Збільшення ракетно-дронових атак проти українських міст та безпосередньо проти Києва може бути пов’язане із підготовкою нової спроби наступу РФ, водночас травневі атаки різними типами ракет та дронів можуть переслідувати комбіновані цілі.
Передусім безпосереднім завданням атак є виявлення слабких місць української протиракетної-противоітряної оборони, виявлення координат засобів ПРО-ППО та виснаження самої системи ПРО-ППО. Це очевидне. Але поруч з цим також може відбуватися прикриття перегрупування російських угруповань та прихована передислокація резервів. РФ наприкінці травня досягла піку своїх зусиль у проведенні наземної операції — формальною ознакою стала заява про заволодіння містом Бахмут та початок ротації угруповань, зокрема заміни ПВК “Вагнер” на частини ПДВ і механізованих підрозділів.
З одного боку, ракетно-дронові атаки мають компенсувати відхід виснажених підрозділів, але ротація може також суттєво посилити угруповання ворога, в тому числі дозволити йому здійснення наступальних дій на нових ділянках. Ще одним завданням досягнення максимуму ракетно-дронових атак може бути подготовка проведення повітряної операції із масовим застосуванням бойових літаків, за оцінками ЦДАКР, до 50-60 одиниць одночасно. Метою повітряної операції, після чергової ракетної та дронової, може бути придушення системи ПРО-ППО та вогневої підтримки нової наземної операції. Але очевидна нездатність противника подолати ешелоновану ПРО-ППО України мотивує його й до наміру виявити рівень прикриття ключових магістралей постачання озброєнь та боєприпасів для забезпечення наступу Сил оборони України.
Нарешті, головною метою травневих атак є намір це виграти час та максимально стримати наступ Сил оборони України.
У зв’язку з цим не виключено, що тенденція масованих ракетно- дронових обстрілів буде набирати обертів у подальшому або зберігатись тривалий час. Суміжним фактором для противника стає використання самої інформації про атаки пропагандистськими каналами — для підживлення морально-психологічного стану суспільства, заохочення до рекрутингу та й виправдання прискорення і збільшення мобілізації в РФ. До того ж, їжа для інформаційно-психологічних операцій і пропаганди Кремлю потрібна для поглинання наслідків рейду до у Білгородську область Російського добровольчого корпусу (РДК) та Легіону “Свобода Росії”, які призвели до тижневого паралічу військово-політичного керівництва РФ, і як результат, до нового загострення між фінансистом ПВК “Вагнер” Пригожиним та військовим керівництвом РФ.
16 ракетно-дронових обстрілів протягом травня — безпрецедентний максимум з боку противника. Той факт, що противник не досяг своїх цілей, може свідчити про технологічну перевагу Сил оборони України, водночас є також і ознакою зростання загроз з боку злочинного путінського режиму на тлі збереження ним наступальних спроможностей. Зменшення ризиків може бути пов’язане передусім із збільшенням можливостей системи ПРО-ППО, зокрема прискоренням постачань в Україну зенітних ракет та боєприпасів для зенітно-артилерійських установок, а також бойових літаків. До того ж, на політично-дипломатичному фронті Києву варто зосередитися на поверненні країн G7, а у перспективі і ЄС, до питання повної заборони експорту в Росію (це питання було відкладено, попри намір країн G7 розглянути його у травні під час саміту в Японії).
Не найгіршою відповіддю Кремлю може стати дзеркальна — безпілотниками по військовій і безпековій інфраструктурі, включно у Москві.
Однак найбільш дієвим військовим впливом на противника можуть стати неочікувані наступи на кількох ділянках фронту саме Сил оборони України.
Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
