За останні роки в оборонній доктрині США і в аналітичних колах Пентагону міцно закріпився термін Affordable Mass — “доступна маса”— концепція, яка апелює до зміни співвідношення «ціна/ефект» у протистоянні великих сил. Ідея в тому, щоб замість одиничних над дорогих високоточних боєприпасів використовувати суміш доступних, масово виготовленого озброєння і при цьому мати можливість масштабувати їх застосування у вигляді хвиль та роїв.

Саме ця логіка лежить в основі появи таких проектів, як “Barracuda” (програмно-визначені ракети з орієнтацією на масове виробництво), а також у політиці масштабних закупівель перехоплювачів C-UAS (приклад — контракт на Coyote). Український досвід 2022–2025 років — від волонтерських майстерень до контрактної інтеграції — показав практичну дієвість підходу: коли виробничі потужності мобілізовані і координація працює, навіть демократична держава може швидко наповнити фронт озброєнням. Суть трансформації полягає у зміні пріоритету: від накопичення озброєнь на складах до гіпермасштабної (Hyper-Scale) швидкості виробництва та постійного потоку автономних, витратних систем. Це означає, що майбутня війна буде війною на виснаження – змаганням промислових баз.

I. Формування нової військово-технологічної парадигми

Ключовим фактором, що зруйнував стару доктрину, є коефіцієнт обміну вартості (Cost-Exchange Ratio, CER) [1, 2]. Це базове економічне поняття у військовій стратегії, яке порівнює вартість наступального активу з вартістю оборонного активу, що використовується для його нейтралізації. Стратегічна мета захисту у тому, щоб знизити цей коефіцієнт (зробити його <1), нав’язуючи противнику невигідний економічний обмін. Використання дешевих дронів та ракет для ураження цілей, захищених дорогими ракетами, робить традиційну оборону економічно невигідною.

A. Наступальна масовість: модель Anduril

Приватні оборонні компанії, як-от Anduril, будують стратегію на принципах «гіпермасштабного виробництва» (Hyper-Scale Production). Це промислова модель і доктрина виробництва, орієнтована не на поповнення складських резервів, а на здатність швидко й у величезних обсягах запускати виробництво бойових засобів (ефекторів і засобів оборони) за потреби. На відміну від заповнення сховищ, Hyper-Scale ставить в центрі пропускну здатність — скільки одиниць можна зробити і доставити в певний короткий проміжок часу. Виробники й замовники прагнуть понизити одиничну вартість завдяки широкому використанню COTS, 3D-друку, модульної архітектури і програмного забезпечення, що переносить складність у ПО. Результат — апарати, які можна випускати не десятками, а сотнями й тисячами.

Чому це важливо (зв’язок із Affordable Mass).

“Доступна маса” (Affordable Mass) [3] визначає що має бути дешевим; Hyper-Scale визначає як це буде вироблятись у масі. Обидва поняття доповнюють одне одного: дешева зброя (ефектори) має сенс лише за умови наявності ліній і логістики, здатних продукувати сотні/тисячі одиниць на місяць.

Ось наприклад ілюстрація зразків наступального озброєння:

• Концепція: Модульні, автономні боєприпаси з відкритою архітектурою, що дозволяє швидко нарощувати виробництво та оновлювати системи (програмне забезпечення).
• Приклади: Постачання баражуючих боєприпасів Altius 600M/700M, включно з угодами через Велику Британію [4] та розробка ракети Barracuda [5, 6]. Ці системи призначені для створення ефекту «рою» (swarm tactics), де кількість компенсує індивідуальну високу вартість.

Порівняльна таблиця наступального озброєння різних концепцій

Параметр	Altius-600M / 700M (Anduril)	Barracuda-500 (Anduril / NCSIST)	JASSM-ER (AGM-158B)	Tomahawk (Block V)
Роль	Баражируючий боєприпас (камікадзе)	Авіаційна крилата ракета/модульна	авіаційна крилата ракета великої дальності	Дозвуковий крейсерський політ (морський/наземний удар)
Дальність	~300–440 km (залежно від модиф.)	>500 nm (оголошено) (≈900 km)	>1000 km (ER варіант)	~1600+ km (в залежності від варіанту)
Корисне навантаження	15–35 lb (~7–16 кг) (700M більша)	100–150 lb (~45–70 кг) (публічні оцінки)	~450 kg (важка БЧ)	~450–1000+ kg (залежно від конфіг.)
Автономність / навігація	Lattice-інтеграція, автономія	Lattice AI, GPS-denied заяви	GPS/INS + IIR	GPS/INS, сложна авіоніка
Одинична вартість (орієнтовно)	(варіює) — нижче дорогої ракети	$200–250k (оголошено / ціль NCSIST ≈$216k)	$1.0–1.7M (залежно від варіанту)	~$1.8–2.0M (Block V оцінки)
Переваги	Висока точність у реальному часі, loiter	Дешево для дальніх ударів, локалізація виробництва	Висока точність, потужна БЧ, сертифікація	Велика БЧ, перевірена система глобальної проєкції
Обмеження	Менша БЧ, вразливість до РЕБ	Потрібна перевірка GPS-denied, сумісність ланцюгів	Висока ціна, менше для масового вживання	Дорога, обмежена кількість на склад

(Джерела: анонси Anduril, повідомлення урядів, аналітика відкритих джерел, наприклад [4]).

Отже, Altius-600M/700M (Anduril), що випускаються за контрактом у Великій Британії, та «Barracuda -500» (Anduril), виготовлена на заводах Тайваню [7], представляють модульну концепцію. У вересні компанія успішно провела випробування ракети «Barracuda -500» із наземної пускової установки [8].

Нижче — основні фактори, що роблять ціни на «Barracuda» набагато нижчими за Tomahawk / JASSM:

1. Концепція «attritable / mass» це інша бізнес-логіка. Tomahawk і JASSM — це дорогі, сертифіковані, «довгоживучі» складні системи з високими експлуатаційними вимогами. Anduril позиціонує «Barracuda» як «масово-вироблюваний, частково одноразовий (attritable)» боєприпас/дрон — отже інші критерії надійності і технічного контролю, менше дорогого довгострокового тестування та сертифікацій [9-13].
2. Широке використання COTS та модульності. Anduril підкреслює використання великої частки COTS (70% згадувалося в постах/аналітиці), модульної архітектури і уніфікації блоків (одна платформа — багато варіантів). COTS дешевше і швидше у виробництві, але може вимагати іншу логістику й перевірки в бойових умовах [14].
3. Сучасні технології виробництва. 3D-друк, прес-формування композицій, «готові» силові та авіонічні модулі — усе це скорочує час і вартість виготовлення у порівнянні з традиційним авіа-виробництвом великого оборонного підрядника. Anduril прямо говорить про прискорене виробництво і «промисловий підхід» [3].
4. Програмно-визначена архітектура (Lattice AI) і менше «складного» апаратного захисту. Багато можливостей реалізується софтом (автономне наведення в GPS-смузі, обробка сенсорних даних), що дозволяє скоротити унікальні апаратні блоки й їх вартість (але підвищує значення ПО/кібер-безпеки) [15].
5. Масштаб виробництва та вертикальна інтеграція. Якщо виробляння планується тисячами одиниць і заводи/партнери розгортають лінії під ударні партії, одинична собівартість падає — класична економія на масштабі. Компанія Anduril Industries планує у наступному році побудувати понад тисячу крилатих ракет «Barracuda -500» для зарубіжних та внутрішніх закупівель. [16].
6. Інша категорія двигуна/компонування. Традиційні крилаті ракети (Tomahawk) використовують складні турбовентиляторні двигуни, системи управління польотом, захищені навігаційні комплекси, а також мають більші бойові частини. «Barracuda», очевидно, оптимізована під менший, простіший турбореактив/турбопроп або інші рішення з дешевшою експлуатацією та нижчими характеристиками «довговічності». Виробництво однієї «Барракуди» займає на 50% менше часу, вимагає на 95% менше інструментів та на 50% менше деталей, ніж конкуруючі рішення, представлені сьогодні на ринку. В результаті сімейство безпілотних літальних апаратів «Barracuda» в середньому на 30% дешевше за інші рішення, що забезпечує доступне масове та економічно ефективне застосування у великих масштабах [17].

Ці фактори разом дають виробнику шанс запропонувати дешевший, але достатньо ефективний продукт — як для наступу, так і для оборони.

B. Оборонна масовість: модель Raytheon

Пентагон та традиційні гіганти оборонної промисловості відповідають створенням дешевого противаги – масові закупівлі дешевих ефекторів-перехоплювачів:

• Контракт Coyote: Компанія Raytheon отримала великий контракт Армії США на суму $5,04 млрд (до 2033 року) на системи Coyote [18]. Це є прямим інвестиційним стимулом для запуску масового виробництва.
• Сенс: Coyote (як кінетичний, так і некінетичний перехоплювач) має замінити дорогі зенітні ракети, знижуючи вартість одного збиття ворожого дрона до економічно прийнятного рівня.

Що таке Coyote — технічна сутність

• Coyote — сімейство невеликих високошвидкісних перехоплювачів / ефекторів для C-UAS: є блоки/версії з різними двигунами й призначенням (кінетичні Block 2 джетні перехоплювачі; інші блоки — електричні/рефабрикуємі з некінетичними/електронними навантаженнями). Raytheon активно розвивав варіації (включно з запуском з гвинтокрилів, кораблів і наземних установок) [19].
• Запуски/носії: Coyote можна запускати з повітря (самольоти/гелікоптери), з морських платформ і з наземних пускових — це дає гнучкість в інтеграції з різними силами [20].
• Параметри вартості/обсягу: у минулих планах США згадували великі закупівлі (тисячі перехоплювачів), а орієнтовна одинична ціна Coyote Block 2 в публікаціях інколи оцінювалася ~$100–125k — проте конкретні цифри в новому $5B фреймворку залежать від конфігурацій, комплектацій пускових та супутніх систем [21].
• Coyote як інтегрована система: контракт покриває не тільки «ефектори», а й датчики/радарні комплекси й пускові — тобто уряд купує архітектуру захисту, яку треба інтегрувати в бойові й логістичні процеси [22].

II. Наслідки для України та ВПК

1. Тренд доводить: захист від БПЛА — це не лише ракетні батареї. Україні варто дивитися і на дешеві ефектори-перехоплювачі та на власні засоби ураження/перехоплення, щоб закривати «низько/повільно/малий» клас загроз [21].
2. Партнерські можливості: Raytheon і інші компанії нарощують виробничі лінії — можливі контракти, трансфер технологій або локальне виробництво компонентів у партнерстві з євро/US підрядниками. Україні доцільно вивчити, які модулі (сенсори, ракети, пускові) можуть локалізуватися [22].
3. Інтеграція в загальну C2/ППО-структуру: має сенс готувати сумісні командні протоколи, дані розвідки та процедури взаємодії, аби ефектори (на кшталт Coyote) могли ефективно працювати у нашому контексті [23].

III. Реальні кейси — чому це працює на практиці

• Хусити і Червоне море. Систематичні атаки на торгові судна демонструють, як відносно недороге озброєння (ракети/дрони) може створити стратегічний ефект, фактично блокуючи морські шляхи й змушуючи перерозподіл торгівлі. Це приклад того, як «дешево + правильно» дає великий результат [24].
• Hamas / рої ракет і дронів. Велика кількість залпів і loitering-ефекторів дає стійкість і психологічний/оперативний вплив; це ілюструє, що доступність значних обсягів боєприпасу змінює траєкторію бойових дій [25].
• Україна — «волонтерсько-гаражний» ефект. Досвід 2022–2025: швидка мобілізація стартапів і виробництв, які в умовах кризи змогли давати масові рішення (бласт-дрони, модифіковані БПЛА, локальні ракети/боєприпаси), заповнивши прогалини у постачанні. Це — пряма демонстрація: коли держава й бізнес/волонтери працюють разом, масове забезпечення можливе [26].

IV. Політичний і доктринальний висновок: хто має перевагу?

Зміна доктрини виявляє критичну вразливість демократичних країн: їхню низьку швидкість реагування та мобілізації у порівнянні з автократичними режимами.

1. Перевага автократій

Авторитарні режими (Росія, Китай, Півнична Корея, Іран) мають вертикальну мобільність, що дозволяє їм:

• Швидко Приймати Рішення: Рішення про переведення промисловості на військові рейки ухвалюється централізовано та негайно фінансується, минаючи тривалі парламентські дебати.
• Контролювати Ресурси: Здатність примусово переорієнтовувати цивільні заводи та сировину (як це демонструє Росія, нарощуючи виробництво боєприпасів).

2. Бюрократичне гальмування демократій

Демократичні країни зіштовхуються з горизонтальним гальмуванням:

• Тривалість бюджетних циклів: багаторічні цикли планування та затвердження бюджетів на оборону.
• Бюрократія та консенсус: Необхідність досягнення політичного консенсусу (наприклад, щодо фінансування в межах НАТО чи ЄС), що критично уповільнює реакцію на загрози.
• Неготовність промисловості: оборонний сектор не був налаштований на низькомаржинальне, масове виробництво, що вимагає часу для перебудови.

Висновок: кінець «Бурі в пустелі»: війна входить в епоху Affordable Mass і Hyper-Scale

Доктрина «Бурі в пустелі» належить минулому. Тоді вважалося, що кілька сотень високоточних і надзвичайно дорогих ударів здатні переламати будь-який конфлікт. У 1991-му так і було: Tomahawk вартістю понад два мільйони доларів, F-15 і F-117 як «зброя майбутнього», телевізійна картинка точкових ударів — стали символом технологічної переваги США.

Але сьогоднішня війна доводить: така логіка більше не працює. Вартість зброї стала ключовим фактором. У світі Affordable Mass і Hyper-Scale вирішує не одиничний удар, а можливість виробляти сотні й тисячі дешевих ефекторів і так само масові засоби оборони. Barracuda за $250 тисяч і український FPV за $500 змінюють правила гри так само, як і багатомільярдні замовлення на Coyote, покликані захистити від роїв.

Це означає кінець доктрини «накопичення на складах». Перемагає не той, хто має найбільші арсенали «на зберіганні», а той, хто швидше зможе перебудувати промисловість і логістику під війну на виснаження. Авторитарні держави роблять це через примусову мобілізацію промисловості й населення. Демократії ж змушені шукати інший шлях: реформи закупівель, залучення приватного сектору, інноваційні моделі виробництва, партнерства й альянси.

Україна вже зробила перші кроки: волонтерські «гаражні» фабрики, десятки стартапів, нові виробничі лінії. Тепер завдання — інституціоналізувати цей підхід, поєднати швидкість Hyper-Scale із гнучкістю демократії. Бо саме це і є майбутнє війни: не видовищна «Буря в пустелі», а виснажливий марафон, де перемагає той, хто здатен тримати темп масового й доступного виробництва.

Для забезпечення безпеки в епоху «Війни на виснаження» демократичні країни мають усвідомити: їхнє стратегічне лідерство залежить від здатності швидко масштабувати виробництво. Це вимагає комплексної реформи усіх складових доктрини:

1. Економічна частина доктрини: Впровадження механізмів швидкої мобілізації промисловості (скорочення бюрократії, довгострокові контракти), щоб стимулювати інвестиції в «гіпермасштабні» виробничі лінії.
2. Політична частина доктрини: Підвищення швидкості прийняття рішень у межах альянсів (НАТО, ЄС) та стандартизація озброєнь для спрощення масового виробництва і логістики.
3. Дипломатична частина доктрини: Посилити тиск, спрямований на розрив ланцюгів постачання авторитарних режимів, позбавляючи їх доступу до критично важливих компонентів для дронів та високоточної зброї.

Для демократій це не просто військова проблема, а екзистенційний виклик, який вимагає перегляду фундаментальних принципів взаємодії держави та оборонної промисловості.

Розшифровка та пояснення деяких абревіатур

A2/AD — Anti-Access / Area Denial, заборона доступу / заборона доступу до певної зони
Стратегія та набір засобів, призначених, щоб ускладнити або зробити неможливим доступ супротивника в певну зону (наприклад, прибережні райони, острови, морські шляхи). Ця стратегія називається «обороною обмеженого доступу та зони», є розвитком висловлювання Клаузевиця про те, що оборона втричі перевищує наступ, тобто вартість подолання їхньої оборони значно перевищує вартість її створення [1]. Включає ППО, берегові ракетні системи, РЕБ, кібер-атаки тощо. Саме під тиском A2/AD з’являється потреба в масових дешевих засобах ураження. Не потрібно путать з іншим поняттям “зона ураження” – killzone. A2/AD — це стратегічна архітектура протидії, спрямована на недопущення сил супротивника в певну зону шляхом інтеграції ППО, берегових ракет, РЕБ та інших засобів. «Killzone» (зона ураження) — тактичне поняття: обмежена ділянка, куди противника навмисно підводять під концентрований вогонь або пастку.

CER — Cost-Exchange Ratio, коефіцієнт вартості обміну визначається ставленням додаткових витрат для агресора на прорив однієї додаткової боєголовки через оборонний екран до додаткових витрат для сторони, що обороняється, на нейтралізацію цієї додаткової ракети. Наприклад, для протидії однієї нової МБР може знадобитися одна нова ПРО, і якби вартість обох систем була однаковою, коефіцієнт вартості обміну становив би 1:1 [1, 2].

COTS — Commercial Off-The-Shelf, комерційні, готові до купівлі, компоненти або рішення, що не були спеціально розроблені для оборонних систем. Переваги: дешевше й швидше у виробництві; недолік — можуть вимагати додаткової перевірки на надійність у бойових умовах.

C–UAS – counter–unmanned aircraft system, протидія некерованим авіаційним системам (антидронові системи).

ITAR — International Traffic in Arms Regulations
Американські правила контролю експорту військових товарів і технологій. ITAR-обмеження визначають, які компоненти/технології потребують дозволів США при експорті чи передачі за кордон. «ITAR-free» варіант означає прагнення виробника й замовника усунути залежність від елементів, які підпадають під ITAR, щоб полегшити локалізацію виробництва та експорт.

Lattice AI, фірмовий софтвеp-фреймворк Anduril (Lattice) — платформа для автономного управління, сенсорної інтеграції й прийняття рішень у реальному часі. У тезі «Lattice AI» мається на увазі використання цього ПЗ для забезпечення автономної навігації, роботи в GPS-відключеннях та координації між кількома апаратами (Примітка: «Lattice» — бренд Anduril).

Ібрагім Габідулін,

військовий експерт,

фахівець з питань застосування Повітряних сил,

полковник у запасі

Джерела

1. To Deter or Win Future Wars, the United States Must Reverse the Cost-Exchange Ratio. https://www.usni.org/magazines/proceedings/2021/may/deter-or-win-future-wars-united-states-must-reverse-cost-exchange/

2. Calculating the Cost-Effectiveness of Russia’s Drone Strikes. https://www.csis.org/analysis/calculating-cost-effectiveness-russias-drone-strikes/

3. Affordable Mass: The Need for a Cost-Effective PGM Mix for Great Power Conflict. https://www.mitchellaerospacepower.org/affordable-mass-the-need-for-a-cost-effective-pgm-mix-for-great-power-conflict/

4. Advanced attack drones for Ukraine in new deal struck by UK government and Anduril UK. https://www.gov.uk/government/news/advanced-attack-drones-for-ukraine-in-new-deal-struck-by-uk-government-and-anduril-uk/

5. Autonomous Air Vehicle (AAV)​. Purpose-Built to Bring Mass to the Fight.​ https://www.anduril.com/barracuda/

6. Anduril Industries and Rheinmetall Partner to Design and Manufacture Barracuda, Fury & Solid Rocket Motors for European Defence. https://www.anduril.com/article/anduril-industries-and-rheinmetall-partner-to-design-and-manufacture-barracuda-fury-and-solid/

7. Taiwan shows off first missile to be jointly manufactured with US arms maker. https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/taiwan-shows-off-first-missile-be-jointly-manufactured-with-us-arms-maker-2025-09-17/

8. Anduril successfully tests surface-launched Barracuda-500 missile. https://defence-blog.com/anduril-successfully-tests-surface-launched-barracuda-500-missile/

9. Thomas Hamilton, David Ochmanek. Operating LowCost, Reusable Unmanned Aerial Vehicles in Contested Environments. https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR4400/RR4407/RAND_RR4407.pdf/

10. Attritable Intelligence, Surveillance, And Reconnaissance (ISR): Concepts and Employment. https://www.airuniversity.af.edu/Wild-Blue-Yonder/Articles/Article-Display/Article/3395888/attritable-intelligence-surveillance-and-reconnaissance-isr-concepts-and-employ/

11. Bryan R. Bentz. Reliability and Cost Impacts for Attritable Systems. https://scholar.afit.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1805&context=etd&/

12. ATTRITABLE UNMANNED AIRCRAFT SYSTEMS. CONCEPTUALIZATION AND KEY PLAYERS. https://dsiac.dtic.mil/wp-content/uploads/2025/05/Webinar_DSIAC_Attritable-Unmanned-Aircraft-Systems-Conceptualization-and-Key-Players_.pdf/

13. Sidney Dean. Attritable Aircraft. https://euro-sd.com/2021/08/articles/exclusive/23250/attritable-aircraft/

14. Justin Nerdrum. https://www.linkedin.com/posts/jenerdrum_andurils-barracuda-500-scales-to-1000-activity-7378383056060997632-J8DI/

15. Why We’re Building Surface-Launched Barracuda-500. https://www.anduril.com/article/why-we-re-building-surface-launched-barracuda-500/

16. Ahead Of Orders, Anduril Plans To Produce New Cruise Missile At Scale. https://www.defensedaily.com/ahead-of-orders-anduril-plans-to-produce-new-cruise-missile-at-scale/army/

17. Anduril Unveils Barracuda-M Family of Cruise Missiles. https://www.anduril.com/article/anduril-unveils-barracuda/

18. Pentagon awards Raytheon $5 billion contract for Coyote missile system. https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/pentagon-awards-raytheon-5-billion-contract-coyote-missile-system-2025-09-29/

19. Coyoye. https://www.rtx.com/raytheon/what-we-do/integrated-air-and-missile-defense/coyote/

20. RTX’s Raytheon launches new Coyote variant from helicopter. https://raytheon.mediaroom.com/2025-03-26-RTXs-Raytheon-launches-new-Coyote-variant-from-helicopter/

21. See the 2 anti-drone missiles the US Navy is using to defend aircraft carriers. https://www.businessinsider.com/anduril-roadrunner-raytheon-coyote-drones-us-navy-carriers-2025-5/

22. Army awards Raytheon $5B Coyote Missile System contract. https://insidedefense.com/insider/army-awards-raytheon-5b-coyote-missile-system-contract/

23. Raytheon secures $5 billion U.S. Army deal to deliver Coyote counter-drone missile systems. https://defence-industry.eu/raytheon-secures-5-billion-u-s-army-deal-to-deliver-coyote-counter-drone-missile-systems/

24. Yemen’s Houthi rebels threaten to escalate attacks on ships linked to companies dealing with Israel. https://apnews.com/article/houthi-shipping-attacks-israel-red-sea-002a52ed270245427fbe29a0118c3711/

25. How Hamas’ Arsenal Shaped The Gaza War Of May 2021. https://www.forbes.com/sites/sebastienroblin/2021/05/25/how-hamass-arsenal-shaped-the-gaza-war-of-may-2021/ 26. Garage Land: Ukraine’s Defense Start-Ups. https://cepa.org/article/garage-land-ukraines-d