів їх двигунів, створення лабораторії для імітаційних випробувань цих двигунів тощо [19].

Надалі консорціумPGZ S.A. виготовив 16 ПУ М903А2, змонтованих на польськихавтомобілях типу Jelcz, а також певні комплектуючі до них та 9 комплектів відповідних мобільних логістичних майстерень.  

Польща, завдяки такій співпраці з американськими партнерами, зможе виготовляти згадані ПУ ЗРК Patriot не лише для оснащення власних збройних сил, а і стати учасницею у ланцюжках поставок компанією Lockheed Martin цих комплексів до інших країн.

Своєю чергою, польські військові у 2021 р. пройшли в США підготовку до бойового застосування та експлуатації ЗРК Patriot. Його елементи з травня 2022 р. почали надходити до Польщі. Перший ЗРК Wisla, після проведення низки навчань та розгортання 5 жовтня 2023 р. на аеродромі Бемово, заступив на бойове чергування у системі ППО/ПРО столиці – Варшави [20].     

Польща у травні 2022 р., з огляду повномасштабне вторгнення росії в Україну, розпочала другий етап реалізації програми Wisla. Її уряд надіслав до США лист-запит щодо придбання у 2026 – 2029 рр. ще шести батарей ЗРК Patriot(12 ЗРК з РЛС LTAMDS, системами IBCS, 48 ПУ та 644 ЗКР), які будуть зведені у три ескадрильї національних збройних сил. Орієнтовна їх вартість становитиме близько 15 млрд доларів США. Є сенс звернути увагу на те, що Варшава стала першим іноземним замовником РЛС LTAMDS та систем IBCS.

Зазначена РЛС кругового огляду з АФАР з електронним скануванням на основі нітриду галію є надзвичайно ефективною, має високу вихідну потужність, велику дальність дії, підвищену пропускну та розподільну здатності. Вона спроможна відстежувати та ідентифікувати весь спектр повітряних цілей – від дронів до БР, ГАБР, КР, літаків і гелікоптерів.

У цьому контексті варто нагадати, що попередні версії ЗРК Patriot оснащені РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65, які мають кути огляду у горизонтальній площині лише 1200 чи 2400, відповідно.

Державний департамент США вже надав офіційну згоду стосовно продажу Варшаві вказаних шести батарей ЗРК Patriot. Наразі це питання перебуває на розгляді у Конгресі США.

У вересні 2023 р. в ЗМІ з’явилася інформація щодо згоди Державного департаменту США на постачання до Польщі великої кількості елементів системи IBCS, передусім, 93 центрів управління взаємодією засобів ППО/ПРО (EOC), 175 ретрансляторів інтегрованої мережі управління їх вогнем(IFCN), мережевих шифраторів, програмного забезпечення тощо [21]. Вони необхідні для охоплення інтегрованою системою бойового управління як згаданих вище батарей ЗРК Wisla, так і інших складових ІС ППО/ПРО, зокрема ЗРК Narew та ЗРАК Pilica+.

Відомо, що система IBCS розроблена американською компанією Northrop Grumman для армії США. Вона, будучи складовою загальновійськової системи командування та контролю (C2), має «відкриту» архітектуру. Це дозволяє об’єднувати в єдину систему керівництва та управління суміш різнотипових засобів ППО/ПРО – американських, європейських та інших іноземних РЛС, ЗРК, ЗРАК, ЗАК і ЗАУ.  

Одночасно у Польщі триває формування другого рівня/ешелону наземної складової ІС ППО/ПРО шляхом реалізації програми ППО/ПРО малої та середньої дальності Narew.

МНО Польщі в якості головного засобу у цій програмі обрало наприкінці 2021 р. британський ЗРК Sky Sabre одразу після його прийняття 6 грудня 2021 р. на озброєння збройних сил Великої Британії. Відомо, що він розроблений на основі корабельного ЗРК Sea Ceptor із ЗКР CAMM, виготовляється британським відділенням європейського ракетного консорціуму MBDA (MBDA UK) і також використовує ЗКР CAMM.

Основними компонентами ЗРК Sky Sabre є:

  •  шведська трикоординатна РЛС SGA AMD з антеною на під’ємній щоглі;
  •  ізраїльський пункт бойового управління (ПБУ) SAMOC компанії Rafael;
  •  шість ПУ iLauncher консорціуму MBDA UK;
  •  ЗКР CAMM консорціуму MBDA UK.

Своєю чергою, ПУ iLauncher складається з транспортно-пускового модулю з 8 ЗКР CAMM у контейнерах та іншого обладнання, а також автомобілю, на якому він змонтований. Його британський варіант, як і інші елементи цього британського ЗРК, встановлені на шасі німецького автомобілю MAN HX (8×8).

Головна особливість ЗКР малої дальності CAMM (Common Anti-air Modular Missile), що випливає, передусім, з її назві, полягає в універсальності та модульності конструкції цієї ракети. Адже вона може використовуватися усіма видами збройних сил – сухопутними військами, військово-повітряними силами та військово-морським флотом. Крім того, у її наземному, повітряному та морському варіантах багато спільних блоків, модулів, вузлів, елементів тощо [22].   

Відомо також, що ЗКР CAMM при довжині 3,2 м та масі 99 кг має дальність стрільби до 25 км. при висоті польоту цілей до 10 км. Вона є варіантом британської АКР «повітря-повітря» AIM-132 ASRAAM малої дальності, в якій, зокрема, замість інфрачервоної головки самонаведення встановлено активну радіолокаційну головку самонаведення (ГСН).

Перед пуском в систему інерціального наведення ЗКР CAMM вводяться координати точки її зустрічі з обраною ціллю. На підльоті до неї починає працювати ГСН, яка наводить ракету на ціль з точністю, що забезпечує її ураження. Під час стрільби на максимальну дальність, в умовах наявності у повітрі значної кількості цілій та в деяких інших випадках при наведенні ракети на ціль відбувається радіокорекція траєкторії її польоту по двоканальному даталінку.

Наразі для італійських збройних сил вже розроблений модернізований тип ЗКР середньої дальності CAMM–ER, яка при довжіні 4,2 м та масі 166 кг має дальність стрільби до 45 км при висоті польоту цілей до 20 км. Обговорюються питання щодо розроблення наступного типу цієї ЗКР – CAMM-МR з дальністю стрільби до 100 км.

Таким чином, у майбутньому багатоканальний по цілях ЗРК Narew зможе застосовувати усі три типи ЗКР – CAMM, CAMM-МR та CAMM-МR і стане, умовно кажучи, ще і багатокалібернимпо типах цих ракет, які він зможе використовувати.

Важливою особливістю ЗКР типу CAMM є її вертикальний, м’який і «холодний» старт з контейнеру за допомогою стисненого повітря. Після цього у ракеті на безпечній для ПУ висоті запускається двигун і починається її наведення на ціль. Усе це:

  •  не демаскує ПУ під час стрільби;
  •  дозволяє уражати повітряну ціль вже на дальності 1 км від неї;
  •  дає можливість вести стрільбу у секторі в 3600 з позицій, розташованих у лісі, населених пунктах серед будівель тощо;
  •  заощаджує паливо ракети та забезпечує більшу дальність її польоту.

Міністри оборони Польщі і Великобританії підписали у 2021 р. міжурядову рамкову угоду щодо постачання Варшаві ЗРК Sky Sabre. Через деякий час розпочалися переговори стосовно укладання відповідних контрактів.

У Польщі для забезпечення виконання програми ППО/ПРО малої та середньої дальності Narew сформовано відповідний концерн PGZ–Narew. До нього увійшли наступні суб’єкти: PGZ S.A. (компанія-інтегратор), Huta Stalowa Wola S.A., Jelcz sp. z o.o., MESKO S.A., Ośrodek Badawczo-Rozwojowy Centrum Techniki Morskiej S.A., PCO S.A., PIT-RADWAR S.A., Wojskowe Zakłady Młodych Nr. 1 S.A., Wojskowe Zaklady Uzbrojenia S.A., Wojskowe Zakłady Еlektroniczne S.A., Zakłady Mechaniczne Tarnów S.A., Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 1 S.A. та Wojskowe Zakłady Lotnicze Nr 2 S.A.

Проте вже у квітні 2022 р., з урахуванням нових воєнних загроз, які виникли для Польщі внаслідок розпочатої росією повномасштабної війни проти України, консорціум PGZ–Narew уклав з британською компанією MBDA UK контракт вартістю 400 млн доларів США про термінову закупівлю ЗРК Sky Sabre у перехідній скороченій комплектації: лише 6 транспортно-пускових модулів ПУ iLauncher і необхідної кількості ЗКР малої дальності САММ до них без придбання шведської РЛС SGA AMD та ізраїльського ПБУ SAMOC [23].

І вже у жовтні 2022 р. та на початку 2023 р. польські СВ отримали вказані окремі компоненти ЗРК Sky Sabre. Завдяки цьому сформовано два багатоканальних по цілях ЗРК малої дальності (SHORAD за класифікацією НАТО), який отримав тимчасову назву Mała Narew («малий» Narew). Основними його елементами є:

  •  польська трикоординатна РЛС Soła-М;
  •  польський автоматизований командний пункт (АКП) Zenit-М;
  •  три британсько-польські ПУ iLauncher;
  •  британські ЗКР САММ.

Польська пересувна трикоординатна РЛС Soła-М має антену з пасивною решіткою з електронним скануванням (PESA), кути огляду якої становлять до 550 у вертикальній площині і 3600 – у горизонтальній. Вона є модернізованим для ЗРК Mała Narew варіантом РЛС Soła, що виготовлялась з 2015 р. польською компанією PIT-RADWAR S.A.

Ця РЛС спроможна виявляти малорозмірні пілотовані та безпілотні повітряні цілі, що діють на малих і гранично малих висотах польоту на дальності до 60 км. При цьому вона може супроводжувати до 99 таких цілей. У ній є окремий канал для виявлення вертольотів та основний канал для виявлення усіх інших повітряних цілей. Час оновлення радіолокаційної інформації у ній складає 2 с. Її апаратура змонтована на шасі польського автомобілю Żubr-P.

Своєю чергою, польський АКП Zenit-М, на основі інформації від РЛС Soła-М, забезпечує під час ведення протиповітряного бою здійснення автоматизованого управління вогнем трьох ПУ iLauncher. Він встановлений на шасі польського автомобілю типу Jelcz.

Придбані Польщею британські транспортно-пускові модулі ПУ iLauncher для ЗКР САММ є доволі простими та компактними за конструкцією. Вони мають розміри стандартного контейнера і у випадку ЗРК Mała Narew були змонтовані на шасі польських автомобілів Jelcz Р882.57 (8х8).

Кожна така британсько-польська ПУ iLauncher, зокрема, має:

  •  вісім ЗКР САММ малої дальності у контейнерах для їх вертикального пуску;
  •  апаратуру для передачі на борт цих ракет даних радіокорекції траєкторії їх польоту, антена якої розміщена на під’ємній щоглі;
  •  електронно-оптичну станцію на під’ємній щоглі для виявлення повітряних цілей в автономному або пасивному режимах роботи.

ЗРК Mała Narew, маючи 3 ПУ iLauncher, спроможний одночасно наводити 24 ЗКР на 24 різні повітряні цілі. Ці та інші його вогневі можливості було перевірено і підтверджено у червні 2023 р. на Центральному полігоні ВПС Польщі в Устці, де одна ПУ iLauncher одночасно запустила та уразила трьома ЗКР САММ три різні повітряні цілі.

МНО Польщі, за результатами досвіду експлуатації ЗРК Mała Narew та інтеграції у ньому окремих його британських і польських компонентів і технологій, уклало в вересні 2023 р. з консорціумом PGZ-Narew два контракти орієнтовною вартістю 7,5 – 15 млрд доларів США про придбання у 2027 – 2035 рр. основних складових перспективного ЗРК середньої дальності Narew («великий» Narew) [24].

Перший з них стосується постачання 138 ПУ iLauncher з транспортно-пусковими модулями ЗКР CAMM-ER для 46 таких ЗРК (з трьома ПУ у кожному), якими буде озброєно 23 батареї (по два ЗРК в кожній), а другій контракт – з придбання понад 1000майбутніхЗКР середньої дальності CAMM-ER.

Слід підкреслити, що ці контракти не включають закупівель іноземних РЛС, ПБУ та інших компонентів ЗРК Sky Sabre. Вони розроблятимуться та виготовлятимуться підприємствами польської оборонної промисловості у співпраці з британською компанією MBDA UK.

Передусім йдеться про майбутню польську РЛС Sajnaкругового огляду з АФАР з електронним скануванням на основі нітриду галію, антена якої буде змонтована на високій телескопічній башті для виявлення і супроводження низьколетячих цілей на великій дальності, а також про АКП Zenit-М.

Дуже важливим є і те, що усі ПУ iLauncher ЗРК Narew буде адаптовано до застосування не лише ЗКР середньої дальності CAMM-ER, а і ЗКР малої дальності CAMM. Передбачено також забезпечити взаємосумісність ЗРК Narew з IBCS ЗРК Wisla та з майбутньою інтегрованою системою бойового управління протиповітряною і протиракетною обороною, яка створюватиметься на базі мережецентричної системи IBCS. Крім того, основні складові ЗРК Narew розміщуватимуться на шасі польських автомобілів Jelcz P882.57 (8×8).

У підсумкуЗРК Narew, як багатоканальний по цілях та біракетний по типах ЗКР, які застосовуватимуться ним, буде спроможний ефективно уражати на дальності 5 – 45 км пілотовану авіацію, КР, оперативно-тактичні та тактичні дрони, інші малопомітні цілі, що діють на малих і середніх висотах польоту. Його постачання до військ відбуватиметься в 2027 – 2035 рр.

І вже у листопаді 2023 р. консорціум PGZ-Narew та компанія MBDA UK підписали субконтракт на суму 4,9 млрд доларів США, спрямований на реалізацію програми Narew. Він, серед іншого, передбачає безпрецедентну передачу британською стороною польській стороні ключових технологій та знань у галузі проектування і виробництва основних елементів ЗРК середньої дальності Narew.

Найперше це стосується ліцензійного виготовлення польськими підприємствами понад 1000 ЗКР CAMM-ER, включаючи їх активні радіолокаційні ГСН, а також 138 ПУ iLauncher з апаратурою передачі на борт цих ЗКР даних радіокорекції траєкторії її польоту та з електронно-оптичними станціями.

З одного боку, це дозволить Польщі самостійно розробляти у майбутньому наступні версії таких засобів ППО, а також відповідні ЗКР «повітря-повітря» для літаків-винищувачів ВПС та «поверхня-повітря» для бойових кораблів ВМС. Нагадаємо, що нині польська оборонна промисловість вже розробляє і виготовляє засоби ППО з інфрачервоним самонаведенням – ПЗРК Grom та Piorun.

А з іншого боку, ЗКР CAMM-ER та її подальші версії вже будуть виготовлятися на підприємствах у двох різних країнах – у Великій Британії та Польщі. Це забезпечить збільшення обсягів, диверсифікації, надійності та незалежності джерел їх виробництва, що сприятиме кращому просуванню оснащених ними ЗРК на міжнародні  ринки зброї. Наразі ЗКР CAMM та CAMM-ER використовуватимуться у збройних силах Великої Британії, Польщі, Італії, Нової Зеландії, Чилі, Саудівської Аравії, Бразилії, Пакистану, Канади та Швеції.  

За інформацією польських експертів та військових, за допомогою ЗРК середньої дальності Narew у Польщі планується озброїти [22]:

  •  одну ракетну бригаду та шість ракетних ескадрилій ВПС;
  •  три зенітних полки СВ;
  •  дві зенітні ескадрильї ВМС.

Одночасно з реалізацією програм Narew та Wisla, у Польщі здійснюється розробка та виробництво сучасних радіолокаційних і радіотехнічних засобів розвідки для забезпечення більш ефективного бойового застосування не лише винищувальної авіації, ЗРК Wisla та ЗРК Narew, а і в цілому інтегрованої системи управління протиповітряною та протиракетною обороною на основі системи IBCS. Польські фахівці обґрунтовують це також тим, що за досвідом війни в Україні, штатні радіолокаційні засоби розвідки та супроводження цілей ЗРК повинні для забезпечення їх живучості виходити в ефір лише на час стрільби по цілях, які вже раніше виявлені іншими засобами радіолокаційної та радіотехнічної розвідки [25].     

У цьому контексті, Агентство з питань озброєння МНО Польщіта консорціум PGZ-Narew підписали19 грудня 2023 р.виконавчий договір на суму 3,1 млрд злотих про постачання у 2023 – 2035 р. до національних збройних сил 24 РЛС дальнього раннього виявлення повітряних об’єктів P-18PL компанії PIT-RADWAR [26].

Ця РЛС є трикоординатною на відміну від її відомої попередниці– двокоординатноїРЛС P-18. Вона працює у метровому діапазоні довжин радіохвиль, тоді як інші РЛС в ІС ППО/ПРО – у сантиметровому та дециметровому діапазонах. Тому більшою є дальність виявлення нею повітряних об’єктів та її завадозахищеність.

Її антенна, розміром 6 м на 14 м, побудована та працює за технологією фазової активної решітки з електронним скануванням (AESA). Вона здійснює формування передавального променю з електронним управлінням шириною 60 за азимутом і 120 за кутом місця, а також цифрове формування приймальних променів в азимутальній і кутомісній площинах.

Іншими особливостями цієї РЛС є її здатність виявляти та супроводжувати балістичні і гіперзвукові ракети, малопомітні повітряні об’єктів, зокрема, зависаючи вертольоти, та робота у пасивному режимі. Інструментальна дальність її дії складає 900 км у космосі на висоті 160 км. При цьому виявлення згаданих ракет відбувається при електронному сканування променю у секторі 900 або при його зупиненні в азимутальній площині. Дальність виявлення літаків пілотованої авіації становить до 600 км.

РЛС P-18PL складається з антенної та апаратної машин і двовісного причепу з джерелами електроживлення. Вона є достатньо мобільною, оскільки розгортається у бойове положення на позиції менш ніж за 30 хв.

Крім того, Агентство з питань озброєння МНО Польщі наприкінці 2023 р. повідомило про завершення випробувань розробленої польськім консорціумом, інтегратором в якому є компанія PIT-RADWAR S.A., пасивної системи локації PLS, призначеної для здійснення пасивного радіолокаційного спостереження у повітряному просторі. Вона буде важливим компонентом ІС ППО/ПРО та безпосередньо надаватиме інформацію щодо дій противника у цьому просторі, передусім, до літаків винищувальної авіації, ЗРК Wisla та ЗРК Narew [27]. 

Система PLS матиме, як правило, у своєму складі 4 ідентичні пересувні пасивні станції PCL/PET з однаковими апаратними та програмними конфігураціями і засобами. Одна з них виконуватиме роль головної станції, яка також узагальнюватиме інформацію, отриману від інших станцій, та спрямовуватиме її відповідним споживачам в ІС ППО/ПРО. Під час бойової роботи вони розгортатимуться на позиціях, віддалених між собою на 10 – 35 км.  

Структурно та функціонально система PLS поєднує дві підсистеми: пасивної когерентної локації PCL (Passive Coherent Location) та пасивного відстеження випромінювачів PET (Passive Emitter Tracking).

Підсистема PCL, аналізуючи відбиті від повітряних цілей сигнали, що виникають внаслідок випадкового їх опромінювання передавачами FM-радіостанцій, цифрового наземного телебачення DVB-T та систем стільникового зв’язку GSM, виявляє згадані цілі та встановлює їх координати.

Зі свого боку, підсистема PET здійснює виявлення бортових РЛС пілотованої авіації противника на віддаленні 400-500 км, що працюють переважно в X і J-діапазонах, висотомірів КР, бортових передавачів радіоканалів тактичного зв’язку, активних радіолокаційних ГСН АКР «повітря-повітря», ЗКР тощо.

Узагальнення інформації, отриманої та обробленої цими двома підсистемами, забезпечує надійне виявлення повітряних цілей та їх супроводження, більш точну їх тримірну локалізацію та класифікацію типів (літак, вертоліт, КР, дрон тощо).

Рішення щодо прийняття на озброєння РЛС P-18PL та системиPLS буде приймати нове керівництва МНО Польщі.

Варшава, через широкомасштабне російське вторгнення в Україну, почала з жовтня 2022 р. активно будувати третій рівень/ешелон наземної складової ІС ППО/ПРО малої дальності та ближньої дії Pilica+. Тоді міністри оборони Польщі та Великої Британії уклали рамкову угоду що участі у цьому процесі британських компаній [28].

Передусім планується сформувати 22 батареї Pilica+, кожна з яких матиме:

  •  польську мобільну трикоординатну РЛС виявлення повітряних цілей Bistra;
  •  польський модернізований АКП Zenit MP+;
  •  ракетно-артилерійський комплект Pilica+ до складу якого входитимуть дві британсько-польські ПУ iLauncher з необхідною кількістю британських ЗКР малої дальності CAMM, а також польській ЗРАКPilica+.

Для реалізації зазначеного, зокрема, у польській промисловості утворено консорціум PGZ-PILICA+, до якого увійшли наступні її суб’єкти: PGZ S.A. (компанія-інтегратор), Zakłady Mechaniczne Tarnów S.A., PIT-RADWAR S.A., PCO S.A., Jelcz sp. z o.o., MESKO S.A., Ośrodek Badawczo-Rozwojowy Centrum Techniki Morskiej S.A., Wojskowe Zakłady Uzbrojenia S.A. та Wojskowe Zakłady Elektroniczne S.A.

МНО Польщі у березні 2023 р. уклало з цим консорціумом контракт вартістю 1,1 млрд злотих про закупівлю до 2029 р. 22 мобільних РЛС Bistra, розробником якої є компанією PIT–RADWAR SA. 

Ця трикоординатна РЛС з АФАР на основі нітриду галію має кути огляду до 700 у вертикальній площині і 3600 – у горизонтальній. Вона може виявляти малорозмірні пілотовані та безпілотні повітряні цілі, що діють на малих і гранично малих висотах польоту на дальності до 80 км. Час оновлення у ній радіолокаційної інформації складає 2 с.

Її особливістю є наявність окремого причепу, на якому встановлена передавальна система («манок») з власним джерелом електроживлення, що імітує випромінювання радіолокаційних сигналів цієї РЛС. Його розміщують на значній відстані від працюючої РЛС Bistra для відволікання на нього ударів протирадіолокаційних ракет, дронів та артилерії противника.

Іншими її складовими є допоміжна РЛС з виявлення дронів та гелікоптерів, яка має невелику окрему антену, розташовану у задній частині основної антени, а також запитувач системи радіолокаційного розпізнавання «свій-чужий» [29].

МНО Польщі у вересні 2023 р. уклало з консорціумом PGZ-Pilica+ контракт вартістю 650 млн злотих на закупівлю у 2025-2029 рр. 22 АКП Zenit-MP+  [30].

Основними елементами цього АКП будуть:

  •  вантажний автомобіль Jelcz;
  •  командний контейнер;
  •  причіп з електрогенератором;
  •  щогла та антенна система.

Командний контейнер матиме відсік з робочими місцями для операторів та технічний відсік з пристроями автоматизації, зв’язку і комутації.

АКП Zenit-MP+ під час ведення батареєю Pilica+ протиповітряного бою узагальнюватиме радіолокаційну інформацію щодо дій повітряного противника та своєї авіації, отриману, передусім, від її РЛС Bistra та від інших наземних і повітряних засобів радіолокаційної розвідки, а також інформацію стосовно дій сусідніх батарей Pilica+, ЗРК Narew та ЗРК Wisla. На основі цієї та іншої інформації АКП забезпечуватиме командиру батареї здійснення автоматизованого управління вогнем двох ПУ iLauncher та ЗРАКPilica+.

Агентство з питань озброєння МНО Польщі, за результатами досвіду експлуатації та бойових стрільб ЗРК Mała Narew, уклало в квітні 2023 р. з британською компанією MBDA UK контракт на суму 1,9 млрд фунтів стерлінгів. Ним передбачено придбати у 2025 – 2029 рр. 38 британських транспортно-пускових модулів ПУ iLauncher, провести модернізацію ще 6 ПУ iLauncher ЗРК Mała Narew, які Варшава вже отримала, та закупити близько 750 британських ЗКР малої дальності CAMM. Вказані британські елементи увійдуть до згаданих раніше 22 батарей Pilica+, після чого ЗРК Mała Narew вже не існуватиме.

В опублікованій з цього приводу заяві MBDA UK підкреслювалось, що цей контракт є найбільшим на даний час серед країн-членів НАТО у кластері ЗРК ППО/ПРО малої дальності (SHORAD) [31].

Агентство з питань озброєння МНО Польщі також у квітні 2023 р. уклало контракт з консорціумом PGZ–Pilica+ вартістю 3 млрд злотих на закупівлю до 2029 р. 16 нових удосконалених ЗРАК Pilica+ та модернізованих до версії Pilica+ наявних у СВ станом на кінець 2023 р. 6 ЗРАК PSR-A Pilica. Отримання першого такого комплексу відбудеться у 2024 р.[31].

Основним вогневим елементом ЗРАКближньої дії Pilica+ (VSHORAD за класифікацією НАТО) буде шість модернізованих 23-мм спарених ЗАУ ZUR-23-2KG Jodek-G, щовиготовляються у Польщі на основі ліцензійної ЗУ-2, зі змонтованими на них двозарядними ПУ ПЗРК Grom/Piorun. Вониперевозитимуться на польських автомобілях Jelcz 442.32. До цього комплексу також увійдуть польська транспортована РЛС SRL-97, виготовлена на основі ізраїльської 3D тактичної РЛС ППО EL/M-2106 NG, та комп’ютеризований командний пункт (командирська машина).

ЗАУ ZUR-23-2KG Jodek-G має скорострільність до 2000 пострілів на хвилину та дальність ефективного вогню до 2,5 км на висотах польоту цілі до 1,5 км. ПЗРК Grom/Piorun, своєю чергою, здатені знищувати повітряні цілі на дальності до 5,5 км /6,5 км на висотах їх польоту до 3,5/4,0 км, відповідно.

Кожна з цих ЗАУ обладнана програмованим прицілом, власною оптико-електронною системою пошуку та супроводження повітряних цілей GOS-1 з тепловізійною та телевізійною камерами і лазерним далекоміром. Управління її ракетним та артилерійським вогнем може здійснюватися з командного пункту в автоматичному чи напівавтоматичному режимах, або в автономному режимі її оператором.  

В ІС ППО/ПРО ЗРАКPilica+ є засобом найнижчого/останнього рівня/ешелону. Він забезпечуватиме знищення дронів, вертольотів, штурмовиків та КР противника, безпосередню/точкову ППО/ПРО важливих об’єктів інфраструктури, аеродромів, командних пунктів, позицій ЗРК Wisla тощо.  

У майбутньому в батареях Pilica+ планується замінити 23-мм  ЗАУ ZUR-23-2KG Jodek-G на артилерійські системи більшого калібру з програмованими боєприпасами, а також ввести до них некінетичні засоби ППО/ПРО, зокрема, системи РЕБ та ЕАБ.

Агентство з питань озброєння МНО Польщі уклало наприкінці 2023 р. контракт з консорціумом PGZ-Pilica+ вартістю 550 млн злотих на закупівлю у 2004 – 2029 рр. в рамках реалізації програми Pilica+ польських автомобілів Jelcz на шасі яких встановлюватимуться згадані раніше британські транспортно-пускові модулі ПУ iLauncher дляЗКР малої дальності CAMM [32].

У новій польській ІС ППО/ПРО третьою є морська складова. До неї належатимуть озброєні ЗРК Narew раніше згадані дві майбутні берегові ескадрильї ВМС, а також засоби ППО/ПРО, якими оснащуватимуться майбутні фрегати типу Miecznik.  

В Польщі на заводі PGZ Stocznia Wojenna у м. Гдиня у серпні 2023 р. було започатковано будівництво першого з трьох таких фрегатів. Воно завершиться, за планом,  у червні 2028 р., другий фрегат буде побудовано у вересні 2029 р., а третій – у серпні 2030 р.

Цей проект здійснюється польським консорціумом PGZ-Miecznik спільно з британською компанією Babcock International, британським відділенням французької компанії Thales UK та компанією MBDA UK. Остання з них відповідає за оснащення цих фрегатів засобами, які сформують трирівневу/ешелоновану систему ППО/ПРО.

Для цього кожний з фрегатів матиме в якості засобу забезпечення першого рівня/ешелону ППО/ПРО британський багатоцільовий ЗРК Sea Ceptor компанії MBDA UK. Він є однією із складових його озброєння, що буде охоплена інтегрованою бойовою системою компанії Thales TACTICOS з «відкритою» та розширеною архітектурою і єдиним інформаційним простором.

Цей ЗРК, як і його аналог – наземний ЗРК Narew/Sky Sabre, використовує ЗКР малої дальності «поверхня – повітря» CAMM. Він здатний знищувати літаки та вертольоти, КР, ПКР, дрони, інші малопомітні цілі на дальності до 25 км, що діють на малих і середніх висотах польоту.

ЗКР CAMM розмішуватимуться на фрегаті в 32 комірках у вертикальних універсальних ПУ Mk 41 американської компанії Lockheed Martin групами по чотири ракети у контейнері в одній комірці.

У майбутньому, після налагодження виробництва польською оборонною промисловістю ЗКР CAMM–ER та CAMM–MR за програмою Narew, передбачається адаптувати згадані ПУ Mk 41 для зберігання і пуску цих ракет з дальністю стрільбі до 45 км та 100 км, відповідно. Завдяки цьому ЗРК Sea Ceptor буде не лише багатоканальним по цілях, а і трикаліберним по типах ракет CAMM, які він застосовуватиме.   

Забезпечення другого рівня/ешелону ППО/ПРО фрегату здійснюватимуть два сучасних, ефективних, дистанційно-керованих та багатоцільових польських ЗАК OSU-35K з 35 мм автоматичними гарматами АМ-35К та власними оптико-електронними системами управління вогнем ZGS-35K польської компанії PIT-RADWAR.

Цей ЗАК може уражати літаки, вертольоти, дрони, КР, ПКР неброньовані або легко броньовані надводні цілі та інші цілі на дальності до 5,5 км на висотах їх польоту до 3,5 км, днем та у ночі, підкаліберними або програмованими снарядами зі скорострільністю 550 снарядів на мінуту. Управління його вогнем здійснюватиметься в автоматичному чи напівавтоматичному режимах. Засобами третього рівня/ешелону ППО/ПРО фрегату буде два бойових дистанційно-керованих модулі ZSMU-1276 A3 польської компанії ZM Tarnow. Кожний з них має 12,7 мм кулемет з дальністю стрільбі 2,2 км, денну камеру, тепловізор та лазерний далекомір. Крім того, фрегат матиме також два 12,7 мм кулеметиWKM-Bm згаданої польської компанії з ручним наведенням та дальністю стрільби 2,2 км. Три фрегати типу Miecznik із ЗРК Sea Ceptor разом з двома береговими ескадрильями ВМС, озброєними ЗРК середньої дальності Narew, зможуть здійснювати у майбутньому ефективний захист від ударів повітряного противника з морських напрямів населених пунктів, адміністративних і культурних центрів, критично важливої інфраструктури Польщі та угрупувань військ національних збройних сил.

І на завершення.

Польща, за оцінками багатьох експертів, у разі успішного створення ІС ППО/ПРО, реалізації програм Wisla, Narew, Pilica+ та інших, матиме найбільш потужну і сучасну протиповітряну та протиракетну оборону серед європейських країн-членів НАТО.

Адже її нова ІС ППО/ПРО матиме:

  •  у повітряній складовій 32 винищувача F-35A Lightning II версії Block 4 (до 2030 р.), 48 – F-50PL та 46 – F-16;
  •  у наземній складовій:

– 16 ЗРК середньої дальності Wisla (64 ПУ та 852 ЗКР PAC-3MSE до 2030 р.);

– 22 ЗРК малої дальності Narew (44 ПУ та 750 ЗКР CAMM до 2029 р.);

– 46 ЗРК середньої дальності Narew (138 ПУ та 1000 ЗКР CAMM–ER до 2035 р.);

– 132 ПУ ПЗРК ближньої дії Grom/Piorun та 132 23-мм спарених ЗАУ ZUR-23-2KG Jodek-G (до 2029 р.);

  •  у морській складовій на трьох фрегатах Miecznik – 3 ЗРК малої дальності Sea Ceptor (374 ЗКР CAMM до 2030 р.).

Така інтегрована, багаторівнева/ешелонована та сетецентрична система ППО/ПРО забезпечуватиме можливість ведення польськими збройними силами багатодоменних операцій як у союзницькому, так і в національному форматі.

Уявляється, що досвід Польщі у справах формування нової ІС ППО/ПРО, передусім, щодо визначення відповідних пріоритетів, шляхів і термінів розбудови такої системи, залучення до цього іноземних партнерів та, особливо, підприємств і установ своєї оборонної промисловості, організації планування та реалізації певних програм, може бути дуже корисним для України. Адже, в умовах нинішньої широкомасштабної російсько-української війни ППО та ПРО нашої держави є однією з трьох стратегічних завдань її оборони [33].   

Перелік використаних джерел

1. URL : https://www.state.gov/new-u-s-poland-foreign-military-financing-direct-loan-agreement-showcases-strong-security-partnership/.

2. URL : https://www.pap.pl/aktualnosci/news%2C1486000%2Cpelnomocnik-mon-ds-obrony-przeciwlotniczej-przewodow-nie-byl-objety-obrona.

3. URL : https://www.pap.pl/aktualnosci/news,1563439,szef-mon-polska-jest-juz-bardzo-zaawansowana-w-budowie-systemu.

4. URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/przeciwlotniczy-przelom-w-polsce-drony-coraz-wiekszym-zagrozeniem

5.  URL : https://www.gov.pl/web/obrona-narodowa/samoloty-fa-50-wzmocnia-zdolnosci-sil-powietrznych.

6.  URL : https://www.diehl.com/defence/de/presse-und-medien/news/estland-und-lettland-vertragsunterzeichnung-mit-deutschland-zu-essi-und-mit-diehl-defence-zur-beschaffung-von-iris-t-slm/.

7. URL : https://www.defensenews.com/opinion/2023/10/24/washington-should-brace-for-new-polish-preferences-in-arms-suppliers/?utm_source=sailthru&utm_medium= email&utm_campaign=dfn-opinion.

8. URL : https://defence24.pl/polityka-obronna/srodowy-przeglad-mediow-wszystkie-kontrakty-zbrojeniowe-zostana-wykonane-kulawy-ale-z-doswiadczeniem-na-front.

9. URL : https://www.pap.pl/aktualnosci/premier-tusk-europa-jako-calosc-musi-byc-silniejsza-militarnie-od-rosji.

10. URL : https://breakingdefense.com/2023/04/pentagon-deems-armys-integrated-battle-command-system-ready-for-prime-time/.

11. URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/umowa-na-f-35-podpisana.

12. URL : https://www.defensenews.com/global/europe/2020/01/31/poland-inks-46-billion-contract-for-f-35-fighter-jets/

13.  URL : https://defence24.pl/przemysl/ruszyla-produkcja-polskich-f-35.

14.  URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/polskie-f-35-opoznione-defence24-news.

15. URL : https://www.defensenews.com/global/europe/2023/10/16/polish-warplane-appetite-prompts-jockeying-by-us-european-vendors/?utm_source=sailthru&utm_medium= email&utm_campaign=dfn-enr.

16. URL : https://defence24.pl/polityka-obronna/polska-kupila-samoloty-wczesnego-ostrzegania-ze-szwecji.

17. URL :  https://defence24.pl/sily-zbrojne/powstanie-batalion-aerostatow.

18. URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/kompleks-w-redzikowie-czyli-amerykanski-niszczyciel-aegis-na-ladzie-analiza.

19. URL : https://defence24.pl/przemysl/pgz-i-lockheed-martin-z-umowa-offsetowa-na-i-faze-wisly.

20. URL : https://twitter.com/TOPTVPINFO/status/1709884888562692600.

21. URL : https://breakingdefense.com/2023/11/northrop-expects-next-ibcs-package-for-warsaw-to-be-cleared-very-soon/?utm_campaign=dfn-ebb&utm_medium=email&utm_source=sailthru&SToverlay=2002c2d9-c344-4bbb-8610-e5794efcfa7d.

22. URL : https://defence24.pl/analizy/rakieta-camm-terazniejszoscia-i-przyszloscia-polskiej-tarczy-opinia.

23. URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/defence24-day-nowy-pocisk-wesprze-wisle-i-narew-polski-radar-widzi-rakiety-nad-ukraina.

24. URL : https://bmpd.livejournal.com/4747466.html

25. URL : https://defence24.pl/technologie/dlaczego-warto-kupic-radary-p-18pl-analiza.

26. URL : https://grupapgz.pl/umowa-na-dostawy-p-18pl-podpisana/.

27. URL : https://defence24.pl/wiadomosci/pasywna-radiolokacja-coraz-blizej-wojska-polskiego.

28. URL : https://defence24.pl/przemysl/pilica-na-strazy-polskiego-nieba.

29. URL : https://defence24.pl/przemysl/mspo-2023-bystra-gwiazdorzy-na-kieleckich-targach.

30. URL : https://tech.wp.pl/s/milmag-pl/mspo-2023-zautomatyzowane-stanowiska-dowodzenia-zenit-mp-dla-pilicy,6938933455669856a.

31. URL : https://defence24.pl/sily-zbrojne/brytyjskie-rakiety-wespra-przeciwlotnicza-pilice-wielkie-umowy-podpisane.

32. URL : https://www.pitradwar.com/a/2055,kolejna-umowa-w-programie-pilica-podpisana.

33. URL : https://www.economist.com/zaluzhny-transcript?utm_campaign=a.the-economist-today&utm_medium=email.internal-newsletter.np&utm_source=salesforce-marketing-cloud&utm_term=1/1/2024&utm_id=1840347.

Вадим Тютюнник, позаштатний радник ЦДАКР, к. в. н., доцент, співробітник НІСД,  

Валерій Зубарєв, позаштатний радник ЦДАКР, д. т. н., професор, співробітник ЦНДІ ОВТ ЗС України.