Оскільки російсько-українська війна продовжується, перспективи досягнення справедливого і міцного миру залишаються далекими. Проте вкрай важливо враховувати роль відповідальності, зокрема кримінальної, у будь-яких потенційних переговорах між двома країнами. Російські учасники переговорів, швидше за все, будуть протистояти будь-яким пропозиціям про притягнення до відповідальності, домагаючись захисту імунітету та контрпропозицій щодо амністії, щоб захистити своїх посадовців від кримінального переслідування. Українська влада, з іншого боку, налаштована добиватися справедливості для жертв жорстоких злочинів.
Триваючий конфлікт між росією та Україною залишив слід спустошення та трагедії. У міру появи перспективи мирних переговорів питання відповідальності та справедливості стає центральним. Хоча остаточний результат залишається невизначеним, важливо враховувати роль кримінальної відповідальності в будь-якій потенційній угоді.
Складнощі російсько-української війни
Російсько-українська війна є унікальним і складним конфліктом, який представляє значні виклики для учасників переговорів. Це неспровокована агресивна війна, розпочата росією проти України, без жодних негайних ознак того, що Москва скасує свої незаконні транскордонні інтервенції. Це ще більше ускладнює перспективи досягнення справедливості.
Війна стала свідком масових жорстоких злочинів, зокрема геноциду, військових злочинів, злочинів проти людяності та агресії на території України. Масштаб і жорстокість цих злочинів не спостерігалися в Європі з часів Балканської війни на початку 1990-х років. Крім того, війна стала свідком появи злочину екоциду зі значним руйнуванням навколишнього середовища та переміщенням людей.
Численні суди, міжурядові органи та групи громадянського суспільства були залучені до розслідування цих жорстоких злочинів, зібравши значну кількість доказів. Міжнародний кримінальний суд (МКС) відіграє центральну роль у розслідуванні високопосадовців, поряд з національними українськими судами, які стикаються з надскладним завданням потенційного судового переслідування понад 108 000 зареєстрованих військових злочинів.
Дві стратегії справедливості та миру
Виникають дві стратегії щодо ролі справедливості в переговорах. Перша стратегія зосереджена виключно на мирних цілях, таких як припинення бойових дій, виведення російських військ, територіальна цілісність, репарації та обмін військовополоненими. Цілі правосуддя, включно з судовим переслідуванням винних у жорстоких злочинах, не розглядаються. Друга стратегія має на меті включити цілі справедливості в переговори, одночасно використовуючи елементи для стимулювання згоди щодо цілей миру.
Складний сценарій
Російсько-українська війна представляє унікальний і складний сценарій для учасників переговорів. Це пов’язано з агресивною війною, розв’язаною росією проти України, масовими жорстокими злочинами, екоцидом, що розвивається, численними розслідуваннями жорстоких злочинів і складним питанням переслідування вищих політичних і військових лідерів. Російські злочинці, які проживають у росії, становлять серйозну проблему для арешту та передачі до неросійських судів.
Роль правосуддя в мирних переговорах
Правосуддя є постійною темою мирних переговорів, але кожна ситуація представляє свої власні складності. У російсько-українській війні справедливість є надзвичайно важливою для українського народу та його союзників, які домагаються відповідальності за скоєні злочини. Мирний план президента України Володимира Зеленського з 10 пунктів наголошує на справедливості, включаючи створення Спеціального трибуналу та міжнародного механізму компенсації. Держсекретар США Ентоні Блінкен також наголошує на важливості вирішення питань відповідальності та примирення для справедливого та тривалого миру.
Перша стратегія: ведення переговорів тільки про мир
Перша стратегія зосереджена виключно на мирних цілях і відокремлює кримінальну відповідальність від переговорів. Такий підхід спрощує процес, але покладається на неросійські суди та міжнародні інституції для незалежного здійснення правосуддя. Російські лідери, яким загрожує юридична небезпека, ймовірно, будуть чинити опір будь-якому прийняттю кримінальної відповідальності.
Друга стратегія: використання справедливості заради миру
Друга стратегія передбачає звернення до відповідальності безпосередньо в мировій угоді. Однак включення цілей правосуддя до переговорів створює проблеми. Українські чиновники повинні збалансувати прагнення до справедливості з інтересами та опором російських переговорників.
Елемент 1: Вимога повної відповідальності
Один із підходів полягає в тому, щоб вимагати повної відповідальності за злочинну поведінку росії перед кримінальними трибуналами та відповідальності держави перед Міжнародним судом ООН. Цей підхід робить відповідальність самою ціллю миру, притягуючи росію до відповідальності за її злочини.
Елемент 2: Мандат Ради Безпеки ООН
Інший елемент передбачає звернення до Ради Безпеки ООН з проханням відкласти певні розслідування або переслідування Міжнародним кримінальним судом (МКС) на один рік відповідно до статті 16 Римського статуту. Ця дія вимагала б резолюції про примусове виконання згідно з розділом VII Статуту ООН для підтримки міжнародного миру та безпеки.
Елемент 3: Консультація з прокурором МКС
Консультації з прокурором МКС дозволяють враховувати інтереси потерпілих у рішеннях щодо кримінального переслідування. Прокурор має право на власний розсуд визначати, чи відповідає судове переслідування інтересам правосуддя, беручи до уваги всі обставини.
Елемент 4: Тимчасове обмеження декларацій статті 12(3).
Заяви України за статтею 12(3) Римського статуту надають юрисдикцію МКС щодо жорстоких злочинів в Україні. Тимчасове обмеження цих заяв, пов’язане з мирною угодою, дозволить відновити юрисдикцію МКС, якщо росія не дотримується мирних цілей.
Елемент 5: Спеціальний трибунал для України
Дата створення або початку роботи Спеціального трибуналу для України щодо злочину агресії може бути відкладена, якщо росія погодиться з мирними цілями. Це забезпечує гнучкість у відстоюванні справедливості, водночас віддаючи пріоритет мирній угоді.
Елемент 6: Поблажливість для військовополонених
Для військовополонених, якими обмінюються росія та Україна, можна було б розглянути питання про поблажливість, наприклад, змінити звинувачення у військових злочинах проти них. Цей підхід відповідає дискреційним формулюванням Женевської конвенції III.
Елемент 7: Зняття або зміна обвинувачення щодо викрадених дітей
Зняття або зміна звинувачень проти осіб, відповідальних за незаконні викрадення та передачу українських дітей під опіку росії, може бути розглянуто, якщо дітей спочатку повернуть їхнім українським батькам та опікунам.
Елемент 8: Зведення до мінімуму юридичних санкцій для співавторів
Зменшення українських правових покарань для деяких українців, які співпрацювали з російськими окупаційними силами, може бути запропоноване як поступка, особливо для тих, хто бере участь у незначних актах гуманітарного співробітництва.
Елемент 9: Комісія підзвітності
Створення «Комісії з підзвітності» для цифрового запису визнання відповідальності за жорстокі злочини солдатами нижчого рангу, які користуються безпечним притулком, могло б забезпечити жертвам певний ступінь закриття. Для успішного функціонування цього механізму потрібна буде співпраця росії.
Елемент 10: Економічні санкції та заморожені активи
Пов’язування скасування економічних санкцій і розблокування заморожених активів із досягненням росією цілей правосуддя може стати інструментом для фінансування розслідувань і судових процесів у майбутньому.
Висновок
Доля справедливості в російсько-українських мирних переговорах залишається невизначеною. Дві стратегії, переговори лише про мир або використання справедливості заради миру, представляють унікальні виклики. Включення цілей правосуддя вимагає ретельного розгляду, оскільки передбачає збалансування інтересів і опору обох сторін. Кінцевою метою є досягнення справедливого і міцного миру, одночасно забезпечуючи відповідальність за злочини, скоєні під час війни.
