Ібрагім Габідулін,
військовий експерт,
фахівець з питань застосування Повітряних сил,
полковник у запасі
Україна здійснила безпрецедентний технологічний прорив, який вже увійшов у військову історію як “дронова революція”. Завдяки самовідданості волонтерів та винахідливості інженерів і конструкторів (часом «народних») українська нація вистояла та змогла налагодити масове виробництво безпілотних систем, що стали одним із ключових факторів стримування російської агресії в умовах дефіциту традиційних засобів ураження. Цей героїчний, народжений з хаосу підхід дозволив нам відстояти незалежність, однак він не може бути основою довгострокової оборонної стратегії.
Поки війна українців проти російських загарбників спирається на ентузіазм і розрізнені ініціативи, противники та партнери вивчають досвід Сил оборони. Часом їм вдається впроваджувати адміністративні та управлінські технології, які в перспективі можуть дати їм вирішальну перевагу у організації оперативного масштабування масової-дешевої та водночас ефективної зброї. Тому на цьому в Україні усе більше закликів необхідності термінового переходу від волонтерсько-гаражного підходу до системного державного управління – інакше для українців різко підвищуються ризики втрати лідерство у сфері, яку самі ж і створили.
Після трьох з половиною років війни в Україні світ остаточно визнав: безпілотні системи докорінно змінили характер сучасного бою. На цьому тлі не зайвим буде проаналізувати наявний досвід США у сфері організації розвитку та виробництва безпілотних систем.
Дронова революція в США поставлена на державний рівень
США вже кілька десятиліть виробляють потужні, в тому числі, стратегічні БАК, тому мають ґрунт для удосконалення системи, а не започаткування її «з нуля». Водночас, Сполучені Штати, вивчивши український і світовий досвід, у липні 2025 року здійснили доктринальний прорив, офіційно поставивши дрони в центр оборонного планування. Це не лише про закупівлі нових платформ — це про зміну логіки мислення, інституцій і розподілу повноважень. Усе це закладено в меморандумі міністра оборони США Піта Гегсета Unleashing U.S. Military Drone Dominance [1, 2], який уже почав реалізовуватися на практиці — через нову систему сертифікації, полігонну інтеграцію індустрії і оперативне переозброєння підрозділів.
Цей меморандум називають не просто черговою стратегією, але декларацією війни старим інституційним підходам. Документ оголошує дрони витратним ресурсом, таким як артилерійські снаряди чи ракети.
Оглянемо головні новації:
- Спрощення процедур закупівлі: малі БПЛА (до 25 кг) прирівнюються до боєприпасів — без тендерів, погоджень з верхівкою чи тривалих тестувань. Командири польових підрозділів самостійно визначають потребу і тип платформи.
- Військова децентралізація: право закупівлі та адаптації дронів передається не тільки оперативному командуванню, а й безпосередньо бойовим частинам.
- Скорочення часу на впровадження: меморандум встановлює дедлайни — до 1 вересня 2025 року всі роди військ повинні створити експериментальні формування, оснащені малими БПЛА [2]. Реформа програми Blue UAS (Blue Unmanned Aerial Systems) [3]. Ця програма Міністерства оборони США, створена у 2020 році Агентством оборонних інновацій (DIU), яка має спростити закупівлю надійних, протестованих і безпечних дронів для потреб армії США. Ключові завдання програми:
- Сформувати перелік сертифікованих постачальників (так званий “білий список”).
- Перевірити безпеку — зокрема, програмне забезпечення, телеметрію, наявність “закладок” і доступ до керування.
- Прискорити включення дронів до стандартних військових процедур закупівлі. Раніше система була повільною — щоб дрон потрапив до армії, потрібні були роки сертифікації. Програма Blue UAS дозволила це зменшити до місяців. У липні 2025 року, згідно з меморандумом Гегсета, управління програмою Blue UAS передається від підрозділа оборонних інновацій (Defence Innovation Unit, DIU) до більш прагматичного агентства — DCMA (Defense Contract Management Agency) [4]. DIU виконувала інноваційну роль — запуск, тестування, адаптація процедур. DCMA тепер бере на себе масштабну інституційну відповідальність: контроль, аудит, сертифікацію, логістику та контрактний супровід дронів по всій армії США. Це ключовий момент, бо показує: завершення фази експериментів, перехід до стандартної практики, вбудовування дронів у систему управління оборонним циклом.
- Сертифікація БПЛА пришвидшується. Водночас дрони інтегрують у всі рівні військової підготовки — від курсантських шкіл до дивізійних навчань з використанням вбудованого навчання (Embedded training).
- Стратегічні наслідки:
- Масштаб: США планують оснащення кожної дивізії ~1000 дронів до кінця 2026 року [5, 12].
- Активізація індустріальних компаній (AeroVironment, Kratos та ін.) – акції зростають до ~12 % після оголошення меморандуму [6].
- Формування нового Форс‑структурного підходу до війни: кількість і швидкість заміщення важать більше, ніж індивідуальні платформи [7, 8].
Цей меморандум — радикальна спроба випередити Росію, Китай і навіть ізраїльський досвід, поставивши масове використання дронів у центр оборонного планування.
Навчання Flytrap: полігон нової дронової доктрини [ 9, 10, 11, 12, 13, 14]
Навчання Flytrap це серія навчань, розроблених для тестування та відпрацювання деяких нових систем протидії безпілотним літальним апаратам та тактик реагування на зміну загрози застосування безпілотників. Вони стали не просто експериментом, а першим масштабним випробуванням реалізації меморандуму Гегсета. Участь узяли підрозділи армії США та Великої Британії, зокрема з V корпусу, 2-го кавалерійського полку, та 1-го королівського йоркширського полку. Локації: полігони в Хоенфельсі (Німеччина) та Бемово-Піске (Польща).
Головною особливістю навчань стала інтеграція індустрії у полігон: представники компаній не лише спостерігали, а й одразу доопрацьовували свої системи за зворотнім зв’язком від військових [9]. Саме це відображає логіку меморандуму — масштабування через експеримент і гнучкість, а не через тендери та міністерські затвердження.
Головна ідея — навчити війська ефективному застосуванню та протидії дронам ще на етапі тренувань, щоб не мати таких загроз вперше на полі бою [9, 10]
Участь у навчаннях Flytrap брали також представники C5ISR Center [13, 16] — ключового інженерного підрозділу Армії США, відповідального за інтеграцію систем управління, зв’язку, розвідки та дронових сенсорів у бойові платформи. Саме цей центр забезпечує технологічний міст між бойовими підрозділами, лабораторіями та командуванням, дозволяючи пришвидшити інтеграцію нових рішень у польові умови. Центр C5ISR армії США співпрацює з промисловістю з метою інтеграції датчиків боротьби з БПЛА в архітектуру C2, що встановлюється на транспортних засобах, щоб забезпечити виявлення та знищення безпілотників у русі. Центр C5ISR розпочав з вивчення найкращих у своєму класі датчиків та роботи з їхнього об’єднання за допомогою архітектури командування та управління за допомогою армійського тактичного штурмового комплекту ATAK (Android Tactical Assault Kit), в якому дані з датчиків передавалися по всіх військових підрозділах.
«Все починалося зі створення архітектури управління, яка б працювала як на рівні боротьби з безпілотними літальними апаратами (БПЛА), включаючи як окремих солдатів, так і наших спільних партнерів», — розповів в інтерв’ю Брендон Додд, інженер-механік Центру C5ISR. «Як ми передаватимемо дані з окремих датчиків окремим солдатам, а потім і вище, нашим партнерам? Як це виглядає кожному рівні? Де ж у цій архітектурі є недоліки? Саме з цього ми й почали, оскільки ми мали деякі проекти, пов’язані з боротьбою з безпілотними літальними апаратами» [13].
Безпілотні літальні апарати C-UAS виявилися складною проблемою для армії та об’єднаних сил [15] ще кілька років тому, коли терористичні та повстанські угруповання на Близькому Сході почали прикріплювати саморобні вибухові пристрої до комерційних безпілотників та скидати їх на позиції військ.
З того часу проблема загострилася, як показала війна України з Росією, де FPV-дрони стали невід’ємною частиною бойових дій. Ґрунтуючись на своїх спостереженнях, армія усвідомила необхідність посилення заходів захисту своїх сил від подібних атак, які неминучі в майбутніх конфліктах.
Частково проблема полягає в тому, що на ринку мало комерційних рішень C-UAS, що можна порівняти з дедалі більшою доступністю дронів. І навіть якби на ринку існували прості рішення для боротьби з дронами, військовим необхідно об’єднати їх, щоб створити систему протидії повітряним загрозам за допомогою архітектури командування та управління.
Самі навчання стали полігоном для обкатки нового підходу. На них були випробувані не окремі системи, а комплексна, ешелонована система протидії дронам (C-UAS), об’єднана в єдину мережу управління (C2).
Американський підхід показав, що для ефективного захисту необхідно створити багаторівневу систему, де кожна технологія доповнює іншу. Учасники оцінювали до восьми систем від різних компаній:
- Рівень виявлення: На навчаннях використовувалися пасивні системи Wingman (сканує радіоефір) та просунуті радари EchoShield і AN/MPQ-64 Sentinel, які в режимі реального часу передають дані про ціль в єдиний центр.
- Рівень придушення (Soft Kill): Для радіоелектронної боротьби застосовувалися ручні системи DroneGun Mk4 та мобільні комплекси Pitbull, які здатні “глушити” канали управління та навігації дронів.
- Рівень фізичного знищення (Hard Kill): Найбільш наочним прикладом технологічного підходу є система Smartshooter SMASH 2000L. Це високоточний модуль, який кріпиться на стандартну гвинтівку і допомагає солдату збивати рухомі повітряні цілі, різко підвищуючи ефективність порівняно зі звичайним дробовиком.
- Інтегрована система Terrestrial Layer System (TLS) Manpack. Ця наземна переносна система бригадної бойової групи (TLS Brigade Combat Team або TLS BCT Manpack) призначена для асиметричної переваги електромагнітного спектру. Система TLS BCT Manpack — це система, що повністю настроюється, здатна проводити радіолокаційну розвідку, збір і пеленгацію сигналів, операції з електромагнітного нападу та захисту військ, а також візуалізацію та сканування/спостереження в системі EMS. Система забезпечує як мобільні можливості радіоелектронної атаки, і можливості радіоелектронної підтримки, допомагаючи командиру приймати рішення.
Розглянемо деякі деталі представлених антідронових систем.
1. Виявлення та ідентифікація
- Wingman: Датська система виявлення, яка сканує спектр радіочастот. Вона здатна моніторити ефір, вловлювати сигнали керування дронами та визначати їхнє розташування. Її ключова перевага – пасивне виявлення, яке не видає позицію оператора. Цей пристрій кріпиться на жилеті та здатний виявляти загрози від безпілотних літальних апаратів поблизу, який потім повідомляє кінцевого користувача про необхідність активувати радіочастотний глушник Pitbull, коли дрон знаходиться в зоні досяжності. Основні характеристики: Вага близько 0.65 – 1.1 кг, обнаруживает дрони по їх радіосигналам на частотах 2.4, 5.2, 5.8 ГГц. Дальність виявлення до 6 км (зависит від РЧ-середи) [17, 18, 24, 25, 26].
- EchoShield Cognitive Rafar: Радарна технологія, розроблена в США, здатна виявляти малі дрони на відстані до 1.5 км. Для виявлення більших БПЛА дальність може досягати 3 км. Система передає дані у централізовану мережу, забезпечуючи своєчасне оповіщення. Радар встановлюється на бронеавтомобілі Stryker. Основні характеристики: Когнітивний 4D радар Ku-діапазона (15,4-16,6 ГГц). Відслежує сотні об’єкти з кутовою точністю <0,5°. Способен обнаруживать БПЛА до 4 км [17, 19, 20, 27, 28, 29].
- AN/MPQ-64 Sentinel: Стандартний радар ППО армії США, який використовувався для створення загальної, ширшої картини повітряного простору та раннього попередження про повітряні загрози. Основні характеристики: X-діапазонний 3D радар з фазованою решіткою. Дальність виявлення до 40 км (модернізовані версії до 75-120 км). Виявляє та відстежує повітряні цілі на низьких і великих висотах, включаючи БПЛА [18, 30, 31, 32].
2. Придушення (Soft Kill)
- Pitbull: Мобільна система радіочастотного придушення (РЕБ) виробництва Данії. Вона здатна “глушити” канали керування та відео зв’язку дронів на відстані до 1000 метрів. Pitbull встановлюється на техніку або використовується як портативний пристрій, що носиться на жилеті, що робить його гнучким інструментом на полі бою. Основні характеристики: Носіма система РЕБ вагою 1,3 кг з батареєю. Подає загрози на відстані до 1000 м, використовуючи частоти 2.4ГГц, 5.2ГГц, 5.8ГГц і 1.6 ГГц (GNSS) [17, 18, 33, 34].
- DroneGun Mk4: Ручна система C-UAS від австралійської компанії DroneShield. Вона виглядає як “рушниця” і дозволяє оператору придушувати канали управління, навігації (GPS/ГЛОНАСС) і відеозв’язку дрону, змушуючи його або примусову посадку, або повернутися в точку зльоту. Це ефективний засіб для захисту конкретного об’єкта чи підрозділу. Основні характеристики: Ручна система РЕБ вагою 3,2 кг (включаючи батарею). Час запуску менше 3 секунд працює більше години від однієї зарядки. Пригнічує широкий діапазон ISM-діапазонів та GNSS (супутникову навігацію) [18, 35, 36].
3. Фізичне знищення (Hard Kill).
Smartshooter SMASH 2000L. Наочний доказ того, як технологічна думка працює над вирішенням конкретної проблеми. Це високоточна система, яка кріпиться на штурмову гвинтівку M4A1. Вона використовує просунуті алгоритми для відстеження цілі (дрона), що рухається, і автоматично коригує точку прицілювання, значно підвищуючи ймовірність точного влучення. Ця система дозволяє збити дрон за допомогою звичайної стрілецької зброї, роблячи цей процес ефективнішим і менш небезпечним для солдата. Основні характеристики: Вага оптичного прицілу 740 г. Смарт-літій-іонний акумулятор, що перезаряджається, забезпечує до 72 годин роботи або до 3600 пострілів за допомогою системи SMASH-assisted [19, 37].
4. Інтегрована система Terrestrial Layer System (TLS) Manpack.
Основні характеристики: Це не єдиний продукт, а модульна система, що конфігурується. Вона здатна проводити радіочастотне сканування, збирання сигналів, радіопеленгацію, операції електромагнітного впливу та захисту сил, а також візуалізацію та сканування/обстеження електромагнітного спектру. Призначена для інтеграції даних радіотехнічної розвідки (SIGINT, Signals Intelligence) та засобів РЭБ (EW, Electronic Warfare) [38, 39, 40].
Рекомендації для України
В Україні вже станом на серпень 2024 року використовувалося до 170 типів дронів — це свідчить про значну фрагментацію [23]. У 2025 році їх вже налічувалося у Силах оборони понад 200 типів. В умовах повномасштабної війни волонтерсько-гаражний принцип справді відіграв історичну роль. Але на новому етапі настав час переходити від стихії до інституцій. Логіка хаосу, яку нав’язала державі нинішня влада, не може бути нормою в оборонній сфері – це гальмує досягнення головної мети стратегічного стримування ворога через досягнення технологічних переваг. Сертифікація та уніфікація – це не обмеження, а механізм концентрації ефективності й відповідальності.
Щоб закріпити успіх і вийти на новий рівень, необхідно перейняти уроки наших союзників і провести власну адміністративну реформу:
- Створити центральний орган: Необхідний єдиний у державі центр (за аналогією з американським Blue UAS), який відповідатиме за стандартизацію, сертифікацію та закупівлі дронів. Цей центр може бути як міжвідомчим, так і міститися у Міноборони-Генштабі ЗСУ. Це дозволить уникнути розрізненості та розпорошення ресурсів. Цілком очевидно, що означений центр має опікуватися не тільки розвитком безпілотних систем, але й засобами РЕБ та автоматизацією (інтеграцією ШІ у зброю). А в перспективі приєднати розвиток усіх систем озброєнь на нових фізичних принципах, оскільки у подальшому будуть розвиватися великі, мультидоменні комплекси озброєнь.
- За прикладом США, в Україні доцільно запровадити двоступеневу модель сертифікації БПЛА:
- Білий список БАК — дрони, сертифіковані для бойового застосування та інтегровані у структури ЗСУ;
- Сірий список БАК — дрони, дозволені до обмеженого використання в тилових і гуманітарних підрозділах.
- Спростити бюрократію: Принцип “витратного матеріалу” для легких дронів має бути впроваджений на законодавчому рівні. Це звільнить командирів від паперової тяганини і дозволить їм діяти більш гнучко.
- Інвестувати в інтеграцію: Основний акцент має бути зроблений не на окремі дрони, а на створення єдиної системи управління (C2) та багаторівневої системи протидії дронам.
Від того, як швидко ми перейдемо від хаотичного ентузіазму до системного державного управління, залежить не лише наша технологічна перевага, а й результат війни.
Додатки використовуваних скорочень різних підрозділів США та їх програм
1. Blue UAS – Unmanned Aerial Systems, неуправляемые авиационные системы (синий список). Це програма (не окрема інституція чи агентство), яка була ініційована підрозділом DIU (Defense Innovation Unit) в 2020 році. Її мета — сертифікувати безпілотники для використання в Міністерстві оборони США, з урахуванням вимог до:
- кібербезпеки,
- сумісності з системами управління,
- походження (дотримання NDAA — без китайських комплектуючих),
- ремонтопридатності та логістики.
У США застосовується дворівнева сертифікація безпілотників: “Синій” (Blue UAS Cleared List) та “Зелений” (Grean UAS List) списки.
До середини 2025 року саме DIU курував Blue UAS, але відповідальність за сертифікацію передали до DCMA (Defense Contract Management Agency) — це справді важливий адміністративний зсув.
Порівняння систем сертифікації БПЛА
| Критерій | Blue UAS (синій список) | Green UAS (зелений список) | |
| 1 | Цільова аудиторія | ЗС США, морпіхи, спецпідрозділи | Цивільні урядові агенції США |
| 2 | Рівень сертифікації | Повна сертифікація (DoD standards) | Спрощена кіберперевірка |
| 3 | Фокус безпеки | Кібербезпека, технічна відповідальність, NDAA | Кібербезпека |
| 4 | Інтеграція в системи управління | Обов’язково | Не обов’язково |
| 5 | Можливість бойового застосування | Так | Ні |
| 6 | Відповідальний орган у США | DCMA (до 2025 – DIU) | DIU |
| 7 | Призначення для України | Білий список БАК (бойові дрони) | Сірий спісок БАК (тилові або гуманітарні дрони) |
2. C2 (Command and Control) – це ключовий військовий процес, який включає [21]:
- управління (Command) та керування (Control) силами,
- через поєднання людей, технологій, комунікацій, процедур та інфраструктури,
з метою виконання бойових завдань і прийняття операційних рішень.
Концептуальна суть:
- C2 — це операційна архітектура, яка забезпечує облік, обробку і доставку інформації від сенсорів (дрони, радари, РЕБ) до командирів і назад.
- Подібні структури вже охоплені поняттями C4ISR та C5ISR, що включають кіберзахист, комунікації, обчислювальні системи та розвідку.
3. C5ISR Center – Command, Control, Communications, Computers, Cyber, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance. Це — багатофункціональний центр інновацій, інженерних розробок і технічного забезпечення, що входить до складу Combat Capabilities Development Command (DEVCOM) Армії США. Центр розташовано на базі Aberdeen Proving Ground (штат Меріленд). Основні функції:
- розробка і тестування нових систем C2/C4ISR;
- інтеграція сенсорів, РЕБ, дронів у бойові платформи;
- забезпечення бойових підрозділів рішень у сфері кіберзахисту, зв’язку і протидії БПЛА;
- участь у спільних випробуваннях типу Flytrap, координував інтеграцію платформ і систем у єдину структуру управління — включаючи EchoShield, SMASH, Titan тощо.
В українському контексті немає прямого аналога C5ISR. Його частковими функціями могли б займатись:
- Головне управління зв’язку та інформаційних систем (ГУЗІС),
- Центр інновацій Міноборони,
- окремі підрозділи Генштабу чи ОК.
Але наявність єдиного органу, що забезпечує тестування і впровадження C2, ІТ, ШІ, РЕБ і сенсорних технологій, була би стратегічно важливою для України.
4. C-UAS – counter-unmanned aerial system, антидрони або засоби протидії безпілотним авіаційним системам. У нашій літературі використовується термін Безпілотні Авіаційні Комплекси (БАК).
5. DCMA (Defense Contract Management Agency) — це Агентство військового контрактного управління, яке:
- контролює виконання оборонних контрактів;
- забезпечує своєчасне постачання продукції до збройних сил;
- перевіряє якість, відповідність та терміни виконання.
Це — ключова інституція Пентагону, яка працює на завершальному етапі ланцюга постачання, тобто: “хто, що і коли постачає армії США”.
Передача Blue UAS до DCMA означає:
- Програма переходить із експериментальної фази у масштабовану бюрократично-адміністративну;
- З’являється зобов’язання включати нові дрони до армійських реєстрів за прискореною процедурою;
- Скорочується час адаптації нового продукту — від першого зразка до бойового підрозділу.
6. DIU – Defense Innovation Unit, підрозділ оборонних ініціатив, створений з метою впровадження передових комерційних технологій у збройних силах та розширюючи базу інновацій у сфері національної безпеки. Воно укладає контракти, що масштабуються, з компаніями, що пропонують рішення для завдань національної безпеки в різних технологічних галузях.
7. Embedded training (вбудоване навчання). Це концепція, за якою процеси навчання інтегруються безпосередньо у використання бойової техніки або програмного забезпечення, зокрема:
- Симуляція навчальних сценаріїв прямо в інтерфейсі бойової системи (танки, БПЛА, авіація).
- Онлайн-інструктаж або підказки для оператора під час реального використання.
- Навчальні модулі, вбудовані в систему управління або сенсорний блок.
Приклади застосування:
- Бойовий дрон має режим “тренування”, в якому оператор працює з імітованими цілями.
- Автоматична система повідомлень підказує артилеристу, як правильно розрахувати координати.
- У C2-системі вбудовано модулі тактичного навчання для молодших командирів.
Хто займається embedded training у США:
- PMS 408 (Program Management Shipboard Training) у ВМС США.
- TRADOC (Training and Doctrine Command) — формує вимоги до вбудованого навчання для армії.
- PEO STRI (Program Executive Office for Simulation, Training, and Instrumentation) — закуповує системи з вбудованими тренажерами.
- C5ISR Center — інтегрує навчальні модулі в розвідувально-комунікаційні системи.
8. NDAA (National Defense Authorization Act) [22] — це щорічний закон США про оборонний бюджет, який ухвалюється Конгресом і визначає фінансування, політику та обмеження щодо діяльності Збройних сил США. У контексті БПЛА, NDAA:
- забороняє використання дронів, виготовлених або зібраних з компонентів, пов’язаних із КНР, РФ, Іраном та іншими недружніми країнами;
- встановлює вимоги до походження програмного забезпечення, електроніки, каналів зв’язку та телеметрії;
- служить правовою основою для Blue UAS, яка забезпечує відповідність цим нормам.
Ці обмеження, вперше введені у 2020 році, є реакцією на ризики кібер-шпигунства та втрати контролю над БПЛА, якщо в них використовуються ворожі компоненти.
Ібрагім Габідулін,
військовий експерт,
фахівець з питань застосування Повітряних сил,
полковник у запасі,
матеріал підготовлено на замовлення Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Джерела
1. MEMORANDUM FOR SENIOR PENTAGON LEADERSHIP COMMANDERS OF THE COMBATANT COMMANDS DIRECTORS OF DEFENSE AGENCIES. https://media.defense.gov/2025/Jul/10/2003752117/-1/-1/1/UNLEASHING-U.S.-MILITARY-DRONE-DOMINANCE.PDF
2. Hegseth directive on ‘unleashing U.S. military drone dominance’ includes deadlines for major overhauls.
3. DIU Outlines Immediate Updates to Blue UAS Lists.
4. DIU Outlines Immediate Updates to Blue UAS Lists, Announces Initial Recognized Assessor Cohort. https://www.diu.mil/latest/diu-outlines-immediate-updates-to-blue-uas-lists-announces-initial
5. The US Army plans to flood its forces with drones, making sure every division has them by next year. https://www.businessinsider.com/us-army-all-division-deploy-drones-by-2026-hegseth-pentagon-2025-5.
6. Hegseth To ‘Unleash’ U.S. Drone Dominance. These Stocks Surge. https://www.investors.com/news/drones-hegseth-pentagon-department-of-defense-ktos-avav-defense-stocks/.
7. Parsing the Pentagon’s July 2025 Guidance on Drones. https://sldinfo.com/2025/07/parsing-the-pentagons-july-2025-guidance-on-drones/.
8. The Pentagon Just Released Its Long-Overdue Drone Plan. https://nationalinterest.org/blog/buzz/pentagon-just-released-long-overdue-drone-plan-wl.
9. Army’s Project Flytrap Advances Defense Secretary’s Drone Dominance Agenda. https://www.defense.gov/News/News-Stories/Article/Article/4260215/armys-project-flytrap-advances-defense-secretarys-drone-dominance-agenda/.
10. Project Flytrap Concludes: U.S. Army V Corps Strengthens NATO Counter-UAS Readiness/ https://cuashub.com/en/content/project-flytrap-concludes-u-s-army-v-corps-strengthens-nato-counter-uas-readiness/
11. US&UK troops test Counter-UAS tech as part of Project Flytrap. https://cuashub.com/en/content/us-uk-troops-test-counter-uas-tech-as-part-of-project-flytrap/.
12. Hegseth orders military to ‘unleash’ use of small drones in new memo. https://breakingdefense.com/2025/07/hegseth-signs-unleashing-us-military-drone-dominance-memo/
13. Army maturing counter-drone command and control architecture at Project Flytrap exercise/ https://defensescoop.com/2025/07/09/army-counter-drone-command-and-control-project-flytrap-exe
14. Allies Train Together in Project Flytrap. https://www.dvidshub.net/news/544178/allies-train-together-project-flytrap
15. Counter-drone system modernization ‘moving very slowly,’ 101st Airborne commander says. https://defensescoop.com/2025/03/03/counter-drone-system-modernization-moving-slowly-101st-airborne/
16. C5ISR Center. https://c5isr.army.mil/
17. Photos: US Army brings fusion power, wearable jammer, brainy radar to anti-drone wars. https://interestingengineering.com/photo-story/us-army-project-fly-trap-moves-anti-drone/
18. U.S. Soldiers continue Project Flytrap CUAS operations. https://www.dvidshub.net/video/965870/us-soldiers-continue-project-flytrap-cuas-operations/
19. U.S. Army tests new C-UAS equipment in tactical scenarios during Project Flytrap. https://www.dvidshub.net/video/967596/us-army-tests-new-c-uas-equipment-tactical-scenarios-during-project-flytrap/
20. U.S. Army tests new anti-drone tech during Project Flytrap. https://www.dvidshub.net/video/965786/us-army-tests-new-anti-drone-tech-during-project-flytrap/
21. https://en.wikipedia.org/wiki/Command_and_control
22. National Defense Authorization Act for Fiscal year 2024. https://www.congress.gov/bill/118th-congress/house-bill/2670/text/
23. «На чергові – власні ракети дальністю поразки 700 км». Стаття Горбуліна і Бадрака. https://www.liga.net/politics/articles/dinamika-porazhaet-u-ukrainy-uzhe-170-tipov-bpla-na-ocheredi-svoi-rakety-kak-eto-udalos/
24. Wingman 104. https://bssholland.com/product/wingman-104/
25. WINGMAN. Drone Detector. A wearable drone detection device. https://mydefence.com/products/wingman-drone-detector/
26. Wingman. https://cuashub.com/en/product/wingman/
27. Next-Generation Cognitive Radar. https://www.echodyne.com/radar-solutions/echoshield/
28. Radars. Rapid Deployable 3D Radar Detection. https://www.droneshield.com/c-uas-products/radars/
29. Echodyne. https://www.trade.gov/sites/default/files/2024-08/ECHODYNE.pdf
30. AN/MPQ-64 Sentinel. https://en.wikipedia.org/wiki/AN/MPQ-64_Sentinel
31. AN/MPQ-64 Sentinel. https://missiledefenseadvocacy.org/defense-systems/an-mpq-64-sentinel/
32. AN/MPQ-64 Sentinel. https://www.radartutorial.eu/19.kartei/04.battle/karte011.en.html/
33. PITBULL. Drone Jammer. A compact, on-the-go anti-drone device. https://mydefence.com/products/pitbull-drone-jammer/
34. Pitbull. https://cuashub.com/en/product/pitbull/
35. DroneGun Mk4 Counter-Unmanned Aircraft System, US. https://www.army-technology.com/projects/dronegun-mk4-unmanned-us/
36. DroneGun Mk4. Handheld, Compact Countermeasure. https://www.siphon.no/dronegun-mk4/
37. SMASH 2000L. Fire Control System for Small Arms. https://www.defsys.co.in/img/SMASH-2000L.pdf/
38. New dismounted spectrum warfare system rapidly addresses critical Army needs. https://www.army.mil/article/281919/new_dismounted_spectrum_warfare_system_rapidly_addresses_critical_army_need
39. Terrestrial Layer System Brigade Combat Team (TLS BCT). https://www.dote.osd.mil/Portals/97/pub/reports/FY2024/army/2024tls-bct.pdf?ver=SA-wX5ifQqy_XHi3B9Cizw%3D%3D
40. Terrestrial Layer System-Echelons Above Brigade (TLS-EAB).
