Росія, яка веде агресивну війну проти України, руйнує авторитет ООН як універсальної міжнародної організації, що відповідає за дотримання миру на глобальному рівні. РБ ООН руками РФ перетворено з глобального інструменту забезпечення безпеки та стабільності на майданчик, де продукуються конфлікти.
6 березня ЦДАКР взяв участь у конференції “The Rise Of Global Conflict In The 21st Century: Do We Need Alternative Models Of Conflict Resolution?”, яка проводилась у Press Club Brussels Europe, Брюссель.
Спікери: Mike Hookem, депутат Європарламенту, Frank Schwalba-Hoth, колишній депутат Європарламенту, Masood Iqbal Mir, генеральний секретар Jammu Kashmir Liberation Front, Gary Cartwright, EU Today, Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань, ЦДАКР.
Головне питання конференції: як знайти шляхи та інструменти для врегулювання збройних конфліктів в умовах наростання міжнародної напруженості, конфронтації та неефективності діючої системи міжнародних відносин.
Михайло Самусь у своїй доповіді підкреслив, що врегулювання сучасних збройних конфліктів ускладнюються не лише неефективністю системи міжнародних відносин, але й повним збентеженням цієї системи в період постправди та паралельної інформаційної реальності. Росія, яка 5 років відкрито веде агресивну війну проти України до цього часу не визнала себе стороною конфлікту. Застосовуючи системні інформаційні операції, Росія змогла створити «туман невизначеності» і впровадити в інформаційний простір власні терміни, які часто використовуються міжнародним співтовариством – «конфлікт у Східній Україні», «цивільна війна в Україні», «українська криза» тощо. Хоча, насправді, окупація та анексія Криму, окупація Донбасу, акт агресії 25.11.2018 року проти кораблів ВМС України поблизу Керченської протоки – все це прояви класичної агресивної війни, яку веде Росія проти України.
Особливе значення російсько-українського конфлікту для світу полягає в тому, що агресором у даному випадку є постійний член Ради безпеки ООН, який має право вето, а також країна з одним з найбільших ядерних арсеналів. Очевидно, що Росія буквально розуміє переваги від цих інструментів і звела поняття «права сили» у абсолют. Для Росії не існує жодних норм міжнародного права, жодних правил, жодних обмежень у зловживанні свого статусу. Який, до речі (мається на увазі – членство у Раді безпеки ООН), є, насправді, нікчемним з правової точки зору (оскільки, автоматичне отримання Росією місця СРСР в РБ ООН не було відповідним чином оформлено), а саме перебування сучасної Росії в РБ ООН є більше геополітичним непорозумінням, аніж справедливою данністю.
Росія, яка веде агресивну війну, руйнує авторитет ООН як універсальної міжнародної організації, що відповідає за дотримання миру на глобальному рівні. РБ ООН руками РФ перетворено з глобального інструменту забезпечення безпеки та стабільності на майданчик, де продукуються конфлікти.
Будь-які можливості для покарання агресора зараз відсутні. Росія демонструє тотальну неповагу до міжнародного права і спонукає до цього інші країни.
Це веде до ситуації, коли світ стрімко наближається до глобалізації та мультиплікації конфліктів. Хаос та постійні війни – сприятлива екосистема для амбіцій російського керівництва, яке не має економічних чи технологічних переваг на світовій арені. Війна – єдиний продукт, який виходить у РФ найбільш якісно.
Вихід з цього стану можливий лише за умови реформування ООН та, насамперед, РБ ООН. Всеохоплюючу дискусію з цього питання необхідно розпочинати негайно. Можуть обговорюватися різноманітні варіанти переформатування ООН. Головне – забезпечити гарантоване дотримання міжнародного права всіма без виключення країнами. Незалежно від того, скільки у їхньому арсеналі ядерної зброї, скільки звичайного озброєння, економічних інструментів чи інших важелів впливу.
Існує думка, що переформатування глобальної системи може відбутися лише після глобальної війни. Чи потрібно підтверджувати це припущення у ХХІ столітті? Чи можливо краще перевести глобальний конфлікт на дискусійну сцену в Організації Об’єднаних Націй і створити ефективну міжнародну систему, не вбиваючи мільйони людей. На жаль, відповідь поки що не є очевидною.
