20 жовтня 2019 року в Республіці Молдова (РМ) відбулися загальні місцеві вибори. Обирали мерів сіл, міст, членів місцевих і районних рад. Ці вибори повинні були відбутися в травні-червні 2019 року, але у зв’язку з тим, що в той час парламент не функціонував через відсутність більшості, вибори були призначені на осінь поточного року.
Отже, в Молдові відбулися місцеві вибори. Було обрано 518 з 898 мерів міст і сіл РМ, а також 1472 місцевих і 1108 муніципальних та районних радників. На додаток до місцевих виборів в чотирьох виборчих округах були організовані часткові парламентські вибори відповідно до змішаної системою голосування, введеної ще попереднім урядом. Це було викликано тим, що обрані від своїх округів представники блоку ACUM Майя Санду і Андрій Нестасе, пішли в уряд, колишній лідер Демократичної партії Влад Плахотнюк покинув країну, а Олег Мельник, який був обраний від Придністровського округу, подав у відставку. В результаті цих виборів лише ПСРМ отримала інший мандат, той, що в окрузі Придністров’я. На зміну Плахотнюку прийшов інший демократ Геннадій Іліє Вердец, а на місце Андрія Настасе – його брат Василе. Мандат від діаспори отримала представниця Блоку ACUM Галина Сажин. Таким чином, конфігурація парламенту не змінилася, тільки у ПСРМ буде 36 депутатів, а не 35, як раніше.
Ситуація загалом по країні
За даними наданими Центральною виборчою комісією (ЦВК) РМ, після першого туру Демократична партія Молдови отримала більшість мандатів мера – 191, соціалісти – 124, а блок ACUM – 84. 26 мандатів отримала Ліберально демократична партія Молдови (ЛДПМ). Мери від Партії Шора будуть керувати 13 населеними пунктами. Ще десятьма – «Наша Партія» Ренато Усатого. У 380 населених пунктах сталася напружена боротьба між кандидатами. Переможці там стануть відомі тільки 3 листопада, під час другого туру виборів. За оцінками даних ЦВК, основними претендентами в цих містах є кандидати від ПСРМ, ДПМ та ACUM.
Звичайно, найбільшу увагу було приділено Кишиневу і мерії Бельц. У випадку з муніципалітетом Бєльці, Ренато Усатий тут виграв в першому турі з більш ніж 60% голосами виборців. І це незважаючи на те, що він протягом останніх більш ніж двох років не керував містом взагалі, покинувши країну через низку кримінальних справ, відкритих на його ім’я. Коли він повернувся в РМ після втечі Влада Плахотнюка, то дивом прокуратура Молдови не заарештувала його, а лише допитала і звільнила.
На рівні районних рад більшість мандатів отримали представники ДПМ, ПСРМ і блоку ACUM. Спікер парламенту Зінаїда Гречану, яка також є президентом ПСРМ, сказала, що соціалісти і члени блоку ACUM також повинні створювати коаліції на місцях. ПСРМ отримала абсолютну більшість в семи районних радах, в тому числі трьох в гагаузької автономії. У 11 округах кандидати від соціалістів зайняли перше місце на посади радників. Таким чином, в цілому ПСРМ опанувала 18 з 33 округів. ДПМ хоча і отримали багато своїх мерів, але ситуація одразу зміниться після обрання місцевих коаліцій. Їх домінування послабне.
Загалом ці місцеві вибори показали, що РМ залишається такою ж роздробленою, як і після парламентських виборів. Північ країни залишається за проросійськими партіями – ПСРМ і «Нашої партією». Центр і захід підтримують кандидатів від правих сил або представників блоку ACUM, а в Гагаузії більшість мандатів мають соціалісти.
Битва за Кишинев
У муніципії Кишинева соціаліст Іон Чебан посів перше місце з 40,19% голосів виборців. За ним йде Андрій Нестасе з блоку ACUM з 31,08%, потім колишній мер столиці ліберал Доріна Кіртоаке з 10,15%. Октавіан Цику від блоку ACUM і Партії національної єдності, заснованої колишнім президентом Румунії Траяном Бесеску, зайняв 4-е місце. Ніхто з кандидатів не отримав необхідної більшості голосів. В результаті, за два тижні жителі Кишинева будуть знову вирішувати, хто буде мером міста, але вже з двох претендентів – Іон Чебану і Андрій Нестасе. Більшість кандидатів, вже заявили про свою підтримку Нестасе в боротьбі з соціалістом Чебану. Головною причинного цього є те, що місто Кишинів ніколи не очолював проросійський мер. Ні Володимир Воронін, ні Влад Плахотнюк, які в різні часи контролювали все в Республіці Молдова, не могли нав’язати тут своїх кандидатів. У цих умовах вибори 3 листопада можуть стати повторенням ситуації 2018 року, коли правий електорат проголосує за Андрія Нестасе, якого багато аналітиків вважають «меншим злом», а лівий – за Іона Чебана. При цьому представник ACUM Андрій Нестасе має шанс знову перемогти.
Однак важливо відзначити, що ці місцеві вибори показали, що правий електорат знову почав консолідуватися навколо політичних проектів, які орієнтовані на об’єднання РМ з Румунією. Після того, як Міхай Гімпу прийняв рішення в 2016 році про те, щоб Ліберальна партія приєдналася до уряду Влада Плахотнюка, уніоністські течії, що становлять 10-15% виборців, були розчаровані. Таким чином, на парламентських виборах 24 лютого 2019 року жодна з партій, що оголошують себе уніоністською, не отримала доступ до парламенту. Місцеві вибори показали, що Ліберальна партія має можливість повернути свої позиції і знову отримати свої 10% голосів в Кишиневі. Ще один проект, який продемонстрував свою здатність до зростання, це Партія національної єдності, з її лідером колишнім МО РМ Анатолу Шалару. Останній вже запропонував Октавіану Цику, який недавно вийшов з ACUM взяти на себе керівництво політичним утворенням. Як відомо Цику покинув блок через те, що був незадоволений недотриманням ПСРМ угоди з ACUM, і тим, що люди Ігоря Додона прийшли до керівництва Національного антикорупційного центру, Генеральної прокуратури та Конституційного суду. З цієї ж причини, ще два депутата, один з яких за деякими даними, колишній посол Республіки Молдова в Бухаресті Юрій Реніце, також можуть вийти з блоку. Вони кажуть, що Андрій Нестасе уклав мовчазний союз з Ігорем Додоном, в рамках якого він буде сприяти реформам і перейняття «схем», залишених режимом В.Плахотнюка.
Місцеві вибори в контексті Виборів – 2020 .
Місцеві вибори 2019 року в Молдові стали тренуванням для політичних партій в контексті чергових президентських перегонів в 2020 році. У листопаді наступного року, мандат президента Ігоря Додона закінчується, і «духовний лідер» ПСРМ зацікавлений продовжити свій нинішній мандат. Однак зважаючи на результати поточних місцевих виборів, аналітики не виключають, що у 2020 році в Молдові можуть відбутися ще й дострокові парламентські перегони.
На даний момент вже є звернення до Конституційного суду, підписане трьома депутатами, одним з ПСРМ і двома з Блоку ACUM, з проханням роз’яснити, чи допускає закон проведення дострокових парламентських виборів на основі виборчої системи, яка відрізняється від тієї, що використовувалася на чергових виборах. Це створює прецедент та певні передумови для можливого проведення позачергових виборів.
Одночасно з цим, ніхто з політичних сил поки не прагне провести дострокові вибори до кінця 2019 року з кількох причин.
Перш за все, всі хочуть побачити, якою буде конфігурація влади в Кишиневі. Андрій Нестасе може повернутися в центр суспільної уваги, стати мером і вийти з тіні прем’єр-міністра Майї Санду. У цих умовах блок ACUM може розвалитися. Якщо Нестасе програє вибори в Кишиневі, він може повернутися на посаду віце-прем’єра та міністра внутрішніх справ. Тобто в структуру, яку практично неможливо реформувати, а значить, знову потрапити в тінь прем’єра. З цієї причини Нестасе дуже зацікавлений у перемозі на виборах.
По-друге, дострокові вибори в цьому році не вітаються, оскільки іноземні партнери ледь відновили фінансування Республіки Молдова.
Однак не пізніше навесні 2020 року ПСРМ може спровокувати конфлікт. Логіка проста. Ігор Додон не зміг виконати майже нічого з того що обіцяв. З 2016 року і до літа 2019 року у президента Молдови було два вороги – Влад Плахотнюк і активісти, які не дозволяли йому що-небудь робити. Протягом 2016-2019 рр. Конституційний суд усував Ігоря Додона від прийняття рішень як мінімум 6 разів. Зараз же І.Додон є президентом зі своїми представниками в уряді, проте і в цьому випадку життя людей суттєво не змінюється. При цьому Майя Санду прагне, поки є представником виконавчої влади РМ, набрати собі електоральної підтримки, адже сама зацікавлена стати президентом, як цього хочуть європейські та американські партнери. Майя Санду в якості прем’єр-міністра, який приносить гроші, просуває реформи і зустрічається з європейськими чиновниками, є небезпечним для Ігоря Додона політиком. А тому розвалити коаліцію до набрання Маєї Санду достатньої електоральної ваги є дуже важливим для проросійського президента РМ.
Отже, на сьогодні э важливим дочекатися результатів другого туру виборів, які відбудуться 3 листопада 2019 року.
Фактично, результати місцевих виборів в Республіці Молдова вказують на те, що країна досі залишається такою ж роздробленою, як і після парламентських виборів. Жодна з політичних сил, ані про-європейських, ані проросійських наразі на мають цілковитого домінування по країні. Певну перевагу, однак не абсолютну, наразі отримують представники проросійських сил – ПСРМ та «Нашої партії».
Одночасно з цим, ніхто з політичних сил поки не прагне провести дострокові вибори до кінця поточного року, хоча не виключається загострення політичної боротьби вже навесні 2020. Це може призвести до позачергових парламентських виборів в рік проведення президентських.
Констянтин Уздріш, журналіст, політолог, Кишинів
