Що не так із резолюцією болгарського парламенту щодо адміністративно-територіальної реформи в Україні
В українсько-болгарських відносинах нетипове пожвавлення. Спричинено воно нажаль не позитивними приводом, як от реалізація якогось важливого двостороннього проекту, чи візит до Києва першої особи болгарської держави, а резолюцією болгарського парламенту, який переймаючись долею своїх співвітчизників в Україні, вирішив вказати українській владі, при чому не в досить коректній формі, як їй слід проводити адміністративно-територіальну реформу.
Під час вчорашнього засідання, парламент Болгарії прийняв резолюцію, в якій виступив з різким протестом проти планів української влади провести адміністративно-територіальну реформу Болградського району Одеської області, який є одним з головних центрів болгарської меншини в Україні. Відповідно до реформи, в ньому передбачається створення п’яти об’єднаних територіальних громад, де етнічні болгари більше не будуть становити більшість. Декларація була запропонована лідером Народного фронту порятунку Болгарії (НФСБ) Варерієм Сімеоновим і підтримана проурядовою ГЄРБ, групою «Об’єднані патріоти», до якої входить НФСБ та проросійською партією «Воля».
В ході обговорення у парламенті депутати зазначили, що реформа передбачена виключно в Болградському районі і явно спрямована на удар по болгарській меншині. У самій декларації болгарські парламентарії закликали місцеву владу терміново організувати міжурядову нараду з метою захисту прав і дотримання адміністративної єдності болгарської меншини в Україні відповідно до існуючих двосторонніх угод, в тому числі і тих, які забезпечують освіту болгарською мовою.
Переймаючись долею болгар в Україні болгарські депутати, по-перше, явно перестарались з формуванням загрози там, де її насправді не має. Болгарська меншина в Одеській області є розподіленою між Болградським, Ізмаїльським, Арцизьким, Тарутинським, Ренійським та Саратським районами. В свою чергу, Болградський район є поділеним на території міських, сільських та селищних рад, однак такий поділ досі не викликав занепокоєння в болгарських депутатів. Болгарську мову в регіоні компактного проживання болгар можна вивчати на державному рівні у школі, в ньому також безперешкодно діють болгарські громадські і культурні організації. Свого часу місцеві болгари без жодних проблем, на відміну від тієї ж угорської меншини на Закарпатті, підтримали новий український Закон «Про освіту». Тобто на сьогодні, жодних загроз ні самобутності, ні культурним об’єктам болгарської меншини в Одеській області, тим більше в такому формулюванні, як їх подають болгарські депутати, не має. Як не має і жодних ознак того, що адміністративно-територіальна реформа якимось чином створить такі загрози.
З іншого боку, переймаючись питанням збереження ідентичності своїх співвітчизників в Україні, болгарські депутати не знають, або просто замовчують той факт, що болгарська меншина, незважаючи на всі створені українською владою можливості, на приклад, не сильно зацікавлена у вивченні болгарської мови. На побутовому рівні самі болгари спілкуються переважно російською, пояснюючи це тим, що «їм так легше». Більш того, у вересні 2019 року Болградська районна рада (яка скоріш за все і сигналізувала болгарському парламенту про загрози від адміністративно-територіальної реформи), відмовилась приймати рішення про проведення засідань українською мовою. Таке рішення ще можна було б зрозуміти, якщо б рада хотіла використовувати в роботі болгарську мову, однак там вирішили продовжувати працювати на російській. То ж виникає логічне запитання: якою самобутністю переймаються болгарські депутати? Якби ж їх дійсно турбувало збереження самобутності своїми співвітчизниками в Україні, то замість того, щоб видавати галасливі декларації, їм слід було б зосередити свою увагу на забезпечені українських болгар необхідною кількістю кваліфікованих вчителів з болгарської мови та підручників. Про наявність такої проблеми, зокрема, неодноразово згадувалось на зустрічах болгарської меншини в Україні.
Відтак, декларація парламенту, а також заяви болгарських депутатів на кшталт тієї, що «рішення України розділити болгар у Болградському районі буде серйозним ударом і знеособить найбільшу болгарську громаду за кордоном», є скоріше грою на емоційному рівні, спрямованою виключно на власний електорат, а також намаганням продемонструвати йому, що вони переймаються долею не тільки громадян, що проживають в Болгарії, але й їх співвітчизників закордоном. Особливо це стосується «Об’єднаних патріотів», які й були серед ініціаторів парламентської декларації.
Про те, що подібне питання можна вирішити шляхом конструктивного діалогу без створення зайвого шуму в двосторонніх відносинах, показала розмова між Міністрами закордонних справ України і Болгарії, яка відбулась згодом після виходу резолюції болгарського парламенту. В ній, як повідомили болгарські ЗМІ, Дмитро Кулеба повідомив свою болгарську колегу Катерину Захарієву про те, що Болградський район залишиться в його нинішніх межах. Також обидва міністри погодилися підтримувати зв’язок, поки питання не буде вирішено.
По-друге, насторожує тон самої декларації і заяв болгарських парламентаріїв. Слова про те, що «після багатьох років послідовної підтримки України, в тому числі на міжнародній арені, Софія має право очікувати від Києва гарантії єдності болгарської національної меншини», а також «що підтримкa Бoлгaрії вcтупу Укрaїни дo Єврoпeйcькoгo Coюзу тa НAТO є під питанням, ocкільки вона пoрушує Єврoпeйcьку хaртію міcцeвoгo caмoврядувaння тa Рaмкoву кoнвeнцію Рaди Єврoпи» дуже схожі на ультиматум та шантаж подібний до того, який щодо України свого часу застосувала Угорщина.
Від таких дій болгарських депутатів, які задля власних політичних цілей, намагаються диктувати свої умови іншій суверенній державі і маніпулюють дружніми відносинами та її підтримкою на міжнародній арені, виграють зовсім не їх співвітчизники, долею яких вони нібито переймаються. Єдиним бенефіціаром в цьому випадку є Кремль, який отримує чергову нагоду дискредитувати українську владу та розпалити в регіоні міжетнічну ворожнечу. Першою ластівкою кремлівської пропаганди на тему знищення Києвом болгарської нацменшини в Україні, є матеріал під заголовком «Ликвидация Новой Болгарии. Отберет ли Украина право, дарованное русскими царями», опублікований в день виходу резолюції болгарського парламенту на російському пропагандистському сайті Украина.ру.
Про те, що болгарські депутати явно перестарались в своєму перейманні долею співвітчизників в Україні, їм досить чітко пояснило українське МЗС. Зокрема, ним було оприлюднено заяву, в якій висловлено рішучий протест у зв’язку з ухваленням вищевказаної резолюції і зазначено, що питання адміністративно-територіального устрою України належить до виключної компетенції органів державної влади України, а також що спроби втручання іноземної держави у її внутрішні справи є абсолютно неприйнятними. Що ж стосується питання щодо Болградського району, то в заяві було зазначено, що воно буде вирішено відповідно до українського законодавства з урахуванням позиції місцевих жителів, у т.ч. чисельної болгарської громади.
Така реакція українського МЗС є вчасною, правильною і на даному етапі більш ніж достатньою. В подальшому, якщо з болгарського боку продовжуватимуться спроби втручання у внутрішні справи України, які супроводжуватимуться шантажем навколо дружби і її підтримки на міжнародній арені, українська сторона матиме повне моральне право нагадати дружній Болгарії про те, що вона реалізує на своїй території російський геоенергетичний проєкт «Турецький потік 2», який, як і «Північний потік 2» є елементом гібридної агресії Росії проти України та призначений для обходу України і позбавлення її мільярдів доларів доходів… Про те, що Болгарія не спішить пропонувати Україні доступ до своєї ГТС, з тим, щоб вона могла отримувати через неї американський та інший скраплений газ… Про те, що Болгарська православна церква досі не визнала Православну церкву України… Про те, що як у 2016 році, так і сьогодні, Болгарія категорично виступає проти посилення військово-морської присутності НАТО в Чорному морі, яка б мала важливе значення для України в її протистоянні російській агресії…
То ж замість того, щоб шантажувати Україну дружніми відносинами і міжнародною підтримкою, болгарським депутатам слід було б краще посприяти вирішенню на користь України вищевказаних питань. Тоді вони мали б, принаймні, моральне право повідомляти Україну, і однозначно не в такій формі і тоні, як це було зроблено в нещодавній декларації, про наявність проблемних, на їх думку, питань двосторонніх відносин.
Ігор Федик, ЦДАКР
