Азійський монітор Публікації Публікації експертів

Військово-морські сили КНР: шлях до світового класу (частина 1 – надводний флот)

Протягом останніх років Пекін доклав значних зусиль до модернізації власних військово-морських сил, найбільш активна фаза якої бере початок з 18-го з’їзду КПК в 2012 році, коли тодішній голова КНР Ху Цзіньтао закликав Китай стати морською державою та, у відповідності до нових вимог стратегії державного розвитку і державної безпеки, втілювати в життя воєнно-стратегічний курс на активну оборону, при цьому звертати підвищену увагу на безпеку морського простору.

У Білій книзі «Національна оборона Китаю» 2015 року було підкреслено, що моря і океани є гарантами стабільності і сталого розвитку Китаю, а традиційні уявлення про те, що земля важливіша від моря, мають бути відкинуті. Великого значення слід приділяти «управлінню морями і океанами» та захисту морських прав та інтересів. Для цього Китаю слід розробити  сучасну структуру ВМС для захисту національних інтересів поблизу узбережжя, та закордонних інтересів, брати участь у міжнародному співробітництві та забезпечити стратегічну підтримку у справі будівництва Китаю як «морської сили».

Ця позиція була закріплена в наступній, нещодавно виданій Білій книзі «Національна оборона Китаю в Нову еру» 2019 року, в якій було зазначено, що ВМС КНР займає дуже важливе місце в загальній конфігурації національної безпеки і розвитку Китаю. Відповідно до «вимог оборони» ближнього і далекого морів, ВМС прискорюватиме перехід своїх завдань від оборони в ближніх морях до місій захисту в далеких морях і вдосконалюватиме свої можливості для стратегічного стримування і контратаки на морі, операцій по маневруванню, спільних морських операцій.

При цьому, відбувається актуалізація захисту саме «зарубіжних інтересів» Китаю, для чого створюються сили в «далекому морі», розвиваються матеріально-технічне забезпечення за кордоном і розширюються можливості для вирішення різноманітних військових завдань.

В жовтні 2017 року, під час виступу на 19-му з’їзді КПК, Голова КНР Сі Цзіньпін підкреслив, що на даний час для Китаю є важливим «форсувати створення морської держави», а в квітні 2018 року під час виступу з нагоди параду військово-морських кораблів в Південно-Китайському морі зазначив, що завдання створення потужного народного флоту ніколи не була настільки актуальним, як сьогодні. «Ми будемо неухильно прискорювати модернізацію військово-морських сил і прагнути перетворити їх у світові», – сказав він, стоячи на палубі новітнього ракетного есмінця «Changsha» типу 052D.

Зусилля із розширення ВМС НВАК

Активні дії по будівництву та модернізації ВМС НВАК в результаті привели до безпрецедентного збільшення чисельності та можливостей флоту. За даними дослідження американського аналітичного центру RAND, надводний флот Китаю в 1996 році складався з 57 есмінців і фрегатів, але тільки три з цих кораблів були обладнані зенітними ракетами, внаслідок чого китайський флот був практично беззахисним перед сучасними протикорабельними крилатими ракетами (anti-ship cruise missiles (ASCM)). Ситуація з підводним флотом виглядала не краще: три чверті з приблизно 80 підводних човнів становили дизель-електричний проект 633 (по класифікації НАТО – «Ромео»), які надійшли на озброєння в 1950-х роках . В подальшому, за останні декілька десятиліть флот Китаю швидко розширився. Станом на 2018 рік ВМС налічують більше ніж 300 кораблів, що навіть переважає кількість готових до бойового застосування американських суден (за даними Міністерства ВМС США станом на січень 2019 року, кількість кораблів розгорнутих бойових сил,  нараховувала 287 одиниць). Розміри флоту інших провідних морських країн ще менші: Британський Королівський флот складається з 75, а Королівський австралійський флот налічує 48 кораблів. Наразі нові китайські судна будуються з вражаючою швидкістю: в період з 2014 по 2018 рік Китай побудував та ввів до бойового складу ВМС більше підводних човнів, бойових кораблів та допоміжних суден, ніж кількість кораблів, які на даний час знаходяться у строю окремих ВМС таких країн як Німеччини, Індії, Іспанії та Великобританії. Тільки протягом 2016 року Китай ввів в експлуатацію 18, в 2017 – 14 суден. Для порівняння, США поставили на озброєння 5 суден в 2016, і 8 – в 2017 роках. Передбачається, що якщо Китай продовжуватиме спускати на воду кораблі з подібною швидкістю, то протягом наступних 15 років в його складі буде угруповання в 430 надводних суден та 100 підводних човнів.

При цьому, відповідно до щорічної доповіді Міністерства оборони до Конгресу США, значна увага в модернізації ВМС НВАК приділяється нарощуванню його військового потенціалу саме в Південно-Китайському та Східно-Китайському морях, що говорить про першочергову концентрацію зусиль із захисту національних  інтересів саме в цьому регіоні. У зв’язку з цим, Китай значно активізував виробництво корветів Тип 056: з моменту першого введення в експлуатацію в 2013 році, до середини 2018 року було введено в експлуатацію понад 41 корабель цього класу.

Рис 1 Динаміка збільшення корабельного складу ВМС НВАК (2005-2007 рр.)

Збільшення чисельності призводить до якісного оновлення флоту, внаслідок чого, за дослідженням RAND, частка корабельного складу, яка вважалась сучасною, протягом 2010-2017 рр. збільшилась з 50 до 70 відсотків.

Рис. 2 Кількість есмінців та фрегатів прийнятих на озброєння ВМС НВАК протягом 1994-2018 рр.

Розширення можливостей суднобудування

Швидке збільшення чисельності корабельного складу ВМС НВАК стало можливим завдяки посиленю суднобудівних потужностей КНР, зокрема, сприятливі ринкові умови і спільні підприємства з Японією і Південною Кореєю в середині 1990-х років дозволили Китаю модернізувати свої суднобудівні підприємства та вдосконалити систему технічного обслуговування і експлуатації. В результаті, згідно даними Міністерства оборони США, модернізація і розширення китайських верфей «збільшили можливості кораблебудування Китаю для всіх типів військових проектів, включаючи підводні човни, надводні кораблі та військово-морську авіацію». Зазначене також сприяло переходу КНР до розряду комерційного суднобудівного гіганта, в результаті чого, протягом перших 11 місяців 2018 р. суднобудівна галузь Китаю становила 36,3% світового ринку, вийшовши на перше місце у світі.

Рис. 3 Топ країн-суднобудівників у світі за 2017 р.

При цьому, китайські державні компанії, які домінують в комерційному секторі суднобудування, є одночасно ключовими гравцями і в військовій сфері, зокрема дві найбільші суднобудівні компанії Китаю – Китайська корпорація суднобудівної промисловості China Shipbuilding Industry Corporation  (CSIC) і Китайська державна суднобудівна корпорація China State Shipbuilding Corporation (CSSC) виробляють три чверті всієї цивільної продукції суднобудування Китаю та одночасно весь військовий компонент для ВМС. Розташовані на території КНР шість верфей, на які приходиться левова частина військового суднобудування, мають і обладнання для виробництва комерційних суден та входять до складу або  CSIC або CSSC. Наприклад, на суднобудівному заводі Jiangnan в Шанхаї здійснюється виробництво крейсера типу 055 та третього авіаносця, в той час, як на ньому ж в 2016 році був виготовлений один з найбільших в світі танкерів для перевезення зрідженого газу Navigator Aurora та  криголам Xue Long 2 (Сніжний дракон 2) в 2018 році.

Рис 4 Розміщення основних верфей КНР

Високий рівень інтеграції між військовим та комерційним суднобудуванням, що відносно рідко зустрічається в Європейських країнах та США через значні відмінності в експлуатаційних стандартах та технічних вимогах,  став наслідком політики Держради КНР стосовно заохочення збільшення практики передачі технологій між секторами. З 2013 року Держрада КНР закликала вітчизняних суднобудівників «усунути вузькі місця в нарощуванні потенціалу військової промисловості в ключових продуктах, матеріалах, виробничому обладнанні», «покладаючись на великі цивільні дослідні проекти».

 Нові кораблі для нового надводного флоту

Серед новітніх суден, які наразі складають основу ВМС НВАК доцільно виділити та надати коротку характеристику таким:

Рис 5 Авіаносець Тип 002 (макет)

Авіаносець Тип 002 – на даний час будується на Шанхайському суднобудівному заводі Цзяннань (Jiangnan Shipyard), та за прогнозами китайських експертів очікується до спуску на воду після 2021 року. Передбачається, що він стане першим авіаносцем, повністю виконаним із використанням китайських розробок. Зокрема, його особливістю є встановлення абсолютно нової для практики китайських ВМС системи зльоту з катапультою та затримкою після катапульти (Catapult Assisted Take-Off But Arrested Recovery, CATOBAR). Деякі джерела повідомляють, що на ньому може бути встановлена електромагнітна катапульта (EMALS), аналогічна до тієї, яка використовується на  американському авіаносці «Джеральд Форд» USS Gerald R. Ford. За іншими даними, новий авіаносець буде оснащений як мінімум трьома паровими катапультами. Це стандартне обладнання американських кораблів такого класу, що дозволяє запускати літаки великої ваги. Але для китайських ВМС це буде значним проривом: і авіаносець «Ляонін» (колишній радянський авіаносний крейсер «Варяг»), і Тип 001A оснащені всього лише злітною рампою-трампліном. Вона не забезпечує підйом літаків з максимальною злітною вагою, через що китайські палубні винищувачі J-15 проводять тренувальні польоти або з неповним паливним баком, або без частини озброєння. Використання парової катапульти дозволить ці проблеми усунути.

Іншою проблемою, яка на даний час стоїть на заваді запуску Тип 002 є труднощі в розробці модернізованої палубної авіації з необхідними характеристиками стосовно потужності авіаційного двигуна. Наявні палубні винищувачі J-15 вважаються недосконалими і неодноразово стикалися з системними несправностями в експлуатації. Нинішні авіадвигуни типу WS-10 для них, хоча й трохи поліпшені, але все одно відрізняються значно меншим строком корисної експлуатації в порівнянні з американськими аналогами. При цьому виробництво кожного двигуна обходиться в мільйони юанів.

 Два попередні авіаносці, зокрема «Ляонін» (придбаний Китаєм в Україні в 2002 році та прийнятий на озброєння ВМС НВАК в 2012 році) а також Тип 001 (спущений на воду в 2017 році, та наразі походить ходові випробування), використовують систему запуску із використанням трампліну, виконану за радянськими технологіями. Використання катапульти замість трампліну суттєво розширить можливості авіаційного компоненту стосовно темпу запуску літаків,  можливості зльоту в складних погодних умовах, зменшення витрат палива, що збільшить інтенсивність ведення бою, бойовий радіус та масштаби завдань, які вирішуються.

Рис. 6 Есмінець «Hefei» Тип 052D

Есмінець Тип 052D (класифікація НАТО – Luyang III class destroyer ) – найновіший корабель класу «есмінець» китайських ВМС. Це перший корабель китайського флоту, який був оснащений установками вертикального запуску, аналогічні американській корабельній багатофункціональній бойовій системі Aegis combat system з вертикальним пуском, замість револьверних установок, які використовувались раніше (зокрема, в попередньому Тип 052C). Ракетне озброєння корабля складається з трьох видів: протичовнових ракето-торпед «Чанін-2» (CY-2) з дальністю стрільби до 18 км; зенітних ракет «Хунці-9» (HHQ-9) різних модифікацій з дальністю стрільби понад 140 км; протикорабельних ракет «Інцзі-18» (YJ-18) з дальністю стрільби до 220 км. Перший есмінець Тип 052D був введений в експлуатацію в 2014 році,  а станом на травень 2018 року вже було побудовано та передано ВМС сім кораблів цього типу, ще шість знаходяться на різних стадіях будівництва.

Повна водотоннажність Тип 052D – 7500 т, довжина – 157 м, ширина – 17 м і осадка – 6 м. Кораблі оснащені дизель-газотурбінною енергетичною установкою (по схемі CODOG), що дозволяє розвивати максимальну 31-вузлову швидкість ходу. Есмінці оснащені багатофункціональним радаром H/LJG-346A з чотирма плоскими активними фазованими антенними решітками, який з’єднаний з автоматичною системою бойового управління. Китайська версія Aegis, має назву «Китайська егіда» (Zhonghua Shendun, інша версія «Божественний щит»), здійснює спостереження, цілевказівки та управління різноманітними системами зброї. Головний арсенал розміщений в 64-х універсальних вертикальних пускових установках стільникового типу. Всього є вісім блоків по 8 установок в кожному. Чотири блоки знаходяться в носовій частині есмінців – між надбудовою та одноствольною 130-мм універсальною артилерійською установкою H/PJ-45A, розробленою, на базі спареної радянської системи АК-130. Ще чотири блоки вертикальних пускових установок знаходяться на надбудові між антенним постом РЛС типу 517 і вертолітним ангаром. В пускових установках можуть розміщуватися зенітні ракети HHQ-9 дальньої дії, HHQ-16 і DK-10A середнього радіусу ураження, крилаті ракети CJ-10 для стрільби по наземних цілях, протикорабельні ракети YJ-18 і YJ-83, а також протичовнові ракети CY- 5. Для протиповітряної оборони ближнього радіусу використовується ЗРК малої дальності HHQ-10 на даху вертолітного ангара і 30-мм артилерійська установка H/PJ12 в носовій частині надбудови.

Рис. 7 Крейсери Тип 055 в порту Далянь

Крейсер Тип 055 (Класифікація НАТО – Renhai-class cruiser), – найновіший зразок китайських кораблів класу ракетний крейсер, серія з яких на даний час будується для ВМС НВАК на верфях Цзяннань і Далянь. Перший крейсер типу 055 був спущений на воду в червні 2017 року та наразі проходить ходові випробування, а в 2018 році були спущені ще три корабля. Прийняття на озброєння першого зразка очікується в 2019 році. Відповідно до доповіді розвідувального управління МО США, Тип 055 є одним з найновіших та найпотужніших кораблів у світі, обладнаних широким спектром озброєння. Передбачається, що він виконуватиме основні функції командування і управління та, ймовірно, буде виконувати завдання стосовно супроводження ударних авіаносних груп ВМС НВАК в операціях у відкритому морі. Призначенням кораблів є забезпечення, а також посилення зональної протиракетної, протиповітряної та протичовнової оборони китайських корабельних ударних груп, в тому числі авіаносних з’єднань. Згідно з деякими джерелами, до складу кожної авіаносної групи, крім авіаносця, чотирьох есмінців типу 052D і чотирьох фрегатів типу 054A повинні входити і два есмінця типу 055. Раніше китайське військове керівництво повідомляло про плани мати не менше 3 таких авіаносних з’єднань, тому на даний час здійснюється будівництво шести суден, а в подальшому планується мати вісім кораблів Тип 055. Чотири газові турбіни QC280 дозволяють розвивати швидкість корабля  водотоннажністю 12 000 тон до 35 вузлів. На них будуть розміщуватися озброєння класу «корабель-повітря», «корабель-земля», «корабель-корабель» і «корабель-підводний човен». Удосконалений варіант китайського «Божественного щита» дозволить вести боротьбу не тільки з літаками, протикорабельними ракетами і вертольотами, але і з балістичними ракетами. Тому, крім вже традиційних ЗРК HHQ-9A і HHQ-16 дальнього та середнього радіусу дії, кораблі будуть обладнані перспективними ракетами HHQ-26, які є аналогами американських SM-3. Для боротьби з повітряними цілями у ближній зоні призначений ЗРК HHQ-10 (FL-3000N), з двома установками по 24 ракети в кожній. Крім того, на борту розміщуються від двох до чотирьох 30-мм зенітних артилерійських комплексів типу 1130 (H/PJ-110). Артилерійське озброєння представлене автоматичною 130-мм гарматою H/PJ38, яка розроблена 713-м Науково-дослідним Інститутом 7-ої Академії на базі радянської гармати АК-130. На кораблях будуть базуватися два великі протичовнові вертольоти.

Рис. 8 Фрегат Тип 054A

Фрегат Тип 054A (класифікація НАТО Jiangkai II-клас) – призначений для пошуку і знищення атомних підводних човнів у морі, протичовнової охорони, протиповітряної і протиракетної оборони авіаносців. Передбачається, що чотири таких фрегати будуть входити до складу кожної авіаносної групи. На даний час Тип 054A є основою китайських патрульних місій в Південно-Китайському морі і операцій по боротьбі з піратством в Аденській затоці. Вперше введений в експлуатацію в 2007 році, а станом на січень 2018 року в експлуатації знаходилося вже 26 фрегатів типу 054А. Ще кілька суден будуть введені в експлуатацію 2019-2020 рр. Фрегати типу 054А – справжні «робочі конячки» китайського флоту. Ці кораблі можна зустріти біля берегів Південної Америки, Австралії, Африки, Південної та Південно-Східної Азії, Західної Європи та Росії. Їх повна водотоннажність – 4053 т, довжина корпусу – 134 м, ширина – 16 м. Чотири дизельних двигуна 16 PA6V-280 французької технології SEMT Pielstick (виготовлені на дизельному заводі Shaanxi Diesel Engine Factory) забезпечують максимальну швидкість ходу 29 вузлів. Максимальна дальність плавання – 8000 миль. Екіпаж складається з 190 осіб. На їх борту – 32 шахти вертикального пуску зенітних ракет HHQ-16 середнього радіусу дії, і протичовнових Yu-8, дві пускові установки для стрільби протикорабельними ракетами YJ-83, 76-мм артилерійська установка, чотири шестиствольних 30-мм автомата Тип 730, які є китайською версією радянських АК 630, два протичовнових торпедних апарати калібру 324 мм. Проект 054/054A є значно досконалішим, ніж попередні фрегати китайського виробництва, такі як проект 053H «Цзянху» і проект 053H2G/H3 «Цзянвей», і близькі за розмірами і можливостями до сучасних західних фрегатів. Зокрема, наявність установок вертикального пуску для ЗРК середньої дальності дає можливість забезпечувати протиповітряну оборону корабельного з’єднання на дальності до 35 км. Також як і французькі фрегати типу «Лафайет», проект 054 побудований з використанням елементів технології «стелз», включаючи згладжування стиків поверхонь для мінімізації ефективної площі розсіювання, спеціальне забарвлення корпусу для поглинання радіохвиль, зменшення площі виступаючих конструкцій. Вертолітний майданчик на кормі з ангаром забезпечує базування одного вертольота Harbin Z-9C або Ка-28.

Рис. 9 Радіус дії зенітного ракетного озброєння кораблів ВМС НВАК
Рис. 10  Корвет Тип 056

Корвет Тип 056 (класифікація НАТО Jiangdao) складає основу китайського корабельного угрупування для дії в прибережних водах. Реалізуючи стратегію нарощування військово-морської міці по принципу «від берега», після початку масового будівництва в 2012 році, наразі в строю вже знаходиться 40 таких кораблів. Їх повна водотоннажність – 1440 т, максимальна швидкість ходу – 28 вузлів. Озброєння корветів включає дві двохконтейнерні пускові установки протикорабельних ракет YJ-83, 76-мм універсальну артилерійську установку PJ26, ЗРК ближньої дії HHQ-10, дві дистанційно керованих 30-мм автоматичних гармати для ураження малорозмірних морських і повітряних цілей, два торпедні апарати для стрільби протичовновими торпедами. У кормі знаходиться майданчик для прийому вертольота. Модифікація 056А відрізняється від базового варіанту наявністю опускаємої, буксируємої гідроакустичної станції, що розширює можливості виявлення підводних човнів.

Корвети типу 056 є першими китайськими бойовими кораблями модульної конструкції. Це дозволяє створювати, змінювати, комбінувати окремі частини (модулі) корабля без необхідності вносити зміни в інші модулі, завдяки чому модернізація окремих систем корабля стає простішою і дешевшою. Крім того, модульна конструкція дозволяє підбором модулів створювати корвети різного призначення: патрульні, протичовнові, протикорабельні, протиповітряні, штабні, багатоцільові.

Управління морської розвідки США описує Тип 056 як «призначений для патрулювання заявленої Китаєм виключної економічної зони і захисту інтересів Пекіна в Південно-Китайському та Східно-Китайському морях.  

Рис. 10 Вихід катера на повітряній подушці Тип 726 з десантного корабля Тип 071 під час морських навчань

Тип 071 (класифікація НАТО – Yuzhao)  – клас універсальних десантних кораблів-вертольотоносців, які перебувають на озброєнні ВМС Китаю. Корабель здатний виконувати чотири завдання: десантування на сушу військових підрозділів, прийом військово-транспортних вертольотів, забезпечення командування та управління, а також виконання функцій морського шпиталю. На Тип 071 можуть одночасно можуть перебувати до 800 морських піхотинців, чотири транспортні вертольоти Z-8 (SA 321 Super Frelon)), чотири десантних кораблі на повітряній подушці в доці, 20 бойових броньованих машин. На даний час в строю знаходиться шість кораблів (чотири з них в Південному флоті ВМС, два – в Східному), ще два кораблі будуються.

Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону ЦДАКР

Ключові слова