Напередодні президентських виборів в Молдові, чинний президент країни Ігор Додон опинився в ситуації, коли доля його переобрання на другий термін не в останню чергу залежатиме від голосування тих, хто проживає по інший бік Дністра. Ціна для Молдови за таке рятівне коло для її президента – подальша легітимізація проросійського сепаратистського утворення на її території.
28 липня президент Молдови Ігор Додон зустрівся в своїй резиденції в Кондріці з главою самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки Вадимом Красносєльським.
Крім Ігоря Додона у зустрічі також брали представники міністерства з інтеграції, міністерства економіки і інфраструктури, адміністрації президента, національного банку, а також радники з економічних питань та реінтеграції.
В придністровську делегацію окрім так званого президента, входили, зокрема, представники так званих адміністрації президента, міністерства економічного розвитку, МЗС і республіканського банку.
Згідно з офіційними повідомленнями, головними питаннями порядку денного зустрічі були: карантинні пости придністровської міліції, розташовані в зоні безпеки, телекомунікації, банківська система, відкриття тролейбусної лінії «Бендери-Варниця-Північний», а також кримінальні переслідування.
Після обміну привітаннями керівники делегацій провели традиційну розмову тет-а-тет. Робоча бесіда президентів відбулася в ході прогулянки по території резиденції.
Відзначається, що це вже сьома зустріч Додона і Красносєльського з моменту їх обрання на свої посади.
Коментар ЦДАКР
Говорячи про цю зустріч слід виділити два основних моменти.
Перше – сам факт проведення даної зустрічі, яка, як вже було зазначено, є для Додона з Красносєльським сьомою за рахунком. Те, що молдавський президент запрошує і приймає представників адміністрації сепаратистського регіону і проводить з ними офіційні переговори, говорить про те, що нинішня влада в Кишиневі продовжує впевнено йти по шляху легітимізації сепаратистського утворення на території Молдови і його керівництва. Такі дії Додона разом з нав’язуваним Молдові Кремлем планом з федералізації країни (прихильність до якого, слід сказати, не приховується ні самим Додоном, ні його Соцпартією), в кінцевому підсумку можуть привести до того, що вона буде де-факто керуватися не з Кишинева, а з Тирасполя.
В даному контексті слід вкотре зазначити, що сучасні відносини офіційного Кишинева і з контрольованим Москвою Тирасполем є саме тим, чого хочуть бачити в Кремлі від Києва і Донецька з Луганськом. Іншими словами відносини Кишинева і Тирасполя є наглядним прикладом того, як українській владі не слід вибудовувати відносини з російськими маріонетками на Донбасі. Достатньо щонайменше уважно слідкувати за тим, що робить влада сусідньої держави і не повторювати її помилок.
Зустріч Додона зі своїм придністровським «колегою» очікувано викликала вкрай негативну реакцію з боку молдавських демократичних сил. Так, голова партії «Платформа Гідність і правда» (DA) Андрій Нестасе засудив поведінку Додона, який під час зустрічі назвав Красносєльського «президентом Придністров’я». За його словами те, що президент Молдови вів обговорення з так званим лідером Придністровського регіону на рівних, є аморальним, незаконним і суперечить Конституції та інтересам молдавського народу. Представники партії заявили, що з цього приводу подадуть скаргу до Генеральної прокуратури.
Також в DA заявили, що «своїми підозрілими і аморальними візитами в Кондріцу Додон створює необхідні умови для відкриття виборчих дільниць в Придністров’ї». Ця заява є другим важливим моментом цієї зустрічі. Не важко припустити, що саме це питання обговорювалося Додоном і Красносєльським під час їх «традиційної розмови тет-а-тет». У Додона напередодні виборів, які заплановані на листопад цього року, склалась непроста політична і соціально-економічна ситуація. Незважаючи на нещодавній провал голосування за вотум недовіри лояльному до нього уряду, загроза того, що уряд буде відправлено у відставку досі існує. Мали місце протести ветеранів придністровського конфлікту, яких прийшли підтримати прості громадяни та деякі політики і під час яких лунали гасла «Геть Додона». В економіці країни, на фоні епідемії коронавірусу та відсутності зовнішньої фінансової допомоги, продовжуються негативні тенденції. Все вищезгадане разом з постійною критикою з боку як демократичних сил, так і пов’язаних з олігархами-втікачами Плахотнюком і Шором, які жадають реваншу за усунення їх від влади, значно ускладнюють для молдавського президента завдання бути переобраним на другий термін.
В такій ситуації рятівним колом для Додона можуть стати якраз голоси молдавських громадян, які проживають по інший бік Дністра. Особливо враховуючи те (як зазначають в тій же DA) що «ніхто не знайомий з реальним списком виборців».
Про те, як придністровські голоси можуть вплинути на результати виборів Додон знає досить добре. Під час парламентських виборів в 2019 році кандидати, висунуті соціалістами і підтримані президентом Додоном у виборчих округах, створених для жителів Придністровя, зазнали поразки.
Розуміючи «делікатне» положення, в якому зараз опинився Додон, Красносєльський отримав чудову нагоду вибити з нього поступки для сепаратистського регіону. В обмін на придністровські голоси, той, на приклад, може затребувати в Кишинева банківське обслуговування придністровських підприємств. Участь в зустрічі представників економічного і фінансового секторів, тільки підтверджує дане припущення. В противному випадку, карантинні пости, які, як і банківська система, були основними питаннями під час зустрічі Додона і Красносєльського, можуть бути не тільки не зняті, але й збільшені разом з посиленням режиму їх проходження.
