Масована повітряна атака Ірану на Ізраїль свідчить про зростання геополітичних амбіцій антизахідного блоку та фактичним свідченням остаточного оформлення антизахідної коаліції – ймовірно під проводом Китаю. Атака має зафіксувати, що на даний момент антизахідний блок переграє НАТО та партнерів Альянсу.
Той факт, що Іран здійснив атаку самостійно, а не через власні парамілітарні проксі-угруповання, є потужним сигналом посилення табору «Китай-РФ-Іран-Північна Корея» та готовності до більшого тиску з урахуванням застосування воєнних важелей. Прямий удар Ірану, без використання ополченців «Хезболли» в Лівані, хуситів в Ємені, групи найманців у Сирії та Іраку, ХАМАС і «Палестинський ісламський джихад» у Газі, має важливе символічне значення, яке спрямоване продемонструвати не тільки зростання регіональних амбіцій Ірану, але й слабкість західного блоку, і передусім США. Удари Ірану можна розцінити з позиції відповіді на загальне послаблення США та зростання розбіжностей в НАТО на тлі фактичного відсторонення Вашингтону від лідерства у блоці.
Слід звернути особливу увагу на риторику Тегерану: «це був удар-відповідь», і тепер «питання закрите». Така постановка питання разом із інформування США (через Швейцарію), що американські бази стануть військовою ціллю в разі підтримки удару Ізраїля у відповідь є наміром перенести відпоповідальність на США – Ізраїль з визнанням цими країнами зростання військовох. Пропозиція Ірану звучить таким чином, щоб США, в разі бажання стримувування «великої війни» на Близькому Сході, мають піти на компроміс та визнати Іран регіональним лідером. Фактично здійснити «акт слабкості» на користь збереження миру.
Зі свого боку, президент США Байден вже заявив, що США та союзники допомогли Ізраїлю вночі збити майже всі іранські ракети та дрони та підкреслив, що у разі нападу Ізраїлю на Іран США не братимуть участь в операції. Тобто Вашингтон вже прийняв «пропозицію» Тегерану.
Що означає іранська атака для України?
Перше. Напад Ірану вкрай вигідний та корисний для РФ. Москва розраховує на зміну фокусу уваги США та Заходу на Близький Схід – від війни в Україні. Це є однією з найвагоміших цілей Москви на цьому етапі війни, коли Кремль намагається створити сприятливі умови для пореговорів. З іншого боку, завершеність цього воєнного епідоду на Близькому Сходу автоматично підсилює і саму Росію як союзника Ірану. За принципом «сильному дозволено більше».
Друге. Масовані удари Ірану співпали з початком візиту канцлера ФРН Олафа Шольца, який прибув до Китаю 14 квітня 2024 року. Це здається не випадковим збігом обставин, а скоординованим кроком антизахідного табору. Якщо Пекін декларує бажання розв’язати свої проблеми мирним шляхом, то акт нападу є певною погрозою Заходу: якщо не буде дозволено досягти цілей без війни, буде війна. Збіг початку візиту з атаками Ірану також стає важелем додаткового впливу на Берлін, та на Париж на початку травня. А, окрім розв’язання економічних проблем – від мікроелектроніки до електромобілебудування, – тут ще й підготовка до переговорів у Швейцарії щодо російської війни в Україні в черні 2024 року. Пекін більш рішуче та більш ультимативно «розробляє» Європу – варто лише пригадати, як наприкінці березня ц.р. лідер Китаю Сі Цзіньпін на зустрічі в Пекіні з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте наголосив на необхідності підтримання економічної глобалізації та заявив, що розрив промислових ланцюжків приведе до конфронтації та протистояння. А також конкретно нагадав про крайне незадоволення обмеження експорту до Китаю передових чипів нідерландської ASML та вихід цієї провідної в Європі компанії з ринку Китая (разом з британськими фірмами з мікроелектроніки). Роль Китаю у процесах впливу на Захід відчутно збільшується із початком етапу прохолодження між США та Європою. Ключовий етап розгорнеться після зустрічі Сі Цзіньпіна у Парижі в першій половині травня ц.р., зокрема стануть більш прогнозованими перспективи переговорів щодо російсько-української війни в середині червня ц.р. у Швейцарії – ділянка обрана за рекомендацією Пекіну.
Третє. Цілком очевидно, що військове загострення на Близькому Сході, незалежно від подальших сценаріїв розвитку подій, є потужним ударом по інтересах України. Відтягування уваги та зброї, формування нової світової ідеології за іншим розподілом сили, виснаження західних лідерів на тлі політичної кризи в США – усе це сприяє наближенню Заходу до компромісів в тому числі щодо російсько-української війни. Найважливішим чинником для Києва залишається стійкість армії на фронті та здатність вітчизняною зброєю чинити тиск на Москву.
Четверте. Досить неочікувана позиція може бути висловлена США, де різко пожвавився політичний дискурс та критика трампістів за відсутність адекватних рішень на збільшення геостратегічних викликів. Якщо Вашингтон після іранської атаки та у зв’язку з нею затвердить рішення про виділення військової допомоги Ізраїлю, Тайваню та Україні (Білий дім 15 квітня вже ультимативно позначив неприпустимість прийняття допомоги Ізраїлю без Тайваню та України), це може згорнути паузу у американській допомозі Україні та змінити баланс сил на швейцарських перемовинах, де китайці прагнуть призвести опонентів до «миру», тобто замороження війни на умовах Кремля.
Нагадаємо, ввечері 13 квітня Іран здійснив пряму повітряну атаку на Ізраїль, запустивши крилаті та балістичні ракети, а також безпілотники по території Ізраїлю. За даними ЦАХАЛ, Іран запустив по країні понад 300 повітряних цілей. Ізраїльські військові заявили, що збили 99% цілей, однак незначна кількість балістичних ракет завдала удару по базі військово-повітряних сил Ізраїлю у Нафатімі та завдала пошкоджень інфраструктурі об’єкту. Перша хвиля ракет досягла Ізраїлю близько другої години ночі за місцевим часом. Вибухи лунали у Тель-Авіві, Єрусалимі та навіть Дімоні, місті в пустелі, де розташована ізраїльська атомна станція, а також інших регіонах країни.
В ЦАХАЛ зазначили, що більшість запущених Іраном перехопили за межами Ізраїлю. Відомо, що збивати іранські безпілотники над Йорданією, Іраком і Сирією Ізраїлю допомагали США, Велика Британія та Франція.
Світові лідери відразу засудили атаку Ірану, а держави Близького Сходу включаючи Саудівську Аравію та Єгипет, закликали до стриманості. Видання Axios із посиланням на високопоставленого чиновника Білого дому стверджує, що Байден також сказав Нетаньяху, що США виступатимуть проти будь-якої контратаки Ізраїлю проти Ірану. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що його країні не прагне конфлікту з Іраном, але без вагань діятиме, щоб захистити американські сили та підтримати захист Ізраїлю.
